Справа №639/460/25
Провадження №2/639/700/25
про зупинення провадження у справі
14 листопада 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі
головуючого судді - Баркової Н.В.,
за участю секретаря - Скороход Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
23.01.2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вдовидченко О.І. звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дати подання позову до закінчення навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною 23 років.
Ухвалою Новобаварського (Жовтневого) районного суду м. Харкова від 24.01.2025 року прийнято позов до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Призначено судове засідання.
Ухвалою Новобаварського районного суду м. Харкова від 03.07.2025 року заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вдовидченка Олексія Івановича та заяву ОСОБА_3 про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - задоволено. У цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Військову частину НОМЕР_1 , ОСОБА_3 .
Матеріали цивільної справи містять клопотання третьої особи ОСОБА_3 , в якій остання просить суд зупинити провадження у вказаній цивільній справі до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення АТО.
До початку судового засідання 11.11.2025 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Вдовидченко О.І. подані додаткові пояснення у справі, в яких він просить відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі з тих підстав, що ОСОБА_2 , який був військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , 16.05.2024 року в результаті бойових дій зник безвісти при особливих обставинах, на теперішній час його місцезнаходження військовій частині невідомо. Отже, ОСОБА_2 , хоча і рахується військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , але, на теперішній час відсутні будь-які дані, про те що він приймає участь в активних бойових діях, виконує бойові завдання перебуваючи у зоні бойових дій. Отже третя особа ОСОБА_3 не надала суду доказів того, що ОСОБА_2 станом на сьогодні виконує бойові завдання, перебуваючи у зоні бойових дій; не надала даних про те, що військова частина НОМЕР_1 станом на сьогодні переведена на воєнний стан. Посилання ОСОБА_3 на правову позицію Верховного суду України, викладену в постанові від 13.05.2025 у справі №557/1226/23, представник позивача вважає безпідставними. При цьому по справі (з об'єктивних причин) відсутня позиція відповідача з приводу зупинення провадження. В свою чергу позивач має надію, що ОСОБА_2 ще живий. Протягом життя у них були нормальні стосунки. ОСОБА_1 вважає, що у будь-якому разі батько б діяв та діятиме в її інтересах, виконуючи законне рішення суду. Вважає, що він би заперечував проти зупинення провадження, оскільки в даному випадку він шкодив би інтересам своєї дитини. Відтак, необґрунтоване зупинення провадження у справі може призвести до затягування строків її розгляду й перебування учасників справи у стані невизначеності, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляду справи упродовж розумного строку.
У судовому засіданні 11.11.2025 року представник третьої особа ОСОБА_3 - адвокат Солодовник О.Д. підтримав клопотання про зупинення провадження у справі.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Вдовидченко О.І. просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання, посилаючись на свої письмові пояснення (заперечення).
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, повідомлений про день і час розгляду справи належним чином.
Представник третьої особи Військової частини НОМЕР_1 подав заяву, в якій просив розглянути справу у його відсутність та прийняти рішення на розсуд суду.
Суд, заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали цивільної справи та клопотання про зупинення провадження, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», Єдиний реєстр осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, - електронна база даних, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, їх невпізнані останки, наявність чи відсутність рішення суду про визнання осіб, зниклих безвісти, безвісно відсутніми або оголошення померлими, а також інших даних, що використовуються для забезпечення обліку осіб, зниклих безвісти, з метою їх розшуку.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа, зникла безвісти за особливих обставин, - особа, зникла безвісти у зв'язку із збройним конфліктом, воєнними діями, тимчасовою окупацією частини території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа набуває статусу такої, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту внесення про неї відомостей, що містяться у заяві про факт зникнення, до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та вважається такою, що зникла безвісти за особливих обставин, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи.
Згідно зі ст. 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин, припиняється не пізніше ніж через три дні з дня встановлення місця перебування особи, зниклої безвісти за особливих обставин, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи з повідомленням про це її близьких родичів та членів сім'ї, а також заявника, якщо заявник не є близьким родичем та членом сім'ї. Про припинення розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин, невідкладно робиться відмітка в Реєстрі.
Відповідно до копії довідки №321 від 30.08.2022 начальника відділення кадрів військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 дійсно перебуває на військовій службі під час проведення загальної мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оголошеної Указом Президента України від 17.05.2022 року №342/2022 з 29.08.2022 року.
Як вбачається з повідомлення начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за вих. №4061 від 17.05.2024 року, молодший сержант ОСОБА_2 під час виконання бойового завдання із захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України, в результаті бойових дій 15.05.2024 року зник безвісти за особливих обставин поблизу населеного пункту Кліщіївка, Донецької області.
Вищевказане також підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин №20240529-1576 від 29.05.2024 року.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно з п.2 ч.1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 ч.1 ст. 251 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Так, 24.02.2022 року Указом Президента України введено в Україні воєнний стан у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
Зазначений вище Указ затверджений Верховною Радою України. Указами Президента України воєнний стан в Україні продовжено і на теперішній час.
Так, зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб, визначені нормами Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону №389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 16 Закону №389-VIII визначено, що за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
За приписами статей 1 та 3 Закону України «Про Збройні Сили України» від 06.12.1991 року №1934-XII (далі - Закон №1934-XII) Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.
Структура Збройних Сил України визначається статтею 3 Закону №1934-XII, відповідно до частини третьої якої Збройні Сили України організаційно складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Комплектування ж Збройних Сил України визначається статтею 5 Закону №1934-XII, відповідно до частини першої якої особовий склад Збройних Сил України складається з військовослужбовців і працівників Збройних Сил України.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Початок, призупинення і закінчення проходження військової служби визначено статтею 24 Закону №2232-XII.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 25.06.2025 року у справі № 922/4460/21 зазначив, що законом визначено обов'язок суду зупинити провадження у справі за обставин перебування сторони у складі Збройних Сил України. При цьому посилання скаржника про те, що зупинення провадження у справі має здійснюватися лише за клопотанням особи, яка перебуває на військовій службі, зроблені без врахування конкретних обставин цієї справи - зникнення боржника безвісти на території бойових дій (під час воєнних дій), а відтак і фізичної неможливості подання такого клопотання.
З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що наразі в Україні з 24.02.2022 року запроваджено і досі триває воєнний стан, станом на дату судового засідання матеріали справи не містять доказів визнання фізичної особи (відповідача) у судовому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 перебуваючи на військовій службі в ході виконання своїх обов'язків щодо захисту Батьківщини саме під час бойових дій зник безвісти, не виключений зі списків особового складу відповідно до наказу Міністерства оборони України, суд дійшов висновку про наявність передбачених процесуальним законом підстав для обов'язкового зупинення провадження у справі до припинення перебування ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 251, 253, 260, 353 ЦПК України, суд, -
Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - зупинити до припинення перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Повний текст ухвали складено 14.11.2025 року.
Суддя Н.В. Баркова