05 листопада 2025 року м. ТернопільСправа № 921/491/25
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
за участі секретаря судового засідання Бацько Р.Є.
Розглянув справу в порядку загального позовного провадження
за позовом: Тернопільської обласної прокуратури, 46000, м. Тернопіль, вул. Листопадова, 4 в інтересах держави в особі:
- Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, 46008, м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3, (позивач 1);
- Борщівської міської ради, 48702, Тернопільська область, Чортківський район, м. Борщів, вул. Грушевського, 2м (позивач 2).
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А в особі Філії "Подільський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України",58009, м. Чернівці, вул. Руська, 203 А;
про відшкодування 751 239,04 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища
За участю прокурора Куліковської Лілії Богданівни
представників від:
Позивача 1: Жмуд Наталія Володимирівна, головний спеціаліст сектору правового забезпечення - юрисконсульт;
Позивач 2: не з'явився;
Відповідача: Довгопола Катерина Андріївна, адвокат
Суть справи.
Перший заступник керівника Тернопільської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (позивача 1) та Борщівської міської ради (позивача 2) звернулися до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі Філії "Подільський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" про відшкодування 751 239,04 грн. шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на порушення філією "Чортківське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (правонаступником якої на даний час є Філія "Подільський лісовий офіс") вимог законодавства у сфері охорони, захисту та використання лісів при веденні лісового господарства, а саме допущено незаконну рубку невстановленими особами 32 дерев різних порід на території Колиндянського лісництва - 30 дерев породи граб та 2 дерева породи дуб, з яких 12 сухостійних. Внаслідок чого заподіяно шкоду інтересам держави в розмірі 751 239,04 грн.
Позиція позивачів.
Державна екологічна інспекція у Тернопільській області письмових пояснень по суті спору не надала, водночас у відповіді на відзив №8-11-2704 від 16.09.2025 та її представниця в судовому засіданні 05.11.2025 позовні вимоги підтримала в повному обсязі, а доводи відповідача заперечила. Просить суд позов задоволити.
Борщівська міська рада письмових пояснень щодо позовних вимог не надала.
Позиція відповідача
Відповідач у відзиві на позов від 09.09.2025 (вх.№6350 від 09.09.2025) та його представниця в судовому засіданні позовні вимоги заперечили. Звертає увагу суду на те, що доказами, що підтверджують обставини незаконної порубки 32 дерев у кварталі 80 виділ 8 Колиндянського лісництва філії "Чортківське лісове господарство" Відповідача в межах об'єкта природно-заповідного фонду, зокрема, виступають матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024211120000099 від 08.05.2024 щодо службової недбалості посадових осіб Відповідача, попередньо виділені із матеріалів кримінального провадження №12024211120000075 від 21.03.2024 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 246 КК України.
Тобто, додатками до позову у справі № 921/491/25 є копії матеріалів кримінального провадження знаходяться №12024211120000075 від 21.03.2024, яке розслідується ВП № 1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУ НП в Тернопільській області та № 12024211120000099 від 08.05.2024, яке розслідується Четвертим СВ ТУ ДБР, розташованого у місті Львові, без зазначення документів (супровідних листів тощо), якими такі докази були отримані Прокуратурою з органів поліції та ДБР і в подальшому "легалізовані" представником Прокуратури в даній господарській справі (відсутня схема належного передання офіційних документів, визначена порядком документообігу для державних органів).
Серед додатків до дійсного позову з числа матеріалів кримінальних проваджень відсутні постанови про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні або визначення старшого групи прокурорів, наділеного повноваженнями щодо розголошення даних досудового розслідування (або ж постанови керівника Тернопільської окружної прокуратури про надання дозволу на розголошення матеріалів).
Також звертає увагу суду на те, що дозвіл на розголошення відомостей в кримінальному провадженні №12024211120000075 взагалі - відсутній. При цьому, матеріали справи не мітять належних та допустимих доказів, які б підтверджували, які саме матеріали кримінального провадження № 12024211120000075 були передані та долучені до матеріалів кримінального провадження №12024211120000099.
Таким чином, враховуючи фактичну відсутність дозволу процесуального керівника у кримінальних провадженнях №№ 12024211120000075, 12024211120000099 на використання і розголошення будь-яких матеріалів досудового розслідування та відсутність визначеного обсягу передання матеріалів кримінального провадження у сукупності з відсутністю письмового доказу, яким такі матеріали передаються для розгляду судом першої інстанції в іншому провадженні, відповідні докази не є належними і допустимими в рамках розгляду дійсного спору.
