вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
14.11.2025м. ДніпроСправа № 904/4413/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.
та представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку підготовчого провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (49127, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Базова, будинок 8; ідентифікаційний код 42675598)
до відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
за участі третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (49053, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Доблесна, будинок 223; ідентифікаційний код 23943603)
про стягнення заборгованості за договором поруки від 04.04.2025 у розмірі 1 751 040,00 грн
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
Позивач зазначає, що між ним та третьою особою 25.12.2023 укладено договір поставки № 07-М/23Р, відповідно до якого постачальник зобов'язався поставити арматуру на умовах попередньої оплати. На виконання умов вказаного договору позивач перерахував 08.05.2025 на рахунок постачальника - Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" кошти в сумі 1 751 040,00 грн, однак товар не був поставлений, що свідчить про порушення зобов'язання.
З метою забезпечення виконання договору між позивачем і відповідачем - ОСОБА_1 , яка є директором та єдиним учасником Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард", укладено договір поруки від 04.04.2025, за яким відповідач поручилася відповідати перед позивачем за виконання зобов'язань третьої особи у повному обсязі як солідарний боржник.
Попри направлення письмової вимоги від 30.07.2025, отриманої відповідачем 07.08.2025, остання не виконала обов'язок і не сплатила суму боргу.
У зв'язку із вказаним позивач просить суд стягнути з відповідача 1 751 040,00 грн основного боргу, а також 26 265,60 грн судового збору і 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач подала відзив на позовну заяву (вх. №43892/25 від 07.10.2025), однак судом встановлено, що документ подано після спливу встановленого процесуального строку без подання клопотання про його поновлення, у зв'язку з чим, ухвалою господарського суду від 07.10.2025, відзив залишено без розгляду на підставі статей 118, 165, 178 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із відзивом відповідач подала клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, мотивуючи це сумнівами щодо справжності підпису директора позивача у договорі поставки №07-М/23Р від 25.12.2023, а також заяву про закриття провадження у справі, посилаючись на наявність іншої справи №904/4085/25 між тими самими сторонами.
Судом встановлено, що підстав для призначення експертизи немає, оскільки позивач не заперечує автентичності свого підпису, а обставини щодо укладення договору не є спірними. Крім того, вимоги у справі №904/4085/25 заявлені до іншої особи - основного боржника, тоді як у даній справі позов подано до поручителя, тому відсутня тотожність сторін, предмета та підстав позову, що унеможливлює закриття провадження у справі з цих підстав.
3. Стислий виклад позиції третьої особи
Третя особа не скористалась своїм правом на подання письмових пояснень по справі у порядку, передбаченому статтями 42, 161 Господарського процесуального кодексу України.
З приводу дотримання судом прав третьої особи під час розгляду даної справи слід зазначити таке.
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Тобто, офіційне місцезнаходження повідомляється юридичною особою (фізичною особою - підприємцем) для забезпечення комунікації та зв'язку із нею зацікавлених осіб, у тому числі контрагентів, органів державної влади тощо.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 56) вбачається, що місцезнаходженням третьої особи є: 49053, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Доблесна, будинок 223, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду для третьої особи.
Так, з метою належного повідомлення третьої про обставини даної справи, здійснено поштове направлення ухвали суду від 27.08.2025 третій особі - Приватному підприємству "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" (ідентифікаційний код 23943603) - за адресою: 49053, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Доблесна, будинок 223 зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до поштового повідомлення (№0610276727870) про вручення поштового відправлення (а.с. 65) вбачається, що ухвала суду від 27.08.2025 отримана третьою особою - 02.09.2025.
Так, ухвалою суду від 27.08.2025 судом було запропоновано третій особі подати протягом 7-ми днів з дня вручення даної ухвали письмові пояснення стосовно суті спору.
Враховуючи встановлену судом вище дату отримання ухвали суду третьою особою (02.09.2025), граничним строком, з урахуванням частин 1, 2, 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, для подання відзиву на позовну заяву було 09.09.2025.
Судом враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення третьою особою письмових пояснень до суду поштовим зв'язком.
Отже, станом на 05.11.2025 строк на подання третьою особою письмових пояснень по суті спору, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Суд вважає, що третя особа не скористалася своїм правом на надання письмових пояснень щодо суті спору та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
11.08.2025 до господарського суду за допомогою системи "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" до ОСОБА_1 надійшла позовна заява про стягнення заборгованості за договором поруки від 04.04.2025 у розмірі 1 751 040,00 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2025 справу №904/4413/25 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
18.08.2025 ухвалою суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поруки від 04.04.2025 у розмірі 1 751 040,00 грн залишено без руху.
22.08.2025 до господарського суду від представника позивача надійшла заява (вх. суду №36441/25 від 22.08.2025) про усунення недоліків позовної заяви.
26.08.2025 ухвалою господарського суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 18.09.2025.
27.08.2025 ухвалою господарського суду залучено до участі у справі Приватне підприємство "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард", як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Викликано представників учасників справи в судове засідання, визнавши їх явку обов'язковою.
18.09.2025 ухвалою суду відкладено підготовче засідання у справі на 07.10.2025, надано учасникам справи можливість виконати пропозиції суду, викладені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 26.08.2025 та ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі №904/4413/25.
07.10.2025 до господарського суду від відповідача надійшли наступні документи:
- відзив (вх. суду №43892/25 від 07.10.202) на позовну заяву про стягнення заборгованості з солідарного поручителя;
- клопотання (вх. суду №43894/25 від 07.10.2025) про призначення судової почеркознавчої експертизи;
- заява (вх. суду №43901/25 від 07.10.2025) про закриття провадження у справі.
07.10.2025 ухвалою господарського суду залишено без розгляду відзив відповідача на позовну заяву про стягнення заборгованості з солідарного поручителя. Відмовлено у клопотанні відповідача про призначення судової почеркознавчої експертизи, а також заяви відповідача про закриття провадження у справі. Закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 05.11.2025.
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" за договором поставки №07-М/23Р від 25.12.2023, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп".
Позивач здійснив попередню оплату за товар згідно з рахунком № 80 від 30.04.2025 у сумі 1 751 040,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2343 від 08.05.2025. Проте поставка арматури № 12 та № 8, кл. А-400С/500С, довжиною 12 м не була здійснена, чим постачальник порушив свої договірні зобов'язання.
На забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки між позивачем і відповідачем укладено договір поруки від 04.04.2025, відповідно до якого поручитель відповідає перед кредитором за боржника у повному обсязі, у тому числі як солідарний боржник.
30.07.2025 позивач направив поручителю письмову вимогу про сплату заборгованості, отриману останньою 07.08.2025 однак вимогу не виконано.
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
(1) Факт укладення договору поставки № 07-М/23Р від 25.12.2023 та договору поруки від 04.04.2025, їх умови.
(2) Факт належного виконання позивачем своїх обов'язків за договором поставки.
(3) Факт невиконання третьою особою зобов'язання щодо поставки товару та наявність заборгованості в сумі 1 751 040,00 грн.
(4) Обсяг та характер відповідальності поручителя відповідно до умов договору поруки. Направлення та отримання поручителем письмової вимоги кредитора і відсутність її виконання.
1. Укладення договору поставки та договору поруки, їх умови.
1.1 Укладення та умови договору № 07-М/23Р від 25.12.2023.
25.12.2023 між Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард", як постачальником та третьою особою у справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп", як покупцем та позивачем у справі, укладено договір №07-М/23Р (далі - договір поставки, а.с. 10-14), відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується у термін, встановлений даним договором, передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах визначених цим договором.
Пунктом 1.2. договору поставки передбачено, що ціна за одиницю товару, загальна кількість, асортимент, розгорнута номенклатура товару визначається у рахунках на оплату (надалі - рахунки) постачальника або специфікаціях, що є невід ємними частинами даного договору, при цьому кількість товару є орієнтованою, остаточна кількість товару зазначається у видаткових накладних.
Сторони також дійшли згоди щодо можливості заміни асортименту товару, до поставки товару, за письмовим зверненням покупця, погодженим постачальником, за умови не перевищення загальної вартості товару, узгодженого у рахунках постачальника або специфікаціях (пункт 1.3. договору поставки).
Відповідно до пункту 1.4. договору поставки постачальник гарантує, що є власником товару, який поставляється за даним договором, і що товар будь-яким способом не відчужений, не закладений, не перебуває у спорі під арештом, прав відносно нього у третіх осіб не має.
Згідно із пунктом 1.5. договору поставки за усною або письмовою заявкою покупця, постачальник надає супутні послуги: порізка, навантаження. розвантаження, пакування, транспорті послуги тощо. Оплата відповідних послуг здійснюється в рамках даного договору.
Пунктом 2.1. договору поставки сторони узгодили, що постачальник поставляє покупцю товар окремими партіями.
Поставка товару за цим договором здійснюється у відповідності до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів "Інкотермс 2010", на умовах EXW - склад постачальника, якщо інше не зазначено у рахунках або специфікаціях. Постачальник має право надати покупцеві перелік складів, з яких буде здійснюватись самовивіз товару (пункт 2.2. договору поставки).
Строк поставки товару за цим договором складає 30 календарних днів з дати отримання попередньої оплати за товар, якщо інший термін поставки не обумовлений сторонами в відповідних додаткових угодах до цього договору (пункт 2.3. договору поставки).
У випадку порушення покупцем строку поставки, протягом якого він зобов'язаний прийняти/вибрати/одержати товар, або відмови в прийнятті Товару в момент поставки, постачальник має право відмовитись від поставки цього товару без виплати покупцю будь-яких штрафних або компенсаційних виплат, та запропонувати покупцю поставити цей товар (в разі його наявності або наявності можливості його поставити) на інших умовах (пункт 2.4. договору поставки).
Відповідно до пункту 2.5 договору поставки прийом товару за кількістю та якістю здійснюється представником покупця, уповноваженим за довіреністю (що має містити наступні реквізити: назва документа дату складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення особистий підпис, засвідчений належним чином, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції) на отримання товарно-матеріальних цінностей:
- за кількістю відповідно до ваги, зазначеній у видатковій накладній;
- за якістю - згідно із сертифікатом якості виробника (за вимогою покупця надається копія, засвідчена постачальником).
Відвантаження товару зі складу постачальника здійснюється винятково на підставі довіреності, оформленої з боку покупця належним чином та завіреної потачкою покупця (в разі наявності).
У випадку скасування довіреності або заміни будь-якої інформації, що зазначена в довіреності, покупець зобов'язаний негайно повідомити про це постачальника з одночасним наданням нової довіреності на отримання товару. Вказані зміни починають діяти для постачальника з дня, наступного за днем отримання письмового повідомлення покупця. Товар, переданий особам, які вказані у відповідній довіреності, до моменту вручення постачальнику відповідного повідомлення про припинення повноважень цих осіб, вважається таким, що прийнятий та отриманий покупцем (пункт 2.6. договору поставки).
Право власності на поставлену партію товару і ризики загибелі та/або пошкодження товару переходять від постачальника до покупця з моменту передачі-прийому товару покупцю/першому перевізнику. Датою отримання покупцем партії товару та супровідних документів є дата видаткової накладної (пункт 2.7. договору поставки).
При поставці товару на умовах EХW або FCА сторони вважають обов'язком, що водій покупця/перевізника повинен бути присутнім при завантаженні товару в транспортний засіб, стежити за правильним розміщенням та кріпленням вантажу. Водій повинен закріпити (ув'язати) товар таким чином, щоб не допустити можливого зміщення товару протягом перевезення (пункт 2.8. договору поставки).
Відповідно до пункту 2.10. сторони погодили, що для обміну повідомленнями та документами використовуються адреси електронної пошти постачальника та покупця, а також у будь-який зручній формі (письмовим повідомленням, телефонного зв'язку тощо).
Згідно із договором 3.1. договором поставки всі розрахунки за даним договором відбуваються виключно в національній валюті України - гривні.
Оплата здійснюється покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Фактом оплати вважається надходження грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 3.2. договору поставки).
Згідно із пунктом 3.3. договору поставки в платіжному документі покупець повинен вказати номер та дату даного договору або рахунок на оплату. У випадку надходження коштів без зазначених реквізитів, кошти вважаються невизначеними, постачальник відвантаження не здійснює, та передбаченої відповідальності статтею 536 Цивільного кодексу України за використання коштів не несе.
Пунктом 3.4. договору поставки передбачено порядок розрахунків: 100% попередня оплата, якщо інше не обумовлене у специфікаціях.
Строк оплати товару встановлено в рахунку, якщо інше не зазначено у специфікаціях. Факт оплати товару є підтвердженням отримання покупцем рахунку. За згодою сторін (письмовою чи усною) товар може бути поставлено без попередньої оплати або погодження відтермінування оплати, при цьому покупець повинен здійснити оплату протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання товару (пункт 3.5. договору поставки).
У випадку прострочення покупцем оплати за рахунком або не повної оплати рахунку, у постачальника не виникає зустрічне зобов'язання щодо поставки товару. При цьому постачальник має право направити покупцю новий рахунок із зазначенням нових цін (пункт 3.6. договору поставки).
Згідно із пунктом 3.7. договору поставки загальна сума договору складається із вартості всіх партій товару, у відповідності до видаткових накладних, що були поставлені за цим Договором у період його дії.
За вимогою будь-якої сторони даного договору, сторони зобов'язані звірити стан розрахунків, оформити та підписати наданий акт звірки взаєморозрахунків (надалі - акт звірки). Акт звірки вважається узгодженим, за відсутності письмових зауважень, які сторона має право надати впродовж 7-ми робочих днів з дня отримання акту звірки (пункт 3.8. договору поставки).
У випадку порушення строку оплати за поставлений товар. Покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день порушення строку (пункт 7.1. договору поставки).
У випадку порушення строку поставки товару покупцю, постачальник зобов'язаний сплатити покупцю неустойку, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується неустойка, від вартості товару, який не постановлено, за кожний день порушення строку (пункт 7.2. договору поставки).
В разі наявності дебіторської заборгованості покупця перед постачальником, за раніше поставлений товар, постачальник має право призупинити поставку товару покупцеві за цим договором без сплати покупцю будь-яких штрафних або компенсаційних виплат (пункт 7.3. договору поставки).
