Справа № 465/4283/25
Провадження № 2-з/466/72/25
10 листопада 2025 року м.Львів
Шевченківський районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Білінської Г.Б.
при секретарі Ханас С.О.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 в режимі відеоконференції
представника третьої особи Кадикало Р.Є.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до третьої Львівської державної нотаріальної контори, третя особа: Львівська міська рада про визнання спадкоємцем четвертої черги на підставі факту проживання однією сім'єю, -
встановив:
у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває вищезазначена цивільна справа.
Заявник звернулася до Шевченківського районного суду із заявою про забезпечення вищевказаного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони Третій Львівській Державній Нотіальній Конторі вчиняти будь-які дії щодо: реєстрації переходу права власності, видачі свідоцтва про право на спадщину, укладення договорів (дарування, купівлі-продажу, оренди тощо) на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони Львівській міській раді вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
В обґрунтування заяви покликається на те, що у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до Третьої Львівської державної нотаріальної контори, треття особа - Львівська міська рада про визнання її спадкоємцем четвертої черги на підставі факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу із спадкодавцем. Предметом спадкового спору є квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з наявними доказами (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), дана квартира перебувала у власності спадкодавця - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Надалі заяву про прийняття спадщини подала її мати - ОСОБА_5 , яка також померла, не встигнувши оформити право власності, ІНФОРМАЦІЯ_2 .Після смерті останньої позивачка ( ОСОБА_3 ) подала заяву про прийняття спадщини, однак державний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У зв'язку з відкриттям спадкової справи (№ 429/2024) і відмовою нотаріуса, на даний момент квартира юридично перебуває у статусі відкритої спадщини, власник якої не визначений. Наголошує, що це створює ризики неправомірного відчуження, передання в користування, передачі в заставу чи іншого розпорядження майном до завершення судового розгляду. З урахуванням норм ст.1277 ЦК України Львівська міська рада (треття особа) має прямий юридичний інтерес у отриманні цього майна.
Враховуючи наведені обставини, позивач вважає, що необхідно забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру за адресою:
АДРЕСА_1 в межах цивільного позову.
В підготовчому судовому засіданні позивач та її представник заяву підтримали, просили таку задовольнити.
Представник ЛМР заперечила щодо задоволення заяви з підстав, що заборона вчиняти будь-які дії, може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що у заяві про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони Третій Львівській Державній Нотіальній Конторі вчиняти будь-які дії щодо: реєстрації переходу права власності, видачі свідоцтва про право на спадщину, укладення договорів (дарування, купівлі-продажу, оренди тощо) на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; заборони Львівській міській раді вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ч.1ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Керуючись роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно п.2 та п.4 ч.1ст.150 ЦПК України позов може бути забезпечено, зокрема, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
При цьому, процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Забезпечення позову повинно гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Головною метою забезпечення позову є негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення, утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення завдання значної шкоди заявнику.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Отже, заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співрозмірними заявленим позовним вимогам. При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен дати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Проте, аналіз поданого позивачем клопотання про вжиття заходів забезпечення позову та матеріалів справи свідчить про те, що жодних доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат позивачем не представлено.
Крім того, позивач у заяві про забезпечення позову не зазначила жодних вагомих підстав, яким чином невжиття заходів забезпечення позову, які вона просить застосувати у своїй заяві, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, а також зважаючи на те, що заборона вчиняти будь-які дії, може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб, суд дійшов висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову, слід відмовити.
Згідно ч.7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст.149-153,157,258-261,353,354 ЦПК України, суд,-
постановив :
у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до третьої Львівської державної нотаріальної контори, третя особа: Львівська міська рада про визнання спадкоємцем четвертої черги на підставі факту проживання однією сім'єю - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 13.11.2025 року.
Суддя: Г. Б. Білінська