Справа № 766/16569/25
н/п 2-н/766/312/25
06 листопада 2025 року місто Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Скрипнік Л.А., розглянувши заяву адвокат Тельманшона Миколи Сергійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів, -
встановив:
До Херсонського міського суду Херсонської області надійшла заява адвоката Тельманшона Миколи Сергійовича , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Дослідивши заяву та додані до неї документи, вважаю, що у видачі судового наказу слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Статтею 161 ЦПК України передбачено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.
Відповідно дост.162ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Загальні правила підсудності врегульовані ст.27 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч.1 ст.28 ЦПК України позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.
Цивільним процесуальним законодавством України передбачені такі види підсудності: загальна, альтернативна та виключна.
Загальна територіальна підсудність - підсудність справ за місцезнаходженням відповідача.
Альтернативна підсудність - підсудність справ за вибором позивача.
Відповідно до абз.2 п.34, п.37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві.
Однак, статтею 162 ЦПК України встановлена саме загальна територіальна підсудність в справах про видачу судового наказу, тобто за зареєстрованим місцем проживання відповідача (боржника).
Права на застосування альтернативних правил підсудності розділом 2 глави 9 ЦПК України « Наказне провадження» не передбачено.
В пункті 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 14 від 23 грудня 2011 року «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» заява про видачу судового наказу подається до суду за загальними правилами підсудності.
Зокрема, заява подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання фізичної особи або за зареєстрованим у встановленому порядку місцем її перебування чи місцезнаходженням юридичної особи.
Таким чином, звернення до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів за місцем проживання заявника не передбачено ні законом, ні роз'ясненнями, викладеними вище.
При вирішенні питання про видачу судового наказу з'ясовано, що згідно відповіді з ЄДДР №1979893 від 06.11.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
Таким чином, дана справа не підсудна Херсонському міському суду Херсонської області .
Так, відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушенням правил підсудності.
З огляду на зазначене, у видачі судового наказу слід відмовити, роз'яснивши заявнику право подати аналогічну заяву до суду за зареєстрованим місцем проживання боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1,2,8,9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.27,162,165 ЦПК України, суддя,-
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Тельманшон Микола Сергійович у видачі судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 .
Роз'яснити заявниці, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського пеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.А.Скрипнік