Також просить суд врахувати, що у кримінальному провадженні №12024211120000075 не встановлено жодної особи, причетної до незаконної рубки дерев у Колиндянському лісництві, відтак - відсутні оголошені в даному кримінальному провадженні підозри та обвинувальні акти задля подальшого передання матеріалів провадження до суду. Судовим рішенням у вказаному кримінальному провадженні вина жодної особи не встановлена, а матеріали кримінального провадження до суду не передавались з огляду на відсутність будь-якої судової перспективи. Так і в кримінальному провадженні № 12024211120000099 не пред'явлено жодної підозри/не передано до суду обвинувального акту щодо посадових осіб Відповідача, причетних до бездіяльності щодо протидії незаконним рубкам, як обов'язкової умови застосування вимог статті 1172 ЦК України в
Просить суд в позові відмовити.
Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/491/25 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у даній справі призначено на 15.09.2025; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позов.
За клопотанням представниці відповідача, ухвалою суду від 15.09.2025 підготовче засідання відкладено на 06.10.2025.
Надалі, ухвалою суду від 06.10.2025 закрито підготовче провадження по справі №921/491/25 та призначено її до розгляду по суті на 05.11.2025.
Прокурор, представниця Державної екологічної інспекції у Тернопільській області в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі.
Борщівська міська рада участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Представниця відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечила.
05 листопада 2025 року справу розглянуто по суті та, у відповідності до вимог ч.6 ст.233 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Згідно з Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.03.2024 щодо кримінального провадження №12024211120000075, 21.03.2024 в ВП №1 Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про те, що невідомими особами впродовж 2023-2024 рр вчинили самовільну вирубку 32 дерев різних порід у виділі №8 кварталі 80 Колиндянського лісництва філії "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України", що входить до складу загально зоологічного заказника національного значення "Озерянський".
За вищезгаданим фактом 21.03.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12024211120000075 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.246 КК України.
Заступником начальника відділення, начальником в СВ ВП №1 Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області за участю, спеціаліста-криміналіста СВ ВП№1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області та начальника відділу лісового і мисливського господарства філії "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України" проведено огляд місця події, а саме території кварталу 80 виділу 8 Колиндянського лісництва філії "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України" виявлено 32 пні незаконно зрізаних до ступеня припинення росту 32 дерева, з них 30 дерев породи граб, з них діаметрами зрізу 14 см - 1 шт., 18 см - 3 шт., 19 см - 1 шт., 19 см - 1 шт. (сухостій), 20 см - 6 шт., 20 см - 2 шт. (сухостій), 22 см - 3 шт., 22 см - 3 шт. (сухостій), 24 см - 3 шт., 24 см - 1 шт. (сухостій), 26 см - 1 шт., 26 см - 1 шт. (сухостій), 28 см - 1 шт., 28 см - 1 шт.(сухостій), 30 см - 1 шт. (сухостій), а також 2 дерева породи дуб з діаметрами зрізу 26 см - 1 шт. (сухостій), 28 см - 1 шт., про що складено протокол огляду місця події від 21.03.2024.
Вказаний протокол підписано Заступником начальника відділення, начальником в СВ ВП №1 Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області без зауважень осіб, що брали участь в огляді місця події.
Надалі, ВП №1 Чортківського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області листом №3545/04/102-2024 від 28.03.2024 направлено на адресу Державної екологічної інспекції копію протоколу огляду м'ясця події від 21.03.2024 для проведення розрахунку збитків завданих навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев.
Факт незаконної порубки дерев зафіксовано також актом від 25.03.2024, складеним відділом № 6 (сектор 2) Департаменту безпеки ДП "Ліси України" за результатами проведеного контрольного заходу у філії "Чортківське лісове господарство".
Даним актом зафіксовано, що на території природно-заповідного фонду загальнозоологічного заказника місцевого значення "Озерянський" у кварталі 80 виділ 8 виявлено самовільну рубку дерев в кількості 32 шт., з них 30 дерев породи граб (Carpinus betulus L.) та 2 дерева породи дуб звичайний (Quercus robur L.).
Зі змісту листа Державної екологічної інспекції у Тернопільській області №3543/04/102-2024 від 28.03.2024, вбачається що на виконання звернення СВ ВП №1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області, уповноваженими особами Державної екологічної інспекції у Тернопільській області складений розрахунок розміру шкоди відповідно до додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року №575 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд ", внаслідок незаконної порубки дерев на території кварталу 80 виділу 8 Колиндянського лісництва філії "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України" в межах загально зоологічного заказника місцевого значення "Озерянський", яким визначено, що розмір заподіяної шкоди становить 751 239,04 грн.
Вказаний вище розрахунок розміру шкоди, який підписаний державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Дуда В.І., скерований до СВ ВП №1 (м.Борщів) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області.
Також, наказом № 85/25.3 від 22.03.2024 директора філії "Чортківське лісове господарство" ДСГП "Ліси України" створено комісію для проведення службового розслідування за фактом незаконної порубки деревини у кварталі 80 виділ 8 Колиндянського лісництва.
За результатами службового розслідування складено акт від 04.04.2024.
У вказаному акті відображено, що в кварталі 80 виділ 8 Колиндянського лісництва філії "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України" комісією підтверджено факт наявності 32 пнів незаконно зрізаних дерев, з них породи граб - 30 шт., породи дуб - 2 шт.
На підставі отриманих пояснень комісією вирішено питання про притягнення винних працівників філії до дисциплінарної відповідальності.
Згідно з постановою від 01.04.2024 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №12024211120000099 від 08.05.2024.
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 08.05.2024 щодо кримінального провадження №12024211120000099, встановлено, що 08.05.2024 в ході досудового розслідування матеріалів кримінального провадження під №12024211120000075 від 21.03.2024 виявлено факт службової недбалості з боку лісника (майстра лісу) Колиндянського лісництва філії "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України" ОСОБА_1 , уродженця та жителя с. Тарнавка Чортківського району, який неналежно виконуючи свої службові обов'язки, в період з 30.12.2022 року по 21.03.2024 року, не здійснював належних дій щодо попередження, а саме: попередження пошкодження лісових насаджень внаслідок незаконних рубок, не здійснював належної охорони природних комплексів зоологічного заказника місцевого значення "Озерянський" в межах ввіреного йому кварталу, в результаті чого допустив незаконну порубку 32 дерев різних порід у кварталі 80 виділі 8 Колиндянського лісництва філії "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України", що входить до складу зоологічного заказника місцевого значення "Озерянський", внаслідок чого охоронюваним законом державним інтересам спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 751 239,04 грн.
За вищезгаданим фактом 08.05.2024 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування кримінального провадження №12024211120000099 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України.
Постановою від 14.10.2024 Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові для вирішення питання щодо встановлення розміру шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 80 виділі 8 Колиндянського лісництва філії "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України" призначено судову інженерно-екологічну експертизу, виконання якої доручено експертам Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Висновком експерта №766/24-22 від 12.12.2024 за результатами проведення судової інженерно-екологічної експертизи у кримінальному провадженні № 12024211120000099 встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 80 виділі 8 Колиндянського лісництва філії "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України", що знаходиться в межах загальнозоологічного заказника "Озерянський" становить 751 239,04 грн.
Загальнозоологічний заказник місцевого значення "Озерянський" оголошено рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради народних депутатів №198 від 30.06.1986 "Про затвердження державних загальнозоологічних заказників місцевого значення".
Державний заказник "Озерянський" має загальну площу 4184 гектарів і розташований на території Борщівського району Тернопільської області в урочищах Глубіцька Галілея, Констанція, Липник, у кварталах 75-84 Улашківського лісництва та кварталі 80 виділі 1-9 Колиндянського лісництва та входить до складу природньо-заповідного фонду України.
Відповідно до охоронного зобов'язання № 02-115 від 06.12.2011 та згідно ст. 53 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" загальнозоологічний заказник місцевого значення "Озерянський" площею 4184 га передано ДП "Чортківське лісове господарство".
Відповідач є правонаступником прав та обов'язків ДП "Чортківське лісове господарство".
Таким чином, внаслідок бездіяльності постійного лісокористувача, а саме незабезпечення ефективного комплексу всіх заходів, спрямованих на збереження лісів, незадовільного стану здійснення контролю за охороною та захистом лісів, невжиття заходів із боротьби з незаконними рубками, та порушення лісового законодавства з боку постійного лісокористувача, що є порушенням ст.ст. 89, 90 Лісового кодексу України. Оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов'язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій у кварталі 80 виділі 8 Колиндянського лісництва, що знаходиться в межах загальнозоологічного заказника "Озерянський", спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Повноваження прокурора з виконання покладених на нього функцій щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді регулюється ст.23 Закону України "Про прокуратуру", частиною 3 якої передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.
Частиною 3 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Відповідно до ч.4 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У постанові Верховного Суду від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 суд дійшов висновку, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №906/506/18, від 11.04.2019 у справі №904/583/18, від 13.02.2019 у справі №914/225/18, від 21.05.2019 у справі №921/31/18.
Згідно висновку Верховного Суду, нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся. Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема: повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
У ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб'єкта владних повноважень.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 зазначено, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності українського народу від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами (ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування (ст. 142 Конституції України). Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема на землю та природні ресурси (ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Статтею 15 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що місцеві ради в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Відповідно до ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст. 29 ч. 3 п. 7 та ст. 69-1 ч. 1 п. 4 Бюджетного кодексу України, збитки, завдані внаслідок незаконної порубки лісових ресурсів, підлягають стягненню та зарахуванню до місцевого фонду охорони навколишнього природного середовища відповідних сільських рад, на території яких вчинено правопорушення, для подальшого перерозподілу у автоматичному режимі між бюджетами відповідних рівнів.
До позовної заяви прокурором долучені докази листування з позивачем з приводу отримання інформації стосовно вжиття заходів щодо стягнення збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, а також з метою вирішення питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави (лист №12-316ВИХ-25 від 03.04.2025).
У відповідь на звернення прокуратури Борщівська міська рада листом №03-18/591 від 07.04.2025 повідомила про недостатність фінансування видатків на сплату судового збору у зв'язку з чим не планує вживати заходи з відшкодування шкоди в розмірі 751 239,04 грн шляхом звернення до суду з відповідною позовною заявою.
Отже, всупереч покладених законодавством повноважень, Борщівська міська рада у передбаченому законом порядку не вжила належних, своєчасних та ефективних заходів щодо стягнення збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок незаконної порубки дерев.
03.04.2025 Тернопільською обласною прокуратурою, в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області листа за №12-315ВИХ-25 змістом якого прокуратура просила інспекцію: повідомити про те чи вживались нею заходи, у тому числі представницького характеру, з метою стягнення шкоди, завданої навколишньому природному середовищу незаконною порубкою дерев та наявність наміру на вжиття відповідних заходів.
У відповіді на зазначений лист, Державна екологічна інспекція Тернопільської області у листі за №8-05-1141 від 07.04.2025 повідомила, що інформація з приводу досудового розслідування, як і будь-які матеріали розслідування, на адресу Інспекції не надходили. Крім того, Інспекція зазначає, що зважаючи на обмежене фінансування коштів на сплату судового збору, Інспекція не заперечує щодо вжиття прокурором заходів представницького характеру у відповідності до вимог ст.131- 1 Конституції України, абз.3 чи 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру".
Отже, всупереч вимог законів, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області, як органом контролю, не вжиті надані законом повноваження щодо стягнення шкоди, завданої самовільною порубкою дерев.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при ухваленні рішення, висновки суду.
За приписами ст.19 Лісового Кодексу України (далі - ЛК України) постійні лісокористувачі зобов'язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів; вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення; вести первинний облік лісів; дотримуватися встановленого законодавством режиму використання земель; забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів і об'єктів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, рослинних угруповань, сприяти формуванню екологічної мережі відповідно до природоохоронного законодавства.
Положеннями ст.63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Згідно з п.5 ч.1 ст.64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Частиною 5 ст.86 ЛК України передбачено, що забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на, зокрема постійних лісокористувачів.
За приписами ст.105 ЛК України порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у, зокрема незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.
Відповідно до ст.107 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Системний аналіз положень ст.86, п.1 ч.2 ст.105, ст.107 ЛК України дає підстави для висновку про те, що у випадку порушення вимог щодо організації охорони і захисту лісів, відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, а також передбачено, що підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. При цьому, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами (аналогічний висновок міститься у постановах від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, від 24.01.2024 у справі № 907/449/22, об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17).
Згідно Статуту ДП "Ліси України", затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 06.02.2025 №34 - ДП "Ліси України" (далі Підприємство) засноване на державній власності та належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.
Відповідно до п.1.4.90. Статуту Підприємства, Підприємство є правонаступником прав та обов'язків ДП "Чортківське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00993053) на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 840 «Про припинення державного підприємства "Чортківське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення".
Згідно п.4.11 Статуту, утворені Підприємством філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи діють на підставі положень про них, затверджених Генеральним директором Підприємства, та мають поточний рахунок, печатку та штампи із своїм найменуванням, вести первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також подавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом.
Відповідно до Положення про філію "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України", затвердженого наказом ДП "Ліси України" від 26.12.2023 № 2108 (надалі Положення), філія "Чортківське лісове господарство" ДП "Ліси України" (надалі Філія) є відокремленим підрозділом ДП "Ліси України", діяльність якого спрямовується, координується та контролюється Подільським лісовим офісом.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій було зафіксовано незаконну порубку лісових насаджень розташована в кварталі 80 виділі 8 Колиндянського лісництва філії "Чортківське лісове господарство", яка перебуває у постійному користуванні ДСГП "Ліси України".
Правовий аналіз наведених вище приписів чинного законодавства свідчить про те, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17, постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №909/1111/16, від 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 19.09.2018 у справі №925/382/17, 09.12.2019 у справі №906/133/18, 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 та підтримано Верховним Судом у справі №914/669/22 від 18.05.2023.
У п. 88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах №№909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.
Згідно зі статтею 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення). Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження). У даному випадку бездіяльність відповідача полягає невжитті всіх можливих і достатніх заходів з охорони лісу, оскільки факт незаконної порубки третіми особами не заперечується та не спростовано.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. У даному випадку відповідачем не дотримано вимоги ЛК України щодо забезпечення охорони лісу від незаконних порубок, внаслідок чого завдано збитки навколишньому природному середовищу, та державі, як власнику лісових ресурсів.
Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.
Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.
Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим злочинним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов'язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов'язків, покладених на особу. Враховуються і її суб'єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.
В даному випадку порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища виявлено у лісових насадженнях, користування якими здійснювало ДСГП "Ліси України" в особі філії Подільський лісовий офіс".
Факт незаконної порубки дерев свідчить, що останнім відповідний комплекс заходів щодо збереження таких дерев здійснено не належним чином.
Враховуючи, що територія лісу, на якій здійснено порубку належала до відповідальності ДСГП "Ліси України", саме ним неналежно виконано обов'язок відносно охорони дерев.
Факт незаконної рубки лісу та наявність у ДСГП "Ліси України", обов'язків щодо його охорони (лісу), про що відмічено раніше, свідчить про неналежне виконання останнім, як лісокористувачем таких обов'язків. Неналежні/недостатні заходи щодо охорони лісу (свідченням чого є наявність зрубаних дерев) свідчать також і про бездіяльність відповідача (наявність вини), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.
Достатність відповідних заходів була б досягнута при відсутності факту незаконної порубки.
За таких обставин, ДСГП "Ліси України" як постійним лісокористувачем та особою, що має здійснювати лісову охорону, на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства не забезпечено охорону і збереження лісів, внаслідок чого допущено незаконну рубку на підвідомчій території, а тому саме відповідач має відшкодувати шкоду, заподіяну лісу (навколишньому природному середовищу) внаслідок порушення лісового та природоохоронного законодавства.
Доводи відповідача про те, що постанова прокурора Тернопільською обласної прокуратури від 01.04.2025 в рамках кримінального провадження №12024211120000099 від 08.05.2024 винесена з порушенням норм КПК судом до уваги не приймаються, оскільки її правомірність та законність не може перевірятись в межах господарського процесу.
Також відхиляються доводи відповідача про те, що висновок експерта не може виступати достовірним доказом правильного розміру збитків, заподіяних навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки, оскільки Верховний Суд у постанові від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц виклав висновок, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі.
Також, Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі №752/21411/17 вказано, що суд враховує допустимість висновку експерта як доказу, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.
Отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18), а можливість використання при розгляді іншої справи в якості одного з доказів виконаних у кримінальному провадженні висновків експерта підтверджено Верховним Судом (постанови від 17 жовтня 2019 року у справі № 678/364/15-ц; від 05 лютого 2020 року у справі № 461/3675/17 та від 10 березня 2020 року у справі № 9901/740/18).
Відтак, висновок експерта від 12.07.2024 є належним та допустимим доказом, яким підтверджено розмір заподіяної шкоди на заявлену до стягнення суму.
Доказів на спростування даних, вказаних у розрахунках, відповідачем не надано.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст.74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ст. 86 ГПК України).
Розподіл судових витрат.
В порядку ст.ст. 123, 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 7, 13, 42, 53, 86, 129, 210, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м.Київ, вул. Руставелі Шота, 9А (код 44768034) в особі філії "Подільський лісовий офіс", м.Чернівці, вул. Руська, 203А (код 45495765) на користь держави - 751 239 (сімсот п'ятдесят одну тисячу двісті тридцять дев'ять) грн. 04 коп. шкоди за порушення законодавства про охорону природного середовища.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3.Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м.Київ, вул. Руставелі Шота, 9А (код 44768034) в особі філії "Подільський лісовий офіс", м.Чернівці, вул. Руська, 203А (код 45495765) на користь Тернопільської обласної прокуратури, м.Тернопіль, вул. Листопадова, 4 (код 02910098) - 9 014 (дев'ять тисяч чотирнадцять) грн. 88 коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення прокурор, сторони вправі оскаржити його до Західного апеляційного господарського суду.
Повний текст рішення виготовлено 14 листопада 2025 року.
Суддя Ю.О. Чопко