Всі спори, що виникають із даного договору або пов'язані з ним, вирішуються шляхом проведення переговорів між сторонами (пункт 7.4. договору поставки).
Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується у судовому порядку у відповідності із встановленою підвідомчістю і підсудністю такого спору згідно чинного законодавства України (пункт 7.5. договору поставки).
Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.12.2024, а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного розрахунку між сторонами. У випадку, якщо не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення, то цей договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік. Даний договір може бути змінений, розірваний за згодою сторін, що оформлюється додатковою угодою доданого Договору. Закінчення строку дії даного договору або його дострокове розірвання не звільнює сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії даного договору (пункт 14.1-14.4 договору поставки).
Також між сторонами 30.12.2024 укладено додаткову угоду до вказаного договору поставки, відповідно до змісту якої сторони погодили наступне:
- змінити пункт 14.1 договору та викласти його у наступній редакції: 14.1. Цей Договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2025 р., а в частині виконання грошових зобов'язань - до повного розрахунку між сторонами;
- змінити пункт 2.3 договору та викласти його у наступній редакції: 2.3.Строк поставки товару за цим договором складає 14 (чотирнадцять) календарних днів з дати отримання попередньої оплати за товар, якщо інший термін поставки не обумовлений сторонами в відповідних додаткових угодах до цього договору.
Інші умови вищевказаного договору залишаються незмінними і сторони даною додатковою угодою підтвердили по ним свої зобов'язання.
Судом встановлено, що у вказаному договорі поставки сторонами та додатковій угоді до нього було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
1.2. Укладення та умови договору поруки від 04.04.2025.
04.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп", як кредитором, та Фізичною особою ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки (далі - договір поруки, а.с. 18), відповідно до умов пункту 1.1. якого поручитель поручився перед кредитором відповідати за зобов'язаннями Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" за договором №07-М/23Р від 25.12.2023, укладеного між кредитором та постачальником (третьою особою) та зобов'язаннями з постачання товару відповідно до рахунку №67 від 04.04.2025 на суму 2 566 851,13 грн.
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань постачальника в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й постачальник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, витрат/збитків кредитора за можливу непоставку постачальником товару за договором поставки, тощо (пункт 1.2. договору поруки).
У разі порушення постачальником зобов'язань, вказаних в пункті 1.1. цього договору, постачальник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання в повному обсязі як від постачальника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо. Кредитор має право у разі порушення постачальником своїх зобов'язань за договором поставки, одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна та/або коштів поручителя (пункт 1.3. договору поруки).
Порукою забезпечене виконання як дійсного зобов'язання, так і задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому на підставі договору поставки (пункт 1.4. договору поруки).
Порукою за цим договором забезпечується виконання зобов'язань постачальника перед кредитором, що передбачені пунктом 1.1. цього договору (пункт 2.1. договору поруки).
У разі внесення змін до договору поставки, з якого випливає зобов'язання, що мають наслідком збільшення обсягу відповідальності поручителя, поручитель відповідає перед кредитором за виконання постачальником зобов'язання в розрізі таких змін і додаткового погодження їх з поручителем не вимагається (пункт 2.2. договору поруки).
Положення пункту 2.2. договору поруки не стосуються змін, які можуть відбутись у зобов'язанні у випадках, які були прямо передбачені в тексті договору(ів), з якого(их) випливає зобов'язання (в тому числі тих, що тягнуть за собою збільшення обсягу відповідальності Поручителя). Зважаючи на те, що поручитель до підписання цього договору ознайомився з усіма умовами договору(ів), з якого(яких) випливає зобов'язання, такі зміни вважаються заздалегідь погодженими поручителем (пункт 2.3. договору поруки).
У разі порушення зобов'язання постачальником кредитор направляє поручителю письмову вимогу виконати зобов'язання (або певну його частину). Кредитор направляє вимогу, в якій зазначається загальна сума заборгованості, при цьому кредитор не зобов'язаний підтверджувати будь яким чином факт невиконання зобов'язання постачальником. Вимога кредитора буде достатньою для поручителя підставою виконати зобов'язання на суму, вказану в такій вимозі, без будь-яких застережень, умов чи вимог до кредитора про надання додаткової інформації чи документів (пункт 3.1. договору поруки).
Поручитель зобов'язаний виконати пред'явлену йому вимогу кредитора в валюті зобов'язання в повному обсязі в строк не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання такої вимоги (пункт 3.2. договору поруки).
У разі порушення поручителем строку виконання вимоги кредитора, поручитель повинен сплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Нарахування пені здійснюється на суму простроченого виконанням платежу за весь час прострочення (пункт 3.3. договору поруки).
