14 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 672/632/25
Провадження № 22-ц/820/2619/25
Хмельницький апеляційний суд у складі судді-доповідача П'єнти І.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2025 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
10 листопада 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Хмельницького апеляційного суду апеляційну скаргу на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2025 року.
Суд встановив, що апеляційна скарга подана з пропуском строку на її апеляційне оскарження.
Рішення Городоцького районного суду Хмельницької області ухвалено 08.10.2025.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Таким чином, останнім днем для подання апеляційної скарги з дня проголошення рішення було 07.11.2025 включно.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подала 10.11.2025, тобто після закінчення встановленого ч. 1 ст. 354 ЦПК України строку, у зв'язку з чим строк на подання апеляційної скарги вважається пропущеним.
Разом з тим скаржниця зазначила, що ознайомилася з рішенням 16.10.2025.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскільки апеляційну скаргу подано після закінчення тридцятиденного строку, встановленого ч. 1 ст. 354 ЦПК України, а заява про поновлення цього строку до суду не подана, апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості вирішувати питання про поновлення цього строку з власної ініціативи.
У зв'язку з цим, скаржниці необхідно подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин його пропуску разом із доказами, що підтверджують такі обставини.
Крім того, у поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на скрутне матеріальне становище. На підтвердження цього скаржниця надала копію індивідуального плану працевлаштування безробітного, оформленого Центром зайнятості, копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка свідчить про припинення її підприємницької діяльності, а також копію трудової книжки.
Вирішуючи зазначене клопотання, апеляційний суд виходить із такого.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.
На підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (ч. 3 ст. 8 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» містить вичерпний перелік підстав, які суду необхідно врахувати для вирішення питання, зокрема, про звільнення від сплати судового збору.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зазначила, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстроченню.
Згідно з ч. 5 ст. 136 ЦПК України, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов'язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони.
Разом з тим, надані ОСОБА_1 документи не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки вони лише підтверджують факт, що скаржниця є безробітною та припинила підприємницьку діяльність, але не містять відомостей, які б належним чином характеризували її майновий стан або підтверджували неможливість сплати судового збору.
У зв'язку з цим відсутні підстави для відстрочення сплати судового збору, оскільки надані документи не підтверджують наявності обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Скаржниці слід надати належні докази, що підтверджують її скрутний матеріальний стан, або сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Враховуючи викладене, заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає, а судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає сплаті у встановленому законом розмірі.
При цьому суд зауважує, що скаржниця не позбавлена права повторно звернутися до суду з відповідним клопотанням, належним чином його обґрунтувавши та надавши підтверджуючі документи щодо свого майнового стану.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом майнового характеру до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №7315776 від 27.11.2023 у розмірі 18286,40 грн.
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивача та стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором №7315776 від 27.11.2023 у розмірі 18286,40 грн, з яких 5790,00 грн - основна сума боргу, 12496,40 грн - заборгованість за відсотками, а також судовий збір у сумі 3028,00 грн
Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_1 оскаржує рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 08.10.2025 та просить апеляційний суд зменшити суму за кредитними зобов'язаннями перед ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», встановити сплату боргу у розмірі 11000,00 грн та відмовити у поверненні судового збору на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у сумі 3028,00 грн.
Відтак, ОСОБА_1 визнає частину позовних вимог, погоджуючись зі сплатою заборгованості за кредитним договором у сумі 11000,00 грн.
Отже, оскарженню підлягає сума у розмірі 7286,40 грн (18286,40 ? 11000,00), що становить 39,84 % від загальної суми позовних вимог.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, судовий збір становить - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 1.1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Пропорційно частці вимог, що оскаржуються (39,84 %), сума судового збору, яка мала бути сплачена у суді першої інстанції, складає 1206,35 грн (3028 грн ? 39,84%).
Відповідно до пп. 6.2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги фізичною особою або фізичною особою - підприємцем на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру.
Таким чином, скаржниці необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1809,52 грн (1206,35 грн*150%) за такими реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у Хмел.обл/Хмельниц. мтг/22030101,
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37971775,
Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.),
Код банку отримувача (МФО) - 899998,
рахунок отримувача - UA608999980313181206080022775,
Код класифікації доходів бюджету - 22030101,
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскаржуваного рішення) по справі ____ (номер справи), Хмельницький апеляційний суд.
Судовий збір буде зарахований при умові правильного зазначення всіх платіжних реквізитів.
Окрім цього, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені, серед іншого, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає апеляційну скаргу.
Проте, апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить відомостей про поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта, адресу електронної пошти (за наявності), а також відомостей про наявність або відсутність у неї електронного кабінету, що є порушенням вимог п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржниці строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 127, 356 ЦПК України, суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Городоцького районного суду Хмельницької області від 08 жовтня 2025 року залишити без руху та надати скаржниці строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказами, що підтверджують такі обставини (за наявності), сплати судового збору у розмірі 1809,52 грн або подання документів, що підтверджують її майновий стан і є підставою для звільнення від сплати судового збору, а також оформлення апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 356 ЦПК України з наданням копій скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
У разі невиконання вимог суду у встановлений строк апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржниці.
Заяву про поновлення строку, докази сплати судового збору або документи, що підтверджують підстави для його звільнення, належним чином оформлену апеляційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи подати до апеляційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта