12 листопада 2025 року
м. Київ
cправа № 922/383/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - Гринченко Н.А.,
відповідача - Дуленка А.І.,
третьої особи-1 - Шаповалова В.В.,
третьої особи-2 - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ава-Капітал"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 (головуючий суддя - Гребенюк Н.В., судді: Плахов О.В., Слободін М.М.) та рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2025 (суддя Аюпова Р.М.)
у справі №922/383/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ава-Капітал",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення коштів у розмірі 5 860 084,07грн,
1. Короткий зміст позовних вимог.
2. Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок" (далі - ПАТ "ЕК Барвінок") звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ава-Капітал" (далі також - ТОВ " Ава-Капітал") про стягнення 5 860 084,07 грн, що складається з: заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу (приєднання) №0705197 від 14.01.2019 (далі також Договір №0705197) у розмірі 5 641 384,05 грн, 10% річних, нарахованих з 13.11.2024 по 06.02.2025, у розмірі 87 429,02 грн, інфляційних втрат за період листопад - грудень 2024 року у розмірі 131 271 грн.
3. Позивач також просив суд відповідно до частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) зазначити в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 10% річних на суму основного боргу 5 641 384,05 грн, починаючи з 07.02.2025 і до моменту остаточного виконання рішення суду, за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (10%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році].
4. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором №0705197 від 14.01.2019 в частині здійснення відповідачем повної та своєчасної оплати вартості електричної енергії у визначені договором строки.
5. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій.
6. Позивач має право на здійснення господарської діяльності щодо постачання електричної енергії споживачу на підставі Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №860 від 21.08.2018.
7. Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 16.11.2018 №1446, Акціонерне товариство "Харківобленерго" є оператором системи розподілу (далі - ОСР) та здійснює діяльність з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території м. Харкова та Харківської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, та не є постачальником електричної енергії.
8. Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), які затверджені Постановою від 14.03.2018 №312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
9. 14.01.2019 між ПАТ "ЕК Барвінок" (постачальник) та ТОВ " Ава-Капітал" (споживач) укладено Договір №0705197 на умовах комерційної пропозиції, що є додатком №2 до договору, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується продати електричну енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору, додатків до цього договору.
10. Відповідно до підпунктів 5.2.1 та 5.2.7 пункту 5.2 Договору №0705197 споживач зобов'язався: - забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; - відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.
11. Пунктом 4 комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору №0705197, яка діє з 01.07.2019) визначено, що споживач зобов'язаний розглянути наданий постачальником акт за розрахунковий місяць та, за відсутності зауважень, підписати його не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту отримання такого акта від постачальника, і повернути один примірник постачальнику. В разі недотримання строків та порядку направлення акта, він вважається підписаним та набуває дії на 9 календарний день з моменту його направлення споживачу.
12. Пунктом 3 комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору №0705197, яка діє з 01.07.2019), передбачено наступний спосіб оплати:
13. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем на підставі рахунків, виставлених постачальником, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в наступному порядку:
- перший платіж у розмірі 50% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 24 числа місяця, що передує розрахунковому періоду;
- другий платіж у розмірі 30% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 03 числа місяця поставки електричної енергії;
- третій платіж у розмірі 20% від замовленого обсягу електроенергії на розрахунковий період за прогнозною ціною до 09 числа місяця поставки електричної енергії;
- остаточний розрахунок протягом 10 календарних днів місяця, наступного за розрахунковим.
Якщо день оплати припадає на вихідний або святковий день, платіж виконується в останній робочий день, що передує вказаному в дійсній комерційній пропозиції.
14. Також пунктом 4 комерційної пропозиції, визначено, що рахунки на оплату електричної енергії виставляються та надсилаються електронною поштою не пізніше 5-ти робочих днів до відповідного числа, що зазначені в пункті 3 таблиці комерційної пропозиції.
15. Станом на 30.09.2024 заборгованість відповідача на користь позивача становила 4 937 969,21 грн, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2024 - 30.09.2024, який підписано електронним підписом зі сторони позивача головним бухгалтером МаркашовоюА.В., зі сторони відповідача директором Кругловим В.В.
16. Згідно актів прийому-передачі електроенергії по Договору №0705197 за період жовтень - грудень 2024, які узгоджені і підписані електронним підписом сторонами (від постачальника - генеральний директор Брюхович С.В., від споживача - директор Круглов В.В.), загальна вартість спожитої відповідачем електричної енергії становить 9 033 414,84 грн, а саме:
- за жовтень 2024 року №00000003068 від 31.10.2024 на суму 2 766 890,32грн з ПДВ за 380,407тис.кВт/год. електроенергії;
- за листопад 2024 року №00000003390 від 30.11.2024 на суму 3 254 331,48грн з ПДВ за 462,08тис.кВт/год. електроенергії;
- за грудень 2024 року №00000003561 від 31.12.2024 на суму 3 012 193,04грн з ПДВ за 360,325тис.кВт/год. електроенергії.
17. Акти направлялись споживачу за допомогою програмного забезпечення "M.E.Doc": 06.11.2024 - за жовтень 2024 року, 07.12.2024 - за листопад 2024 року, 05.01.2025 - за грудень 2024 року, які підписані споживачем без зауважень 06.11.2024, 10.12.2024 та 07.01.2025 відповідно.
18. Для здійснення розрахунків із споживачем позивач використовує дані, надані оператором системи розподілу - АТ "Харківобленерго".
19. Згідно з листом АТ "Харківобленерго" вих.№56к-01/04-255,обсяги споживання електричної енергії ТОВ "Ава-Капітал" у період з 01.10.2024 по 31.12.2024 наступні:
- 10.2024 380407 кВт*год;
- 11.2024 462080 кВт*год;
- 12.2024 360325 кВт*год.
20. Отже, в актах прийому-передачі електроенергії, які підписані між позивачем і відповідачем на виконання Договору №0705197 за жовтень-грудень 2024 року вказані такі ж самі обсяги споживання, що і у відомостях АТ "Харківобленерго", але в різних одиницях виміру.
21. Рахунки на оплату електроенергії за Договором №0705197 від 14.01.2019 надсилались позивачем відповідачу за допомогою електронної пошти та програмного забезпечення "M.E.Doc", а саме:
22. 07.11.2024 рахунок на оплату №7356 від 07.11.2024 на загальний борг на суму 5 204 859,53 грн з ПДВ, який направлено відповідачу 07.11.2024;
23. 07.12.2024 рахунок на оплату №8184 від 07.12.2024 на суму 5 059 191, 01 грн, який доставлено відповідачу 10.12.2024;
24. 06.01.2025 рахунок на оплату №31 від 06.01.2025 на суму 5 721 384, 05грн, який отримано відповідачем 07.01.2025.
25. Таким чином, як зазначає позивач, терміни для сплати остаточних рахунків за спожиту електричну енергію у жовтні 2024 року сплив 12.11.2024, у листопаді 2024 року сплив 13.12.2024, у грудні 2024 року - 10.01.2025 відповідно.
26. Відповідачем до матеріалів справи додано файли, зокрема, наступних найменувань: "631-09-2024", "631-10-2024", "631-11-2024", "631-12-2024", які містять відомості по рахунку 631 за відповідний період.
27. За кредитом рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками" відображається заборгованість за одержані від постачальників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, за дебетом - її погашення, списання тощо. Цей рахунок використовується для контролю оплати та обліку зобов'язань перед контрагентами.
28. Тобто, рахунок 631 відображає кредиторську заборгованість підприємства перед постачальниками за отримані товари чи послуги.
29. Згідно бухгалтерського обліку ТОВ "Ава-Капітал", а саме із оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631 контрагента "Барвінок ПАТ", вбачається наступна інформація:
- за вересень 2024 сальдо на кінець періоду у графі кредит 4 937 969,21грн.
- за жовтень 2024 сальдо на кінець періоду у графі кредит 5 204 859,53грн.
- за листопад 2024 сальдо на кінець періоду у графі кредит 5 059 191,01грн.
- за грудень 2024 сальдо на кінець періоду у графі кредит 5 721 384,05грн.
30. Таким чином, сума заборгованості за даними бухгалтерського обліку сторін станом на 30.09.2024 за Договором №0705197 від 14.01.2019 про постачання електричної енергії споживачу становить 4 937 969,21 грн, а станом на 31.12.2024 - 5 721 384,05 грн.
31. Згідно з матеріалами справи, за період з 30.09.2024 по 30.01.2025 відповідачем здійснені наступні оплати на користь позивача з призначенням платежу "оплата за ел.енергію по дог.№0705197 від 14.01.2019, з ПДВ":
- 650 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №788271 від 16.10.2024,
- 450 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №788490 від 18.10.2024,
- 800 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №789128 від 24.10.2024,
- 600 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №789887 від 30.10.2024,
- 400 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №791442 від 07.11.2024,
- 100 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №792244 від 08.11.2024,
- 600 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №793229 від 14.11.2024,
- 150 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №793321 від 15.11.2024,
- 500 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №793715 від 22.11.2024,
- 1 000 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №794837 від 28.11.2024,
- 150 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №794983 від 29.11.2024,
- 500 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №794943 від 29.11.2024,
- 400 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №796199 від 06.12.2024,
- 650 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №798260 від 12.12.2024,
- 320 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №799237 від 19.12.2024,
- 300 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №799508 від 23.12.2024,
- 300 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №800155 від 26.12.2024,
- 130 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №800317 від 27.12.2024,
- 250 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №800443 від 30.12.2024,
- 80 000,00 грн, згідно платіжної інструкції №805152 від 30.01.2025.
32. З огляду на вказані вище платіжні інструкції, платежі за якими визнані і позивачем, і відповідачем, за період з 30.09.2024 по 30.01.2025 включно відповідачем здійснено оплату на користь позивача на загальну суму 8 330 000,00 грн.
33. Згідно з довідкою головного бухгалтера ПАТ "ЕК "Барвінок" про стан заборгованості №55 від 05.02.2025, заборгованість ТОВ "Ава-Капітал" за Договором №0705197 становить 5 641 384,05 грн.
34. Сума заборгованості підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, за двома формулами:
- 4 937 969,21 грн (борг за даними бухгалтерського обліку позивача і відповідача на 30.09.2024) плюс 9 033 414,84 грн (нарахування згідно актів прийому передачі за жовтень-грудень 2024 узгоджених сторонами) мінус 8 330 000,00грн (здійснені відповідачем оплати) дорівнює 5 641 384,05грн (сума заборгованості за Договір №0705197);
- 5 721 384,05грн (борг за даними бухгалтерського обліку позивача і відповідача на 31.12.2024) мінус 80 000,00 грн (сплачених відповідачем 30.01.2025), борг становить 5 641 384,05 грн.
35. Вищенаведені обставини щодо несплати відповідачем заборгованості за поставлену електроенергію стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
36. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції.
37. Господарський суд Харківської області рішенням від 22.05.2025 у справі №922/383/25 позовні вимоги ПАТ "ЕК "Барвінок" задовольнив повністю. Стягнув з ТОВ "Ава-Капітал" на користь Приватного акціонерного товариства "Енергетична компанія "Барвінок" 5 860 084,07 грн в тому числі: 5 641 384,05 грн заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №0705197 від 14.01.2019 за період листопад - грудень 2024 року; 131 271 грн втрат від інфляції; 87 429,02 грн 10% річних.
38. Відповідно до частини десятої статті 238 ГПК суд першої інстанції зазначив в резолютивній частині рішення про здійснення органом (особою), що буде виконувати рішення, формули нарахування 10% річних на суму основного боргу 5 641 384,05 грн, починаючи з 07.02.2025 і до моменту остаточного виконання рішення суду, за такою формулою:
[Проценти] = [Сума боргу] х [Процентна ставка (10%)] / 100% х [Кількість днів] / [Кількість днів у році]
Де:
[Сума боргу] сума непогашеної заборгованості;
[Процентна ставка (%)] десять процентів річних;
[Кількість днів] кількість днів прострочення зобов'язання;
[Кількість днів у році] кількість днів у календарному році.
Стягнув з ТОВ "Ава-Капітал" на користь ПАТ "ЕК "Барвінок" 70 321,01грн судового збору.
39. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що матеріали справи містять Договір №0705197 з додатками, акти приймання-передачі електроенергії, акти звіряння взаємних розрахунків між сторонами, які підписані директором відповідача Кругловим В.В. Проте відповідач своїх зобов'язань щодо оплати наданих позивачем послуг не виконав у строки, визначені умовами Договору №0705197, у зв'язку з чим, заборгованість відповідача за період листопад-грудень 2024 року за Договором №0705197 становить 5 641 384,05грн. Перевіривши надані позивачем розрахунки 10% річних (визначених пунктом 6 комерційної пропозиції) та інфляційних нарахувань, суд першої інстанції встановив, що дані розрахунки є арифметично правильними та здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства.
40. Апеляційний суд погодився із вказаними висновками місцевого господарського суду та залишив рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2025 без змін постановою від 22.07.2025.
41. Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи іншої сторони.
42. ТОВ "Ава-Капітал" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2025 у цій справі та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
43. Скаржник, обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах: (1) від 03.11.2023 у справі №925/872/21 (пункти 63, 66, 67, 79, 86), від 29.04.2021 у справі №920/1111/19 (пункти 8.21, 8.23, 8.24), від 19.04.2018 у справі №905/1198/17 (абз. 49), від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 (розділ 7 абз. 10), від 21.12.2020 у справі №916/499/20 (пункт 8.5); (2) від 26.03.2024 у справі №910/6757/23, від 10.07.2024 у справі №910/2803/22, від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 24.10.2018 у справі №905/3062/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 04.12.2019 у справі №916/1727/17 ("акт приймання-передачі електроенергії сам по собі не є безумовним підтвердженням боргу"); (3) від 20.05.2020 у справі №918/535/19 (абз. 63), від 12.09.2018 у справі №910/22923/17, від 02.06.2022 у справі №917/1384/20, від 02.06.2022 року у справі №917/1384/20 (щодо застосування статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"); від 05.07.2019 у справі №910/4994/18 (пункт 8.2.8); від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 13.11.2020 у справі № 904/920/19 (п. 6 абз. 25), від 10.07.2019 у справі №903/581/18 (пункт 7.16); від 10.06.2019 у справі №903/581/18 (стосовно застосування статей 76-79 ГПК). Крім того, скаржник в тексті касаційної скарги вказує на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права під час дослідження доказів, що мають значення для справи, застосування (в даному випадку незастосування) позовної давності, безпідставний вихід за межі позовних вимог, безпідставну відмову у задоволенні заявлених відповідачем клопотань про проведення експертиз та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, недослідження всіх підстав формування суми боргу, питання належного дотримання позивачем вимог Додатку №2 "Комерційна пропозиція" до Договору №0705197 від 14.01.2019 року, а саме формули, за якою повинна була визначатись вартість за 1 кіловат поставленої електричної енергії за весь період, за який проводиться стягнення, тобто за весь період дії Договору №0705197 від 14.01.2019 (пункти 1 та 3 частини третьої статті 310 ГПК, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).
44. У касаційній скарзі ТОВ " Ава-Капітал" зазначає таке:
- оскільки предметом спору у цій судовій справі є стягнення заборгованості за Договором №0705197 за період листопад 2024 - грудень 2024 року, суди попередніх інстанцій мали б встановити обсяг поставленої електричної енергії за період з 01.11.2024 - по 31.12.2024, відповідність нарахованої вартості за 1 кіловат поставленої електричної енергії умовам Договору №0705197 та обсяг проведених розрахунків за означений період. Однак місцевий господарський суд вийшов за межі заявлених позовних вимог та стягнув заборгованість за весь період дії Договору №0705197 від 14.01.2019, тобто з 14.01.2019 по 31.12.2024;
- ані судом першої інстанції, а ні судом апеляційної інстанції не було встановлено загальну кількість наданих послуг за період з 14.01.2019 по 31.12.2024 у кіловатах поставленої електричної енергії, не було встановлено суму (ціну) вартості за одиницю наданої послуги (кіловат електричної енергії) на дату виникнення у відповідача обов'язку із сплати ціни (термін розрахунку), який згідно умовами Договору №0705197 проводиться тричі на місяць, не досліджено порядок формування ціни за одиницю поставленого товару (кіловат електричної енергії) умовам Договору №0705197 та не досліджено об'єм сплачених відповідачем коштів за період дії Договору №0705197 з 14.01.2019 по 31.12.2024;
- із наведеного позивачем розрахунку не має можливості встановити порядок та, відповідно, законність формування ціни (тарифу) за надану позивачем послугу з постачання, сформувати загальну ціну поставленої електричної енергії;
- не погоджуючись із поданим позивачем розрахунком, відповідачем було подано контррозрахунок суми заборгованості з урахуванням формули, визначеної Додатком №2. Поряд з цим, представником позивача також було подане відповідне клопотання про проведення експертизи з метою встановлення законного тарифу з урахуванням положень національного законодавства у сфері поставки електричної енергії споживачам та надання інших комунальних послуг та урахування положень укладеного між сторонами Договору №0705197 від 14.01.2019. Однак, Господарський суд Харківської області ухвалою від 05.03.2022, відмовив позивачу у проведенні економічної судової експертизи;
- за результатом розгляду судової справи судом першої та апеляційної інстанцій так і не було встановлено обсяг електричної енергії, за який стягнуто борг, не встановлено вартість за одиницю виміру поставленого товару (1 кВт/год.), не досліджувалося та, відповідно, не було встановлено відповідність порядку нарахування вартості поставленого товару саме порядку формування ціни за одиницю такого товару, який визначено умовами Договору №0705197 (Додатком №2 до Договору №0705197), а саме шляхом застосування формули, яка визначена умовами Договору №0705197;
- з тексту оскаржуваних рішень неможливо встановити підстави виникнення заборгованості в розмірі 5 860 084,07 грн, оскільки судами попередніх інстанцій не надано розрахунку, із якого виходили суди під час встановлення такої суми стягнення, відповідно до чого неможливо встановити аргументацію, із якої виходили суди попередніх інстанцій під час формування суми стягнення та підстав їх виникнення;
- на думку відповідача, суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили та не встановили, за яких обставин виникла сума заборгованості в розмірі, заявленому позивачем. Не встановлено обсяг електричної енергії, який мав бути поставлений позивачем на користь відповідача за період дії Договору №0705197. Судами попередніх інстанцій не встановлено вартості (як загальної, так і за кожний місяць) поставленої електричної енергії за весь період дії Договору №0705197. Судами попередніх інстанцій не було встановлено обсяг сплачених відповідачем (ТОВ "Ава-Капітал") на користь позивача (ПАТ "ЕК Барвінок") коштів за весь період дії Договору №0705197. Судами попередніх інстанцій не було встановлено фактичну різницю між сумою, нарахованою позивачем, і сумою, яка була сплачена відповідачем на користь позивача за весь період дії Договору №0705197. Судами попередніх інстанцій не було встановлено позовну давність, в межах якої позивачем може бути пред'явлено вимогу за Договором №0705197. Означені обставини, на думку відповідача, є порушенням судами попередніх інстанцій під час розгляду даної судової справи норм матеріального права та порушенням застосування норм процесуального права, що є підставою скасування прийнятих судами попередніх інстанцій рішень;
- позивачем належним чином не доведено факту існування у відповідача заборгованості в межах Договору №0705197 станом на 30.09.2025. Оскільки, відповідач не визнає означений борг, не можна вважати суму заборгованості в межах оскаржуваного договору станом на 30.09.2024 року узгодженою. Відповідачем здійснювалися оплати за поставлену електричну енергію в межах оскаржуваного договору у об'ємі та сумі, яку відповідач вважав належним (8 330 000,00 грн. за період 30.09.2024-30.01.2025);
- в межах Договору №0705197 ТОВ "Ава-Капітал" сплачено в період з 01.11.2024 по 31.01.2025 на рахунок позивача 5 830 000,00 гривень за спожиту електроенергію в листопаді - грудні 2024 року. Тобто заборгованість за період, що є предметом спору - відсутня;
- суд першої інстанції під час дослідження всіх наявних доказів (документів), долучених до матеріалів справи, а саме платіжних доручень, наданих відповідачем за період листопад-грудень 2024 року та січень 2025 року як доказ сплати виставлених рахунків за період, що є предметом спору (листопад 2024, грудень 2024 року), помилково встановив, що означені платежі проводилися в рахунок погашення заборгованості за період, що передував листопаду-грудню 2024 року (який є предметом судового розгляду). Проте жодних підстав зарахування таких платежів до періоду, що передує періоду, який є предметом позовних вимог, в матеріалах справи просто відсутні;
- під час розгляду судом першої інстанції справи №922/383/25 по суті, Господарським судом Харківської області було проігноровано норми ГПК, оскільки після закінчення розгляду поданих сторонами у справі клопотань та пояснень, суд відразу перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Тобто, судом першої інстанції було умисно пропущено стадію дослідження наявних в матеріалах справи доказів та проведення судових дебатів.
45. ПАТ "ЕК "Барвінок" подало відзив на касаційну скаргу, в якому, зазначаючи про безпідставність викладених у скарзі доводів, просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті у відповідності з нормами процесуального права та з правильним застосуванням матеріальних норм.
46. ПАТ "ЕК "Барвінок" у відзиві, зокрема, зазначає таке:
- на переконання ПАТ "ЕК "Барвінок", запропоновані відповідачем питання, поставлені на вирішення експертизи, не мають належного обґрунтування, яке саме значення для справи має з'ясування обставин, що окреслені в них (наприклад період дослідження з 01.01.2022). Разом із цим, питання є абстрактними. У питанні №1 відповідач просить визначити вартість спожитої ним електричної енергії із визначення почасового розрахунку за період з 01.01.2022 по 31.12.2024 з посиланням на відповідність Постановам НКРЕКП (без зазначення конкретних норм законодавства), а не на відповідність умовам укладеного договору. Разом із цим, оцінка питання №1, яке ставиться на вирішення судової експертизи, не потребує спеціальних знань експерта та стосується застосування норм законодавства та здійснення правової оцінки документів бухгалтерського обліку. Тобто, вирішення означеного питання вимагає суто математичних дій з боку суду із застосуванням показників обсягу спожитої електричної енергії та аналізу первинної документації. На момент розгляду судом клопотання, в матеріалах справи вже були наявні відомості щодо бухгалтерського обліку обох сторін у справі;
- данні бухгалтерського обліку щодо розміру заборгованості як у позивача, так і у скаржника є ідентичними. А саме, станом на 30.09.2024 заборгованість становить 4 937 969,21 грн, а станом на 31.12.2024 наявна заборгованість у розмірі 5 721 384,05 грн;
- предметом спору у справі №922/383/25 є стягнення залишку заборгованості за період листопад-грудень 2024 року. З метою доказування ПАТ "ЕК "Барвінок" в обґрунтування позову додавались докази щодо нарахувань за актами та сплати відповідачем зобов'язань за період вересень 2024 року - січень 2025 року. Тому, у даному випадку, питання застосування позовної давності (3 роки) навіть не постало;
- фактично підписанням актів прийому-передачі електроенергії відповідач погодився з фактом прийому-передачі (споживання) електричної енергії, її обсягом та її вартістю;
- факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем документально підтверджено та відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано, як і не надано доказів, які б підтверджували належне виконання ним своїх договірних зобов'язань, визначених умовами Договору №0705197;
- висновки Верховного Суду, які викладені у вищезазначених постановах, на які посилається в касаційній скарзі відповідач, стосуються правовідносин, які не є подібними справі №922/383/25, або скаржник перекручує висновки Верховного Суду на власну користь з метою здійснення переоцінки доказів, наявних в матеріалах справи;
- відповідач доказів відсутності правових підстав для задоволення позову не надав. Відповідач обмежився вказівкою щодо невірного розрахунку якихось недопустимих доказів, але у чому це полягає не конкретизував. Натомість відповідач не спростував, а також не пояснив, чому він не висловив свої заперечення позивачу відносно обсягів та вартості електричної енергії перед підписанням актів приймання-передачі електричної енергії, відображення у власному бухгалтерському обліку заборгованості перед позивачем, розмір якої є ідентичним заявленому позивачем розміру заборгованості, здійснення періодичної часткової оплати за спожиту електричну енергію.
47. АТ "Харківобленерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін, як такі, що прийняті у відповідності з нормами процесуального права та з правильним застосуванням матеріальних норм. АТ "Харківобленерго" зазначає, що згідно його даних обсяг розподіленої електричної енергії, який передається позивачем відповідачу, збігаються з даними, вказаними позивачем.
48. 05.11.2025 ПАТ "ЕК "Барвінок" подало додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що відповідачем сформовано податковий кредит за операціями щодо сплачених позивачу грошових коштів у листопаді 2024 - січні 2025 року за отриману електроенергію по договору. Указані дії, за доводами позивача, не є добросовісною та розумною поведінкою, оскільки скаржник заперечує факт передачі товару за Договором №0705197 за податковими накладними (за визначеною ціною), але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом оплати товару на підставі спірних, на його думку, актів приймання-передачі електроенергії (за якими складені податкові накладні), і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими податковими накладними, якщо він не погоджується із ціною.
49. У статті 118 ГПК передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
50. Частиною п'ятою статті 161 ГПК суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
51. Ураховуючи те, що Суд не дозволяв позивачу надати додаткові пояснення щодо наведених в його заяві обставин, а також, що додаткові пояснення позивача за своєю суттю є доповненням до відзиву на касаційну скаргу, які подані до Верховного Суду після спливу строку, встановленого на його подачу ухвалою від 15.09.2025 про відкриття касаційного провадження, Суд залишає вказані додаткові пояснення без розгляду відповідно до положень статті 118 ГПК.
52. У судових засіданнях, що відбулися 08.10.2025 та 05.11.2025, колегія суддів доходила висновку про необхідність в оголошенні перерви.
53. Позиція Верховного Суду.
54. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).
55. Відповідно до статті 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
56. Згідно зі статтею 712 ЦК за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.
57. Частиною першою статті 714 ЦК унормовано, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
58. 14.01.2019 між ПАТ "ЕК Барвінок" (постачальник) та ТОВ "Ава-Капітал" (споживач) укладено Договір №0705197 на умовах комерційної пропозиції, що є додатком №2 до Договору №0705197, відповідно до умов пункту 1.1 якого постачальник зобов'язується продати електричну енергію споживачу, для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач прийняти та оплатити постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору, додатків до цього договору.
59. Відповідно до підпунктів 5.2.1 та 5.2.7 пункту 5.2 Договору №0705197, споживач зобов'язався: - забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; - відшкодувати постачальнику збитки, понесені ним у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням споживачем своїх зобов'язань перед постачальником, що покладені на нього чинним законодавством та/або цим договором.
60. Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини виникли між сторонами щодо питання про повну та своєчасну оплату відповідачем отриманої від позивача електричної енергії, що стало підставою, у тому числі, для нарахування позивачем 10% річних та інфляційних втрат відповідно до умов Договору №0705197 та положень цивільного законодавства.
61. Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач вказував, що не ставить під сумнів безпосередньо сам обсяг спожитої електричної енергії за спірний період, визначений АТ "Харківобленерго" за допомогою засобів комерційного обліку обсягу спожитої електричної енергії. Однак відповідач ставить під сумнів визначену самостійно позивачем вартість за 1 кВт/год. електричної енергії, зазначену у виставлених рахунках за період жовтня-грудня 2024 року, про що також було повідомлено постачальника.
62. З огляду на викладене відповідач вказував, що проведений позивачем розрахунок суми заборгованості, розрахунок інфляційних втрат та розрахунок 10% річних не можна брати до уваги, оскільки він проведений з урахуванням заборгованості, не визнаної відповідачем.
63. Відповідно, вирішуючи спір у справі №922/383/25, суди попередніх інстанцій мали встановити як обсяг поставленої відповідачу електроенергії, так і перевірити правильність визначення позивачем її вартості.
64. Умовами договору №0705197 від 14.01.2019, а саме додатком №2 до Договору №0705197 (доданого позивачем до позовної заяви), визначено принцип формування ціни електричної енергії за розрахунковий місяць, яка визначається відповідно до зазначеної в пункті 1 додатку №2 формулою. Будь-якого іншого порядку формування вартості за одиницю товару, що поставляється (кВт/год.) умовами договору не передбачено.
65. Тобто, вартість наданих послуг (вартість за поставлену електричну енергію) визначається відповідною формулою. Зазначені умови є обов'язковими для формування вартості в межах Договору №0705197. Водночас формування рахунку за спожиту електричну енергію споживачем без застосування формули, визначеної в додатку №2, не відповідає умовам договору.
66. Однак, позивачем не було долучено ані до позовної заяв , ані в будь-який інший спосіб розрахунку суми заборгованості за договором №0705197 від 14.01.2019 за період дії договору, проведеного згідно з формулою, визначеною в пункті 1 додатку №2 до договору.
67. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано розрахунок заборгованості в тексті додаткових письмових пояснень №32 від 30.04.2025 року. Однак в зазначеному розрахунку також відсутня формула, по якій позивачем проведено такий розрахунок. В поданому розрахунку зазначено лише об'єм спожитої ТОВ "Ава-Капітал" електричної енергії за період 01.11.2024 - 31.12.2024, проте не зазначено тариф, за яким проводилося таке нарахування, та порядок формування такого тарифу у відповідності до формули.
68. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини перша, третя статті 13 ГПК).
69. Верховний Суд наголошує, що згідно зі статтею 14 ГПК ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
70. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами скаржника про передчасність висновків судів попередніх інстанцій щодо існування у відповідача заборгованості за отриману електроенергію, оскільки із наведеного позивачем розрахунку не має можливості встановити порядок та законність формування ціни (тарифу) за надану позивачем послугу з постачання, та відповідно, неможливо сформувати загальну ціну поставленої електричної енергії.
71. Зазначене безпідставно не було враховано судами попередніх інстанцій, які на обґрунтування своїх висновків про правильне визначення позивачем вартості електричної енергії, послались лише на те, що така вартість підтверджується актами прийому-передачі електроенергії по Договору №0705197 за період жовтень - грудень 2024 року, які узгоджені і підписані електронним підписом сторонами.
72. У цьому контексті колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.04.2021 у справі №920/1111/19, про неврахування якої скаржник зазначає у касаційній скарзі, де колегія суддів касаційного суду погодилася з висновками апеляційного суду про те, що акти приймання-передавання товарної продукції - активної електричної енергії не є тим документом, в якому сторонами визначається ціна поставленої електричної енергії, натомість визначення ціни ґрунтуються на приписах розділу 5 Договору та Додатку №2 до Договору "Договірна ціна".
73. У справі №922/383/25, ціна за 1 кВт/год. поставленої електричної енергії також визначається окремим документом (додатком №2 до Договору №0705197), у якому зазначено формулу за якою така ціна формується. Відповідно висновки, викладені Судом у справі №920/1111/19, є релевантними для вирішення справи №922/383/25.
74. Разом з тим, позивачем не було долучено до матеріалів справи під час розгляду справи належного розрахунку формування ціни за поставлений товар у порядку та за формулою, визначеною таким документом (додатком №2 до договору), а суди першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи спір у справі, не з'ясували на підставі якого розрахунку були відображені відповідні дані про вартість поставленої відповідачу електроенергії в актах приймання-передачі та не встановили дійсної вартості електричної енергії.
75. Розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам, встановленим наведеною нормою для первинних документів (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.06.2022 у справі №917/1384/20).
76. Верховний Суд звертає увагу, що визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений кредитором розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду (подібний висновок щодо обов'язку суду під час перевірки розрахунку заявлених позовних вимог викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17).
77. Втім, наведені правові висновки Верховного Суду не були враховані судами попередніх інстанцій, адже незважаючи на те, що у цій справі відповідач заперечував правильність визначення позивачем вартості поставленої електроенергії та надав власний контррозрахунок щодо спірної суми, суди визнали правильним розрахунок позивача, фактично не перевіривши його та не спростувавши доводи відповідача проте, що розрахунок, наданий позивачем, стосується лише обсягу поставленої електроенергії, однак не відображає величину складових, які використовувалися позивачем при визначенні її вартості.
78. Посилання позивача у відзиві на касаційну скаргу на те, що ні Законом України "Про ринок електричної енергії", ні Правилами роздрібного ринку електричної енергії, ні Договором №0705197 не передбачено інших належних доказів, які підтверджують факт передачі електричної енергії, її обсяг та вартість окрім складених актів прийому-передачі електроенергії, не можуть бути підставою для відхилення наведених вище доводів відповідача щодо необхідності встановлення дійсної вартості отриманої електроенергії, оскільки в спірних правовідносинах відповідач ставить під сумнів правильність даних, що вносяться позивачем до актів приймання-передачі електроенергії, відповідно, позивач має надати розгорнуту інформацію щодо складових, на підставі яких ним сформовані такі акти та зазначена в них ціна.
79. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав до суду першої інстанції контррозрахунок щодо вартості споживання електроенергії, в якому зазначено, зокрема, погодинні ціни купівлі-продажу електричної енергії за спірний період відповідно до відомостей, опублікованих на офіційному веб-сайті ДП "Оператор ринку".
80. Суди визнали зазначений контррозрахунок необґрунтованим, пославшись на відсутність даних, з яких відповідач отримав інформацію про визначену ним вартість, а також зазначивши, що відповідач не спростував, а також не пояснив, чому він не висловив свої заперечення позивачу відносно обсягів та вартості електричної енергії перед підписанням актів приймання-передачі електричної енергії.
81. Втім, відхиливши контррозрахунок відповідача, суди попередніх інстанцій не встановили будь-якої іншої вартості 1 кВт/год. поставленої електричної енергії, ніж та, що зазначена відповідачем.
82. На переконання колегії суддів такі дії суду першої інстанції порушили принцип змагальності сторін, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, оскільки на підтвердження своїх вимог позивач взагалі не зазначив вартість 1 кВт/год., з якого була визначена вартість поставленої відповідачу електроенергії, а також не спростував доводи відповідача щодо необхідності встановлення вартості електроенергії з визначенням вартості 1кВт/год. електроенергії, як це відображено у формулі, визначеній додатком №2 до Договору №0705197.
83. Крім того, як вбачається зі змісту рішень судів попередніх інстанцій, визнаючи обґрунтованими вимоги позивача, суди зазначили, що станом на 30.09.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становила 4 937 969,21 грн. З огляду на вказані висновки, суди зазначили, що частина сплачених відповідачем в період листопад 2024 - грудень 2024 року коштів була зарахована на погашення заборгованості за електроенергію, поставлену відповідачу у попередні періоди, що і зумовило існування у відповідача заборгованості за період листопад 2024 - грудень 2024 року.
84. Водночас, відповідно до матеріалів справи, відповідач протягом усього розгляду справи послідовно заперечував проти позову, посилаючись на те, що не визнає вказану суму заборгованості ані станом на 30.09.2024, ані на будь-яку іншу дату, оскільки ставить під сумнів визначену одноособово постачальником вартість 1 кВт/год., за яким визначалася вартість поставленої електричної енергії за період з 01.01.2022 по 31.12.2024.
85. Спростовуючи такі доводи відповідача, суди зазначили, що сума заборгованості станом на 30.09.2024 підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 01.07.2024 - 30.09.2024, який підписано електронним підписом зі сторони позивача головним бухгалтером Маркашовою А.В., зі сторони відповідача - директором Кругловим В.В.
86. Разом з тим, відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в тексті постанови від 19.04.2018 у справі №905/1198/17 акт звірки взаєморозрахунків є фіксуючим документом, який не є первинним і не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій - поставки, надання послуг тощо. Він є лише відображенням стану заборгованості та в окремих випадках - руху коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер.
87. Аналогічна позиція містить в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, де Суд, зокрема, зазначив:
"…відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами…".
88. Втім, суди попередніх інстанцій не врахували зазначених висновків Верховного Суду, оскільки, вирішуючи спір, не встановили чи підтверджуються обставини існування у відповідача заборгованості за спожиту електроенергію до листопада 2024 року іншими доказами (які підтверджують ціну електроенергії з урахуванням формули, визначеної додатком №2 до Договору №0705197), окрім акта звірки розрахунків, а також не вказали період, за який виникла заявлена позивачем заборгованість.
89. Отже, суди попередніх інстанцій дійшли передчасних висновків про зарахування сплачених відповідачем за період листопад-грудень 2024 року та січень 2025 року грошових коштів за отриману електроенергію у рахунок погашення заборгованості за період, що передує листопаду 2024 року. При цьому колегія суддів також враховує, що суди не навели жодних підстав (визначених умовами Договору №0705197 та/або нормативними положеннями) для такого зарахування.
90. Крім того, оскільки заявлені у справі вимоги ґрунтувались на існуванні у відповідача заборгованості за періоди, що передували спірному, з метою дослідження всього об'єму наданих послуг за період з 14.01.2019 по 31.12.2024, відповідачем було заявлено клопотання про проведення у справі економічної експертизи, якою мало бути встановлено реальний обсяг наданих послуг за весь період дії договору, загальну вартість таких послуг за весь період дії договору та загальний обсяг сплачених відповідачем коштів за весь період дії Договору №0705197.
91. В задоволенні зазначеного клопотання про проведення економічної експертизи суд першої інстанції відмовив ухвалою від 05.03.2025, зазначивши, що заявником не обґрунтовано, в чому полягає потреба у спеціальних знаннях та які саме наявні у справі докази є взаємосуперечливими. Суд також зауважив, що в обґрунтування поданого клопотання, відповідачем не було надано до суду контррозрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості, розрахунок яких відповідач ставить під сумнів та вважає таким, що потребує перевірки, шляхом призначення судово-економічної експертизи.
92. Втім, відмовивши у призначенні у справі економічної експертизи, суд самостійно не встановив обставин щодо значення вартості 1 кВт/год. електроенергії, яка була взята позивачем для розрахунку вартості поставленої відповідачу енергії. Ані судом першої інстанції, ані судом апеляційної інстанції не було встановлено суму (ціну) вартості за одиницю наданої послуги (кіловат електричної енергії) на дату виникнення у відповідача обов'язку із сплати ціни (термін розрахунку), який згідно з умовами Договору №0705197 проводиться тричі на місяць, не досліджено порядок формування ціни за одиницю поставленого товару (кіловат електричної енергії) умовам Договору №0705197 та не досліджено об'єм сплачених відповідачем коштів за період дії договору, що передує спірному, і в якому, за доводами позивача, у ТОВ "Ава-Капітал" виникла заборгованість за електроенергію
93. За вказаних обставин колегія суддів доходить висновку про те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про призначення економічної експертизи, не спростувавши доцільність її проведення для правильного вирішення цієї справи та самостійно не з'ясувавши обставини, які входять у предмет доказування у цьому спорі та які відповідач пропонував передати для встановлення експертами.
94. Посилання відповідача на зазначені порушення процесуального законодавства в тексті апеляційної скарги не знайшли свого відображення в постанові Східного апеляційного господарського суду.
95. Відповідно, колегія суддів доходить висновку, що під час вирішення справи в судах першої та апеляційної інстанцій, суди не спростували істотні доводи відповідача, якими він обґрунтовував свої заперечення проти позовних вимог.
96. Суд наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.
97. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції.
98. У викладенні підстав для прийняття рішення суду необхідно надати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення (аналогічної позиції дотримується Консультативна рада європейських суддів щодо якості судових рішень у Висновку №11 [2008]).
99. Водночас, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
100. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
101. Проте суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки питанню визначення вартості поставленої відповідачу електроенергії, зосередившись на дослідженні обставин щодо обсягів отриманої ТОВ "Ава-Капітал" електроенергії.
102. Отже, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось з'ясування обставин, з якими норми матеріального та процесуального права пов'язують правильність вирішення цього спору по суті.
103. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат.
104. Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
105. Згідно з приписами пункту 2 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
106. Згідно з пунктами 1, 3 частини третьої статті 310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
107. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК).
108. Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, скасування оскаржуваних рішень та направлення справи на новий розгляд до місцевого господарського суду з урахуванням висновків суду касаційної інстанції, у зв'язку з якими скасовано це судові рішення.
109. Відповідно до статті 129 ГПК у зв'язку із скасуванням ухваленого судового рішення і передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат у справі, у тому числі за подання касаційної скарги, буде здійснюватися за результатами нового розгляду справи.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ава-Капітал" задовольнити частково.
2.Постанову Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 та рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2025 у справі №922/383/25 скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець