14 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 904/5306/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна"
на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 (суддя Дичко В.О.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2025 (колегія суддів: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г., Чередко А.Є.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна"
до Фермерського господарства "Агропартнер Плюс 21"
про стягнення 624 873,99 грн,
1. Господарський суд Дніпропетровської області розглянув позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна" до Фермерського господарства "Агропартнер Плюс 21" про стягнення 624 873,99 грн, з яких рішенням від 11.03.2025 частково задовольнив позов стягнув 496 800,69 грн (основний борг, 36% річних та судовий збір).
2. 16.03.2024 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Дніпропетровської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна" надійшло клопотання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 44 555,79 грн.
3. Господарський суд Дніпропетровської області додатковим рішенням від 25.03.2025 у задоволенні клопотання ТОВ "Іррігатор Україна" про стягнення з ФГ "Агропартнер Плюс 21" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 44 555,79 грн відмовив.
4. 27.10.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна" через систему Електронний суд звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2025, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 44 555,79 грн.
5. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
7. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.
8. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
9. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК).
10. Згідно з ч.7 ст.12 ГПК для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
11. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями у справах з ціною позову, що не перевищує п?ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
12. Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду 21.05.2021 ухвалив постанову у справі №905/1623/20, в якій виклав висновок з приводу можливості відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на додаткове рішення до судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (додаткову постанову суду апеляційної інстанції щодо розподілу судових витрат у малозначній справі). Як зазначив Верховний Суд, зі змісту ст.244 ГПК вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати; для оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржникові необхідно довести та обґрунтувати наявність передбачених п.2 ч.3 ст.287 ГПК підстав.
13. Скаржник оскаржує додаткове судове рішення та постанову, якою воно переглянуто, у справі, в якій вирішено спір про стягнення 624 873,99 грн, а тому вони не підлягають касаційному оскарженню.
14. Водночас касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань, які могли би бути визнані такими, що підпадають під дію пунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК.
15. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
16. Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
17. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
18. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
19. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.
20. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
21. Оскільки касаційна скарга не містить жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.
22. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2025, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №904/5306/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Іррігатор Україна" на додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2025 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець