05 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 904/3435/23
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Погребняка В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Сулім А.В.,
за участю представників сторін:
ГУ ДПС у Дніпропетровській області - Кравцова В.В.,
ТОВ "Перспектива Інвестмент" - Туманова С.Г.,
ліквідатора Демчана О.І. - Марчука Г.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 (в частині відмовлених грошових вимог)
у справі № 904/3435/23
за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент"
про визнання банкрутом.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2023 відкрито провадження за заявою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у справі №904/3435/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Перспектива Інвестмент" (далі - ТОВ "Перспектива Інвестмент", боржник), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, Управління) звернулося до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника в загальній сумі 12 658 633,68 грн, з яких: 7 390 678,73 грн - вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), в сумі 5 261 898,95 грн - вимоги щодо сплати податків і зборів (штрафна санкція, пеня), в сумі 6 056,00 грн - судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
Відповідно до долучених до заяви документів, зазначена заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0005481404 від 21.02.2019, №0012675243 від 08.04.2019, №0041165130 від 08.05.2020 та №01212250407 від 25.05.2023.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 визнано грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ "Перспектива Інвестмент" в сумі 6 056,00 грн (судовий збір за подання заяви) - 1 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 315 583,65 грн (268 930,61 грн - основний борг з податку на нерухоме майно (житлова нерухомість), 17 316,04 грн - основний борг з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість), 29337,00 грн - основний борг з податку на додану вартість) - 3 черга задоволення вимог кредиторів, в сумі 146 552,93 грн (7 195,59 грн - штрафні санкції з податку на нерухоме майно (житлова нерухомість), 242,26 грн - штрафні санкції з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість), 130108,77 грн - штрафні санкції з податку на додану вартість, 3 310,95 грн - штрафні санкції з податку на прибуток, 3 060,00 грн - штрафні санкції за неподання звітів про суми податкових пільг за 2018-2019 роки, 1 292,93 грн - пеня з податку на нерухоме майно (житлова нерухомість); 2,66 грн - пеня з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість); 1 229,46 грн - пеня з податку на додану вартість, 110,31 грн - пеня з податку на прибуток) - 6 черга задоволення вимог кредиторів.
Грошові вимоги в сумі 12 190 441,10 грн (заборгованість з оплати орендної плати) відхилено.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 у справі № 904/3435/23 залишено без змін.
Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні заявлених вимог, суди першої та апеляційної інстанції надавши оцінку поданим ГУ ДПС у Дніпропетровській області доказам на підтвердження його грошових вимог, не встановили обставин того, що вимоги у сумі 12 190 441,10 грн є саме земельним податком, а боржник у цій справі є власником земельної ділянки чи її постійним землекористувачем, що в силу положень ПК України зумовлює обов'язок такої особи (платника) щодо сплати відповідного податку. Суди зазначили, що Управління не є стороною договору оренди, відтак в останнього відсутні повноваження стягувати орендну плату за землю за договором оренди земельної ділянки.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
Не погодившись з зазначеними ухвалою та постановою, ГУ ДПС у Дніпропетровській області подало касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 в частині відхилених вимог, ухвалити нове рішення, яким визнати грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, вказуючи, що судами попередніх інстанцій:
- не застосовано висновок щодо застосування положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України, викладений в постанові від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19 Великою Палатою Верховного Суду відносно можливості визнання неузгоджених грошових вимог контролюючого органу;
- не застосовано висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22(908/1333/22) щодо визначення адміністративної юрисдикції при розгляді спорів, що виникають з податкових правовідносин;
- не застосовано висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 09.01.2024 у справі № 160/9696/22 про те, що оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення;
- не застосовано висновки, наведені в постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19 про те, що у справах про банкрутство існує певна відмінність у розгляді та визнанні господарським судом грошових вимог кредиторів до боржника, яка полягає серед іншого, що господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження документів (накладних, актів, поданих розрахунків, тощо), які надані кредитором в підтвердження його грошових вимог до боржника.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Ліквідатор ТОВ "Перспектива Інвестмент" арбітражний керуючий Демчан О.І. подав відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів та вимог, вважає, що оскаржувані ухвала та постанова є вмотивованими та такими, що прийняті відповідно до чинних норм матеріального і процесуального права, з врахуванням актуальних висновків Верховного Суду, а касаційна скарга ГУ ДПС у Дніпропетровській області є безпідставною та такою, що не може бути задоволеною у зв'язку з необґрунтованістю.
Представник боржника Туманов С. Г. у поданому відзиві вважає касаційну скаргу необґрунтованою, а її доводи такими, що суперечать судовій практиці Верховного Суду у подібних спорах та не спростовують висновків суду попередніх інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області на суму 12 190 441,10 грн.
Судами встановлено, що зазначена заборгованість ТОВ "Перспектива Інвестмент" виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0005481404 від 21.02.2019, №0012675243 від 08.04.2019, №0041165130 від 08.05.2020 та №01212250407 від 25.05.2023 у зв'язку із заниженням за період 2016-2018 років орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Соборного району м. Дніпра, К.Н. 1210100000:03:328:0148 та К.Н. 1210100000:03:328:0151, а також неподанням податкових декларацій з плати за землю за період 2019-2023 роки.
Як вбачається з зазначених податкових повідомлень-рішень, платежі, які, ТОВ «Перспектива Інвестмент» мало сплатити в якості погашення заборгованості з орендної плати, мають код бюджетної класифікації 18010600 - орендна плата з юридичних осіб.
Вищезгадані земельні ділянки належать на праві власності Територіальній громаді міста Дніпропетровська, в особі Дніпропетровської міської ради, боржник користувався останніми на підставі договорів оренди землі № 2197 від 08.04.2005 та № 3553 від 01.10.2008, укладених між ТОВ «Перспектива Інвестмент» та Дніпропетровською міською радою, та додаткових договорів до цих договорів.
Таким чином, заявлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області грошові вимоги у розмірі 12 190 441,10 грн є орендною платою за користування наданими в оренду земельними ділянками комунальної власності, ТОВ «Перспектива Інвестмент» було орендарем відповідних ділянок, а не їх власником чи постійним землекористувачем.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов'язань визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема статтями 45, 46, 47 КУзПБ.
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 14.06.2023 у справі №904/5743/20 дійшов висновку про те, що з огляду на положення статей 45 - 47 КУзПБ, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов'язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство разом з документами, що ці зобов'язання підтверджують, а господарський суд зобов'язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них на підставі поданих кредитором і боржником документів, оцінити правомірність цих вимог незалежно від наявності в адміністративному суді спору щодо неузгодженого податкового зобов'язання, з якого сформована кредиторська вимога податкового органу.
Норми КУзПБ не містять заборони кредитору заявляти конкурсні вимоги до боржника у ліквідаційній процедурі. Аналогічні правові висновки викладені в постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2023 року у справі №904/5743/20.
Приписами частини першої статті 181 ЦК України визначено, що земельна ділянка є об'єктом нерухомого майна.
Відповідно до частин першої, дев'ятої статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Положеннями статті 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").
Нормами статті 15 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що однією з істотних умов договору оренди, згоди щодо якої має досягнути місцева рада та орендар земельної ділянки, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПК України).
Згідно з пп. 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок це - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно з пп. 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 ПК України землекористувачі - це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які користуються земельними ділянками державної та комунальної власності: 1) на праві постійного користування; 2) на умовах оренди.
Разом з тим, за змістом пп. 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII цього Кодексу - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
За приписами пп. 269.1.1 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) (пп. 269.1.1.1) та землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 269.1.1.2).
Відповідно до пп. 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Отже, законодавцем визначено, що плата за землю може справлятися як у формі земельного податку так і у формі орендної плати. При цьому, одночасне стягнення такої плати і як земельного податку і як орендної плати зазначеною нормою закону не передбачено.
Відповідний правовий висновок щодо застосування положень п.п. 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, пункту 269.1 статті 269 ПК України при поданні податковим органом грошових вимог у провадженні у справі про банкрутство, які виникли з договірних відносин між боржником та органами місцевого самоврядування, є усталеним та неодноразово викладався у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №908/1721/21, від 26.04.2023 у справі №910/18544/21, від 27.09.2023 у справі №910/15043/21, від 04.06.2024 у справі №921/110/23, та який враховано судами попередніх інстанцій під час розгляду заяви ГУ ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою та справляння якого здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.
Нормами п.п. 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України передбачено, що об'єктами оподаткування платою за землю, зокрема, є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою та справляння якого здійснюється відповідно до положень розділу XIII ПК України.
Статтею 288 ПК України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Типовий договір оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220.
Отже, системний аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави для висновку про те, що орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі, частиною першою статті 13, статтями 15 та 21 Закону України "Про оренду землі", абзацом першим пункту 289.1 статті 289 ПК України.
Крім того, аналіз зазначених положень законодавства свідчить про те, що обов'язок зі сплати орендної плати є нормативно врегульованим і не може визначатися чи змінюватися та припинятися сторонами договору за власним волевиявленням. Якщо орендар земельної ділянки не сплачує орендну плату, то згідно зі статтею 24 Закону України "Про оренду землі" місцева рада як орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Надавши оцінку поданим ГУ ДПС у Дніпропетровській області доказам на підтвердження його грошових вимог, ані судом першої інстанції, ані апеляційним судом не встановлено обставин того, що вимоги у сумі 12190441,10 грн є саме земельним податком, а боржник у цій справі є власником земельної ділянки чи її постійним землекористувачем, що в силу наведених вище положень ПК України зумовлює обов'язок такої особи (платника) щодо сплати відповідного податку.
Більше того, Господарським судом Дніпропетровської області в оскаржуваній ухвалі встановлено, що ТОВ "Перспектива Інвестмент" не є землекористувачем вказаних земельних ділянок, оскільки рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області від 12.01.2017 у справі №904/10450/16 та від 30.01.2017 у справі № 904/10451/16 вирішено розірвати договори оренди земельних ділянок, заборгованість по орендній платі за які заявлено ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
З огляду на зазначене, встановивши, що ТОВ "Перспектива Інвестмент" не є власником земельної ділянки, а ГУ ДПС у Дніпропетровській області не є стороною договору оренди, судами попередніх інстанцій зроблено обґрунтований, та такий, що відповідає актуальній практиці Верховного Суду висновок про відхилення грошових вимог податкового органу в частині заборгованості з оплати орендної плати, які з огляду на природу відповідних зобов'язань, виникають на підставі договорів оренди, правомочною стороною у такому випадку є саме власник земельної ділянки - відповідний орган місцевого самоврядування. Водночас у скаржника такі повноваження відсутні.
Враховуючи встановлене правомірне відхилення судами грошових вимог Управління в частині основного платежу в сумі 7 075 095,08 грн заборгованості з орендної плати за землю, колегія суддів позбавлена можливості перевірити обґрунтованість нарахування заявлених Управлінням штрафних санкцій та пені.
Отже, доводи касаційної скарги про те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення підпунктів пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14, п.269.1 ст. 269 ПК України, у зв'язку з чим дійшли помилкових висновків щодо необґрунтованості грошових вимог Управління на суму 12 190 441,10 грн є такими, що спростовуються встановленими судами попередніх інстанцій обставинами та дослідженими ними доказами.
