Справа № 233/7868/23
Провадження № 1-кп/932/659/24
11 листопада 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Шевченківського районного суду міста Дніпра кримінальне провадження №22023020000000173 від 18.08.2023, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , підтримавши обґрунтування, правові підстави та ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що зазначені у раніше поданому клопотанні про продовження запобіжного заходу.
Захисник заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення, у зв'язку із тим, що клопотання є необґрунтованим та недоведеним.
Обвинувачений заперечував проти задоволення клопотання прокурора, оскільки відсутні докази вчинення ним інкримінованого йому кримінального правопорушення, висунуте обвинувачення побудовано на припущеннях, він взагалі не може бути підданий кримінальному переслідуванню у розумінні Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», у зв'язку із чим просив суд обрати альтернативний запобіжний захід у виді застави, оскільки, крім іншого, він вже тривалий час утримується під вартою.
Заслухавши позиції учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки остання перестала існувати і на заміну якої висунуте обвинувачення. Обґрунтованість же обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у вказаному кримінальному провадженні. Тому, під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у суді першої інстанції на стадії судового розгляду вирішальним є з'ясування питання про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України однією з підстав для продовження строку тримання під вартою особи є наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Кримінальне правопорушення, за яким обвинувачується ОСОБА_7 , згідно зі ст. 12 КК України, віднесено до особливо тяжких злочинів проти громадської безпеки, що загрожує обвинуваченому, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років позбавлення волі, без обрання іншої, альтернативної міри покарання.
Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення кримінального правопорушення дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений з метою уникнення покарання, враховуючи його тяжкість, спроможний переховуватися від суду.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом.
Крім того, оскільки інкримінований обвинуваченому злочин спрямований проти громадської безпеки у складі терористичної організації, тому перебуваючи на волі, в умовах триваючої збройної агресії російської федерації проти України, існує ризик вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Отже, на сьогоднішній день ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, встановлені судом раніше не зменшилися, продовжують існувати та необхідні для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .
Відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, крім іншого, статтею 2583 КК України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід у виді тримання під вартою.
З приводу заперечень захисника суд зазначає, що з моменту постановлення попередньої ухвали суду стороною захисту не були надані нові обставини, які не досліджувалися судом раніше, переважили б встановлені судом ризики, та дозволили б зробити висновок, що діючий запобіжний захід, з урахуванням стадії судового розгляду, коли судом ще не були допитані свідки, є занадто суворим, не відповідає меті кримінального провадження та є надмірним тягарем для обвинуваченого.
Щодо посилання обвинуваченого на те, що він тривалий час перебуває під вартою, слід зазначити, що запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу та не суперечить позиції ЄСПЛ у справі Самойлович проти України (Samoylovich v. Ukraine, заява №28969/04), яка полягає в тому, що «у випадку особливої тривалості тримання під вартою особи, підстави для цього повинні бути виключно серйозними».
Разом з цим, враховуючи вищевикладену позицію суду щодо обґрунтованої наявності ризиків, суд дійшов висновку, що визначення обвинуваченому застави в межах інкримінованого злочину, є передчасним процесуальним рішенням, з урахуванням стадії судового розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого, зокрема, статтею 2583 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 197, 331, 369-372, 376, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на строк 60 (шістдесят) днів, тобто до 09 січня 2026 року включно з утриманням його у Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)».
Установити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання ОСОБА_7 під вартою є 09 січня 2026 року включно.
На підставі ч. 4 ст. 183 КПК України - розмір застави не визначати.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 альтернативного запобіжного заходу у виді застави в межах розміру, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання копії.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Головуюча Суддя ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2
Суддя ОСОБА_3