18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
12 листопада 2025 року Справа № 925/859/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від прокуратури - Пидорич Д.М.,
від позивача - Кирман В.О.- за довіреністю,
від відповідача - Борзяк В.А.- адвокат
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні справу
за позовом заступника керівника Черкаської обласної прокуратури,
м. Черкаси в інтересах держави в особі:
Черкаської міської ради, м. Черкаси
до приватного підприємства «Надія», м. Черкаси
про стягнення 7 363 247 грн. 40 коп.
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернувся заступник керівника Черкаської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Черкаської міської ради до приватного підприємства «Надія» про стягнення 7 363 247 грн. 40 коп., а саме: 5 735 937 грн. 00 коп. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі у будівництві, 1 238 865 грн. 17 коп. - інфляційних втрат та 388 472 грн. 23 коп. - 3% річних.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 10 год. 00 хв. 16 вересня 2025 року.
Ухвалою суду від 16 вересня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та відклав розгляд справи в підготовчому засіданні на 12 год. 00 хв. 14 жовтня 2025 року.
В судовому засіданні, що відбулося 14 жовтня 2025 року суд відклав розгляд справи в підготовчому засіданні до 12 год. 00 хв. 04 листопада 2025 року.
Ухвалою суду від 04 листопада 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, суд оголосив перерву в судовому засіданні до 12 год. 00 хв. 12 листопада 2025 року.
Від відповідача надійшло клопотання про призначення судової експертизи, проведення якої відповідач просив доручити експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення якої поставити наступне питання:
- Яка кошторисна вартість будівництва мереж побутової каналізації та водопроводу поза межами земельної ділянки об'єкта будівництва - багатоквартирний житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Гоголя, 251 в м. Черкаси, передбачених технічними умовами від 04 вересня 2017 року №93 ?
04 листопада 2025 року прокурор надав заперечення щодо клопотання відповідача про призначення експертизи.
В своєму заперечені прокурор зазначав, що відповідач вказує, що приватним підприємством «Надія» побудовано зовнішні інженерні мережі побутової каналізації та водопроводу поза межами земельної ділянки за адресою: вул. Гоголя, 251 в м. Черкаси, вартість яких становить 1 531 538 грн. 40 коп.
Якщо кошторисна вартість будівництва інженерних мереж та/або об'єктів інженерної інфраструктури (крім мереж, призначених для передачі та розподілу електричної енергії, трубопроводів, призначених для розподілу природного газу, транспортування нафти та природного газу) перевищує розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, орган місцевого самоврядування приймає рішення про відшкодування замовнику різниці між здійсненими витратами та розміром пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Разом з тим, моментом виникнення спірних правовідносин в даному випадку є дата введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта - 11 квітня 2023 року, оскільки саме з цього часу у органу місцевого самоврядування виникає право ініціювати в судовому порядку питання про стягнення безпідставно збережених коштів пайової участі з відповідача.
Відповідач, як замовник будівництва не уклав відповідний договір пайової участі, як і не звертався до Черкаської міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва протягом 10 робочих днів після 01 січня 2020 року.
Крім того, імперативними нормами Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX чітко передбачено, що пайова участь сплачується виключно грошовими коштами.
Вказане спростовує твердження відповідача, що будівництво зовнішніх інженерних мереж побутової каналізації та водопроводу на суму 1 531 538 грн. 40 коп. є участю ПП «Надія» у розвитку інфраструктури міста Черкаси у вигляді пайового внеску. Факт будівництва відповідних об'єктів інфраструктури міста міг би вплинути на правовідносини зі сплати ПП «Надія» пайової участі у разі добросовісного та своєчасного виконання замовником будівництва свого обов'язку з укладення відповідного договору пайової участі.
Отже, зважаючи на викладене питання дійсної вартості виконаних відповідачем робіт з будівництва зовнішніх мереж каналізації виходить поза межі доказування у даному спорі, а тому у задоволенні клопотання ПП «НАДІЯ» слід відмовити.
Судом враховано, що відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №910/4071/17.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Судом враховано, що в постанові КГС ВС від 17 вересня 2025 року зі справи №918/1207/24 наведено правовий висновок стосовно того, що частиною 1 ст.2 Закону "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Згідно з підпунктами 3, 4 п.2 розд.ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №132-IX замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва; пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 п.2 розд.ІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Верховний Суд у постановах, зокрема від 17.12.2024 у справі №903/283/24, від 03.12.2024 у справі №910/6226/23, від 20.08.2024 у справі №910/7707/19, від 20.07.2022 у справі №910/9548/21 вказував, що системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає: 1) для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 01.01.2020 вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 01.01.2020;
2) для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Тобто зазначена норма права надає замовникам будівництва, який розпочав його до 01.01.2020 та уклав договір про пайову участь, так і замовникам, які розпочали його до 01.01.2020 і не уклали договори або розпочали будівництво в 2020 році, однакові можливості (встановлює однаковий розмір пайової участі - розмір, який встановлений рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності Законом №132-IX) щодо сплати пайової участі.
Відповідач стверджує, що рішення органу місцевого самоврядування №2-3429, щодо сплати пайової участі було чинним на день набрання чинності Законом №132-IX), а тому підлягає врахуванню під час розгляду даної справи.
Отже, встановлення дійсної кошторисної вартості робіт з будівництва мереж побутової каналізації та водопроводу поза межами земельної ділянки об'єкта будівництва, а також встановленні відповідності розробленої проектно-кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам), на переконання суду, входить до предмету доказування у даній справі.
Для їх встановлення існує потреба у спеціальних знаннях.
Такі обставини можуть бути встановлені шляхом проведення судової експертизи.
Жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 5 ст. 99 ГПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до пунктів 1.2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08 жовтня 1998 р. №53/5, у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26 грудня 2012 р. №1950/5, одними з основних видів (підвидів) судових експертиз є, зокрема, будівельно-технічна та оціночно-будівельна експертизи (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 5.1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) основними завданнями будівельно-технічної експертизи, у тому числі з визначення вартості нерухомого майна та майнових прав на нього, є, зокрема: визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення відповідності виконаних будівельних робіт, окремих елементів об'єктів нерухомого майна, конструкцій, виробів та матеріалів проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення та перевірка обсягів та вартості виконаних будівельних робіт і складеної звітної документації проектно-кошторисній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва;
У пункті 5.1.1. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначення судових експертиз зазначено орієнтовний перелік вирішуваних питань, зокрема: чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо)? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
Згідно ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази та пояснення учасників справи, виходячи з предмету та підстав позову, для повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, дотримуючись принципу змагальності та стандартів доказування, суд вважає, що в даному випадку слід задовольнити клопотання відповідача та призначити судову експертизу.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Отже, в зв'язку з призначенням судової експертизи, суд вважає за необхідне провадження у справі зупинити.
Також суд вирішив доручити проведення експертизи Черкаському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз, оскільки інших пропозицій від учасників судового провадження до суду не надходило.
Водночас, оскільки судова експертиза призначається судом за клопотанням відповідача, то суд вважає за необхідне оплату витрат, пов'язаних з відповідною процесуальною дією покласти на відповідача.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 99, 100, п.2 ч. 1 ст. 228, ст. ст. 229, 234, 235 ГПК України, суд
1. Клопотання відповідача про призначення судової експертизи задовольнити.
2. Призначити судову експертизу, проведення якої доручити експерту Черкаського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.
3. Зобов'язати керівника Черкаського відділення Київського науково - дослідного інституту судових експертиз під розписку попередити призначеного експерта про відповідальність, передбачену ст. ст. 384, 385 Кримінального кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
4. На вирішення експерту поставити наступні питання:
- Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація щодо виконання робіт з будівництва мереж побутової каналізації та водопроводу поза межами земельної ділянки об'єкта будівництва - Багатоквартирний житловий комплекс з вбудовано прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Гоголя,251 м. Черкаси вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва ( ДБН, СНиП тощо) ? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?
- Яка кошторисна вартість робіт з будівництва мереж побутової каналізації та водопроводу поза межами земельної ділянки об'єкта будівництва - Багатоквартирний житловий комплекс з вбудовано прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом по вул. Гоголя, 251 в м. Черкаси, передбачених технічними умовами від 04 вересня 2017 року №93 ?
5. Оплату витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи покласти на відповідача.
6. Направити Черкаському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз для проведення судової експертизи матеріали справи №925/859/25.
7. Зобов'язати відповідача попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з призначенням експертизи на підставі рахунку експертної установи.
8. Провадження у справі №925/859/25 зупинити до надання суду письмового висновку експерта про результати проведеної експертизи.
9. Копію ухвали надіслати сторонам та Черкаському відділенню Київського науково - дослідного інституту судових експертиз.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.
Суддя А.В.Васянович