Поручитель зобов'язується своєчасно письмово повідомляти кредитора про зміну свого місцезнаходження. До укладення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору про зміну адреси іншої сторони повідомлення/вимога кредитора підлягає направленню поручителю за його адресою, зазначеною в цьому договорі (пункт 3.4. договору поруки).
Після виконання поручителем зобов'язання, до нього переходить відповідна частина прав кредитора у зобов'язанні, в тому числі й тих, що забезпечували його виконання (пункт 3.5. договору поруки).
Пунктом 4.1. договору поруки передбачено, що поручитель цим надає кредитору наступні запевнення та гарантії, що:
- поручитель повністю ознайомився з договором поставки та рахунком №67 від 04.04.2025 року на суму 2 566 851,13 грн, з якого(яких) випливає зобов'язання, виконання якого(их) забезпечене порукою за цим договором, всі умови цього (цих) договору(ів) поставки йому зрозумілі. Поручитель цим попередньо безвідклично погоджується забезпечувати виконання зобов'язання у випадку заміни постачальника за договором(ами) поставки, з якого(их) випливає зобов'язання, незалежно від підстав такої заміни, в тому числі, але не виключно, у випадку заміни постачальника за договором(ами) поставки, з якого(их) випливає зобов'язання (пункт 4.1.1. договору поруки);
- на дату підписання цього договору активи поручителя не перебувають у податковій заставі (пункт 4.1.1. договору поруки);
- підписання цього договору не є наданням поручителем фінансової послуги та не потребує отримання відповідних дозволів (ліцензій, погоджень тощо), необхідність отримання яких передбачена чинним законодавством України для надання фінансових послуг. Поручитель цим свідчить кредитору, що між поручителем та постачальником відсутні будь-які угоди, що передбачають отримання поручителем від постачальника винагороди (прибутку) чи інших вигод у будь-якій формі за надання поруки за цим договором (пункт 4.1.3. договору поруки).
Порука за цим договором припиняється, якщо протягом трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання/нь, встановленого пунктом 2.1. цього договору, кредитор не пред'явить до поручителя вимоги або позову (пункт 5.1. договору поруки).
Цей договір може бути розірваний або змінений виключно за взаємною згодою сторін (пункт 6.1. договору поруки).
Будь-які повідомлення та/або документи, що направляються сторонами одна одній у зв'язку з цим договором, повинні бути викладені в письмовій формі та будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або доставлені особисто на адресу сторін. Повідомлення та/або документи вважаються надісланими з дати їх відправлення однією стороною іншій за адресою, зазначеною у цьому договорі. сторона вважається такою, що знала про зміну адреси іншої сторони, виключно у разі укладення сторонами відповідної додаткової угоди до цього договору. Сторони погодились, що повідомлення та/або документи вважаються отриманими поручителем на сьомий календарний день з дати реєстрації кредитором рекомендованого листа у відділенні поштового зв'язку (при цьому поручитель несе ризик отримання таких листів у строк, що перевищує сім календарних днів) або в день особистого вручення поручителю, зазначений в повідомленнях та/або документах (пункт 6.3. договору поруки).
Відносини сторін, які не врегульовані в цьому договорі, регулюються чинним законодавством України (пункт 6.4. договору поруки).
Строк дії договору починається з моменту його підписання сторонами і до повного виконання та/або припинення зобов'язань за договором однак не менше 3-ох років (пункт 6.5. договору поруки).
Судом встановлено, що у вказаному договорі поруки було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
У матеріалах справи відсутні та сторонами не надані докази визнання недійсним даного договору чи визнання неукладеним в певній частині. Також відсутні докази про розірвання такого договору.
2. Виконання позивачем своїх обов'язків за договором поставки.
На виконання умов договору поставки постачальником було виставлено рахунок № 80 від 30.04.2025 (а.с. 16 ) на суму 1 751 040,00 грн за товар - арматуру № 12 та № 8, класу А-400С/500С, довжиною 12 м.
Позивач, дотримуючись вимог пункту 3.4 договору щодо попередньої оплати, 08.05.2025 здійснив оплату на повну суму рахунку, що підтверджується платіжною інструкцією № 2343 від 08.05.2025 (а.с. 17).
3. Невиконання третьою особою зобов'язання щодо поставки товару та наявність заборгованості в сумі 1 751 040,00 грн.
Як вказано вище, позивач на підставі платіжної інструкції № 2343 від 08.05.2025 здійснив попередню оплату товару за договором поставки на суму 1 751 040,00 грн.
Незважаючи на отримання коштів, третя особа не здійснила поставку товару у встановлений строк - 14 календарних днів з моменту оплати, що передбачено додатковою угодою до договору від 25.12.2024.
Матеріали справи не містять доказів відвантаження, видаткових накладних, актів приймання-передачі чи інших документів, що підтверджували б виконання постачальником своїх зобов'язань.
Таким чином зобов'язання третьої особи щодо поставки товару не виконано, а кошти попередньої оплати не повернуто. Це свідчить про виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 1 751 040,00 грн.
Вказане також підтверджується винесеним у справі №904/4085/25 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025, яке набрало законної сили 28.10.2025 та яким вирішено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" про стягнення заборгованості за договором № 07-М/23Р від 25.12.2023 у загальному розмірі 1 834 322 грн. 34 коп. - задовольнити у повному обсязі, стягнуто з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" - 1 751 040 грн. 00 коп. основного боргу, 83 282 грн. 34 коп. пені та 22 011 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Обсяг та характер відповідальності поручителя відповідно до умов договору поруки.
Направлення та отримання поручителем письмової вимоги кредитора і відсутність її виконання.
Як вказано вище, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань третьої особи за договором поставки № 07-М/23Р від 25.12.2023 між позивачем (кредитором) та відповідачем (поручителем) 04.04.2025 укладено договір поруки.
Відповідно до пунктів 1.1- 1.3 договору поруки, поручитель поручилася перед кредитором за виконання третьою особою (боржником) усіх зобов'язань за договором поставки, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, збитків та інших платежів, що виникають у зв'язку з неналежним виконанням договору. Поручитель несе солідарну відповідальність із боржником, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.
Пунктом 1.4 договору передбачено, що порука забезпечує як наявні, так і майбутні вимоги кредитора, що можуть виникнути з основного договору.
Згідно з пунктом 2.2 договору, внесення змін до договору поставки, які мають наслідком збільшення обсягу відповідальності поручителя, не потребує додаткового погодження з ним, оскільки поручитель попередньо ознайомлений з умовами основного договору і погоджується із можливими змінами.
Згідно з пунктами 3.1- 3.2 договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язань кредитор направляє поручителю письмову вимогу із зазначенням загальної суми заборгованості. Поручитель зобов'язаний виконати таку вимогу в повному обсязі не пізніше п'яти робочих днів з моменту її отримання, без додаткових умов чи запитів до кредитора.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2025 кредитор направив поручителю письмову вимогу (претензію від 29.07.2025) про сплату заборгованості (а.с. 19-20), отриману останньою 07.08.2025. При цьому, станом на дату звернення до суду поручитель не виконав вимоги кредитора, що свідчить про настання обов'язку відповідача виконати зобов'язання боржника у повному обсязі.
Відповідно до статей 553, 554, 555, 543 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, якщо інше не передбачено договором поруки, зокрема за сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків та інші передбачені договором платежі.
З огляду на відсутність у договорі поруки застережень про обмеження відповідальності, відповідач несе повну солідарну відповідальність із третьою за зобов'язаннями, що виникли з договору поставки № 07-М/23Р, у тому числі за повернення коштів попередньої оплати в сумі 1 751 040,00 грн.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно із статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов'язання, є нікчемним.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначених норм права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 15.10.2013 року по справі №5011-42/13539-2012/3-30гс13, від 08.02.2019 у справі №909/524/18.
Поряд із цим, відповідно до приписів статті 554 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.
Частиною 3 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено, що особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки
Згідно із частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов'язку боржників кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
2. Оцінка судом доказів та позицій сторін
17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України і змінено назву статті 79 Господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.12.2023 між Приватним підприємством "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард", як постачальником та третьою особою у справі, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп", як покупцем та позивачем у справі, укладено договір №07-М/23Р, відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується у термін, встановлений даним договором, передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах визначених цим договором.
В забезпечення виконання вказаного договору, 04.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп", як кредитором, та Фізичною особою ОСОБА_1 , як поручителем, укладено договір поруки, відповідно до умов пункту 1.1. якого поручитель поручився перед кредитором відповідати за зобов'язаннями Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" за договором №07-М/23Р від 25.12.2023, укладеного між кредитором та постачальником (третьою особою).
Позивач на виконання договору поставки №07-М/23Р від 25.12.2023 здійснив попередню оплату товару на суму 1 751 040,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням 2343 від 08.05.2025.
Незважаючи на отримання коштів третя особа не здійснила поставку товару у встановлений строк - 14 календарних днів з моменту оплати, що передбачено додатковою угодою до договору від 30.12.2024.
Матеріали справи не містять доказів відвантаження, видаткових накладних, актів приймання-передачі чи інших документів, що підтверджували б виконання постачальником своїх зобов'язань.
Таким чином, зобов'язання третьої особи щодо поставки товару не виконано, а кошти попередньої оплати не повернуто. Це свідчить про виникнення заборгованості перед позивачем у розмірі 1 751 040,00 грн.
Вказане також підтверджується винесеним у справі №904/4085/25 рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2025, яке набрало законної сили та яким вирішено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" до Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" про стягнення заборгованості за договором № 07-М/23Р від 25.12.2023 у загальному розмірі 1 834 322 грн. 34 коп. - задовольнити у повному обсязі, стягнуто з Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" - 1 751 040 грн. 00 коп. основного боргу, 83 282 грн. 34 коп. пені та 22 011 грн. 87 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до пунктів 1.1- 1.3 договору поруки, поручитель поручилася перед кредитором за виконання третьою особою (боржником) усіх зобов'язань за договором поставки, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, збитків та інших платежів, що виникають у зв'язку з неналежним виконанням договору. Поручитель несе солідарну відповідальність із боржником, що означає право кредитора вимагати виконання зобов'язання як від боржника і поручителя разом, так і від кожного з них окремо.
Під час судових засідань відповідач не погоджувалася із пред'явленим позовом, обґрунтовуючи свою незгоду подвійним стягненням суми боргу (окремо в іншій справі - із боржника та окремо у даній справі - із поручителя), а також посилалась на те, що згідно договору поруки вона має відповідати лише за борговим зобов'язанням основного боржника, яке виникло відповідно до рахунку №67 від 04.04.2025 року на суму 2 566 851,13 грн, а зобов'язання щодо рахунку №80 від 30.04.2025 на загальну суму 1 751 040,00 грн. вона не визнає.
Проте позиція відповідача суперечить дослідженим судом доказам у справі, а саме: умовам договору поруки б/н від 04.04.2025 року. Так, у відповідності до пункту 1.4. Договору поруки, порукою забезпечене виконання як дійсного зобов'язання, так і задоволення вимог, які можуть виникнути в майбутньому на підставі Договору поставки.
Судом встановлено, що зобов'язання щодо рахунку на оплату №80 від 30 квітня 2025р на загальну суму 1 751 040,00 грн виникло 30.04.2025 на підставі Договору №07-М/23Р від « 25» грудня 2023, укладеного між позивачем і третьою особою, а отже є також забезпеченим договором поруки б/н від 04 квітня 2025 року відповідно до умов п. 1.4. договору поруки б/н від 04.04.2025 року.
Згідно з пунктом 2.2 договору, внесення змін до договору поставки, які мають наслідком збільшення обсягу відповідальності поручителя, не потребує додаткового погодження з ним, оскільки поручитель попередньо ознайомлений з умовами основного договору і погоджується із можливими змінами.
Згідно з пунктами 3.1- 3.2 договору поруки, у разі порушення боржником зобов'язань кредитор направляє поручителю письмову вимогу із зазначенням загальної суми заборгованості. Поручитель зобов'язаний виконати таку вимогу в повному обсязі не пізніше п'яти робочих днів з моменту її отримання, без додаткових умов чи запитів до кредитора.
Відповідно до матеріалів справи, 30.07.2025 кредитор направив поручителю письмову вимогу (претензію від 29.07.2025) про сплату заборгованості (а.с. 19-20), отриману останньою 07.08.2025. При цьому, станом на дату звернення до суду поручитель не виконав вимоги кредитора, що свідчить про настання обов'язку відповідача виконати зобов'язання боржника у повному обсязі.
Відповідно до статей 553, 554, 555, 543 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, якщо інше не передбачено договором поруки, зокрема за сплату основного боргу, неустойки, відшкодування збитків та інші передбачені договором платежі.
З огляду на відсутність у договорі поруки застережень про обмеження відповідальності, відповідач несе повну солідарну відповідальність із третьою за зобов'язаннями, що виникли з договору поставки № 07-М/23Р, у тому числі за повернення коштів попередньої оплати в сумі 1 751 040,00 грн. згідно з платіжним дорученням 2343 від 08.05.2025.
Таким чином, суд дійшов висновку, що характер відповідальності відповідача солідарний, а її обсяг ідентичний обсягу зобов'язань основного боржника (третьої особи), що узгоджується з приписами статей 543, 553, 554 Цивільного кодексу України та умовами договору поруки від 04.04.2025.
Матеріалами справи підтверджено факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань - здійснення попередньої оплати за товар у повному обсязі, натомість третя особа не виконала обов'язку щодо поставки товару та не повернула отримані від позивача кошти у якості попередньої оплати. Відповідач, як поручитель, після отримання вимоги кредитора від 30.07.2025 не здійснила погашення заборгованості, що свідчить про порушення умов договору поруки та настання обов'язку нести солідарну відповідальність за невиконання основного зобов'язання третьою особою.
Доказів, які б свідчили про відсутність або припинення зобов'язань боржника чи поручителя, суду не подано; факт фальсифікації підписів або неукладеності договорів не підтверджено. Доводи відповідача про недійсність чи неукладеність договору поставки суд визнає безпідставними та такими, що не спростовують заявлених позовних вимог.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 751 040,00 грн є правомірними, обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
V. Висновки Суду
Суди зобов'язані належно мотивувати свої рішення для забезпечення права сторін на справедливий розгляд та суспільного контролю за правосуддям. При цьому не вимагається відповідати на кожен аргумент сторін: достатньо викласти мотиви у межах конкретних обставин справи, з урахуванням характеру рішення.
На підставі встановлених судом фактичних обставин та досліджених доказів, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
Позивач обрав належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України.
З викладеного, з огляду на наявні в матеріалах докази, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог повністю та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 1 751 040,00 грн.
VІ. Судові витрати
Стосовно судових витрат позивача по сплаті судового збору.
Згідно із частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року в розмірі 3028,00 грн.
Позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" надійшла до господарського суду через систему "Електронний суд".
Згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 1 751 040,00 грн складає: 26 265,60 грн (ставка судового збору за подання до суду позовної заяви у розмірі 1,5 відсотка ціни позову) х 0,8 = 21 012,48 грн.
За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 26 265,60 грн платіжною інструкцією №2613 від 08.08.2025. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.
Суд звертає увагу, що при поданні позовної заяви в електронній формі за допомогою системи "Електронний суд" заявником сплачено судовий збір без застосування передбаченого частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто позивачем було внесено судовий збір у більшому розмірі (26 265,60 грн), ніж встановлено законом. Відтак має місце переплата на суму 5 253,15 грн (26 265,60 - 21 012,48), яку позивач має право повернути з Державного бюджету України на підставі пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" у разі подання до суду відповідного клопотання.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
З огляду на повне задоволення позову, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, сплачений судовий збір у розмірі 21 012,48 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно судових витрат позивача на правничу (правову) допомогу у справі.
Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
На підтвердження здійснених позивачем судових витрат на правничу допомогу позивачем надано: скан-копію договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 (а.с. 26), скан-копію додаткової угоди №2 від 04.08.2025 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 (а.с. 27), скан-копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №4078 від 19.12.2018 (а.с. 28), скан-копію акту №2 від 08.08.2025 приймання-передачі послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 (детальний опис робіт/послуг) (а.с. 29).
Вирішуючи питання стосовно судових витрат позивача на правничу (правову) допомогу у справі, господарський суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Слід зазначити, що позивачем у поданій до суду позовній заяві, вказано, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, зокрема, становить 20 000,00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі №755/9215/15-ц (постанова від 19.02.2020).
Суд, дослідивши надані документи на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу (правову) допомогу, зазначає наступне.
Відповідно до умов пункту 4.1 договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025, встановлено що за правничу допомогу, передбачену договором, клієнт (позивач) сплачує адвокату винагороду (гонорар), розрахований в додатковій угоді та/або розрахунку витрат цього договору.
Згідно із додатковою угоди №2 від 04.08.2025 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 вбачається, що оплата клієнтом послуг визначених даною додатковою угодою здійснюється у розмірі 100% вартості послуг протягом 20 календарних днів з дати підписання акту приймання-передачі правничої допомоги.
З матеріалів справи вбачаються, що 08.08.2025 між позивачем та адвокатом підписано акт №2 приймання-передачі послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 01.07.2025 (детальний опис робіт/послуг) на суму у загальному розмірі 20 000,00 грн.
Так, у розумінні додатковою угоди №2 від 08.08.2025 до договору про надання правничої допомоги від 01.07.2025 оплата послуг позивачем адвокату мала бути здійснена до 28.08.2025 (четвер).
Суд зазначає, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 визначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
При цьому судом встановлено, що матеріали справи не містять відповідних доказів (платіжних документів) на підтвердження реальності понесених витрат на правничу правову допомогу, у зв'язку із чим вони не можуть вважатися належним чином підтвердженими та підлягати відшкодуванню.
Як вказано вище, згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Таким чином, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановляння законного й обґрунтованого рішення.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку, що подані позивачем документи (договір, додаткова угода, акт приймання-передачі) свідчать лише про факт надання адвокатом правничої допомоги, однак не підтверджують її фактичну оплату. Відтак у суду відсутні правові підстави вважати такі витрати реальними у розумінні частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки доказів сплати гонорару або інших платежів за надані послуги не подано, заявлені вимоги про відшкодування витрат на правничу (правову) допомогу не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" до ОСОБА_1 , за участі третьої особи Приватного підприємства "Виробничо-комерційне підприємство "Авангард" про стягнення заборгованості за договором поруки від 04.04.2025 у розмірі 1 751 040,00 грн - задовольнити.
Стягнути з Мандзюк Ольги Дмитрівни ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аста Буд Груп" (49127, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Базова, будинок 8; ідентифікаційний код 42675598) заборгованість у загальному розмірі 1 751 040,00 грн (один мільйон сімсот п'ятдесят одна тисяча сорок гривень 00 копійок), а також 21 012,48 грн (двадцять одна тисяча дванадцять гривень сорок вісім копійок) - судових витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частиною 2 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 14.11.2025
Суддя Т.В. Іванова