58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34, е-mail: inbox@cv.arbitr.gov.ua
04 листопада 2025 року Справа № 926/2178/25
Господарський суд Чернівецької області у складі судді Ніколаєва Михайла Ілліча,
секретар судового засідання Озоровська А.Б.
за участі представників:
позивача: Ярош О.М.
відповідача: не з'явився
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасовецька птахофабрика"
про стягнення грошових коштів в сумі 6 494 000, 91 грн
І. Стислий виклад позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасовецька птахофабрика" про стягнення за договором поставки №0712/10 від 07.12.2022 грошових коштів в сумі 6 494 000, 91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в порушення умов укладеного договору відповідач за поставлений товар не розрахувався, що призвело до виникнення боргу.
Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву.
ІІ. Рух справи у суді
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 02.07.2025 позовну заяву передано судді Ніколаєву М.І.
Ухвалою суду від 02.07.2025 відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 24.07.2025.
03.07.2025 від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 24.07.2025 в режимі відеоконференції та призначення Господарського суду Полтавської області (36000, м. Полтава, вул. Зигіна,1) відповідальним за забезпеченням відеоконференції для належного проведення судового засідання у справі. Крім того, у разі відсутності технічної можливості у вищезазначеному суді представник позивача просить призначити судове засідання в режимі відеоконференції у приміщенні одного із судів, а саме: Полтавського районного суду Полтавської області, Апеляційного суду Полтавської області, Октябрського районного суду (Шевченківський районний суд м. Полтави), Київського районного суду м. Полтави або Ленінського районного суду м. Полтави (Подільський районний суд м. Полтави)
Ухвалою суду від 07.07.2025 у задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" про участь в судовому засіданні, призначеному на 24 липня 2025 року, у режимі відеоконференції (вх. №2203 від 03 липня 2025 року) - відмовлено.
23.07.2025 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№2977) про проведення підготовчого судового засідання без його участі.
Ухвалою суду від 24.07.2025 відкладено підготовче судове засідання на 21.08.2025.
14.08.2025 від представника позивача надійшло клопотання про участь в судовому засіданні 21.08.2025 в режимі відеоконференції та призначення Полтавського окружного адміністративного суду відповідальним за забезпеченням відеоконференції для належного проведення судового засідання у справі. Крім того, у разі відсутності технічної можливості у вищезазначеному суді представник позивача просить призначити судове засідання в режимі відеоконференції у приміщенні одного із судів, а саме: Господарського суду Полтавської області, Полтавського районного суду Полтавської області, Апеляційного суду Полтавської області, Шевченківського районного суду м. Полтави, Київського районного суду м. Полтави або Подільського районного суду м. Полтави.
Ухвалою суду від 18.08.2025 у задоволенні клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні, призначеному на 21.08.2025, у режимі відеоконференції - відмовлено.
Ухвалою суду від 21.08.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче судове засідання відкладено на 17.09.2025.
Ухвалою суду від 27.08.2025 задоволено клопотання представника позивача - Боднаренко Ольги Андріївни про участь у судовому засіданні 17.09.2025 в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 17.09.2025 закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 07.10.2025.
30.09.2025 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 30.09.2025 задоволено клопотання представника позивача - Боднаренко Ольги Андріївни про участь у судовому засіданні 07.10.2025 в режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 07.10.2025 розгляд справи відкладено на 04.11.2025.
28.10.2025 від представника позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою суду від 03.11.2025 задоволено клопотання представника позивача - Боднаренко Ольги Андріївни про участь у судовому засіданні 04.11.2025 в режимі відеоконференції.
Представник відповідача у судове засідання 04.11.2025 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частин 1-4 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Ухвала суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Тарасовецька Пртахофабрика» вул. Центральна, 1, с. Тарасівці, Чернівецька область, Чернівецький район.
Вся судова кореспонденція по даній справі, яка надсилалась відповідачу, була надіслана за вищезазначеною адресою.
Так, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 02.07.2025, яка була завчасно надіслана відповідачу за належною адресою, повернуто до суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою».
Ухвали суду від 24.07.2025, 21.08.2025 та 17.09.2025 також були завчасно надіслані відповідачу за належною адресою, проте конверти повернулися до суду з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою».
Згідно з ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Здійснюючи аналіз статті 242 Господарського процесуального кодексу України, а також пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Верховний Суд у постанові від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20 виснував, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДРПОУ прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (постанови Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 908/1724/19, від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20, від 22.10.2024 у справі № 910/18480/20).
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, тож справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України.
Присутній в судовому засіданні 04.11.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.
Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду (повне або скорочене) проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим кодексом.
У судовому засіданні 04.11.2025 проголошено скорочене рішення.
III. Фактичні обставини справи, встановлені судом
07.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тандем-2002" (постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Тарасовецька птахофабрика" (покупець) укладено договір поставки №0712/10, згідно умов якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцю добавки білково-мінерально-вітамінні, комбікорми (насипом або фасовані в мішки) перемікси, добавки кормові, інший товар за погодженням сторін (далі по тексту - товар) а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах, передбачених договором (пункт 1.1. договору).
Ціна товару, що постачається відповідно до договору, вказується у видаткових накладних постачальника. У вартість товару включаються всі витрати постачальника згідно з базисом поставки (пункт 4.1. договору).
Пунктом 4.2. договору передбачено, що загальна вартість визначається як вартість товару, поставка якого здійснюється відповідно до видаткових накладних постачальника. Зміна загальної вартості договору здійснюється також у разі поставки додаткових партій і підписання уповноваженими представниками сторін додаткових угод на поставку таких партій.
Відповідно до пункту 5.1. договору оплата товару покупцем здійснюється в порядку 100% оплати вартості даної партії товару (відповідно до видаткової накладної) не пізніше дати поставки конкретної партії товару. Датою поставки конкретної партії товару є дата видаткової накладної постачальника.
У випадку настання обставин, що знаходяться поза контролем сторін (форс-мажорних обставин) та унеможливлюють виконання ними своїх обов'язків за договором, як стихійні лиха, технічні аварії, відключення (постійне/тимчасове) від електро-газо постачання, екстремальні погодні умови, пожежі, страйки, громадські заворушення, ембарго, війни або воєнні операції, акти і дії органів державної влади і управління та інші будь-які обставини зовнішнього, щодо сторін характеру, що виникли без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які неможна було ні передбачити, ні уникнути звільняється на термін дії таких обставин від відповідальності за невиконання своїх обов'язків за договором (пункт 8.5 договору).
Пунктом 8.6. договору передбачено, що при настанні вказаних вище обставин непереборної сили сторона, для якої склалася неможливість виконання зобов'язань за договором, повинна в триденний термін будь-якими способами сповістити про них іншу сторону з доданням документів, виданими уповноваженими державними органами, які підтверджують факт настання вказаних обставин. У разі недотримання вказаних умов, сторона не має права посилатися на форс-мажорні обставини, як на підставу невиконання (неналежного виконання) своїх договірних зобов'язань.
Якщо обставини, вказані в п. 8.5. триватимуть більше 2-х місяців кожна із сторін має право розірвати договір (шляхом направлення іншій стороні повідомлення про розірвання договору) з проведенням взаємних розрахунків на день розірвання (пункт 8.8. договору).
Згідно пункту 9.5. договору будь-яка зміна або доповнення умов цього договору може мати місце тільки за письмовою згодою сторін. Одностороннє безпідставне розірвання договору не допускається. У разі одностороннього розірвання договору винна сторона відшкодовує іншій стороні усі витрати, понесені добросовісною стороною, пов'язані з виконанням цього договору, а також прямий збиток і упущену вигоду, що виникають у добросовісної сторони у зв'язку з розірванням договору.
Відповідно до пункту 11.2. цей договір набуває чинності з 01 січня 2023 року і діє по 31 грудня 2023 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору.
Доказів розірвання чи визнання недійсним вищевказаного договору суду не надано.
На виконання умов договору позивач поставив Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Тарасовецька птахофабрика" товар на загальну суму 6 506 532,64 грн, що підтверджується наступними видатковими накладними: від 03.01.2023 на 348 846,72 грн, від 17.01.2023 на 154 691,98 грн, від 24.01.2023 на 44 983,37 грн, від 26.01.2023 на 298795,48 грн, від 07.02.2023 на м347 434,48 грн, від 17.02.2023 на 347434,48 грн, від 02.03.2023 на 347343,48 грн, від 20.03.2023 на 347 434,48 грн, від 10.04.2023 на 335 947,50 грн, від 01.05.2023 на 343 991,40 грн, від 23.05.2023 на 335 947,50 грн, від 14.06.2023 на 335 947,50 грн, від 06.07.2023 на 298 930,48 грн, від 20.07.2023 на 197 961,73 грн, від 03.08.2023 на 197 961,73 грн, від 14.08.2023 на 164 708,54 грн, від 22.08.2023 на 197 961,73 грн, від 04.09.2023 на 335 947,50 грн, від 21.09.2023 на 197 961,73 грн, від 04.10.2023 на 169 359,79 грн, від 12.10.2023 на 282 533,00 грн, від 01.11.2023 на 279 373,51 грн, від 20.11.2023 на 164 288,26 грн, від 01.12.2023 на 201 377,27 грн та від 18.12.2023 на 229 278,01 грн.
23.11.2023 відповідач здійснив часткове повернення товару на суму 12531,74 грн, що підтверджується розрахунком коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 573 від 20.11.2023.
З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений у 2023 році товар, позивач звернувся до суду з цим позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 6 494 000,91 грн основного боргу.
Доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.
IV. Позиція суду по суті спору
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 цієї статті передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Стаття 689 Цивільного кодексу України передбачає, що покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України (ст. 663 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконав зобов'язання за вищезазначеним договором щодо здійснення ним поставки товару, проте в порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач за отриманий товар у встановлений договором строк не розрахувався, що призвело до виникнення боргу в сумі 6 494 000,91 грн.
Враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати товару за договором поставки від 07.12.2022 №0712/10, враховуючи підтвердження боргу наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6 494 000,91 грн.
Згідно із ч. 2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи. Допустимих доказів в спростування зазначеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
V. Розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд зазначає, що частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовною заявою через систему «Електронний суд» сплачено судовий збір у розмірі 77 928,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1025 від 27.06.2025.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає у повному обсязі на відповідача, з вини якого виник спір.
Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.
Керуючись статтями 2, 12, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тарасовецька птахофабрика" (60350, вул. Центральна, 1, с. Тарасівці, Чернівецький р-н, Чернівецька область, код 32171745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тандем-2002» (36009, вул. Кондратенка, 6-А, м. Полтава, Полтавська область, код 32081777) 6 494 000,91 грн боргу та 77 928,00 грн судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано 14.11.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/
Суддя М.І. Ніколаєв