12 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 676/7269/25
Провадження № 22-ц/820/2298/25
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
секретар судового засідання Демчук В.М.
за участю представника позивачки ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_1 , на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2025 року про відмову у забезпеченні позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , в особі її законного представника ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Саварчук Світлана Леонтіївна, про усунення від права спадкування за законом (суддя Пилипенко І.О.).
Заслухавши доповідача, пояснення представника учасника справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд
У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , в особі її законного представника ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Саварчук С.Л., про усунення ОСОБА_3 від права спадкування за законом після смерті ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Разом із позовною заявою ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову.
В обґрунтування зазначала, що нотаріусом можуть бути здійснені нотаріальні дії щодо оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 , на користь відповідачки. Отримавши в порядку спадкування право власності на спірне майно, відповідачка може здійснити відчуження успадкованого майна на користь третіх осіб, що, в свою чергу, унеможливить та ускладнить в подальшому виконання рішення суду.
Просила суд забезпечити позов шляхом заборони приватному нотаріусу Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Саварчук С.Л. проводити нотаріальні дії щодо видачі будь-яким спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання судовим рішенням законної силу.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2025 рокуу задоволенні заяви відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про вжиття заходів забезпечення позову в даній справі.
Посилається на неповне з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права.
Вказує, що після відкриття спадщини минув чималий проміжок часу, а тому нотаріусом можуть бути здійснені дії щодо оформлення спадщини на користь відповідачки, а з 06.10.2025 нотаріус вправі видавати свідоцтва про право на спадщину, в тому числі і відповідачці.
На думку скаржниці, відповідачка, отримавши в порядку спадкування право власності на майно, здійснивши державну реєстрацію права власності на нього, може здійснити відчуження успадкованого майна на користь третіх осіб, що, в свою чергу, унеможливить та ускладнить в подальшому виконання рішення по даній цивільній справі в разі задоволення позовних вимог.
Вважає, що з урахуванням предмету спору щодо усунення відповідачки від права на спадкування за законом та очевидного спору між сторонами, висновок суду першої інстанції про відмову у забезпеченні позову є помилковим та необґрунтованим.
Наполягає на тому, що судом першої інстанції не було враховано те, що дані заходи забезпечення позову слугуватимуть заходом запобігання можливих порушень прав позивачки та вжиття такого заходу не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ?я сторін, не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи по суті.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
В судовому засіданні представник позивачки - адвокат Клюцук В.П. підтримав апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилась, про день, місце і час слухання справи повідомлені у відповідності до вимог цивільного процесуального законодавства.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Оскаржуване судове рішення не відповідає вказаним вимогам.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявником належним чином не обґрунтовані підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову, не надано доказів об'єктивного існування ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси заявника будуть порушені. Крім того, зазначав, що питання про зупинення нотаріальних дій може бути вирішено нотаріусом самостійно за наявності даних про пред'явлення позову до суду.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.
За змістом ст.ст.149-153 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії або забороною іншим особам вичиняти дії щодо предмета спору.
Відповідно до ч.3 ст.150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Про забезпечення позову виноситься ухвала, яку може бути оскаржено в установленому порядку.
Процесуальним законом визначено обов'язок заявника вказати предмет позову та обґрунтувати необхідність забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, яку заявник має намір пред'явити, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.
Колегія суддів погоджується з твердженням заявниці, що у неї наявні обґрунтовані побоювання вважати, що після шести місяців з часу відкриття спадщини, що сплив 06.10.2025, на спадкове майно може бути видане свідоцтво про право на спадщину за законом та у подальшому відчужено спадкове майно на користь третіх осіб, що утруднить або взагалі унеможливить ефективний захист порушених прав заявника за захистом яких він має намір звернутися до суду.
Види забезпечення позову, які заявлені заявником у поданій заяві, є співмірними із майбутніми заявленими позовними вимогами, оскільки відповідають предмету спору, а заборона вчиняти певні дії стосується спадкового майна щодо якого наявний спір.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував вищенаведені обставини справи та вимоги закону, а також не взяв уваги, що невжиття таких заходів може істотно утруднити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявниці за захистом яких вона звернулась до суду та помилково дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову.
Суд першої інстанції також помилково, із посиланням на підпункт 4.15 пункту 4 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року №296/5, зазначив, що питання про зупинення нотаріальних дій може бути вирішено нотаріусом самостійно за наявності даних про пред'явлення позову до суду, позивачка не позбавлена в позасудовому порядку звернутись до нотаріуса з письмовою заявою про зупинення видачі відповідачці свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , оскільки виходячи із аналізу змісту даної норми, вчинення нотаріальної дії зупиняється нотаріусом до вирішення справи судом: за письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа.
У даному випадку, заявниця звернулась із заявою про забезпечення позову разом з позовом 24.09.2025, і судом на час постановлення ухвали про відмову в забезпеченні позову 25.09.2025 не було надано заявнику повідомлення про надходження позовної заяви для надання її нотаріусу, що унеможливлювало за даних обставин покладення на нотаріуса обов'язку зупинення нотаріальної дії.
Крім того, визначення нормативно-правовим актом можливості вирішення нотаріусом питання зупинення нотаріальних самостійно за наявності даних про пред'явлення позову до суду, не позбавляє права заявницю звернутись до суду з заявою щодо вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу проводити нотаріальні дії щодо видачі будь-яким спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину.
З огляд на викладене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового судового рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка подана її представником ОСОБА_1 , задовольнити.
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Заяву про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити приватному нотаріусу Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Саварчук С.Л. проводити нотаріальні дії щодо видачі будь-яким спадкоємцям свідоцтва про право на спадщину після спадкодавця ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання судовим рішенням законної сили.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 14 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай