Справа №338/1246/25
10 листопада 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.,
з участю: секретаря Чорній К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача адвокат Рудзей Ю.В. звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в розмірі 24300,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за позикою, 19300,00 грн сума заборгованості по процентам за користування позикою, а також витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
Позов обґрунтований тим, що між ТОВ «ФК«Гелексі» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір позики на умовах невідновлювальної кредитної лінії № 220208 від 25 березня 2021 року в електронній формі. В результаті платіжної операції ініційованої позикодавцем, за посередництва надавача платіжних послуг, сума коштів в розмірі позики була перерахована на картковий рахунок вказаний позичальником при укладанні договору позики. На виконання умов договору позичальнику надано грошові кошти в якості позики у сумі 5000,00 грн на умовах строковості, поворотності та оплатності. Відповідно до умов договору позики плпта за користування позикою встановлюється у вигляді фіксованих процентів та складає 1,3 % в день. Відповідачка не виконує свої грошові зобов'язання належним чином, у зв'язку із чим станом на 05 серпня 2025 року у неї утворилась заборгованість в розмірі 24300,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за позикою, 19300,00 грн сума заборгованості по процентам за користування позикою. За таких обставин позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 19 вересня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Інших заяв та клопотань по справі від учасників процесу до суду не надходило.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просить розгляд справи проводити за відсутності представника ТОВ ФК «Гелексі», на задоволенні позовних вимог наполягають, не заперечують проти заочного розгляду справи.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, відповідно до ст. 128 ЦПК України належним чином була повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду, згідно якого ОСОБА_1 особисто отримала судову повістку. Відповідачка не повідомила суд про причину своєї неявки; відзив на позов не надала.
Дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 25 березня 2021 року між ТОВ «ФК «Гелексі» та ОСОБА_1 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем укладено електронний договір позики № 220208.
Відповідно до п. 1.5 договору сторони домовились, що сума позики складає 5000,00 грн.
Плата за користування позикою за Траншем № 1 встановлюється у вигляді фіксованих процентів та складає 1,3%, в день від початкового розміру позики за Траншем №1 відповідно п.1.5.1. Договору.
Строк повернення позики за Траншем №1 (термін платежу): 14 квітня 2021 року.
Орієнтовна реальна річна процентна ставка позики за Траншем №1 для споживача на дату укладання договору становить: 474,50%; орієнтовна загальна вартість позики за Траншем №1 для споживача на дату укладання договору становить: 1300,00 грн.
Згідно з п. 1.10 строк дії договору становить три роки з дати підписання сторонами. Пунктом 9 договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов договору позики.
Також відповідачкою підписано паспорт позики, який містить основні умови кредитування, згідно яких сума кредиту встановлена у розмірі 5000 грн., строк кредитування до 14.04.2021 року.
Згідно повідомлення ТОВ «ФК «Елаєнс» від 01 серпня 2025 року № 220208, відповідачці було перераховано кошти в розмірі 5000,00 грн.
Відповідачка належним чином не виконала умови кредитного договору і у встановлений строк (до 14.04.2021 року) кошти позичальнику не повернула.
Позивач нарахував відповідачці заборгованість за договором позики № 220208 від 25 березня 2021 року у розмірі 24300,00, яка складається з: 5000,00 грн - сума заборгованості за позикою, 19300,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування позикою.
Проте суд не погоджується із нарахованою сумою заборгованості по процентах.
За умовами договору (п.1.5), позивачка отримала переший транш на умовах сплати відсотків за користування цими коштами у розмрі 1,3% (п.1.5.2) на строк 20 днів (з 25.03 по 14.04.2021 р). Таким чином, проценти за користування кредитними коштами за цей період нараховані у сумі 1300 грн. підлягають стягненню з відповідачки і це загалом відповідає змісту договору в цілому. (п.1.5.4, 1.5.5) За порушення терміну платежу (прострочення слати заборгованості, п.4.3. договору було передбаченом можливість нарахування пені. Однак за змістом договору сторони не обумовлювали можливіст сплати процентів протягом іншого періоду. При цьому суд зазначає, що п.1.7 Договору, який містить вказівку на плату за користування позикою за Договором у розмірі 3% в день викладений некоректно, не дає розуміння випадків його застосування та суперечить п.1.5.2.
При цьому суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи долучено копію таблиці обчислення загальної вартості кредиту, відповідно до якої загальна вартість кредиту складає 6300 гривень. Саме така сума підлягає стягненню з відповідачки. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаного кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст.625,1048,1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, і за кредитним договором зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Враховуючи, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь ТОВ «ФК «Гелексі» заборгованості за договором позики є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Доказів належного виконання зобов'язань по сплаті кредиту відповідачкою надано не було.
Що стосується витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно з частинами 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Вказані витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, про що зазначається у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
На підтвердження надання правової допомоги позивачем надано суду договір про надання правничої допомоги від 09 липня 2025року, довіреність на представництво інтересів позивача від 09 липня 2025 року, також в матеріалах справи міститься акт наданих послуг правничої допомоги № 81 за Договором про надання правничої допомоги від 09 липня 2025 року. Відповідно до вищевказаних документів загальна сума витрат на надання професійної правничої допомоги складає 5000,00 гривень, які суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
А тому з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 628,02 грн. (2422,40 грн. х 6300,00 грн. / 24300,0 грн.) сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81-82, 89, 141, 223, 247, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гелексі» заборгованість за договором позики № 220208 від 25 березня 2021 року у розмірі 6 300,00 гривень, судовий збір в розмірі 628,02 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через суд першої інстанції шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.М. Битківський