04.11.2025м. СумиСправа № 920/520/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участі секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Господарського суду Сумської області заяву Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» № 2520 від 07.10.2025 (вх. №5390 від 10.10.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/520/25 та матеріали зазначеної справи
за позовом: Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» (04073, Київська область, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код 35591059)
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоеталон» (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Козацький вал, буд. 1, офіс 8, код 38396868),
відповідача 2: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 6 063 386, 02 грн
за участі представників учасників справи:
представник позивача - не з'явився,
представник відповідача 1 - не з'явився,
представник відповідача 2 - не з'явився
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути в солідарному порядку на користь Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоеталон» та ОСОБА_1 заборгованість за Договором №643/ЮКО-24 про надання овердрафту за поточним рахунком від 18.06.2024 в розмірі 6 063 386,02, а саме: прострочена заборгованість за Овердрафтом - 5 498 696,36 грн; строкова заборгованість за нарахованими процентами - 144 773,90 грн; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 419 915,76 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 23.09.2025 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоеталон» (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Козацький вал, буд. 1, офіс 8, код 38396868) та солідарного з ним боржника - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» (04073, Київська область, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код 35591059) заборгованість за Договором №643/ЮКО-24 від 18.06.2024 про надання овердрафту за поточним рахунком в розмірі 6 063 386,02 (шість мільйонів шістдесят три тисячі триста вісімдесят шість гривень 02 копійки), а саме: прострочену заборгованість за Овердрафтом - 5 498 696,36 грн (п'ять мільйонів чотириста дев'яносто вісім тисяч шістсот дев'яносто шість гривень тридцять шість копійок); строкову заборгованість за нарахованими процентами - 144 773,90 грн (сто сорок чотири тисячі сімсот сімдесят три гривні дев'яносто копійок); прострочену заборгованість за нарахованими процентами - 419 915,76 грн (чотириста дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень сімдесят шість копійок). Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоеталон» (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Козацький вал, буд. 1, офіс 8, код 38396868) на користь Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» (04073, Київська область, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код 35591059) відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 90 950, 79 грн (дев'яносто тисяч дев'ятсот п'ятдесят гривень сімдесят дев'ять копійок).
Представником Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» подано до суду заяву вих.№2520 від 07.10.2025 (вх.№5390 від 10.10.2025) про ухвалення додаткового рішення. У вказаній заяві просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоеталон» та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» витрати на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 424 500,00 грн.
До зазначеної заяви на підтвердження факту понесення відповідачем витрат на правову допомогу представником позивача додано копії: Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №010224 від 01.02.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3352 від 29.05.2008, Додаткової угоди №1 від 01.04.2025 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №010224 від 01.02.2024, Акту № 1 від 01.05.2025 прийому - передачі послуг за Додатковою угодою №1 від 01.04.2025 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №010224 від 01.02.2024, платіжної інструкції кредитного переказу коштів №28106 від 06.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.10.2025 постановлено прийняти до розгляду заяву представника позивача вих.№2520 від 07.10.2025 (вх.№5390 від 10.10.2025) про ухвалення додаткового рішення у справі №920/520/25 та призначити її розгляд на 04.11.2025, 12:30.
Представником позивача подано до суду клопотання б/н від 28.10.2025 (вх. №5147 від 28.10.2025), в якому просить здійснювати розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення за відсутності представника позивача.
Представники сторін у судове засідання 04.11.2025 не з'явились; про дату, місце і час розгляду справи повідомлені належним чином, шо підтверджується довідками про доставку електронних листів.
Розглянувши матеріали справи та заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов наступних висновків.
Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п. 12 ч. 3 ст. 2, ст. 123, ч. 2 ст. 126 ГПК України).
Зі змісту частини третьої статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (постанова Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).
За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, позивач визначив розмір судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 424500,00 грн.
На підтвердження витрат відповідно до вимог абзацу першого частини восьмої статті 129 ГПК України заявник надав такі докази: копії Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №010224 від 01.02.2024, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3352 від 29.05.2008, Додаткової угоди №1 від 01.04.2025 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №010224 від 01.02.2024, Акту № 1 від 01.05.2025 прийому - передачі послуг за Додатковою угодою №1 від 01.04.2025 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №010224 від 01.02.2024, платіжної інструкції кредитного переказу коштів №28106 від 06.10.2025.
Договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №010224 від 01.02.2024, а саме пунктом 3.2 передбачено, що ставка гонорару адвоката за послуги за 1 (одну) годину роботи складає 1 500, 00 грн. Сторони погодили, окрім гонорару адвоката за послуги, за кожне судове рішення на користь банку клієнт сплачує адвокату гонорар успіху, який встановлюється у розмірі 3 000, 00 грн.
У той же час, пунктом 1 Додаткової угоди №1 від 01.04.2025 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №010224 від 01.02.2024 передбачено, що сторони домовились, що адвокат надаватиме допомогу клієнту з питань, пов'язаних з підготовкою повного комплексу матеріалів позовної заяви та її подачею у спорі, що виник на підставі Договору № 643/ЮКО - 24 про надання овердрафту за поточним рахунком від 18.06.2024, укладеного між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Біоеталон», Договором поруки № 643/ЮПОР - 24 від 18.06.2024, укладеного між клієнтом та Лебедєвим Олегом Олександровичем.
Враховуючи складність справи та орієнтовну ціну позову у розмірі більше 6000000,00 грн, значимість справи для клієнта, уникнення потенційних безповоротних втрат на вищевказану суму, вплив рішення на репутацію клієнта та усунення ризиків клієнта, як банківської установи, пов'язаних із втратою активів на суму, що дорівнює ціні позову та понесеним витратам на сплату судового збору клієнтом, сторони домовились визначити загальний розмір оплати за послуги, в тому числі і розмір гонорару адвоката, у розмірі 424500,00 грн (пункт 2 Додаткової угоди №1 від 01.04.2025 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №010224 від 01.02.2024).
В Акті № 1 від 01.05.2025 прийому - передачі послуг за Додатковою угодою №1 від 01.04.2025 до Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги №010224 від 01.02.2024 зазначено, що правові послуги надані адвокатом якісно і у повному обсязі.
Однак, з Акту № 1 не вбачається, які саме правові послуги було надано адвокатом клієнту.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно -виборним з'їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).
У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
За наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22.02.2005 у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v., заява № 35839/97).
З урахуванням наведеного вище не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Із урахуванням конкретних обставин, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (постанова Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22).
Беручи до уваги неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, у яких при цьому представник позивача не брав участь саме за клопотанням позивача, суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково - у розмірі 40 000,00 грн.
Виходячи з фактичних обставин справи, ураховуючи, що фактично спір виник у зв'язку із порушенням саме першим відповідачем своїх зобов'язань за договором, відповідно до вимог частини дев'ятої статті 129 ГПК України, відшкодування витрат позивача на правову допомогу, як і його витрат зі сплати судового збору, покладається на першого відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоеталон» (40000, Сумська область, м. Суми, вул. Козацький вал, буд. 1, офіс 8, код 38396868) на користь Акціонерного товариства «Комерційного банку «Глобус» (04073, Київська область, м. Київ, Куренівський провулок, 19/5, код 35591059) відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 40 000, 00 грн (сорок тисяч гривень).
2. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Повне додаткове рішення підписано 14.11.2025.
Суддя Ю.А. Джепа