14.11.25
22-ц/812/1817/25
14 листопада 2025 року м. Миколаїв
справа №490/2874/25
провадження №22-ц/812/1817/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Чулупа О. С. у приміщенні суду у м. Миколаєві, за позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївська теплоелектроцентраль» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту теплову енергію,
Короткий зміст позовних вимог
В квітні 2025 року Приватне акціонерне товариство «Миколаївська теплоелектроцентраль» (далі - ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» або Товариство) звернулося до суду з зазначеним вище позовом, який обґрунтовувало наступним.
Позивач зазначав, що ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» є суб'єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії споживачам м. Миколаєва.
В опалюваних сезонах 2022-2025 років позивач здійснював постачання теплової енергії, зокрема, до будинку за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується нарядами на підключення будинку до теплових мереж на початку опалюваних сезонів.
Квартира АДРЕСА_2 вищевказаного будинку належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування №55 від 20 січня 2014 року.
Позивач вказував, що направляв відповідачці рахунки на оплату опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем будинку за сезони 2022-2025 років, однак, вона оплату не здійснила.
Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь борг за спожиту теплову енергію за період з 01 грудня 2022 року по 01 березня 2025 року у сумі 5808,70 грн та судовий збір у сумі 3028 грн.
В травні 2025 року позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, збільшивши період заборгованості до 01 травня 2025 року та заборгованість до 6084,25 грн.
Позиція відповідачки у суді першої інстанції
Відповідачка проти задоволення позову заперечувала, вказуючи на те, що її квартира обладнана індивідуальною системою опалення. Крім того, зазначила, що розрахунок заборгованості здійснений неправильно, без урахування всіх співвласників житлового будинку АДРЕСА_1 .
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2025 року позов ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» заборгованість за спожиту теплову енергію в розмірі 6084,25 грн, а також судовий збір у розмірі 3028 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач у період 2022-2025 років надавав відповідачці послугу опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем будинку. Відповідачка цю послугу не оплатила, а тому наявні підстави для стягнення з неї боргу за спожиту теплову енергію у вказаній позивачем сумі, яка підтверджена дослідженими доказами.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи свою скаргу, відповідачка зазначала, що її квартира обладнана індивідуальною системою опалення. В її під'їзді відсутні мережі та прилади опалення, які належать позивачу. Дії позивача щодо нарахування плати за опалення місць загального користування у багатоквартирному житловому будинку по АДРЕСА_1 є неправомірними. У будинку є нежитлові і допоміжні приміщення, більшість з яких зачинено, та власники яких не є мешканцями цього будинку. Проте позивач покладає обов'язок по сплаті за опалення місць загального користування лише на мешканців цього будинку. Позивачем навіть не визначено перелік допоміжних приміщень та місць загального користування.
Доводи інших учасників справи
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому наголошено на тому, що рішення суду є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.
Фактичні обставини справи
ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_3 на підставі договору дарування №55 від 20 січня 2014 року.
ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» є суб'єктом господарської діяльності з постачання теплової енергії до вказаного будинку.
З нарядів від 17 листопада 2022 року, 22 листопада 2023 року, 07 листопада 2024 року вбачається, що ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» поставляла до будинку АДРЕСА_1 теплову енергію.
Вказаний будинок є 4-х поверховою будівлею та обладнаний вузлом комерційного обліку теплової енергії. Загальна житлова площа квартир становить 2858,8 кв.м, загальна площа квартир - 4802,7 кв.м, загальна площа нежитлових приміщень (торгівля) - 1479,2 кв.м, загальна площа підвальних приміщень - 1495,9 кв.м, загальна площа допоміжних приміщень (сходових) - 519,2 кв.м. В місцях загального користування відсутні прилади опалення, труби системи теплопостачання перебувають в теплоізоляції.
Квартира АДРЕСА_3 відключена від мережі централізованого опалення будинку та обладнана індивідуальною системою опалення.
За цією адресою у ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 для розрахунку за послуги з постачання теплової енергії.
Згідно з інформацією ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби будинку АДРЕСА_1 , Товариством розраховується спрощено згідно з п. 8, 9 розділу ІV Методики №315 від 22.11.2018, оскільки ТОВ «Центральний 1» не надало інформації щодо площ місць загального користування та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах.
З акту комісійного обстеження житлового будинку АДРЕСА_1 від 03 березня 2025 року випливає, що у його напівпідвалі, підвалі та першому поверсі розташовані нежитлові приміщення (магазини, кафе, аптека, сховище тощо). Усім суб'єктам господарювання, крім магазину «VETIVER», здійснюється нарахування за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби. Зазначеному магазину нарахування не здійснюється, бо остаточно не визначена його адреса та відсутні документи щодо загальної площі приміщення.
10 березня 2025 року ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області було винесено припис про припинення порушень прав споживачів, у якому позивача було зобов'язано провести перерахунок співвласникам будинку АДРЕСА_1 за розподіл теплової енергії за попередні періоди (при розрахунку врахувати всіх співвласників будинку). Розподіл теплової енергії у подальшому здійснювати з урахуванням всіх співвласників будинку.
З долученого позивачем розрахунку вбачається, що за відповідачкою рахується заборгованість за отримані послуги з постачання теплової енергії за період з 01 грудня 2022 року до 01 травня 2025 року у сумі 6084,25 грн, яка була нарахована з урахуванням здійснення перерахунку на підставі припису ГУ Держпродспоживслужби в Миколаївській області від 10.03.2025.
На адресу боржниці 21 червня 2024 року засобами поштового зв'язку позивачем направлялася досудова вимога про сплату заборгованості за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби опалення та абонентське обслуговування квартири, між тим вимога залишилася без відповіді.
Позиція апеляційного суду та нормативно-правове обґрунтування
За приписами частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з нормами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 319, 322 ЦК України власність зобов'язує. Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Згідно з п.2 ч.2 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку: обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Відповідно до ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.
Пункт 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019, передбачає, що споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Згідно з пп.13 п.45 вказаних Правил споживач зобов'язаний у разі відключення його приміщення від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) в установленому законодавством порядку відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).
Отже, з аналізу наведених норм права слід дійти висновку, що обов'язком будь-якого споживача, який відключився від мережі централізованого опалення у встановленому порядку, є відшкодування частини обсягу теплової енергії, наданої для опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будинку, а також для забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг, встановлений Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315.
У пункті 2 розділу І Методики визначено, що: допоміжні приміщення - це приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будівлі/будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення); загальнобудинкові потреби на опалення - це витрати на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень, функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку, без врахування обсягу теплової енергії, витраченої на функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання, та обсягу теплової енергії, який надходить від ділянок транзитних трубопроводів до приміщень з індивідуальним опаленням та/або окремих приміщень з транзитними мережами опалення; місця загального користування (далі МЗК) - це загальнодоступні місця у будівлі/будинку (вестибюль, загальний коридор, сходова клітка, загальні кухні, спільні душові та санвузли, загальні пральні, передпокій квартири тощо), окрім допоміжних приміщень; опалюване приміщення - це приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря; приміщення з індивідуальним опаленням це приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від'єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря.
Для приміщень з індивідуальним опаленням та окремих приміщень з транзитними мережами опалення, окрім визначеної частки спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення, здійснюється розподіл теплової енергії, що надходить у ці приміщення від транзитних ділянок трубопроводів внутрішньобудинкових систем опалення та ГВП, що прокладені у цих приміщеннях (Qвідкл.пр).
Визначення та розподіл обсягу спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на загальнобудинкові потреби опалення передбачено розділом ІV Методики, відповідно до п. 2 якого, обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку,визначається як сума показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії,у разі оснащення ними 100 % МЗК та допоміжних приміщень, та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення.
Згідно з п. 12. вказаного розділу Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень.
Відповідно до п. 8 розділу ІV Методики у разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення (Qз.б.поп.проект), може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку (Qопбуд): для 1-5 поверхової будівлі/будинку 25 %; для 6-10 поверхової будівлі/будинку 20 %; для будівлі/будинку вище 10 поверхів 15 %; для будівель/будинків комбінованої поверховості відсоток, визначений як середнє арифметичне значення вищевказаних відсотків в залежності від поверховості частин будівлі/будинку.
Згідно з п.9 Методики визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проєкту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку (Qз.б.поп.проект), повинен бути додатково скорегований із застосуванням коефіцієнту zвідкл, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку.
Виходячи з абз. 2 п. 9 Методики №315, обсяг споживання теплової енергії на загальнобудинкові потреби (Qопз.б.п) опалення визначається за формулою, за якою коефіцієнт, що враховує площу приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку (zвідкл) множиться на визначений розрахунково, спрощено або відповідно до проєкту обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, Гкал.
zвідкл розраховується: 1+ Sвідкл (опалювальна площа приміщень з індивідуальним опаленням у будівлі/будинку) /загальна опалювальна площа будівлі/будинку.
Відповідно до статей 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ», суд першої інстанції виходив із того, що позивач у період 2022-2025 років надавав відповідачці послугу опалення місць загального користування, допоміжних приміщень та забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем будинку. Відповідачка цю послугу не оплатила, а тому наявні підстави для стягнення з неї боргу за спожиту теплову енергію у вказаній позивачем сумі, яка підтверджена дослідженими доказами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.
Власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками усіх допоміжних приміщень будинку та його технічного обладнання і зобов'язанні брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку та прибудинкових територій відповідно до своєї частки у майні будинку. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
З досліджених доказів вбачається, що позивач надає послугу теплопостачання до будинку АДРЕСА_1 . Нарахування здійснює відповідно до п. 8 розділу ІV Методики, тому що у нього відсутні дані щодо технічних характеристик будинку, які не надало йому ТОВ «Центральний 1». Відповідачка вказану послугу позивачу не оплачує.
За такого суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що дії ПрАТ «Миколаївська ТЕЦ» щодо нарахування відповідачці витрат на оплату теплової енергії за опалення місць загального користування, допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення є правомірним. Оскільки відповідач допустила борг за користування тепловою енергію, то вона повинна його сплатити позивачу.
Посилання відповідачки на те, що у допоміжних приміщеннях та місцях загального користування житлового будинку відсутні прилади опалення, не впливає на її обов'язок здійснювати оплату теплової енергії, яка надається в тому числі на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення, які належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною.
Що стосується посилань відповідачки на те, що у будинку розташовані нежитлові приміщення, власники яких також повинні приймати участь у оплаті теплової енергії, що не здійснюється, то вони є хибними. Вказані посилання спростовуються актом комісійного обстеження будинку від 03.03.2025. До того ж позивач здійснив відповідачці перерахування заборгованості з урахуванням усіх співвласників будинку, як то було його зобов'язано у приписі від 10.03.2025.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (пункти 1 і 2 частини 1 статті 374 ЦПК України).
Згідно з статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції зміні або скасуванню не підлягає, бо є законним та обґрунтованим.
Висновки щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки судове рішення суду першої інстанції залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, то підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у судах першої та апеляційної інстанцій, немає.
Керуючись ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 21 липня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повне судове рішення складено 14 листопада 2025 року.