Справа № 1323/5992/2012 Головуючий у 1 інстанції: Янів Н.М.
Провадження № 22-ц/811/1460/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.
14 листопада 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:
головуючої: Н.П. Крайник
суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри
при секретарі: Л.М. Чиж
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 квітня 2025 року у справі за заявою ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» про визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Стрийським міськрайонним судом Львівської області 05.06.2014 у справі №1323/5992/2012 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Львівської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитом в сумі 321 096, 41 доларів США, що еквівалентно 2 565560,31 грн, заборгованості по відсотках - 83 012,49 доларів США, що еквівалентно 663 269,79 грн, пеню за несплату кредитних коштів - 236 785,40 грн, пеню за несплату відсотків - 74 721,36 грнта 3519,02 грн.
В обгрунтування заявлених вимог покликалася на те, що між нею та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був укладений кредитний договір № 010/08-3/3138/в, згідно умов якого банк надав кредит в розмірі 395 000 доларів США під 12% річних, строком по 28.08.2017. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 29.08.2007 між нею та банком було укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Новальковською М.М., зареєстрований в реєстрі за №3705. В подальшому, 02.06.2009 було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки за №3705. Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01.05.2013, яке було змінено рішенням апеляційного суду Львівської області від 06.05.2014, зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 321 096,41 доларів США, що еквівалентно 2 565 560, 31 грн, заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 83 012, 49 доларів США, що еквівалентно 663 269, 79 грн, пеню в розмірі 49 586, 27 доларів США, що еквівалентно 236 785, 40 грн, а також пеню за несплату відсотків у розмірі 74 721, 36 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. На виконання зазначеного рішення, за заявою стягувача Стрийським міськрайонним судом Львівської області було видано виконавчий лист. Відповідно до ст. 49 Закону України «Про іпотеку» у зв'язку з оголошенням прилюдних торгів такими, що не відбулись, у виконавчому провадженні №43877432 Актом про реалізацію предмета іпотеки від 14.08.2020, предмет іпотеки, а саме: нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 1388,4 кв.м: прохідна (літ. Б-1) загальною площею 14,4 кв.м, склад (літ. Д-2) загальною площею 1002,3 кв.м, вбиральна (літ. Є), ворота (№ 1), огорожа (№ 2), замощення (І), гаража (літ. Г-1) загальною площею 371,7 кв.м, земельні ділянки: 4611200000:05:022:0005 площею 0,4215 га; 4611200000:05:022:0043 площею 1.3 га, 4611200000:05:022:0044 площею 1,106 га, було передано у власність стягувачу - іпотекодержателю ТОВ «ФК «Форінт». На підставі зазначеного Акту приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Швед І.В. ТОВ «ФК «Форінт» було видано Свідоцтво, зареєстроване у реєстрі за №2093 від 02.09.2020, яким нотаріус посвідчила належність на праві власності ТОВ «ФК «Форінт» вищезазначеного нерухомого майна. На підставі вказаного Свідоцтва нотаріусом за ТОВ «ФК «Форінт» зареєстровано право власності на предмет іпотеки, що також підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав. Статтю 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено таку самостійну підставу припинення зобов'язання, як позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки з метою забезпечення вимог кредитора іпотекодержателя. Згідно ч.4 ст.36 Закону після завершення позасудового врегулювання, будь - які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними. Така спеціальна підстава припинення забезпеченого іпотекою зобов'язання означає, що припиняються будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання. На підставі наведеного вважає, що виконавчий лист, виданий Стрийським міськрайонним судом Львівської області 05.06.2014 є таким, що не підлягає виконанню з огляду на те, що внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом отримання його у власність стягувачем - іпотекодержателем, тобто вирішення питання шляхом позасудового врегулювання спору, її зобов'язання за кредитним договором припинилися вцілому, у тому числі, в непогашеній за рахунок іпотечного майна частині, і ТОВ «ФК «Форінт» не може вимагати виконання боржником основного зобов'язання після звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки таки вимоги є недійсними в силу Закону. Більш того, договір іпотеки не містить умов про погодження сторонами у встановленій формі застереження щодо відступу від положень ст.36 Закрну України «Про іпотеку».
Оскаржуваною ухвалою у задоволені заяви ОСОБА_1 , з участю заінтересованої особи Товариства обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт», про визнання виконавчого листа, таким що не підлягає виконанню -відмовлено.
Ухвалу суду оскаржила ОСОБА_1 .
Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норми процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
Зазначає, що правовим наслідком реалізації іпотекодержателем свого права,передбаченого статтею 49 Закону України «Про іпотеку», є не продаж йому нереалізованого на торгах предмета іпотеки, а припинення забезпеченого іпотекою зобов'язання шляхом заліку вимог в рахунок ціни майна.При цьому положення частини 1 статті 49 Закону України «Про іпотеку» передбачають задоволення за рахунок іпотечного майна усіх забезпечених іпотекою вимог кредитора, не обмежуючи їх виключно розміром коштів, які підлягають стягненню за виконавчим документом. Вважає, що підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в даному випадку є реалізація предмета іпотеки за заниженою ціною, що суттєво порушило права ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні. Зважаючи на ринкову вартість реалізованого на торгах майна, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» є повністю погашеною, що є підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню. Звертає увагу на те, що згідно виконавчого листа Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 05.06.2013 у справі №1323/5992/2012, виданого на виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі №1323/5992/2012, зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль» підлягає стягненню заборгованість за кредитом в сумі 321 096,41 доларів США.Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання - 06.05.2015.Виконавчий лист двічі пред'являвся до примусового виконання та повертався стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку», а отже, строки на пред'явлення виконавчого документа до виконання були перервані. Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» в будь-який час може пред'явити виконавчий документ до виконання, тому лише у спосіб визнаня виконавчого документа таким, що не підоягає виконанню, вона може захистити своє право боржника за виконавчим документом. Висновок суду про те, що у ОСОБА_1 залишається непогашеною заборгованість за кредитним договором є помилковим, оскільки зобов'язання між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» за кредитним договором № 010/08-3/3138/в є припиненими внаслідок реєстрації права власності на іпотечне майно за стягувачем.
Просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 задовольнити. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист, виданий Стрийським міськрайонним судом Львівської області від 05.06.2014 у справі №1323/5992/2012.
У засіданні суду апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 скаргу підтримав з підстав, наведених у ній. З покликанням на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові Верховного Суду від 21 березня 2023 року у справі № 910/15190/20 зазначив, що забезпечене іпотекою зобов'язання ОСОБА_1 за виконавчим листом від 05.06.2014 у справі №1323/5992/201 припинилося внаслідок заліку вимог стягувача (іпотекодержателя) в рахунок ціни іпотечного майна. Просив скаргу задоволити.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» - Басула Б.І. проти скарги заперечив.
Заслухавши сюддю-доповідача, пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Примусове виконання рішень Законом України «Про виконавче провадження» покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до ч.2 ст.432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Тобто, суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо: а) його було видано помилково; б) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою; в) з інших причин.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 у справі N 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов'язку), зокрема, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.
Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31.05.2013, яке було змінено рішенням апеляційного суду Львівської області від 06.05.2014, зі ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 321 096,41 доларів США, що еквівалентно 2 565 560, 31 грн, заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 83 012, 49 доларів США, що еквівалентно 663 269, 79 грн, пеню в розмірі 49 586, 27 доларів США, що еквівалентно 236 785, 40 грн, а також пеню за несплату відсотків у розмірі 74 721, 36 грн.
5.06.2014 Стрийським міськрайонним судом Львівської області у зазначеній справі видано виконавчий лист № 1323/5992/2012 /а.с.7/.
На підставі вказаного виконавчого листа постановою державного виконавця від 03.07.2014 року відкрито виконавче провадження.
Постановою державного виконавця від 13.02.2019 проведено заміну стягувача у виконавчому провадженні з АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «Фінансова компанія «Форінт».
14.04.2019 року ДП «СЕТАМ» призначено електронні торги з реалізації лоту № 337675 за стартовою ціною 4 599 800 грн. Торги не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів, про що складено відповідний протокол.
Згідно протоколу проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» від 30.10.2019, торги з реалізації лоту № 377736 за стартовою ціною 3 679 840 грн не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
Згідно протоколу проведення електронних торгів ДП «СЕТАМ» від 08.01.2020, електронні торги по лоту № 386315 за стартовою ціною 3 219 860 грн не відбулися у зв'язку з відсутністю допущених учасників торгів.
У зв'язку з тим, що треті торги з реалізації переданого на торги майна ОСОБА_1 не відбулися через відсутність допущених учасників торгів, управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області 30.01.2020 року повідомило стягувача ТОВ «Форінт», що відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач вправі залишити за собою нереалізоване на електронних торгах майно боржника за ціною 3 219 860 грн. Крім того, до відома стягувача доведено, що якщо стягувач не заявить про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, арешт з майна знімається і таке майно повертається боржнику.
Заявою від 18.03.2020, яка надійшла до органу державної виконавчої служби 23.03.2020, стягувач (іпотекодержатель) ТОВ «ФК «Форінт» виявило бажання придбати належне боржнику майно - предмет іпотеки за ціною 3 219 860 грн шляхом залишення його за собою за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна/а.с.47/.
14.08.2020 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Онишкевичем Р.І. складено Акт про реалізацію предмета іпотеки, згідно якого предмет іпотеки, а саме: нежитлові будівлі та споруди загальною площею 1388,4 кв.м (прохідна під літерою Б-1, площею 14,4 кв.м, гараж під літерою Г-1 площею 371,7 кв.м, склад під літерою Д-2 площею 1002,3 кв.м, вбиральня під літерою «Є», ворота №1, огорожа №2, замощення під літерою «І») за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка площею 0,4215 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005; земельна ділянка площею 1,1060 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044; земельна ділянка площею 1,3000 га, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, розміщені за вказаною адресою, передані у власність шляхом залишення за стягувачем та іпотекодержателем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» за ціною 3 219 860 грн в рахунок часткового погашення заборгованості.
Зазначений Акт складено відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 41, 47, 49 Закону України «Про іпотеку», Розділу VII Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №2831/5 від 29.09.2016 року, на підставі протоколу проведення електронних торгів від 08.01.2020 №45855, складеного та підписаного організатором торгів ДП «СЕТАМ»/а.с.8-11/.
На підставі Акту про реалізацію предмета іпотеки від 14.08.2020, приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Швед І.В. 02 вересня 2020 року ТОВ «ФК «Форінт» видано Свідоцтво, зареєстроване в реєстрі за № 2093, яким засвідчено, що ТОВ «ФК «Форінт» належить на праві власності вищезазначене нерухоме майно/а.с.41/.
На підстав Свідоцтва приватним нотаріусом Швед І.В. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ «ФК «Форінт» - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 54117614 від 17 вересня 2020 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4611200000:05:022:0005, площею 0,4215 га за ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38233121; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 54118752 від 17 вересня 2020 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4611200000:05:022:0043, площею 1,3 га за ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38234240; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 54118211 від 17 вересня 2020 року про реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4611200000:05:022:0044 площею 1,106 га за ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38233676; рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 54109802 від 17 вересня 2020 року про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі загальною площею 1388,4 кв.м за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Промислова,1, за ТОВ «ФК «Форінт», номер запису про право власності 38226743 /а.с.42-45/.
12.01.2022 на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Курманом Б.Г. винесено постанову про повернення виконавчого листа №1323/5992/2012 від 05.06.2014 стягувачу ТОВ «ФК «Форінт»/а.с.98/.
У постанові про повернення виконавчого документа зазначено, що такий може бути повторно проявлений до виконання у строк до 12.01.2025.
Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого листа №1323/5992/2012 від 05.06.2014, суд виходив з того, що іпотечним договором, укладеним на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 29.08.2007 №107, укладеним з позичальником ОСОБА_1 , було передбачено позасудовий спосіб звернення звернення стягнення на предмет іпотеки (п. 6.5.1. договору). Однак, іпотекодержатель цим способом звернення стягнення не скористався, та реалізація предмету іпотеки відбувалась на прилюдних торгах у межах винавчого провадження № 43877342, відкритого державним виконавцем на підставі виконавчого листа № 1323/5992/2012, виданого 5.06.2014 Стрийський міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитом в розмірі 321096,41 доларів США, що еквівалентно на час розгляду справи 2 565560,31 грн.; заборгованості по відсотках - 83012,49 доларів США, що еквівалентно 663269,79 грн., пені за несплату кредитних коштів - 236785,40 грн., пені за несплату відсотків - 74721,36 грн. та 3519,02 грн. судових витрат. Відтак, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки відбулося не в позасудовому порядку, положення ст. 36 Закону України «Про іпотеку» не поширюються на спірні правовідносини, які виникли між сторонами у цій справі. Крім того у п. 3.1.8 договору іпотеки сторонами погоджено можливість задоволення вимог кредитора за рахунок іншого майна боржника, у разі непокриття вимог кредитора іпотечним майном. Суд дійшов висновку, що правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 910/16709/18, від 21.03.2023 у справі № №910/15190/20, від 07.12.2003 у справі № 910/5810/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2022 у справі № 761/36873/18, на які покликаються заявниця та її представник, мотивуючи підставність поданої заяви, стосуються питання припинення кредитних зобов'язань внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовму порядку, а саме - шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса та шляхом оформлення права власності на предмет іпотеки на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, що істотно відрізняється від обставин цієї справи, та є не релевантними до даних правовідносин. Суд також дійшов висновку, що не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню доводи представника заявника про реалізацію предмета іпотеки за заниженою ціною, що суттєво порушило права ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні, що підтверджується долученим до матеріалів справи висновком приватного підприємства «Експерт-Рівне Консалтинг» (експерт Зібер О. В.) № 190726/1-30 від 13.08.2019, оскільки такий вже був предметом судового розгляду та такому була надана відповідна правова оцінка, зокрема у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 1323/5992/2012 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця щодо оцінки майна, а також у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 456/3576/20 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «Форінт», Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції України (м. Львів), ДП «Сетам», приватного нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Швед І. В. про визнання недійсними електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнання недійсним з моменту складення акта про реалізацію предмета іпотеки, визнання недійсним та скасування свідоцтва, визнання незаконним та скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на нежитлові будівлі та земельні ділянки, витребування з незаконного володіння нежитлових будівель та земельних ділянок. Крім того, суд виходив з того, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором залишається непогашенною та на даний час становить: заборгованість за кредитом 204 445,36 доларів США, заборгованість по відсотках 83012,49 доларів США, пеня за несплату кредитних коштів 236 785,40 грн, пеня за несплату відсотків 74 721,36 грн та 3519,02 грн судових витрат. Відтак, у даній справі відсутні підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
З таким висновком суду колегія суддів погоджується, оскільки такі відповідають матеріалам справи та зібраним у справі доказам.
Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 29.08.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 010/08-3/3138/в, згідно умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 395 000 доларів США під 12% річних, строком по 28.08.2017, було укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Навальковською М.М. за № 3705, а також 02.06.2009 - договір про внесення змін до договору іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Навальковською М.М. і зареєстрованй в реєстрі за №1075, іпотекодавцем за яким виступала ОСОБА_1 , іпотекодержателем - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Відповідно до положень п. 1.2 договору іпотеки та п.1.1 договору про внесення змін до договору іпотеки, предметом іпотеки було нерухоме майно, а саме нежитлові будівлі та споруди заг. пл. 1388.4 кв.м (прохідна літ. Б-1, пл.14.4 кв.м, гараж літ. Г-1 пл. 371.7 кв.м, склад літ. Д-2 пл. 1002.3 кв.м, вбиральня літ. «Є», ворота №1, огорожа №2, замощення літ «І») за адресою АДРЕСА_1 ; земельна ділянка пл. 0.4215 га, к.н. 4611200000:05:022:0005 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка пл. 1.1060 га к.н. 4611200000:05:022:0044 за адресою: АДРЕСА_1 ; земельна ділянка пл. 1.3000 га к.н. 4611200000:05:022:0043 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно п. 6.4. договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за: рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; шляхом прожажу іпотекодержатилем предмета іпотеки будь- якій особі на підставі договору купівлі - продажу у порядку встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку»; згідно з договорм про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Відповідно до ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку», у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст.37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.
Згідно з ч. 4 ст.36 Закону України «Про іпотеку», після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Статтею 41 Закону України «Про іпотеку», встановлювалось, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
За змістом ст. 49 Закону України «Про іпотеку», у редакції, чинній на час набуття іпотекодержателем майна у власність, встановлювалось, що протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому ст. 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.
Отже, враховуючи, що у даній справі звернення стягнення на іпотечне майно відбулося не в позасудовому порядку, підстав для застосування до даних правовідносин положень ч. 4 ст.36 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними, що може бути підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, колегія суддів не вбачає.
Крім того, у п. 3.1.4 та п. 3.1.8 договору іпотеки сторони передбачили, у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором або за генеральним кредитним договором, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього Договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, заданих порушенням зобов'язання. При цьому, відповідно до по п. 3.1.8 договору, у випадку, якщо суми від продажу предмета іпотеки, та суми від реалізації іншого майна, що буде заствленим у забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором недостатньо для повного задоволення вимог іпотекоержателя, він має право у судовому порядку вимагати отримання суми, якої не вистачає для повного задоволення вимоги з іншого майна іпотекодавця.
Інші доводи скарги правильних висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 17 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 14 листопада 2025 року.
Головуючий: Н.П. Крайник
Судді: Я.А. Левик
М.М. Шандра