8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3199/25
Господарський суд Харківської області у складі:
суддя Сальнікова Г.І.
при секретарі судового засідання Гула Д.В.
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський ремонтний механічний завод" про зупинення розгляду справи (вх. №23862 від 14.10.2025) по справі
за позовом Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський ремонтний механічний завод" (61046, м. Харків, вул. Єнакіївська, буд. 4)
про стягнення 2774226,53 грн.
за участю представників:
позивача - Бенденжук Л.О.;
відповідача - Гордейчук В.В.
Позивач, Харківська міська рада звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський ремонтний механічний завод" про стягнення 2774226,53 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Єнакіївській, 4 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 18.04.2012, зареєстрованого 10.05.2012 за №631010004000626 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 та судові витрати.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 07.10.2025 об 11:20.
22.09.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від відповідача зареєстровано заяву про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді (внесення РНОКПП/код ЄДРПОУ до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи) (вх. №21828), в якій просить суд надати матеріали справи №922/3199/25 в електронному вигляді шляхом надання адвокату Гордейчуку В.В. доступ до електронної справи та внести до справи відомості про представника відповідача, яку судом задоволено та надано доступ до електронної справи повноважному представнику відповідача.
02.10.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області зареєстровано відзив на позовну заяву (вх. №22893), в якому відповідач просить суд прийняти відзив на позовну заяву та врахувати його при розгляді справи. Разом з тим, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, який досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
В обґрунтування заперечень проти позовних вимог, зокрема, зазначено, що до позовної заяви позивачем надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3374/176-20 від 11.06.2020. На підставі вказаного витягу позивач проводить розрахунки розміру орендної плати за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 з урахуванням збільшення нормативної грошової оцінки. Зазначає, що у відповідача є обґрунтовані сумніви правильності застосування коефіцієнту Км3 у вказаному витягу, що суттєво впливає на загальний розмір нормативної грошової оцінки.
Звертає увагу суду, що у рішення Харківської міської ради №1209/13 містило показники та припустимі значення тих чи інших коефіцієнтів, зокрема, Додаток №3 "Значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів". В свою чергу рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 "Про твердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" взагалі не містить будь-яких відомостей стосовні показників Км2 та Км3, вони не були оприлюднені, що суперечить принципу гласності і відкритості. Саме з зазначеної технічної документації позивачем надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3374/176-20 від 11.06.2020, який долучений до даної справи разом із позовною заявою.
Зазначає, що при вивченні вказаного витягу про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, встановлено, що у ньому застосовано базову вартість одного квадратного метра землі відповідно до рішення міської ради у розмірі 639,78 грн. Земельні ділянки віднесено до економіко-планувальної зони 8530, згідно якої значення Км2 становить - 1,8. Крім цього, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовано низку локальних факторів місця знаходження земельної ділянки та визначено значення сукупного коефіцієнту КмЗ. Сукупний коефіцієнт Км3: витяг 1,5; допустимі 0,5-1,5. Значення усіх коефіцієнтів локальних факторів визначені і застосовані на максимально можливому рівні згідно з Порядком.
В той же час, під час розрахунку коефіцієнта Км3 у Витягу не враховані та не застосовані локальні фактори, пов'язані із інженерно - інфраструктурним факторами або інженерно-геологічними факторами, санітарно-гігієнічними факторами, які мають коефіцієнти менше 1. Врахування зазначених локальних факторів, застосування їх при формуванні Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки суттєво впливає на їх вартість, оскільки значення коефіцієнтів цих локальних факторів менше одиниці. Також стверджує, що внаслідок безпідставного застосування локального фактору з максимальними значеннями та незастосування деяких локальних факторів, сукупний коефіцієнт Км3, який згідно Порядку визначається, як добуток цих коефіцієнтів і досяг значення 1,5.
Відповідач вважає, що вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер: 6310138500:12:005:0050 у зв'язку з неправильним застосуванням локальних факторів, завищена більш ніж на 30-40%, а якщо врахувати дійсне розміщення такої земельної ділянки у зоні впливу негативних локальних факторів, значеннях яких менше 1. На переконання відповідача, усі вказані факти є підставою для оскарження правомірності розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер: 6310138500:12:005:0050.
Зазначає, що заперечення щодо факту мають враховуватися Господарським судом Харківської області, але не можуть вирішуватися в рамках господарської справи, а тому відповідач змушений звернутися в рамках адміністративної юрисдикції до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання неправомірними дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,5.
06.10.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку підготовчого засідання (вх. №23028), в якому враховуючи зайнятість адвоката в інших судових засіданнях, які були призначені раніше ніж судове засідання по даній справі, перше підготовче засідання у даній справі, просить суд прийняти заяву до розгляду. Визнати причини неявки представника позивача поважними. Відкласти підготовче судове засідання по справі №922/3199/25, яке призначено на 07.10.2025 об 11:20 на іншу дату. Про дату, час та місце наступного судового засідання повідомити представника відповідача у відповідності до вимог ГПК України.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.10.2025 у зв'язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов'язками оголошено перерву в підготовчому засіданні до 28.10.2025 о 10:45 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.
14.10.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано клопотання про зупинення розгляду справи (вх. №23862), в якому просить суд прийняти клопотання до розгляду. Зупинити провадження у справі №922/3199/25 до набрання законної сили судовим рішення по справі №520/26381/25, яке досліджено та долучено судом до матеріалів справи.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 16.10.2025 у зв'язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов'язками, суд постановив оголосити перерву в підготовчому засіданні до 28.10.2025 о 10:45 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.
Протокольною ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.10.2025 у зв'язку з необхідністю додаткового часу для дослідження матеріалів справи та надання можливості усім учасникам процесу скористатись своїми процесуальними правами та обов'язками, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 11.11.2025 о 10:45 на підставі статті 183, 232, 233 ГПК України.
07.11.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника позивача зареєстровано заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (вх. №25977), в яких просить визнати поважними причини пропуску строку для подання доказів та поновити останній. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський ремонтний механічний завод", які досліджено та долучено до матеріалів справи.
10.11.2025 в системі діловодства Господарського суду Харківської області від представника відповідача зареєстровано клопотання про долучення доказів (вх. №26106), які досліджено та долучено до матеріалів справи.
Представник позивача у підготовче засідання з'явився, проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечив та просив суд відмовити у задоволенні.
Представник відповідача у підготовче засідання з'явився, клопотання про зупинення провадження у справі підтримав та просив суд задовольнити.
Таким чином, судом було створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин під час розгляду клопотання про зупинення розгляду справи, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового засідання.
Розглянувши подане клопотання про зупинення розгляду справи, дослідивши матеріали справи, а також заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд зазначає наступне.
Статтею 7 ГПК України унормовано, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом і судом незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Дана норма кореспондується зі статтею 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Пунктом 3 частини 1 статті 42 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Під час підготовчого засідання, учасники справи можуть подавати клопотання та заяви відповідно до статті 177 ГПК України. При цьому, серед завдань підготовчого провадження важливим є визначення обставин справи, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, а також вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Пунктом 10 частини 2 статті 182 ГПК України передбачено, що у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
В обґрунтування вказаного клопотання зазначено про подання до Харківського окружного адміністративного суду позовної заяви про визнання протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу №3374/176-20 від 11.06.2020 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310138500:12:005:0050 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,5. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 по справі №520/26381/25 провадження у справі відкрито.
Вказує, що в рамках адміністративного судочинства відповідачем оскаржується правомірність розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 6310138500:12:005:0050 за результатами якої видано витяг №3374/176-20 від 11.06.2020 та нараховано розмір орендної плати, яка стягується в рамках даної справи №922/3199/25 в Господарському суді Харківської області.
Разом з тим, зазначає, що оскільки дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть оскаржуватися лише в рамках адміністративного судочинства, то ТОВ "ХРМЗ" позбавлений можливості в рамках господарського судочинства довести неправомірність коефіцієнтів нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 6310138500:12:005:0050 та як наслідок розмір орендної плати, який має сплачуватися.
Наполягає, що розгляд даної справи №922/3199/25 неможливий з об'єктивних підстав до розгляду справи №520/26381/25, оскільки у разі визнання неправомірності дій ГУ Держгеокадастру у Харківській області щодо розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером: 6310138500:12:005:0050, розмір орендної плати має бути суттєво зменшений у відповідності до умов п.9 Договору оренди від 18.04.2012.
Із матеріалів справи убачається, що в обґрунтування клопотання відповідачем подано до суду примірник адміністративного позову та ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 по справі №520/26381/25.
З примірника адміністративного позову убачається, що на підставі рішення 48 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 22.09.2010 №247/10 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" та рішення 10 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 28.09.2011 №430/11 "Про надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" 18.04.2012 між Харківською міською радою та ПАТ "Харківський ремонтний механічний завод" (після перетворення - ТОВ "Харківський ремонтний механічний завод") укладено договір оренди землі, зареєстрований 10.05.2012 в Управлінні Держкомзему у місті Харків в Державному реєстрі земель за №631010004000626. Відповідно до договору, орендарю передано в оренду земельну ділянку загальною площею 4,1503 га по вул. Єнакіївській, 4 у м. Харкові (кадастровий номер 6310138500:12:005:0050) несільськогосподарського призначення - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель строком до 01.09.2023.
У відповідності до пункту 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом №597/11 від 18.07.2011 становить 22137285 грн.
Згідно з пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківській області. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік згідно з розрахунком №1063/11 від 23.12.2011 року становить: 3% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає: 664118,55 грн. Розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: 55343,21 грн.
Як вбачається з листа ГУ ДПС у Харківській області №12341/5/20-40-04-07-12 від 05.06.2025, відповідач проводив оплату орендної плати у повному обсязі та з урахуванням індексації у відповідності до п.10 договору. Зазначає, що відповідачем було нараховано орендну плату у відповідності до норм чинного законодавства та сплачено нараховані суми у повному обсязі.
Однак, 04.09.2025 Харківською міською радою подано позов до Господарського суду Харківської області про стягнення з ТОВ "ХРМЗ" заборгованості зі сплати орендної плати за землю у розмірі 2774226,53 грн. (справа №922/3199/25). Звертає увагу, що до позовної заяви у справі №922/3199/25 Харківської міською радою надано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3374/176-20 від 11.06.2020.
У вказаному витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3374/176-20 від 11.06.2020 можна встановити які саме локальні фактори при обрахунку коефіцієнту Км3 були застосовані ГУ Держгеокадастру у Харківській області для розрахунку нормативної грошової оцінки землі ТОВ "ХРМЗ" з кадастровим номером 6310138500:12:005:0050. Також із вказаного витягу можливо встановити, які локальні фактори не були застосовані при обрахунку коефіцієнту Км3.
Вказує, що на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3374/176-20 від 11.06.2020 Харківська міська рада проводить розрахунки розміру орендної плати за період з 01.01.2020 по 28.02.2022 з урахуванням збільшення нормативної грошової оцінки, що впливає на права та обов'язки, а саме порушує їх, адже через неправомірний обрахунок нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є значно завищеною, з ТОВ "ХРМЗ" намагаються неправомірно стягнути збільшені платежі з орендної плати за землю.
Крім того, звертає увагу, що рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 р. №1209/13 було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013 року. Згідно з п. 1.1 вказаного рішення було затверджено базову вартість одного квадратного метра земель м. Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 року та підлягала в подальшому індексації в порядку встановленому законодавством України.
В подальшому, рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 р. №1474/19 затверджена Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року.
Відповідно до п. 2 цього рішення нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2018 застосовується з 01.01.2020. Відповідно до технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становить 639,78 грн. і підлягає в подальшому індексації в порядку встановленому законодавством України.
Зауважує, що рішення Харківської міської ради №1209/13 містило показники та припустимі значення тих чи інших коефіцієнтів, зокрема, Додаток №3 "Значення коефіцієнтів Км3 для зон впливу локальних факторів". В свою чергу рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19 "Про твердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018" взагалі не містить будь-яких відомостей стосовно показників Км2 та Км3, вони не були оприлюднені, що в свою чергу, на переконання відповідача, суперечить принципу гласності і відкритості. Саме з зазначеної технічної документації позивачем надано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3374/176-20 від 11.06.2020, який долучений до справи разом із позовною заявою.
Зазначає, що при вивчені витягу про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки, встановлено, що у ньому застосовано базову вартість одного квадратного метра землі відповідно до рішення міської ради у розмірі 639,78 грн. Земельні ділянки віднесено до економіко-планувальної зони 8530, згідно якої значення Км2 становить - 1,8. Крім цього, для визначення розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки у Витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовано низку локальних факторів місця знаходження земельної ділянки та визначено значення сукупного коефіцієнту КмЗ: 1. Місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів значення: витяг - 1,2; допустимі 1,04 - 1,2. 2. Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту: витяг - 1,15; допустимі 1,04 -1,15. 3. Місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів: витяг 1,15; допустимі - 1,04 -1,15. 4. Місцезнаходження земельної ділянки у прирейковій зоні: Витяг - 1,10; допустимі - 1,04 - 1,10. 5. Місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні: Витяг - 0,96, допустимі - 0,8- 0,96. Сукупний коефіцієнт Км3: витяг 1,5; допустимі 0,5-1,5.
Отже, значення усіх коефіцієнтів локальних факторів визначені і застосовані на максимально можливому рівні згідно з Порядком. Однак, під час розрахунку коефіцієнта Км3 у Витягу не враховані та не застосовані локальні фактори, пов'язані із інженерно - інфраструктурним факторами або інженерно-геологічними факторами, санітарно-гігієнічними факторами, які мають коефіцієнти менше 1. Врахування зазначених локальних факторів, застосування їх при формуванні Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки суттєво впливає на їх вартість, оскільки значення коефіцієнтів цих локальних факторів менше одиниці.
Внаслідок безпідставного застосування локального фактору з максимальними значеннями, та незастосування деяких локальних факторів, сукупний коефіцієнт Км3, який згідно Порядку визначається, як добуток цих коефіцієнтів і досяг значення 1,5.
На переконання відповідача, вартість нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер: 6310138500:12:005:0050, у зв'язку з неправильним застосуванням локальних факторів, завищена більш ніж на 30-40%, а якщо врахувати дійсне розміщення такої земельної ділянки у зоні впливу негативних локальних факторів, значеннях яких менше 1. Стверджує, що усі вказані факти є підставою для оскарження правомірності розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер: 6310138500:12:005:0050. Правомірність або неправомірність визначення розміру нормативної грошової оцінки землі як бази обрахунку орендної плати підлягають обов'язковій перевірці з огляду на положення частини другої статті 21 Закону України "Про оренду землі" та статей 5, 13 Закону України "Про оцінку земель".
Резюмує, що дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу №3374/176-20 від 11.06.2020 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310138500:12:005:0050 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,5 є протиправними.
Враховуючи зазначене вище, ТОВ "Харківський ремонтний механічний завод" просить адміністративний суд визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу №3374/176-20 від 11.06.2020 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310138500:12:005:0050 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,5.
У даному разі з матеріалів справи та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 по справі №520/26381/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський ремонтний механічний завод" (вул. Єнакіївська, буд. 4, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61046, код ЄДРПОУ 01267188) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (вул. Космічна, буд. 21, 2 під'їзд, поверхи 8-9, м. Харків, 61145, код ЄДРПОУ 39792822) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку спрощеного провадження.
З огляду на викладене, Верховним Судом у постанові від 19.06.2018 у справі №910/13545/17 сформульовано правовий висновок, що для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, що розглядається даним судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Отже, зупинення провадження у справі може мати місце у випадку об'єктивної неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи та у випадку неможливості встановити і оцінити обставини, що мають значення для справи на підставі зібраних у справі доказів.
Матеріали справи свідчать, що предметом позову у даній справі №922/3199/25 є стягнення з ТОВ "Харківський ремонтний механічний завод" на користь Харківської міської ради 2774226,53 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. Єнакіївській, 4 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 18.04.2012, зареєстрованого 10.05.2012 за №631010004000626 за період з 01.01.2020 по 28.02.2022.
Водночас в обґрунтування розрахунку позовних вимог вказано, що розрахунок розміру орендної плати, яку ТОВ "Харківський ремонтний механічний завод" повинно було сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 4,1503 га по вул. Єнакіївській, 4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:12:005:0050 відповідно до договору починаючи з дати вступу дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - з 01.01.2020 здійснено на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 11.06.2020 №3374/176-20, згідно якого нормативна грошова оцінка у 2020 р. становила 86034330 грн.
Позивачем в обґрунтування позову також зазначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 4,1503 га по вул. Єнакіївській, 4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:12:005:0050 у 2021 р. становила 86034330 грн., а у 2022 р. (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,1) - 94637763 грн. Тому, розмір орендної плати за договором, яку повинно було сплачувати ТОВ "Харківській ремонтний механічний завод" після вступу в дію Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - з 01.01.2020 складає 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки та становить: у 2020 р. - 215085,53 грн. в місяць, за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 (крім березня 2020 року) становить 2365944,13 грн.; у 2021 р. - 215085,53 грн. в місяць, за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 становить 2581029,96 грн.; у 2022 р. - 236594,41 грн. в місяць, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 становить 473188,82 грн.
Також, з матеріалів справи убачається, що в обґрунтування розрахунку розміру позовних вимог позивачем подано Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3374/176-20 від 11.06.2020 виданий Відділом у м. Харкові Головного управління Держгеокадастру у Харківській області.
З вказаного Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №3374/176-20 від 11.06.2020 убачаються наступні відомості: 1. Заявник - Харківська міська рада; 2. Кадастровий номер земельної ділянки: 6310138500:12:005:0050; 3. Місце розташування земельної ділянки: Харківська обл., м. Харків, Фрунзенський район, вул. Єнакіївська, 4.; 4. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; 5. Цільове призначення земельної ділянки: 11.02. - Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель і споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості; 6. Площа земельної ділянки: 41503 кв.м.; 7. Середня (базова) вартість земель населеного пункту, грн/кв.м. - 639,78; 8. Номер економіко-планувальної зони 8530; 9. Коефіцієнт Км2 - 1,8; 10. Локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки: а) місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів - 1,20; б) місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - 1,15; в) місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - 1,15; г) місцезнаходження земельної ділянки у прирейковій зоні (ділянка, розташована або примикає до смуги підведення, має під'їзну залізничну колію) - 1,10; д) місцезнаходження земельної ділянки у санітарно-захисній зоні - 0,96; 11. Сукупний коефіцієнт Км3 - 1,50; 12. Коефіцієнт Кф - 1,20; Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки К(і) - 1,000; 13. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 86034330 грн.
У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України (пункт 7.12. постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).
Статтею 20 Закону України "Про оцінку землі" унормовано, що за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Разом з тим, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 по справі №905/1680/20 зазначено, що з огляду на те, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98 - 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі.
Натомість суд зазначає, що обґрунтування здійсненого розрахунку позовних вимог з орендної плати, яку ТОВ "Харківський ремонтний механічний завод" за твердженням позивача, повинно сплачувати за користування земельною ділянкою загальною площею 4,1503 га по вул. Єнакіївській, 4 у м. Харкові з кадастровим номером 6310138500:12:005:0050 відповідно до договору починаючи з дати вступу дію нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 - з 01.01.2020 здійснено позивачем саме на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 11.06.2020 №3374/176-20.
Разом з тим, інших доказів на обґрунтування нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки аніж витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 11.06.2020 №3374/176-20 матеріали справи не містять, а тому зазначений доказ, який покладено позивачем в основну розрахунку позовних вимог є ключовим доказом у цій справі №922/3199/25.
При цьому в силу вимог закону, суд не може самостійно здійснити нарахування коефіцієнтів, зокрема, сукупного коефіцієнту Км3 та визначити нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Єнакіївській, 4 у м. Харкові та, як наслідок, оцінити обґрунтованість та правомірність здійсненого позивачем розрахунку заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у справі №922/3199/25, оскільки оцінка дій Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з розрахунку розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки при формуванні витягу №3374/176-20 від 11.06.2020 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером: 6310138500:12:005:0050 щодо застосування сукупного коефіцієнту Км3 зі значенням 1,5 є предметом оскарження та належить до юрисдикції Харківського окружного адміністративного суду у іншій справі №520/26381/25.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, з огляду на викладене, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.11.2021 у справі №817/1780/17, від 03.06.2022 р. у справі №160/2702/22 виснував, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.
Таким чином, рішення та дії суб'єкта владних повноважень під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель підлягають перевірці адміністративним судом на відповідність їх частині 2 статті 2 КАС України.
Як зазначено вище, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 по справі №520/26381/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський ремонтний механічний завод" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. При цьому в ухвалі зазначено, що спір належить до юрисдикції адміністративних судів, має розглядатись в порядку адміністративного судочинства та підсудний Харківському окружному адміністративному суду.
Відповідно до частини 4, 6 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд вважає за необхідне наголосити, що преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі.
Разом з тим, твердження позивача в обґрунтування заперечень про те, що визнання дій протиправними без скасування або зобов'язання вчинити певні дії є неефективним способом захисту в адміністративному судочинстві, оскільки воно не забезпечить повного відновлення порушених прав, свобод чи інтересів. Таке рішення суду є формальним і не матиме наслідків для суб'єкта владних повноважень, а також про те, що права ТОВ "Харківський ремонтний механічний завод", на захист яких подано адміністративний позов не порушені, господарським судом відхиляються з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
Таким чином, повноваження щодо оцінки ефективності обраного позивачем способу захисту порушеного права, а також оцінка обставин справи та поданих в обґрунтування позовної заяви доказів у справі №520/26381/25 належить виключно суду адміністративної юрисдикції відповідно до статті 2 КАС України, статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а господарський суд та учасники справи не можуть переймати на себе відповідні повноваження.
Окрім того, частиною 2 статті 9 КАС України унормовано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що суд при розгляді справи обмежений предметом та обсягом заявлених позовних вимог та не може застосовувати інший спосіб захисту ніж той, що зазначив позивач у позовній заяві. При цьому з огляду на частину 2 статті 9 КАС України процесуальний закон надає право суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
Разом з тим, аргументи позивача про те, що відповідачем не наведено мотивів про об'єктивну неможливість розгляду справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення спору відхиляються судом як необґрунтовані та безпідставні з огляду на матеріали справи, надані суду пояснення, а також наведені судом вище обґрунтовані висновки про неможливість повного та всебічного з'ясування обставин справи №922/3199/25, що перешкоджає ухваленню законного, обґрунтованого та справедливого рішення.
Водночас твердження позивача про те, що зупинення провадження у справі порушить право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку є безпідставними, оскільки зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні господарської справи, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд.
При цьому суд зауважує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Також, в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 10.10.2025 по справі №520/26381/25 зазначено, що виходячи з положень статей 171, 257 КАС України, позовну заяву належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.
Таким чином, правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
З огляду на встановлені фактичні обставини справи під час розгляду поданого клопотання, суд дав відповідь на істотні та вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин у матеріально-правовому та у процесуальному сенсах.
Відтак, суд констатує, що наразі існує об'єктивна неможливість повного та всебічного з'ясування обставин справи №922/3199/25, що перешкоджає ухваленню законного, обґрунтованого та справедливого рішення до набрання законної сили судовим рішенням по іншій справі №520/26381/25, що розглядається Харківським окружним адміністративним судом, оскільки можуть будуть встановлені обставини, що вплинуть на подання і оцінку доказів у справі №922/3199/25.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статті 227 ГПК України в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Так, відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частина 4,6 статті 75 ГПК України).
Зупинення провадження у господарській справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце в тому разі, коли в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з'ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду іншої справи залежить прийняття рішення у цій господарській справі (висновки Верховного Суду у постанові від 29.07.2021 у справі №917/14/20; від 10.08.2022 у справі №875/334/22).
Суд зазначає, що метою інституту зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є забезпечення правильного, однозначного та однакового встановлення обставин справи, надання їм однакової правової оцінки. Тобто виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Це є запорукою реалізації принципу правової визначеності, котрий не припускає двояке правове трактування одних і тих самих обставин, конкуренцію судових рішень з приводу правової оцінки одного й того самого факту.
Наведена підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
У пунктах 1- 3 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
Таким чином, розглядаючи справу, суд повинен вжити заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності.
З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України, щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
Крім того, статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, а також згідно з усталенню практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 25.07.2002 у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", рішення від 28.10.1999 у справі за заявою №28342/95 "Брумареску проти Румунії") принцип правової певності є основним елементом верховенства права. Серед іншого принцип правової певності передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
З огляду на вище вказане, суд приходить до обґрунтованого та переконливого висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями по справі №520/26381/25, що розглядається Харківським окружним адміністративним судом, оскільки розгляд вказаної справи має відповідні правові наслідки та матиме безпосереднє значення для розгляду справи №922/3199/25, що жодним чином не суперечить завданням та засадам судочинства, які визначено приписами статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Керуючись пунктом 5 частини 1 статті 227, пунктом 4 частини 1 статті 229, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський ремонтний механічний завод" про зупинення розгляду справи (вх. №23862 від 14.10.2025) - задовольнити.
2. Провадження по справі №922/3199/25 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням по справі №520/26381/25, що розглядається Харківським окружним адміністративним судом.
3. Учасникам справи невідкладно повідомити господарський суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в порядку статей 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 14.11.2025 р.
Суддя Г.І. Сальнікова