Посилання скаржника на правові позиції Верховного Суду у наведених в касаційній скарзі постановах є необґрунтованими, оскільки висновки щодо застосування пп. 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, пункту 269.1 статті 269 ПК України при поданні податковим органом кредиторських вимог у провадженні у справі про банкрутство, які виникли з договірних відносин між боржником та органами місцевого самоврядування, є усталеними та неодноразово відображалися у постановах Верховного Суду від 05.07.2022 у справі №908/1721/21, від 26.04.2023 у справі № 910/18544/21, від 27.09.2023 у справі № 910/15043/21, від 04.06.2024 у оправі № 921/110/23, від 20.03.2025 у справі № 925/1473/23, і колегія суддів у цій справі не вбачає підстав для відступу від них.
Колегія суддів відхиляє як безпідставні доводи скаржника про надання судами попередніх інстанцій оцінки правомірності рішень контролюючого органу при розгляді грошових вимог контролюючого органу до боржника, а також твердження скаржника, що суди фактично вирішили публічно-правовий спір та визнали протиправними податкові повідомлення-рішення, оскільки предметом оскаржуваних судових рішень були виключно грошові вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ «Перспектива Інвестмент» в межах справи про банкрутство.
Питання щодо правомірності винесених ГУ ДПС у Дніпропетровській області податкових повідомлень-рішень та щодо визнання таких ППР протиправними судами попередніх інстанцій у цій справі не вирішувались.
Разом з тим суди встановили, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом розглядається справа № 160/7125/20 за позовом ГУ ДПС у Дніпропетровської області до ТОВ "Перспектива Інвестмент" про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ТОВ "Перспектива Інвестмент" до ГУ ДПС у Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Вказана справа розглядалася судами неодноразово.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2021, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021, адміністративний позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ «Перспектива Інвестмент» про стягнення боргу задоволено частково: стягнуто з ТОВ «Перспектива Інвестмент» на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 318 006,21 грн шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків; в решті позовних вимог відмовлено. Зустрічний позов ТОВ «Перспектива Інвестмент» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Дніпровська міська рада, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0005481404 від 21.02.2019.
Постановою Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 160/7125/20 скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.01.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 01.07.2021 в частині відмови в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області та в частині задоволення зустрічних позовних вимог ТОВ «Перспектива Інвестмент», справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. В решті судові рішення залишено без змін.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 у справі № 160/7125/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025, адміністративний позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ «Перспектива Інвестмент» про стягнення податкового боргу задоволено повністю. Стягнено податковий борг з ТОВ «Перспектива Інвестмент» на користь державного бюджету в сумі 12 501 351,11 грн. У задоволенні зустрічного позову ТОВ «Перспектива Інвестмент» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 160/7125/20 рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.06.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі № 160/7125/20 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Верховний Суд зазначив про передчасність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності правових підстав для стягнення податкового боргу з ТОВ «Перспектива Інвестмент» на користь державного бюджету в сумі 12 501 351,11 грн та відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «Перспектива Інвестмент» до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005481404 від 21.02.2019, з урахуванням того, що за судовими рішеннями (що встановлено судами попередніх інстанцій та не заперечується сторонами у справі) було розірвано договори з оренди землі, укладеними між ТОВ «Перспектива Інвестмент» та Дніпропетровською міською радою (за трьома спірними ділянками з шести, за якими контролюючим органом було встановлено заниження відповідачем орендної плати за землі за період з 01.01.2016 по 30.09.2018).
Посилання скаржника на неврахування судами правових висновків Верховного Суду, викладених у наведених в касаційній скарзі постановах, не беруться касаційним судом до уваги, оскільки зазначені висновки зроблені з урахуванням інших встановлених судами попередніх інстанцій у кожній конкретній справі фактичних обставин, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.
З огляду на зазначене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ухвали і постанови в оскаржуваній частині, тому підстави для зміни чи скасування законних і обґрунтованих судових рішень відсутні, у зв'язку з чим Суд відмовляє в задоволенні касаційної скарги.
Висновки за результатами касаційного провадження
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).
Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
На підставі викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.
Щодо судових витрат
У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішень судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.05.2025 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2024 (в частині відмовлених грошових вимог) у справі № 904/3435/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Огороднік К.М.
Судді Жуков С.В.
Погребняк В.Я.