Справа №338/331/25
13 листопада 2025 року селище Богородчани
Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого-судді Куценка О. О., секретаря судового засідання Двібородчин І. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани заяву адвоката Поповича М.М. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про проведення поділу земельної ділянки,
03 листопада 2025 року до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області, надійшла заява адвоката Поповича М.М. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про проведення поділу земельної ділянки.
Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 23 вересня 2025 року, було задоволено позов ОСОБА_1 . Виділено ОСОБА_1 в натурі земельну ділянку, площею 0.10 га вказану на схемі під №1, згідно плану поділу земельної ділянки по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 2620486801:01:001:0198, загальна площа 0,2000 га, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), виконаного ФОП ОСОБА_3 , кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника №013842 від 05 січня 2018 року.
При ухвалені судового рішення судом не вирішено питання про розподіл судових витрат, в частині витрат зі сплати судового збору та витрат на правову допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 4 ст.270 України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи у судове засідання.
В судове засідання сторони, не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, а саме шляхом надсилання судової повістки повідомлення.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з'явилися в судове засідання та не направили своїх представників.
Перевіривши письмові матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1, 3ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану в суді регламентовано в пункті 1 частини третьої статті 133 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч. 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 (провадження N 11-562ас18)).
Частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витратна правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 1-2 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову-на відповідача; у разі відмови в позові-на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 8ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
Поняття за зміст детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а також необхідність та умови його надання визначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року по справі N 922/1964/21.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що частина третя статті 126 ГПК України (як і ч. 3ст. 137 ЦПК України) конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Судом встановлено, що правнича допомога у справі надавалась на підставі договору про надання правничої допомоги від 12 березня 2025 року, укладеного між адвокатом Поповичем М.М. та позивачем ОСОБА_1 (а.с. 29). Відповідно до пункту 4.1 договору, розмір гонорару адвоката визначається у квитанціях, які є невід'ємними додатками до договору, а згідно з пунктом 4.2 підтвердженням виконання зобов'язань сторін є підписаний акт про надані послуги. Також договором передбачено, що вартість однієї години участі адвоката у судових засіданнях становить 1800 грн., а складання процесуальних документів - 2000 грн.
18 серпня 2025 року між адвокатом Поповичем М.М. та позивачем ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі послуг (а.с. 78), згідно з яким адвокат з 14 березня 2025 року надав послуги на загальну суму 20 000 грн. До акта додано квитанцію від 18 серпня 2025 року щодо сплати зазначеної суми (а.с. 79).
Разом з тим, всупереч вимогам частини третьої статті 137 ЦПК України, представником не надано детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та детального опису понесених витрат за ці послуги, що унеможливлює перевірку їх обсягу та співмірності та позбавляє можливості суд встановити обгрунтованість стягнення правничої допомоги. З огляду на відсутність деталізованого обґрунтування, суд дійшов висновку про їх недоведеність.
Враховуючи викладене, у задоволенні заяви позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити.
Щодо понесених позивачем витрат зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн., які підтверджуються квитанцією №4180-7768-7513-6920 від 13 березня 2025 року (а.с.3), то в цій частині заява є обгрунтованою та підлягає задоволенню, відповідно до положень ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 270 ЦПК України, суд
Заяву адвоката Поповича М.М. - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про проведення поділу земельної ділянки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , відшкодування витрат зі сплати судового збору понесених позивачем в суді першої інстанції у розмірі 1211,20 грн.
В задоволені решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Повний текст додаткового судового рішення складено 14 листопада 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .Відповідач ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: