Справа № 447/1775/25 Головуючий у 1 інстанції: Бачун О. І.
Провадження № 33/811/1553/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
13 листопада 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., у відкритому судовому засіданні у м. Львові, з участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,- адвоката Пелещака Олега Романовича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Пелещака О.Р. на постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 25 липня 2025 року,
встановив:
постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 25 липня 2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч ) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в користь держави у розмірі 605,60 гривень.
Відповідно до постанови, 08.06.2025року о 00:35 в м.Новий Розділ, просп. Тараса Шевченка, 20, Стрийського району Львівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом « Volkswagen Golf» з д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння ( різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, поведінка яка не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із оскаржуваною постановою, представник ОСОБА_1 - адвокат Пелещак О.Р. подав апеляційну скаргу, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 25 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП скасувати та закрити провадження у справі.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, покликається на те, що копію оскаржуваної постанови отримано 23 вересня 2025 року, що підтверджується поштовим повідомленням, а про судовий розгляд ОСОБА_1 не повідомляли.
В обґрунтування апеляційних вимог вважає, що оскаржувана постанова є незаконною. Мала місце незаконна зупинка ОСОБА_1 , оскільки обмеження комендантської години не поширюються на діючих військовослужбовців, які виконують службові обов'язки. Отже, всі докази є недопустимими.
Вважає, що огляд на стан алкогольного сп'яніння проведений із порушенням вимог ст.266 КУпАП у силу того, що такий огляд не було проведено у медичному закладі, а лише зафіксовано відмову особи від огляду, якого не було, що , на думку адвоката, не може прирівнюватися до встановлення факту сп'яніння.
Наголошує, що ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, чим порушено йог право на захист.
ОСОБА_1 , будучи повідомлений про час і місце судового розгляду до суду апеляційної інстанції не прибув, його представник адвокат Пелещак О.Р. про розгляд справи у відсутність свого довірителя не заперечив.
У відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка особи, яка подала апеляційну скаргу, та інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за їх відсутністю в судовому засіданні.
Заслухавши доводи на підтимку апеляційни вимог, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи видно, що оскаржуване судове рішення постановлено у відсутність ОСОБА_1 25 липня 2025 року (а.с.9). Апеляційну скаргу 29 вересня 2025 року (а.с.13-14).
Отже, апеляційна скарга подана поза межами встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції.
Разом з тим, конструкція норми, що закріплена в ч.2 ст.294 КУпАП, дає підстави вважати, що у разі подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції після закінчення десятиденного строку з дня її ухвалення, апелянт безумовно повинен заявити клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, належним чином обґрунтувавши його.
Цілісне розуміння положень статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п.8 ч.2 ст.129 Конституції України дає підстави для висновку, що кожному гарантовано право на ефективні засоби юридичного захисту при реалізації права на апеляційний перегляд справи.
У цьому випадку особі має бути забезпечено умови для належного оскарження судового рішення.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006 зазначено, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (див. рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975, серія A №18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що право на судовий захист не повинно бути ілюзорним, а особа має мати реальну можливість оскаржити судове рішення.
У пункті 36 рішення у справі «Bellet v.France» від 04.12.1995 ЄСПЛ зазначив, що для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Судом апеляційної інстанції, аналізуючи наведені обставини, враховано, що копію оскаржуваного судового рішення, ОСОБА_1 отримав 23 вересня 2025 року, а доводи апеляційної скарги у частині поновлення строку апеляційного оскарження підставними, такими, що стверджуються наявними у справі матеріалами, та приходить до переконання, що такий строк необхідно поновити.
На підставі наведеного, з метою забезпечення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 25 липня 2025 року, та вважає, що такий строк необхідно поновити.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції відхиляє клопотання адвоката Пелещака О.Р. про допит свідка ОСОБА_2 , оскільки його показання не можуть вплинути на встановлення істотних обставин справи. Зокрема, обставини, що може підтвердити свідок ОСОБА_2 , на які покликається захисник у заявленому клопотанні, жодним чином не впливають на факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП зокрема факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Згідно вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об'єктивного та всебічного розгляду справи.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об'єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Так, винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №354928, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 08.06.2025; відеофіксацією, події.
Зокрема із оглянутого апеляційним судом відеозаписом встановлено, що транспортний засіб « Volkswagen Golf» з д.н.з. НОМЕР_1 з під керуванням водія ОСОБА_1 було зупинено працівниками патрульної поліції внаслідок порушення комендантської години. На таку причини зупинки, ОСОБА_1 у зухвалі формі відповів, що: ми військові на нас не діє комендантська година. Надалі на законну вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у передбачений законом спосіб, ОСОБА_1 відповів що « …огляд не пройду, їду додому…. Візьму вас на передову, там поговоримо», завів двигун автомобіля і поїхав.
Судом апеляційної інстанції не встановлено з боку інспектора патрульної поліції порушень вимог КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/735.
Апеляційні твердження про наявність у ОСОБА_1 контузій, жодним чином не впливають на факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на законну вимогу працівників патрульної поліції.
Таким чином апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення по даній справі.
На переконання апеляційного суду, фактичні обставини справи суддею першої інстанції з'ясовані повно та об'єктивно, а вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, накладене на ОСОБА_1 підставно, з урахуванням вимог ст.ст. 33, 36 КУпАП та, відповідно до санкції ч.1 ст.130 КУпАП, є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді та закриття провадження у справі немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив:
поновити строк на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Пелещака Олега Романовича - залишити без задоволення.
Постанову Миколаївського районного суду Львівської області від 25 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