58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
03 листопада 2025 року Справа № 926/2253/25
За позовом керівника Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації
до відповідачів 1) Чернівецької міської ради
2) Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Чернівціжитлобуд»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Держана спеціалізована фінансова установа “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернівецький молодіжний житловий комплекс»
про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна, визнання договору оренди землі недійсним
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
Прокурор - Балицька Р.С.
Від позивача - Решетник В.Ф.,
Від відповідача 1 - Сьоміна І.В.
Від відповідача 2 - адвокат Софяк В.В.
Від третьої особи 1 - Осадчук Р.М.
Від третьої особи 2 - Максимчук А.В., (в режимі ВКЗ) - Ярош В.Ю.
СУТЬ СПОРУ: Керівник Чернівецької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернівецької області із позовом в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації до відповідачів 1) Чернівецької міської ради, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма "Чернівціжитлобуд" про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна, визнання договору оренди землі недійсним.
Стислий виклад позиції прокуратури.
Позов обґрунтований тим, що 11 травня 2005 року Чернівецькому регіональному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному будівництву, на підставі рішення Чернівецької міської ради, видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 площею 0,7464 га, яка розташована в межах вул. Руської в м. Чернівці, для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків.
Рішенням Чернівецької міської ради 28 листопада 2024 року вирішено припинити право постійного користування Чернівецького регіонального управління Державної спеціальної фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - Регіональне управління) на зазначену земельну ділянку. Підставою для такого рішення стала заява Регіонального управління про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою від 26 вересня 2024 року.
При цьому, вказаним рішенням міської ради, цю земельну ділянку надано в оренду ТОВ “Чернівціжитлобуд», на підставі заяви цього Товариства та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію права власності на будівлю трансформаторної підстанції, площею 49,4 м2, яка розташована на цій земельній ділянці.
Надалі, 24 грудня 2024 року між Чернівецькою міською радою та ТОВ “Чернівціжитлобуд» укладено 5 річний договір оренди даної земельної ділянки для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Руська, 235-В, м. Чернівці.
На думку прокурора, вказане рішення Чернівецької міської ради та укладений на його підставі договір оренди землі, а також реєстрація права власності на будівлю трансформаторної підстанції є такими, що порушують інтереси держави.
Крім цього, на думку прокуратури, спірна земельна ділянка відноситься до земель державної форми власності та розпорядником її є Чернівецька обласна державна (військова) адміністрація, оскільки, станом на 01 січня 2013 року, земельна ділянка перебувала у користуванні державної установи на правовому титулі постійного землекористувача.
Також, підлягає скасуванню державна реєстрація права власності ТОВ “Чернівціжитлобуд» на будівлю трансформаторної підстанції (що є приналежністю головної речі), площею 49,4 м2, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030, у зв'язку із тим, що трансформаторна підстанція призначена для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, становить одне ціле з ним, має слідувати за нею, що виключає можливість розглядати її як окремий об'єкт права власності.
У своїй відповіді на відзив від 19 серпня 2025 року прокурор зазначає, що беручи до уваги приписи Конституції та Земельного кодексу України, Чернівецька обласна державна адміністрація є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця земельна ділянка хоч і знаходиться в межах населеного пункту - м. Чернівці, але перебувала в постійному користуванні державної установи, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права державної власності на неї.
Правом власності на спірну земельну ділянку, розташовану в межах населеного пункту, обласна державна адміністрація наділена в силу закону, зокрема з введенням в 01 січня 2013 року в дію нового Земельного кодексу України.
Стислий виклад позиції позивача.
12 серпня 2025 року через систему “Електронний суд» надійшли письмові пояснення Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації, в яких позивач вважає позовну заяву обґрунтованою та підтримує її в повному обсязі.
У поданих поясненнях позивач зазначає, що до 01 січня 2002 року не існувало комунальної форми власності на землю. Земельний кодекс України визначив право комунальної власності на землю, зокрема, як право територіальних громад володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками, розташованими в межах їхньої території.
При цьому, Земельним кодексом України в редакції станом на 2004-2005 роки визначено, що земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
Відповідно до положень Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року, у державній власності залишаються: розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Чинним земельним законодавством не передбачено зміни форми власності на землю в межах населеного пункту - з державної на комунальну, у випадку відмови постійного землекористувача - державної установи від користування земельної ділянкою на такому правовому титулі. Таким чином, спірна земельна ділянка відноситься до земель державної форми власності та розпорядником її є Чернівецька обласна державна (військова) адміністрація.
Стислий виклад позиції відповідача 1 - Чернівецької міської ради.
28 липня 2025 року через систему “Електронний суд» надійшов відзив відповідача на позов, в якому останній заперечує щодо задоволенню позову, вважаючи його безпідставним.
На думку міської ради, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 відноситься до земель комунальної форми власності, оскільки знаходиться в межах населеного пункту. А право постійного користування земельної ділянкою Чернівецького регіонального відділення Державного фонду сприяння молодіжному будівництву припинено, у зв'язку із добровільною відмовою від права користування земельною ділянкою.
Також, Чернівецькою міською радою встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030, знаходиться нерухоме майно, що на момент прийняття рішення перебувала у приватній власності ТОВ БФ “Чернівціжитлобуд».
Таким чином, рішенням міської ради від 28 листопада 2024 року вирішено надати ТОВ БФ “Чернівціжитлобуд» земельну ділянку площею 0,7464га з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 в оренду для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
В запереченнях на відповідь на відзив, представник Чернівецької міської ради вказує, що законодавець чітко визначив, що згідно статті 122 Земельного кодексу України, саме міська рада уповноважена надавати земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Отже, принцип розмежування земель державної і комунальної власності відображено у положеннях Земельного кодексу України, який зокрема, полягає у визнанні пріоритету належності земель у межах населеного пункту відповідній територіальній громаді.
Таким чином, спірна земельна ділянка знаходиться в межах міста Чернівці та будучі вільною від будь-яких забудов та нерухомості, яка б належала державі була надана у 2005 році в постійне користування Чернівецькому регіональному відділенню “Держмолодьжитла» розпорядником земель комунальної власності, а саме Чернівецькою міською радою, у відповідності до повноважень.
Крім цього, міська рада зазначає, що Чернівецька окружна прокуратура хибно дійшла висновку, що Чернівецька міська рада є “незаконним володільцем» спірної земельної ділянки виходячи із норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року.
Стислий виклад позиції відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Чернівціжитлобуд».
20 серпня 2025 року до канцелярії суду надійшли письмові пояснення ТОВ Будівельна фірма “Чернівціжитлобуд», в який останній заперечує щодо задоволенню позову, вважаючи його безпідставним.
Земельна ділянка, що розташована за адресою: вул. Руська,235-в в м. Чернівці, за рішенням Чернівецької міської ради від 02 грудня 2003 року була погоджена Чернівецькому Регіональному відділенню Держмолодьжитла для складання проекту землевідведення з метою будівництва групи багатоквартирних будинків. Необхідність будівництва була пов'язана реалізацією саме Чернівецької міської програми молодіжного житлового будівництва. Земельна ділянка належала до земель комунальної власності, виділялась за рахунок земель запасу міста та грошова вартість даної земельної ділянки була включена як внесок міської ради до фонду кредитних ресурсів за міською Програмою молодіжного житлового будівництва. Цей факт Позивачем не заперечується.
Земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 надавалася для будівництва житлового будинку. Перша черга будівництва була завершена в 2013 році. Завершення будівництва другої черги будівництва відбулося в 2017 році.
Чернівецьким регіональним управлінням Держмолодьжитла до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради було подано заяву про припинення права постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030. Заява Чернівецького регіонально відділення Держмолодьжитла була подана в рамках процедури припинення Чернівецького регіонального управління Держмолодьжитла з метою ліквідації платника податків.
Земельна ділянка за кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 не передавалась з комунальної у державну власність, про що свідчить відсутність інформації у Державному реєстрі земель, як про державне майно.
Замовником будівництва на земельній ділянці за кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 (вул.Руська, 235-«В», м. Чернівці) було Чернівецьке регіональне управління Держмолодьжитла. Для виконання сторонами функцій замовника, забудовника та підрядника сторони, серед іншого, уклади договір про співпрацю від 03 жовтня 2018 року.
На думку відповідача 2, міська рада є власником спірної земельної ділянки, оскільки ця ділянка розташована в межах населеного пункту, а відсутність державної реєстрації речового права не впливає на обставини виникнення права комунальної власності на неї.
Відповідач 2 зазначає, що заявляючи питання про скасування державної реєстрації прав Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна фірма “Чернівціжитлобуд» на нерухоме майно, зокрема на трансформаторну підстанцію, вказує на “технічні» порушення, які нібито здійснені реєстратором при реєстрації права власності. При цьому, не ставить питання про існування “спору про право».
Якби прокурор наполягав на тому, що право власності на цей об'єкт виникло у Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації, в інтересах якої він виступає, чи будь-якої державної установи, тоді можна було б говорити про наявність цивільно-правових, а не публічних відносин.
На думку відповідача 2, спір про скасування державної реєстрацію права приватної власності ТОВ БФ “Чернівціжитлобуд» на об'єкт нерухомого майна - будівлю трансформаторної підстанції площею 49,4 м2, яка розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Стислий виклад позиції третьої особи - Держаної спеціалізованої фінансової установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву".
28 липня 2025 року надійшли пояснення третьої особи на позов, в якому остання зазначає, що 26 вересня 2024 року Чернівецьким регіональним управлінням Держмолодьжитла до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради було подано заяву про припинення права постійного користування земельною ділянкою. Вищевказана заява була подана в рамках процедури припинення Чернівецького регіонального управління Держмолодьжитла з метою ліквідації платника податків Чернівецького регіонального управління Держмолодьжитла.
Земельна ділянка по вул. Руська, 235-в, м. Чернівці за рішенням сесії міської ради від 02 грудня 2003 року була погоджена для складання проекту землевідведення з метою будівництва групи багатоквартирних будинків Чернівецьому РУ “Держмолодьжитла». Необхідність будівництва була викликана реалізацією міської Програми молодіжного житлового будівництва. Земельна ділянка належала до земель комунальної власності, виділялась за рахунок земель запасу міста та грошова вартість даної земельної ділянки була включена як внесок міської ради до фонду кредитних ресурсів за міською програмою молодіжного житлового будівництва.
11 серпня 2005 року Чернівецькому РУ Держмолодьжитла видано Акт на постійне користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 .
26 вересня 2024 року Чернівецьким РУ Держмолодьжитла до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради було подано заяву про припинення права постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 (вул. Руська, 235-в, м. Чернівці).
З метою ліквідації платника податків Чернівецьке РУ Держмолодьжитла, на виконання вимог Податкового кодексу України та наказу Міністерства фінансів України, в особі голови ліквідаційної комісії передало об'єкт оподаткування власнику Чернівецькій міській територіальній громаді, про що Чернівецькою міською радою винесене відповідне рішення.
24 січня 2025 року земельна ділянка за кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 (вул. Руська, 235-в, м. Чернівці) зареєстрована в державному реєстрі речових прав, власником земельної ділянки є територіальна громада в особі Чернівецької міської ради.
Земельна ділянка за кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 (вул. Руська, 235 в, м. Чернівці) не передавалась з комунальної у державну власність, про що свідчить відсутність інформації у Державному реєстрі земель, як про державне майно.
Що стосується договору про співробітництво від 03 жовтня 2018 року та договору від 16 березня 2020 року про внесення змін до договору про співробітництво від 03 жовтня 2018 року, Держмолодьжитло вважає, що зазначені договори укладенні відповідно до чинного законодавства України та є чинними.
На переконання представника третьої особи, Чернівецькою окружною прокуратурою зроблено хибний висновок про те, що постійним користувачем Чернівецьким РУ Держмолодьжитла було передане право землекористування земельною ділянкою за кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 (вул. Руська, 235-в, м. Чернівці) за договорами про співробітництво і за змістом фактичних відносин такі договори можуть вважатись договором оренди земельної ділянки. В подальшому представник Позивача базуючись на хибному висновку про удаваність правовідносин сторін за Договором про співробітництво приходить до висновку про нікчемність такого правочину.
Договір про співробітництво від 03 жовтня 2018 року та договір від 16 березня 2020 року про внесення змін до договору про співробітництво від 03 жовтня 2018 року за своєю правовою природою фактично є передачею функцій замовника будівництва та договору будівельного підряду. Необхідність будівництва була викликана реалізацією міської Програми молодіжного житлового будівництва.
Земельна ділянка належала до земель комунальної власності, виділялась за рахунок земель запасу міста та грошова вартість даної земельної ділянки була включена як внесок міської ради до фонду кредитних ресурсів за міською програмою молодіжного житлового будівництва.
Чернівецьке РУ Держмолодьжитла, як фінансова установа не має будівельних ліцензій та не може виступати одночасно забудовником і фінансовою установою при залученні коштів фізичних осіб. Всі доручення за Договором про співробітництво стосувались виключно будівництва житлових будинків, більш того в п.1.3.1 містилось застереження для забудовника та підрядника, їм заборонялось вирішувати будь-які питання щодо користування земельною ділянкою.
Додатковою угодою це застереження було зняте, але мова в договорі йшла не про передачу земельної ділянки, а про можливість ініціювати перед власником питання користування у встановлений законодавством спосіб.
За вказаних обставин, спірний Договір за своєю природою не є прихованим договором оренди землі, а тому відсутні підстави для застосування законодавчих положень, передбачених для регулювання договору оренди землі. Підстав вважати нікчемним Договір про співробітництво немає.
Стислий виклад позиції третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю “Чернівецький молодіжний житловий комплекс»
20 серпня 2025 року через систему “Електронний суд» надійшли пояснення третьої особи, в яких ТОВ “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» заперечує щодо задоволення позову.
Земельна ділянка по вул. Руській, 235-в у м. Чернівці за рішенням Чернівецької міської ради від 02 грудня 2003 року була погоджена для складання проекту землевідведення з метою будівництва групи багатоквартирних будинків Чернівецькому РУ «Держмолодьжитло» з метою реалізації міської Програми молоджного житлового будівництва. Земельна ділянка належала до земель комунальної власності, виділялась за рахунок земель запасу міста та грошова вартість даної земельної ділянки була включена як внесок міської ради до фонду кредитних ресурсів за міською Програмою молодіжного житлового будівництва.
Саме у зв'язку із реалізацією міської програми, Чернівецькому РУ «Держмолодьжитло» видано Акт на постійне користування земельною ділянкою по вул. Руська, 235-в, м. Чернівці.
Як вбачається із заяви Чернівецького регіонального управління Державної спеціальної фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», останній відмовився від спірної земельної ділянки.
Відтак, вважаємо посилання позивача на частину другу статті 141 Земельного кодексу України, безпідставним, оскільки, станом на 08 жовтня 2024 року, ЧРУ ДСФУ “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» вже відмовилась від права постійного користування спірною земельною ділянкою. Отже, подія вже відбулась і дія Закону не є зворотною в часі.
Так, Чернівецька міська рада, як законний власник спірної земельної ділянки (яка є комунальною власністю), правомірно розпорядилася нею, передавши в постійне користування із земель запасу спірну земельну ділянку для реалізації “Програми розвитку молодіжного будівництва та забезпечення молоді житлом у м. Чернівці на 2003-2012 роки».
Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна, то на думку третьої особи, дана вимога не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, адже саме до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників-суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Щодо твердження позивача, що договір про співробітництво від 03 жовтня 2018 року є нікчемним, то вважає їх необґрунтованими, оскільки, як вбачається із обставин справи та самого договору, він укладений уповноваженими на те особами, за волевиявленням сторін та у подальшому виконувався, що вбачається із викладених вище обставин справи.
Процесуальні дії по справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 липня 2025 року, судову справу № 926/2253/25 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 10 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30 липня 2025 року; залучено до участі у справі тертю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору стороні відповідача - Держану спеціалізовану фінансову установу "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернівецький молодіжний житловий комплекс".
Ухвалою суду від 30 липня 2025 року підготовче судове засідання по справі № 926/2253/25 відкладено на 20 серпня 2025 року
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20 серпня 2025 року в судовому засіданні оголошено перерву до 08 вересня 2025 року.
Ухвалою суду від 08 серпня 2025 року продовжено строк підготовчого провадження 30 днів. в судовому засіданні оголошено перерву до 29 вересня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2253/25; призначено справу до розгляду по суті на 13 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 13 жовтня 2025 року в судовому засіданні по розгляду справи по суті оголошено перерву до 03 листопада 2025 року.
Прокурор та представники позивача в судовому засіданні 03 листопада 2025 року підтримали позов та просили його задовольнити.
Представники відповідачів та третіх осіб в судовому засідання 03 листопада 2025 року заперечувала щодо задоволення позову з підстав зазначених у відзивах та письмових поясненнях.
В порядку статей 8, 222 Господарського процесуального кодексу України, здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
На виконання вимог статті 223 Господарського процесуального кодексу України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, вступну та резолютивну частину рішення у даній справі проголошено у судовому засіданні 03 листопада 2025 року за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Щодо звернення прокурора за захистом інтересів держави.
Згідно положень статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам “Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов'язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.
Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру», прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті. Відповідно до абзаців 1-2 частини 4 статті 23 Закону України “Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Так, прокурором при поданні позовної заяви зазначено Чернівецьку обласну державну (військову) адміністрацію, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
В Основному Законі та ординарних законах не наведено переліку випадків, за яких прокурор здійснює представництво в суді, однак визначено критерії для оцінки орієнтири та умови, коли таке представництво є можливим. Приміром, таке право виникає там і тоді, коли прокурор діє в інтересах держави, у разі відсутності в органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, повноважень щодо звернення до суду із заявленими позовними вимогами.
Наявність інтересу і необхідність його захисту повинні базуватися на справедливих підставах, які мають бути об'єктивно обґрунтовані (доведені) і мати законну мету. Право на здійснення представництва інтересів держави у суді не є статичним, тобто не обмежується тільки зазначенням того, у чиїх інтересах діє прокурор, а спонукає і зобов'язує обґрунтовувати наявності права на таке представництво або, інакше кажучи, вимагає пояснити (засвідчити, аргументувати), чому в інтересах держави звертається саме прокурор. Знову ж таки, це має бути засновано на підставах, за якими можна виявити (простежити) інтерес того, на захист якого відбувається звернення до суду, і водночас ситуацію у динаміці, коли суб'єкт правовідносин, в інтересах якого діє прокурор, неспроможний самостійно реалізувати своє право на судовий захист.
Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України, статтями Цивільного кодексу України, право власності на землі державної власності належать державі Україна, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.
Відповідно до частини 5 статті 122 Земельного кодексу України, обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Відповідно до статті 13 Закону України “Про місцеві державні адміністрації», до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, серед іншого належить вирішення питань використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.
Статтею 16 Закону України “Про місцеві державні адміністрації» визначено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль також за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів.
Згідно статті 21 Закону України “Про місцеві державні адміністрації», повноваження місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля, зокрема місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.
Так, на думку прокурора, з урахуванням положень Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року, належним власником та розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 є Чернівецька обласна військова (державна) адміністрація.
Проте, посадовими особами Чернівецької обласної військової (державної) адміністрації впродовж тривалого часу не вжито заходів претензійно-позовного характеру щодо визнання незаконним і скасування рішення Чернівецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області, скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності на земельну ділянку, визнання договору оренди землі недійсним, скасування державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна та повернення земельної ділянки в державну власність.
Крім цього, Чернівецька обласна військова (державна) адміністрація листом № 01.46/23-4118 від 25 червня 2025 року повідомила прокуратуру, що вживати заходи стосовно пред'явлення позовної заяви із вимогою про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна та визнання договору оренди землі недійсним не буде та не заперечує щодо представництва Чернівецькою окружною прокуратурою інтересів держави, шляхом звернення із позовною заявою до суду.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
“Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка, проте, є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Так, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду у справах № 924/1237/17, № 910/4345/18.
Враховуючи те, що Чернівецькою обласною державною (військовою) адміністрацією заходів до виявлення та усунення порушень земельного законодавства України при вилученні земельної ділянки державної форми власності та наступного її надання в незаконне користування на поза конкурентних засадах не вжито, прокурор правомірно звернувся з цим позов до суду в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації.
По суті спору.
Згідно частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частинами 2, 3 статті 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що право на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно статті 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, ЗК України, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
11 травня 2005 року Чернівецькому регіональному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному будівництву видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 площею 0,7464 га для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків, яка розташована в межах вул. Руської в м. Чернівці.
Зазначений правовстановлюючий документ видано на підставі рішення Чернівецької міської ради № 565 від 04 листопада 2004 року.
Згідно пункту 42.4 Рішення Чернівецької міської ради № 565 від 04 листопада 2004 року встановлено умови використання Чернівецьким регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву земельної ділянки по вул. Руській, 235-В:
а) надання житла здійснюється виключно молодим сім'ям у відповідно до вимог чинного законодавства та положень Фонду;
б) залучення генерального підрядника будівництва групи багатоквартирних будинків по вул. Руській, 235-В здійснюється а конкурсній основі;
в) щоквартально звітувати перед координаційною радою з питань молодіжного житлового будівництва, утвореною відповідно до рішення виконавчого комітету міської ради від 23.12.2003 р. №1066/26 щодо використання коштів на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Руські.
Так, як вбачається зі змісту вказаного рішення міської ради та пояснень відповідачів та третіх осіб, необхідність будівництва була викликана реалізацією міської Програми молодіжного житлового будівництва. Земельна ділянка виділялась за рахунок земель запасу міста та грошова вартість даної земельної ділянки була включена як внесок міської ради до фонду кредитних ресурсів за міською Програмою молодіжного житлового будівництва.
16 січня 2007 року між Чернівецьким регіональним відділенням “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» (далі - Забудовник) укладено Договір про делегування повноважень замовника будівництва.
Відповідно до пункту 2.1. Договору про делегування повноважень замовника будівництва, Сторони вирішили об'єднати свої зусилля, уклавши даний Договір, з метою будівництва житла для молодих сімей та одиноких молодих громадян.
Пунктом 2.2. Договору про делегування повноважень замовника будівництва визначено, що предметом цього Договору є надання послуг Забудовником Замовникові по забезпеченню проектування та будівництва групи багатоквартирних житлових будинків за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 235-В на земельній ділянці площею 0,7464 га (далі по тексту - об'єкт житлового будівництва), здавання його в експлуатацію та залучення у будівництво позичальників.
Технічна та вартісна характеристика об'єкту житлового будівництва визначатиметься в проектно-кошторисній документації.
Оплата послуг Забудовника здійснюється відповідно до коштів передбачених проектно-кошторисною документацією на утримання служби замовника.
Згідно пункту 2.4. Договору про делегування повноважень замовника будівництва, Сторони погодили, що будівництво об'єкту житлового будівництва здійснюється поетапно, а строк його завершення визначається згідно затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації.
Далі, 12 квітня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецький Молодіжний Житловий Комплекс» (далі - Забудовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Чернівціжитлобуд» (далі - Генпідрядник) укладено Договір генерального підряду.
Згідно пункту 2.1. зазначеного Договору генерального підряду, Генпідрядник зобов'язується на свій ризик власними і залученими силами та засобами організувати та виконати комплекс робіт по спорудженню групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Руська, 235-В в м Чернівці (надалі - роботи), відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, договірної ціни, здати в обумовлені строки роботи Замовнику, усувати на протязі гарантійного строку недоробки, які зумовлені неякісним виконанням робіт, а Забудовник зобов'язується передати Генпідряднику затверджену проектно кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик здійснювати оплату робіт та прийняти виконані роботи.
03 жовтня 2018 року між Чернівецьким регіональним відділенням “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (Сторона-1), Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецький молодіжний житловий комплекс» (Сторона-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Чернівніжитлобуд» (Сторона-3) укладено Договір про співробітництво. (далі - Договір про співробітництво)
Відповідно до пунктів 1.1, 1.3 Договору про співробітництво, за цим Договором Сторони домовилися про організацію робіт по проектуванню та будівництві силами Сторони 2 та Сторони 2 Об'єкта - групи багатоквартирних житлових будинків - за будівельною адресою: м. Чернівці, вул. Руська. 255 «В» ( І черга - секції 3.4: (IІ черга - секції 5, 6, 7, 8) та усунення недоліків Стороною 3 у зданому в експлуатацію житловому будинку за будівельною адресою: м. Чернівці, вул. Руська 235-В (I черга - секція 1-2), що встановлені комісією, згідно Акту від 31 травня 2016 року, у відповідності до Плану робіт, що будуть виконуватись (Додаток 1.). Сторона 1 підписанням цього Договору надає згоду Стороні 2 та Стороні 3 на забудову земельної ділянки, зазначеної в пункту 1.2.1 цього Договору, на умовах, згідно цього Договору.
16 березня 2020 року між Чернівецьким регіональним управлінням Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (Сторона 1), Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівецький Молодіжний житловий комплекс» (Сторона 2), та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Чернівціжитлобуд» (Сторона 3) укладено Договір про внесення змін до договору про співробітництво від 03 жовтня 2018 року.
26 вересня 2024 року Чернівецьке регіональне відділення “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» звернулось до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради із заявою № 93, в якій просили припинити право постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 7310136600:33:002:0030, площею 0,7464 га та надати в оренду дану земельну ділянку ТОВ БД “Чернівціжитлобуд» відповідно до Договору про співробітництво від 03 жовтня 2018 року (зі змінами від 16 березня 2020 року).
Дана заява подана у зв'язку з реорганізацією Чернівецького регіонального відділення “Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництва» шляхом приєднання до Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», що підтверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 207 від 10 листопада 2022 року та витягу з протоколу № 117 засідання правління Державної спеціалізованої фінансової установи “Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» від 03 жовтня 2022 року.
26 вересня 2024 року ТОВ Будівельна фірма “Чернівціжитлобуд» звернулась до директора Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради з листом № 105 в якому просять надати земельну ділянку за кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 площею 0,7464 га в оренду, оскільки на земельній ділянці знаходиться трансформаторна підстанція ТП КН № 813, власність якого являється ТзОВ БФ “Чернівціжитлобуд». Також повідомлено, що на даній земельні ділянці, відповідно до Договору про співробітництво від 03 жовтня 2018 року з Чернівецького регіонального відділення “Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництва», введено в експлуатацію 1-шу чергу будівництва групи багатоквартирних житлових будинків по вул. Руській, 235-В в м. Чернівці та здійснюється будівництво 2-ої черги.
За результатами розгляду заяв Чернівецького регіонального відділення “Державний фонд сприяння молодіжного житлового будівництва» та ТОВ БФ “Чернівціжитлобуд» та доданих до них матеріалів, Чернівецькою міською радою прийнято рішення № 2078 від 28 листопада 2024 року (пункт 14), яким вирішено вважати припиненим право постійного користування земельною ділянкою за адресою вул. Руська, 235-В, площею 0,7464 га (кадастровий номер 7310136600:33:002:0030), що посвідчене державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 11 серпня 2005 року серія ЯЯ № 350111, у зв'язку із добровільною відмовою.
Надано ТОВ БФ “Чернівціжитлобуд» земельну ділянку за адресою вул. Руська, 235-В, площею 0,7464 га (кадастровий номер 7310136600:33:002:0030) в оренду терміном на 5 (років) для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
24 грудня 2024 року між Чернівецької міської радою та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна фірма “Чернівціжитлобуд» укладено Договір оренди землі № 13318.
Відповідно до пункту 1.1. зазначеного Договору, на підставі рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 28.11.2024 № 2078 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 235-В.
Пунктами 2.1. - 2.2. Договору оренди землі № 13318 визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,7464 га (кадастровий номер земельної ділянки 7310136600:33:002:0030).
Згідно пункту 3.1. Договору оренди землі № 13318, договір укладено строком на п'ять років і діє до 23 грудня 2029 року включно.
Щодо вимоги витребувати в Чернівецької міської ради на користь Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації земельну ділянку.
Поняття комунальної власності на землю як таке, було закріплено в Конституції України 1996 року, а детальніше правовий механізм регулювання було визначено у Земельному кодексі України 2001 року.
Як встановлено вище, 11 травня 2005 року Чернівецькому регіональному відділенню Державного фонду сприяння молодіжному будівництву, на підставі рішення Чернівецької міської ради № 565 від 04 листопада 2004 року, видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 площею 0,7464 га для будівництва групи багатоквартирних житлових будинків, яка розташована в межах вул. Руської в м. Чернівці.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України в редакції 04 червня 2004 року, що діяла станом на дату прийнятого органом місцевого самоврядування рішення, суб'єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.
Згідно статті 12 Земельного кодексу України в редакції 04 червня 2004 року, що діяла станом на дату прийнятого органом місцевого самоврядування рішення, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Згідно частини 3, 4 прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06 вересня 2012 року (далі - Закон), який набрав чинності 01 січня 2013 року, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
У державній власності залишаються:
а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна державної власності; які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
які належать до земель оборони; б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; в) землі зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу.
Так, беручи до уваги норми Земельного кодексу України, в редакції 04 червня 2004 року, а також те, що земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030 надавалась в користування за рішенням Чернівецької міської ради, дана земельна ділянка до 01 січня 2013 року перебувала у комунальній власності.
В той же час, в Законі визначено, що у державній власності залишаються, зокрема, земельні ділянки які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій.
Термін “залишаються» використовується для опису дії, що відбувалась в попередньому статусі. Таким чином, доводи та трактування прокурора є хибними, оскільки земельна ділянка, яка перебувала у комунальній формі власності, не може залишитись у державній формі власності. Можливості переходу земельної ділянки комунальної форми власності до державної власності зазначеним Законом не передбачено.
Крім цього, відповідно до пункту 5 Закону, державна реєстрація права держави чи територіальної громади на земельні ділянки, зазначені у пунктах 3 і 4 цього розділу, здійснюється на підставі заяви органів, які згідно із статтею 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування, до якої додається витяг з Державного земельного кадастру про відповідну земельну ділянку.
Частиною 1 статтею 117 Земельного кодексу України, в редакції від 01 січня 2013 року, передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні.
На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї.
З огляду на зазначене вище, з урахуванням відсутності рішень відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки, а також відсутність визначеної можливості автоматичного переходу земельної ділянки комунальної форми власності до державної, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову в частині витребування в Чернівецької міської ради на користь Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації земельної ділянки.
Щодо вимог прокурора скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТОВ “Чернівціжитлобуд» на об'єкт нерухомого майна та визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 13318 від 24 грудня 2024 року, суд вказує наступне.
Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 17 вересня 2024 року за Товариством з обмеженою відповідальністю “Чернівціжитлобуд» зареєстровано право власності на будівлю трансформаторної підстанції ТП КН № 813 літ “А».
Дана трансформаторна підстанція розташована на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030.
Відповідно до частини першої ст. 317 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Як зазначено вище, розглянувши заяву ЧРВ “Державний фонд сприяння молодіжного житлового будівництва» від 26 вересня 2024 року № 93 та заяву ТОВ БФ “Чернівціжитлобуд» від 26 вересня 2024 року № 105, Чернівецька міська рада прийняла рішення № 2078 від 28 листопада 2024 року, яким вирішено вважати припиненим право постійного користування земельною ділянкою за адресою вул. Руська, 235-В, площею 0,7464 га (кадастровий номер 7310136600:33:002:0030), у зв'язку із добровільною відмовою та надано ТОВ БФ “Чернівціжитлобуд» земельну ділянку за адресою вул. Руська, 235-В, площею 0,7464 га (кадастровий номер 7310136600:33:002:0030) в оренду терміном на 5 років для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
24 грудня 2024 року між Чернівецької міської радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю будівельна фірма “Чернівціжитлобуд» (Орендар) укладено Договір оренди землі № 13318 (далі - Договір оренди).
Згідно пункту 1.1. Договору оренди, на підставі рішення Чернівецької міської ради VIII скликання від 28.11.2024р. №2078 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку земельну ділянку, яка розташована за адресою: м. Чернівці, вул. Руська, 235-В.
На думку прокурора: рішення про розпорядження земельною ділянкою прийнято Чернівецькою міською радою, а не належним розпорядником таких земель - Чернівецькою обласною державною адміністрацією; ТОВ БФ “Чернівціжитлобуд» не набуло у встановленому законодавством порядку право власності на самостійний об'єкт нерухомого майна чи об'єкт незавершеного будівництва, який знаходиться на вказаній земельній ділянці, а державну реєстрацію проведено без відповідних для того підстав.
Однак, суд звертає увагу сторін на наступне.
У частині 1 статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
Як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша і друга статті 5 ГПК України).
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, а таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту.
Як встановлено судом раніше, земельна ділянка з кадастровим номером 7310136600:33:002:0030, площею 0,7464 га знаходиться у комунальній власності, її розпорядником є Чернівецька міська рада, а відтак відсутні порушення прав та законних інтересів позивача - Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації, в інтересах якої зверталась з даним позовом Чернівецька окружна прокуратура.
Разом з тим, відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові і не потребує перевірки обраного позивачем способу захисту і правової оцінки по суті спору.
Відповідна правова позиція міститься в постанові КГС ВС від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії“).
Зважаючи на викладене, всі інші доводи та міркування сторін судом визнаються такими, що не спростовують вищевказаних висновків суду.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України перед-бачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької обласної державної (військової) адміністрації до відповідачів 1) Чернівецької міської ради 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна фірма “Чернівціжитлобуд» про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації прав на об'єкт нерухомого майна, визнання договору оренди землі недійсним
Щодо судових витрат.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 2 частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що у разі відмови в позові, судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи зазначене, судовий збір слід залишити за позивачем .
Керуючись статтями 2, 4, 5, 123, 194, 219, 222 - 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -
У задоволенні позову - відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано - 13 листопада 2025 року
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк