14 листопада 2025 року м. Миколаїв
справа № 469/1609/23
провадження №22-з/812/105/25
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого Локтіонової О. В.,
суддів: Крамаренко Т. В., Ямкової О. О.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» про стягнення заборгованості за договорами суборенди землі,
25 жовтня 2023 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 подав до суду позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» про стягнення заборгованості за договорами суборенди землі від 29 січня 2020 року №0120-1 - №0120-10 у сумі 621 621,29 грн.
Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 09 липня 2025 року позов ОСОБА_1 було задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Украгропрайд» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами суборенди землі у загальному розмірі 544 778,99 грн.
Стягнуто з ТОВ «Украгропрайд» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 5447,90 грн.
Додатковим рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 14 серпня 2025 року заяву представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Украгропрайд» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 12 000 грн.
Не погодившись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про закриття провадження у справі.
В апеляційній скарзі відповідачем вказано, що у зв'язку із розглядом справи у суді апеляційної інстанції він орієнтовно понесе витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» задоволено частково.
Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 09 липня 2025 року та додаткове рішення суду від 14 серпня 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» про стягнення заборгованості за договорами суборенди землі відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанцій у сумі 8171,85 грн.
Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» з Державного бюджету України 1152,48 грн, які були сплачені ним на підставі квитанції до платіжної інструкції від 06 серпня 2025 року як судовий збір за подання апеляційної скарги.
16 жовтня 2025 року представником ТОВ «Украгропрайд» подана заява з додатками про ухвалення додаткової постанови про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000 грн, понесених у суді першої інстанції, та 20 000 грн цих витрат, понесених у суді апеляційної інстанції.
Позивачем ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подано заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 4000 грн. Позивач вважав заявлену відповідачем до стягнення суму завищеною та такою, що не відповідає принципу розумності, справедливості та пропорційності. На його думку, сума вказаних витрат у розмірі 4000 грн є максимальною граничною межею відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в цій справі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає, що заява представника ТОВ «Украгропрайд» підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч.3 ст.259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до вимог статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Згідно із підпунктами «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, крім іншого, з нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Частина 8 статті 141 ЦПК України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Стаття 133 ЦПК України регламентує, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до вимог частин 1, 2, 13 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок його обчислення, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що у ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача у цій справі є адвокат Новосад Р. В., який вступив у справу на підставі договору про надання правової допомоги №22/2023-ц від 11.12.2023 та ордеру від 20.12.2023.
У поданому на позовну заяву відзиві відповідач заявив, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції буде становити 25 000 грн. Одночасно він заявив, що докази на підтвердження понесених витрат товариством будуть надані в порядку частини 8 статті 141 ЦПК України.
Втім, після ухвалення судом першої інстанції рішення, доказів про понесені витрати на правничу допомогу представником відповідача у суді першої інстанції суду подано не було, незважаючи на подачу аналогічної заяви позивачем.
За такого, подання в суді апеляційної інстанції доказів щодо понесених відповідачем витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції на суму 25 000 грн не є підставою для їх стягнення з позивача на користь товариства у суді апеляційної інстанції, у зв'язку з порушенням ТОВ «Украгропрайд» свого процесуального обов'язку, визначеного частиною 8 статті 141 ЦПК України, на подання доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, незважаючи на те, що представником відповідача відповідна заява зроблена в суді першої інстанції під час направлення відзиву.
Отже, підстав для відшкодування позивачем відповідачу понесених ним витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів не вбачає.
Під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції в змісті апеляційної скарги представником відповідача було зазначено про орієнтовну вартість витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000 грн, докази на підтвердження яких будуть ним надані протягом 5-ти днів після ухвалення колегією суддів судового рішення та заявлено про покладення цих витрат на позивача у відповідності до норм ЦПК України.
На підтвердження надання такої допомоги відповідачем 16 жовтня 2025 року надано такі докази: акт №2 приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №44/2025-заг від 21.07.2025, складений 16.10.2025; рахунок №3 від 16.10.2025.
З акту вбачається, що професійна правнича допомога відповідачу у суді апеляційної інстанції складалася з: ознайомлення з рішенням Березанського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2025 року тривалістю дві години, вартістю 4000 грн; складання та подання до суду апеляційної скарги на рішення тривалістю п'ять годин, вартістю 10 000 грн; складання та подання до апеляційного суду клопотання про витребування доказів тривалістю 1 година, вартістю 2000 грн; представництво інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції тривалістю дві години, вартістю 4 000 грн, що в цілому складає 20 000 грн, які товариство повинно сплатити за виданим адвокатом рахунком №3 до 15 листопада 2025 року.
Позивачем через представника ОСОБА_2 подано заяву про зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 4000 грн. Позивач вважав заявлену відповідачем до стягнення суму завищеною та такою, що не відповідає принципу розумності, справедливості та пропорційності.
Зміст судового рішення суду апеляційної інстанції свідчить, що судом не вирішувалося питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, бо представник відповідача в апеляційній скарзі зазначив, що докази їх понесення будуть подані до суду до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення.
Протягом п'яти днів такі докази були подані, а тому вказане потребує ухвалення додаткового судового рішення.
Враховуючи, що апеляційна скарга відповідача щодо скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції була задоволена, позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог, то відповідач має право на відшкодування йому позивачем витрат на професійну правничу допомогу, понесені ним у суді апеляційної інстанції.
Аналізуючи надані представником відповідача послуги з надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції з урахуванням складності та характеру справи, її перегляду в суді апеляційної інстанції за участю представників сторін, та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, фінансовий стан обох сторін та подачу позивачем заяви про зменшення розміру таких витрат, колегія суддів вважає обґрунтованим стягнення таких витрат за рахунок позивача в загальному розмірі 16 000 грн. Цей розмір витрат колегія суддів вважає співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом Новосадом Р. В. роботами (наданими послугами), часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
За наведеного є підстави для часткового задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового судового рішення шляхом стягнення на його користь з позивача 16 000 грн витрат, понесених на надання професійної правничої допомоги у суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 270, 381 ЦПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 16 000 гривень.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий О. В. Локтіонова
Судді Т. В. Крамаренко
О. О. Ямкова
Повне судове рішення складено 14 листопада 2025 року.