Справа № 589/6045/24
Провадження № 2-а/589/58/25
14 листопада 2025 року
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі головуючого - судді Курбанової А.Р., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №5459 від 12.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі,-
24.12.2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №5459 від 12.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн та закриття провадження у справі.
Позов обґрунтований доводами про те, що вищезазначена постанова є незаконною, оскільки вона не містить посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 поштовим зв'язком йому не надходила, а про факт її існування він дізнався безпосередньо від уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 07.12.2024 року (в день складання протоколу).
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та постановлено здійнювати її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
07.02.2025р. від ІНФОРМАЦІЯ_2 надійшов відзив на позов, в якому представник просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Представник пояснив, що ОСОБА_1 повинен був з'явитись за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка надсилалась йому засобом поштового зв'язку. Підтвердженням отримання оповіщення про виклик, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» є проставлення на поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою зареєстрованого місця проживання. Тому вважає, що ОСОБА_1 без поважних причин не з'явився за повісткою, що свідчить про вчинення ним адміністративного правопорушення, а тому у відповідача були достатні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до облікової картки з АІТС «Оберіг» /а.с. 35/.
Відповідно до повістки № 834992 від 26.10.2024р. ОСОБА_1 викликано на 11 год. 00 хв. 08.11.2024р. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.36/.
Відповідна повістка 29.10.2024р. була направлена засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за адресою зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується описом вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610200490366 /а.с.36/ та повернулася на адресу відправника 04.11.2024р. з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.38, 35 (зворот)/. При цьому вказана відмітка була проставлена 04.11.2024р.
В подальшому, 07.12.2024 року уповноваженою особою офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 капітаном ОСОБА_2 складено протокол № 5459 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з яким останньому ставилося у провину вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, за наступних обставин: військовозобов'язаний, ОСОБА_1 , 1991 року народження, згідно з отриманою повісткою №834992 повинен був з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_2 08.11.2025 року об 11 год. 00 хв. Згідно зі зверненням Е487338 від 02.12.2025 року в зазначену дату та час ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неявки не повідомляв, чим порушив ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Крім того, із протоколу вбачається, що ОСОБА_1 роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, а також права та обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, які перелічені в протоколі, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 12.12.2025р. о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в протоколі про адміністративне правопорушення №5459 від 07.12.2025р. відсутні. Копія протоколу вручена позивачу, про що свідчить його підпис у протоколі /а.с. 10 (зворот), 34 (зворот)/.
12.12.2024р. т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 винесено постанову №5459 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. /а.с.11, 37 (зворот)/.
З постанови вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 згідно з отриманою повісткою повинен був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 08.11.2025р. об 11 год. 00 хв., але в зазначену дату та час ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, про причини неявки не повідомляв, чим порушив ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». Згідно з електронним зверненням ІНФОРМАЦІЯ_2 №Е487338 від 02.12.2024 року до Шосткинського районного управління поліції ГУНП в Сумській області щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративне правопорушення до ІНФОРМАЦІЯ_2 для складання протоколів про адміністративне правопорушення 07.12.2024р. гр. ОСОБА_1 , 1991 р.н., прибув у супроводі представника поліції.
Вважаючи постанову про накладення адміністративного стягнення №5459 від 12.12.2024р. неправомірною, передусім, з підстав того, що повістку, відповідно до якої він був зобов'язаний з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 він не отримував, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Зважаючи на позиції сторін у справі, суд вважає за необхідне, передусім, зупинитися на наступному.
Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, вчинення особою адміністративного правопорушення.
Суд наголошує на тому, що перевірці у такому випадку підлягають дії суб'єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.
Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законними та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких, є обов'язком суб'єкта владних повноважень, згідно зі ст. 19 Конституції України.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За приписами статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 210-1 КУпАП.
За приписами ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Відповідно до норми ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у порушенні якої позивача визнано винним оскаржуваною ним постановою, передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, крім іншого, прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк. У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16 травня 2024 р., далі - (Порядок № 560) належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі вручення повістки є, зокрема, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися, в тому числі, шляхом її направлення засобами поштового зв'язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв'язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП є документи від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Із досліджених судом документів, поданих сторонами, встановлено, що позивач ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 , яке збігається з адресою, яка яку він вказав у позові як актуальну для нього та яка зазначена в його паспорті на місці відмітки про зареєсроване місце проживання /а.с.7, зворот/.
Відповідно до положень Порядку №560 на ім'я ОСОБА_1 26.10.2024 року було сформовано повістку №834992 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, яка містить унікальний електронний ідентифікатор у вигляді QR-коду із відповідною інформацією. Дана повістка була направлена позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням за №0610200490366 на адресу його зареєстрованого місця проживання у встановленому законом порядку.
Доводячи обставину повідомлення позивача про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 08.11.2024 для уточнення даних, відповідачем до суду подано копію конверта з повісткою, який повернувся до відправника 04.11.2024р з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» /а.с.35, зворот/.
Таким чином, у розумінні п.41 Порядку № 560 ОСОБА_1 вважається таким, що був належним чином оповіщений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак за викликом не прибув, причини неприбуття ІНФОРМАЦІЯ_2 не повідомив.
ІНФОРМАЦІЯ_4 належним чином виконало вимоги Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 щодо утворення, надсилання повістки про необхідність явки ОСОБА_1 до ТЦК на певну дату та час.
Разом з тим, з наведеного вище вбачається, що у порушення вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 за викликом у встановлений в повістці і законом строк, про поважність причин свого неприбуття ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомив. На думку суду, вказана поведінка позивача свідчить про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доводи позову про відсутність посилання на докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення як то пояснення свідків, акт, фото- чи відеозапис суд не приймає до уваги, оскільки стороною позивача жодним чином не доведено, яким чином відсутність таких додаткових доказів впливає на правомірність відповідного рішення та може слугувати причиною для скасування оскаржуваної постанови.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 , який вважається таким, що отримав в розумінні Порядку №560 повістку про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не з'явився у зазначені у ній місце та час без поважних причин в умовах особливого періоду, чим порушив ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Підсумовуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена правомірно, повноважним на те органом (посадовою особою), яким були всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, на підставі належних та допустимих доказів, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Приймаючи оскаржувану постанову №5459 від 12.12.2024р. т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_3 діяв у межах, наданих йому повноважень, та у спосіб, передбачений законом, жодних порушень законодавства не допустив.
Враховуючи викладене, постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 про накладення адміністративного стягнення №5459 від 12.12.2024р. підлягає залишенню без змін, як правомірна та обґрунтована, а адміністративний позов ОСОБА_1 - без задоволення.
У зв'язку з відмовою в позові, відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.77, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд,-
Залишити постанову №5459 від 12 грудня 2024 року т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення - без змін, а адміністративний позов ОСОБА_1 - без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення (підписання) рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 272 КАС України.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова