вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" листопада 2025 р. Справа № 910/5329/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 (повний текст рішення складено та підписано 07.07.2025) (суддя Павленко Є.В.)
у справі № 910/5329/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Дніпропетровського обласного центру зайнятості
до Акціонерного товариства "Українська залізниця",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - фізичної особи ОСОБА_1 ,
про стягнення 11 025,36 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У квітні 2025 року Дніпропетровський обласний центр зайнятості (позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (відповідач) про стягнення коштів у сумі 11 025,36 грн, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1 (третя особа).
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач набув право утримати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг третій особі, оскільки останню поновлено на роботі у відповідача за рішенням суду.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі № 910/5329/25 позов задоволено та стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Дніпропетровського обласного центру зайнятості 11 025,36 грн допомоги по безробіттю, виплаченої ОСОБА_1 , та 3 028,00 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що достатньою умовою для відшкодування роботодавцем суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному є факт його поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили. Заявлена до стягнення сума заборгованості підтверджена належними доказами і Акціонерне товариство "Українська залізниця" на момент прийняття рішення не надало доказів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі № 910/5329/25, Акціонерне товариство "Українська залізниця" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 4 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
При цьому скаржник зазначає, що позовні вимоги обґрунтовані виключно рішеннями судів у справі № 190/678/23, які на даний момент переглядаються в касаційному порядку. До прийняття остаточного рішення Касаційним цивільним судом у справі № 190/678/23 щодо законності або незаконності звільнення з роботи ОСОБА_1 неможливо повністю встановити обставини, які є предметом розгляду в цій справі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, суддів Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі № 910/5329/25; розгляд апеляційної скарги постановлено здійснювати в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 05.09.2025.
Позиції учасників справи
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні в повному обсязі, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, посилаючись на те, що на відповідача покладено обов'язок із відшкодування суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі його поновлення на роботі за рішенням суду.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, наказом Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 09.03.2023 № 10К-335/ОС (НОК-335/ос) ОСОБА_1 звільнено з посади інструктора структурного підрозділу "П'ятихатське вагонне депо" на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) у зв'язку зі скороченням штату.
На підставі заяви ОСОБА_1 наказами Кам'янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 14.03.2023 № HT230314, від 16.05.2023 № HT230516, від 18.05.2023 № 230518, від 21.07.2023 № 230721, від 15.09.2023 № HT230915 йому надано статус безробітного з 14.03.2023; призначено виплату допомоги по безробіттю з 15.03.2023 по 08.03.2024 та відкладено її виплату (у зв'язку з наданням особі вихідної допомоги або інших виплат при звільненні з підприємств, організацій, установ, або закінченні строку повноважень за виборною посадою, що забезпечують часткову або тимчасову компенсацію втраченого заробітку) з 15.03.2023 по 12.04.2023; розпочато виплату допомоги по безробіттю з 13.04.2023 та з 12.07.2023 припинено виплату вказаної допомоги (у зв'язку з набуттям чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці" № 2622 - щодо обмеження строку виплати допомоги по безробіттю до 90 днів).
Рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 у справі № 190/678/23, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 05.03.2024 та набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано наказ Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 09.03.2023 № 10К-335/ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади інструктора структурного підрозділу "П'ятихатське вагонне депо", поновлено його на посаді інструктора структурного підрозділу "П'ятихатське вагонне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з 14.03.2023, а також стягнуто на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.03.2023 по день ухвалення рішення (05.09.2023) в розмірі 63 211,20 грн.
На виконання рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 у справі № 190/678/23 наказом структурного підрозділу "П'ятихатське вагонне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 15.09.2023 № 21/ОС "Про поновлення на роботі за рішенням суду" скасовано наказ відповідача від 09.03.2023 № НОК-335/ОС "Про звільнення ОСОБА_1 з посади інструктора структурного підрозділу "П'ятихатське вагонне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", поновлено його з 14.03.2023 на посаді інструктора структурного підрозділу "П'ятихатське вагонне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та призначено виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Наказом Кам'янської філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 15.09.2023 № НТ230915 припинено з 15.09.2023 реєстрацію ОСОБА_1 як безробітного на підставі абзацу 10 підпункту 1 пункту 32 Порядку реєстрації, перереєстрації зареєстрованих безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2023 № 446 (далі - Порядок), у зв'язку з виданням відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.
Також, відповідно до вказаного наказу прийнято рішення про повернення сплачених ОСОБА_1 коштів з 15.03.2023 за рахунок роботодавця на підставі абзацу 2 пункту 4 статті 35 Закону, яким передбачено, що з роботодавця утримуються сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Згідно з додатком № 4 до персональної картки ОСОБА_1 № 046023031400036 "Нарахування допомоги по безробіттю та платежі" за період перебування на обліку в Кам'янській філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості ОСОБА_1 отримав допомогу по безробіттю з 14.03.2023 по 14.09.2023 в розмірі 11 025,36 грн.
Листами від 24.01.2024 № 63/2024 та від 29.05.2024 № 696/2024 Кам'янська філія Дніпропетровського обласного центру зайнятості зверталася до відповідача з вимогою про необхідність повернення матеріальної допомоги, виплаченої ОСОБА_1 , в розмірі 11 025,36 грн.
Залишення вказаної вимоги без задоволення і стало підставою для звернення Дніпропетровським обласним центом зайнятості з позовом у даній справі.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути, зокрема, особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема за віком, на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.
Статус зареєстрованого безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам у день подання ними особистої заяви про надання статусу зареєстрованого безробітного до будь-якого обраного ними територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від наявності або відсутності у таких осіб задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування).
Згідно з п. 3 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 792 (далі - Порядок № 792), який був чинний до 10.05.2023, облік осіб, які шукають роботу, проводиться центром зайнятості незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування таких осіб. Обробка персональних даних осіб, які шукають роботу, здійснюється центром зайнятості відповідно до закону.
За положеннями п. 22 Порядку № 792 рішення про надання статусу безробітного чи відмову у наданні такого статусу приймається центром зайнятості не пізніше сьомого календарного дня з дня подання особою, яка шукає роботу, заяви про надання статусу безробітного.
Статтею 44 Закону України "Про зайнятість населення" встановлено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та цього Закону.
Згідно зі ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття.
Статтею 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" визначено види забезпечення, серед яких допомога по безробіттю.
За ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі припинення реєстрації безробітного відповідно до статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".
За положеннями п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України "Про зайнятість населення" реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.
Пунктом 30 Порядку № 792 встановлено, що центр зайнятості припиняє реєстрацію безробітного, зокрема, з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу (розпорядження) про поновлення зареєстрованого безробітного на роботі.
У силу приписів ч. 1 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд має право, зокрема, стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.
Згідно із ч. 4 ст. 35 Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що роботодавці - це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 у справі № 190/678/23, яке залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного суду від 05.03.2024 та набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано наказ Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" від 09.03.2023 № 10К-335/ОС про звільнення ОСОБА_1 з посади інструктора структурного підрозділу "П'ятихатське вагонне депо", поновлено його на посаді інструктора структурного підрозділу "П'ятихатське вагонне депо" Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з 14.03.2023, а також стягнуто з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.03.2023 по день ухвалення рішення (05.09.2023) в розмірі 63 211,20 грн.
У силу ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
З урахуванням зазначеного вище, того факту, що ОСОБА_1 було поновлено на посаді за рішенням суду, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача як роботодавця виплаченої ОСОБА_1 допомоги по безробіттю в розмірі 11 025,36 грн за період незаконного звільнення.
У частині посилання скаржника на те, що суд зобов'язаний був зупинити провадження у справі до закінчення касаційного перегляду Верховним Судом судових рішень у справі № 190/678/23, суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
У силу положень ч. 2 ст. 273 Цивільного процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відтак рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 у справі № 190/678/23 набрало законної сили після прийняття постанови Дніпропетровського апеляційного суду від 05.03.2024 у вказаній справі.
З огляду на викладене та на те, що провадження у даній справі № 910/5329/25 було відкрито 05.05.2025, тобто після набрання законної сили рішенням суду в іншій справі № 190/678/23, у Господарського суду міста Києва були відсутні підстави для зупинення провадження у даній господарській справі в порядку п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
При цьому судом першої інстанції правильно зазначено, що факт оскарження Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" вказаного рішення у справі № 190/678/23 в касаційному порядку не впливає на чинність та обов'язковість останнього під час розгляду даної справи господарським судом. Докази скасування Верховним Судом рішення П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 в справі № 190/678/23 чи зупинення дії останнього на час його перегляду судом касаційної інстанції у матеріалах справи відсутні і сторонами надані не були. Такі відомості відсутні і в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У той же час, матеріали справи містять належні докази на підтвердження підстав і розміру заборгованості, а відтак, вмотивованим є рішення господарського суду першої інстанції про задоволення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Нормою ст. 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
За таких обставин, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги судові витрати за її розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 у справі № 910/5329/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська