Справа № 299/5415/24
12 листопада 2025 року м. Ужгород
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі:
головуючого - Собослоя Г.Г.,
суддів: Кожух О.А., Джуги С.Д.,
розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стасюка Юрія Павловича у справі № 299/5415/24 за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності,
встановила:
У серпні 2024 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в інтересах яких діє адвокат Кухта О.В., звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., про визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності.
Рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 03 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу жилого будинку від 07.12.2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , посвідчений державним нотаріусом Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок К.В., зареєстрований в реєстрі за №2131 - недійсним з моменту укладення.
Визнано недійсним та скасовано свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Вилоцькою селищною радою 21.07.2010 р. та зареєстроване в Виноградівському бюро техінвентаризації 12.08.2010 р. на підставі Витягу №27003626 про реєстрацію права власності на нерухоме майно в книзі реєстрації №7, запис 837.
Визнано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 та за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності по 1/2 (одній другій) за кожним на 70 % житлового будинку АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,1026 га, яка знаходиться на території Вилоцької селищної ради та яка зареєстрована за кадастровим номером 2121255300000050049.
Рішення набрало законної сили 15.04.2025.
ОСОБА_1 , як особа, яка не брала участі у справі і суд вирішив питання про її права та інтереси, від імені якого діє адвокат Стасюк Ю.П., подав до Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу на зазначене рішення разом із заявою про забезпечення позову.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 12.11.2025 ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення, а подану ним апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, шляхом доплати судового збору.
При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду від 14 червня 2021 року у справі № 308/8567/20: «У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов'язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.»
Щодо забезпечення позову заява ОСОБА_1 мотивована тим, що оскаржуваним рішенням визнано недійсним договір купівлі-продажу, укладений у 2010 році між відповідачами у цій справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , визнано недійсним свідоцтва про право власності на житловий будинок, видане у 2010 році на ім'я ОСОБА_5 та визнано за позивачами право власності на 70 % житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що позивачі у цій справ є батьками відповідачки ОСОБА_4 та звернулися до суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, за яким їхня дочка разом із колишнім чоловіком - ОСОБА_1 придбали спірний житловий будинок. Заявник - колишній чоловік відповідачки та співвласник майна не був залучений до розгляду справи. Предметом спору у справі № 299/5415/24 є житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який придбаний ОСОБА_7 під час перебування у шлюбі. Такий є предметом спору у справі № 299/4724/21 про поділ майна подружжя, розгляд якої зупинено до вирішення справи № 299/3496/22 про визнання договору купівлі-продажу удаваним та визнання договору купівлі-продажу договором дарування. Тобто предметом всіх зазначених справ є один і той самий житловий будинок, який ОСОБА_1 вважає спільним майном подружжя та власником якого за результатами оскаржуваного рішення стали батьки його колишньої дружини та ОСОБА_5 .
З огляду на зазначене, заявник має всі підстави вважати можливим відчуження спірного майна, а тому просив суд апеляційної інстанції накласти арешт на житловий будинок: за адресою АДРЕСА_1 .
Обговоривши доводи заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи колегія суддів приходить до такого.
Як убачається з матеріалів справи, предметом позову є визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання недійсним та скасування свідоцтва про право власності та визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці площею 0,1026 га, яка знаходиться на території Вилоцької селищної ради та яка зареєстрована за кадастровим номером 2121255300000050049.
Вказаний будинок згідно з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, належали спочатку ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності від 21.07.2010, а потім ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 07.12.2010. Станом на 21.05.2025 на підставі рішення Виноградівського районного суду від 03.03.2025 у справі 299/5415/24, що оскаржується, право спільної часткової власності належать ОСОБА_2 (35%), ОСОБА_3 (35%) та ОСОБА_5 (30%).
Відповідно до рішення Березівського районного суду Рівненської області від 06.03.2019 шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , зареєстрований виконавчим комітетом Вилоцької селищної ради Виноградівського району Закарпатської області, актовий запис № 15, свідоцтво серії НОМЕР_3 від 03.09.2005 - розірвано.
Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23.08.2022 зупинено провадження у цивільній справі №299/4724/21 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_5 про визнання майна особистою приватною власністю до вирішення іншої цивільної справи №299/3496/22 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог на предмет позову Державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори Боричок Катерина Василівна про визнання договору купівлі-продажу удаваним та визнання договору купівлі-продажу договором дарування, та набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №299/3496/22.
В апеляційній скарзі апелянт ставить вимогу про скасування рішення, яким визнано право власності на 70 % житлового будинку АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та прийняти постанову про відмову у задоволенні їх позовних вимог.
Відповідно до ст. 149 ч.ч. 1, 2, ст. 150 ч. 1 п.п. 1, ч.ч. 2, 3, ст. 151 ч. 1 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право на будь-якій стадії розгляду справи вжити передбачені ЦПК України заходи забезпечення позову, якщо їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів учасника справи, за захистом яких він звернувся до суду; позов забезпечується, зокрема, арештом майна, що належить або підлягає передачі іншій стороні і знаходиться у неї чи в інших осіб; суд може застосувати кілька видів забезпечення позову; вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими стороною вимогами.
Пунктом 7 частини 1 та частиною 2 статті 365 ЦПК України передбачено, що суддя-доповідач у порядку підготовки справи до апеляційного розгляду за клопотанням учасників справи вирішує питання щодо вжиття заходів забезпечення позову; на цю підготовчу дію не поширюються правила щодо дотримання прав всіх учасників справи висловити свої міркування або заперечення щодо її вчинення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або відмови у його задоволенні; з'ясувати обсяг позовних вимог та відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою.
Ставлячи перед судом питання про забезпечення позову, представник скаржника - адвокат Стасюк Ю.П. вказував на реальність ризику подальшого відчуження спірного майна у справі № 299/5415/24, оскільки вважає що відповідачка ОСОБА_4 та її батьки діють спільно, з метою позбавлення ОСОБА_1 права на спільне сумісне майно подружжя, а саме житлового будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 .
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що спір між сторонами щодо прав на будинок реально існує та має істотне значення для сторін, отже існує й можливість зміни правового статусу нерухомого майна, яке по суті з огляду на дії та правові позиції сторін наразі є спірним, його відчуження, може істотно утруднити ефективний захист прав скаржників або й унеможливити поновлення цих прав у разі відмови в позові, тощо. Ймовірне відчуження та/або обтяження, інша зміна правового статусу чи параметрів спірного будинку через відсутність забезпечення позову може призвести до істотних негативних наслідків.
Такі обставини можуть мати наслідком виникнення необхідності у докладанні в подальшому значних зусиль для відновлення відповідних прав, може потягти порушення прав як скаржників, так і інших осіб. Доводи скаржника про можливість порушення його майнових прав діями, спрямованими на відчуження нерухомого майна, та відповідні цьому ризики з огляду на наявні матеріали заслуговують на увагу.
За таких умов, апелянт обґрунтовано просив суд забезпечити позов, втім, запропонований ним вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне забезпечити позов забороною вчинятипевні дії. Таке зобов'язання позову на період спору зупиняє можливість зміни правового статусу, в тому числі, відчуження нерухомого майна, має запобіжний характер, є достатнім і спрямоване на забезпечення недопущення порушень прав осіб, інтересів яких стосується спір, а також прав третіх осіб.
Відтак, обґрунтовану по суті заяву про забезпечення позову слід задовольнити частково.
Керуючись ст. 10 ч. 9, ст. 149 ч.ч. 1, 2, ст. 150 ч. 1 п.п. 1, 2, ч.ч. 2, 3, ст. 151 ч. 1, ст. 258 ч. 2, ст. 260, ст. 365 ч. 1 п. 7, ст. 368 ч. 1 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Стасюка Юрія Павловича про забезпечення позову задовольнити частково та забезпечити до вирішення спору по суті позов.
Заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам, іншим особам, вчиняти будь-які дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, щодо об'єкта нерухомого майна - житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Примірник ухвали направити для негайного виконання відділу Виноградівського державної виконавчої служби у Берегівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (90300, Закарпатська область, Берегівський район, м. Виноградів, вул. Миру, буд. 16) та для відома іншим учасникам справи.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Головуючий
Судді: