Справа № 352/908/24
Провадження № 22-ц/4808/26/25
Провадження № 22-ц/4808/1277/25
Головуючий у 1 інстанції Олійник М. Ю.
Головуючий у 1 інстанції Кузьменко С. В.
Суддя-доповідач Василишин Л. В.
06 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі:
головуючої (суддя-доповідач) Василишин Л. В.,
суддів: Баркова В. М., Максюти І. О.,
секретаря Шемрай Н.Б.
за участю апелянта ОСОБА_1 ,представника апелянта Романенка Є.О.
представника відповідача -позивача Данилюк Г.Й.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2024 року, ухвалене у складі судді Олійника М. Ю. та на додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2025 року, ухвалене у складі судді Кузьменка С. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» про визнання дій щодо нарахування боргу за послуги з розподілу природного газу неправомірними та зустрічним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу,
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» про визнання дій щодо нарахування боргу за послуги з розподілу природного газу неправомірними.
В обґрунтування позову зазначала, що наприкінці січня 2024 року від АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» вона отримала лист, до якого був долучений акт звіряння фактично використаних об'ємів природного газу та взаєморозрахунків за послугу розподілу за 2021-2023 роки, в якому зазначено, що станом на 31 січня 2024 року вона має заборгованість за вказану послугу в сумі 6726,50 грн. Однак нею були проведені власні розрахунки заборгованості, відповідно до яких станом на 01 січня 2024 року борг повинен складати 4205,51 грн. Вона неодноразово зверталася до відповідача щодо роз'яснення суми заборгованості, однак останній жодного разу так і не надав їй пояснення щодо механізму нарахування заборгованості та не повідомив які вихідні дані бралися для розрахунку такої.
Враховуючи викладене, просила визнати неправомірними дії АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз щодо нарахування боргу в сумі 6726,50 грн за послуги з розподілу природного газу за період з 01 січня 2021 року по 01 січня 2024 року за її особовим рахунком № НОМЕР_1 .
У квітні 2024 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» подало зустрічний позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу.
Позов обґрунтований тим, що АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» здійснює на території Тисменицького району господарську діяльність з розподілу природного газу різним категоріям споживачів, в тому числі і побутовим споживачам (населенню).
Договірні відносини щодо розподілу природного газу між АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» та ОСОБА_1 врегульовано умовами Типового договору розподілу природного газу.
Фактом приєднання ОСОБА_1 до умов зазначеного договору є щомісячне споживання нею певних об'ємів природного газу та часткова оплата послуги.
Внаслідок того, що ОСОБА_1 не виконала взяті на себе зобов'язання щодо своєчасного розрахунку за послуги розподілу природного газу, за період з березня 2023 року до лютого 2024 року у неї виникла заборгованість перед АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» в загальній сумі 6964,33 грн.
На підставі викладеного, товариство просило стягнути з відповідачки за зустрічним позовом заборгованість за надану послугу з розподілу природного газу у розмірі 6964,33 грн, що виникла за період з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року
Короткий зміст оскаржуваних рішень суду
Рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2024 року зустрічний позов АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послугу розподілу природного газу задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» заборгованість за послугу з розподілу природного газу за період з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року в сумі 6964,33 грн.
Компенсовано АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судові витрати, понесені на сплату судового збору за подання зустрічного позову у розмірі 3028 грн.
Задовольняючи зустрічний позов суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 як споживач природного газу не здійснювала в повному обсязі оплату за надані послуги з розподілу природного газу, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість за період з 01 березня 2023 року по 29 лютого 2024 року у розмірі 6964,33 грн, яка підлягає стягненню в судовому порядку.
Ухвалою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2024 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» про визнання дій щодо нарахування боргу за послуги з розподілу природного газу неправомірними.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду 27 лютого 2025 року зазначену ухвалу скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції та ухвалення додаткового рішення.
Додатковим рішенням Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» про визнання неправомірними дій щодо нарахування боргу за послуги з розподілу природного газу відмовлено.
В обґрунтування додаткового рішення суд вказав, що розрахунок вартості розподілу природного газу за адресою ОСОБА_1 є правильним, а тому відсутні підстави для визнання неправомірними дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» щодо нарахування боргу за послуги з розподілу природного газу.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційних скарг
ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність висновків, викладених у рішенні суду фактичним обставинам справи.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції залишив поза увагою факт умисного завищення відповідачем фактичних обсягів споживання газу, що у свою чергу призвело до збільшення щомісячної плати за розподіл природного газу, а відповідно і утворення заборгованості на суму 2040,48 грн.
Просить оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні зустрічного позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз».
Також ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2025 року.
Доводи апеляційної скарги на додаткове рішення суду є аналогічними тим доводам, які викладені у апеляційній скарзі на рішення суду.
Просить додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задоволити її позовні вимоги в повному обсязі.
Позиція інших учасників справи
АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2024 року не скористалося.
Однак товариство подало відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2025 року.
У відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Посилається на те, що суд першої інстанції, оцінивши подані докази в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оператор газорозподільної системи правильно нарахуваввартість розподілу природного газу ОСОБА_1 .
Заяви (клопотання) учасників справи
У судовому засіданні апелянтка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Романенко Є. О. вимоги апеляційних скарг підтримали, просили рішення та додаткове рішення суду скасувати, у задоволенні позову АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» відмовити, а позов ОСОБА_1 задоволити.
Представник АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» - Данилюк Г. Й. заперечила щодо задоволення апеляційних скарг, просила рішення та додаткове рішення суду залишити без змін.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Згідно з статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг,апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг.
Фактичні обставини справи
Встановлено, що оператором газорозподільної системи на території с. Підпечери на підставі відповідної ліцензії є АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз».
ОСОБА_1 є споживачем послуг постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1 . В будинку встановлено лічильник газу.
На ім'я ОСОБА_1 в АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно із постановою НКРЕКП № 2769 від 22 грудня 2021 року АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» встановлено тариф на послуги розподілу газу у розмірі 1,99 грн за м3 на місяць (без урахування ПДВ).
Згідно із наданим АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» розрахунком, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за надані послуги розподілу природного газу за період з березня 2023 року по лютий 2024 року у сумі 6964,33 грн.
Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Взаємовідносини між газопостачальником, газорозподільним підприємством, газотранспортним підприємством та споживачами природного газу регулюються Законом України від 09 квітня 2015 року № 329-VIII «Про ринок природного газу» (далі - Закон № 329-VIII), Кодексом ГРМ, Правилами постачання природного газу № 2496, Типовим договором № 2498, Типовим договором № 2500 та іншими нормативно-правовими актами України.
Згідно з пунктами 23, 37 частини першої статті 1 Закону № 329-VIII побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Відповідно до частин першої, другої статті 12 Закону № 329-VIIІ постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості в кількості та порядку, передбаченого договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором та оприлюднюється в установленому порядку, за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.
У пунктах 1, 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ вказано, що цей Кодекс розроблений відповідно до Закону № 329-VIIІ.
Цей Кодекс визначає взаємовідносини оператора ГРМ із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Дія цього Кодексу поширюється на операторів ГРМ, замовників доступу та приєднання до газорозподільної системи, споживачів (у тому числі побутових споживачів), об'єкти яких підключені до газорозподільних систем, та на їх постачальників.
Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору № 2498, в порядку, визначеному цим розділом.
Пунктом 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРМ передбачено, що договір розподілу природного газу має бути укладений оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об'єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні оператора ГРМ.
Споживачі, у тому числі побутові споживачі, для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов'язані укласти договір розподілу природного газу з оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об'єкт.
Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за договором розподілу природного газу здійснюються за тарифом, встановленим регулятором для відповідного оператора ГРМ, виходячи з величини приєднаної потужності об'єкта споживача.
Оплата вартості послуг за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунка оператора ГРМ на умовах договору розподілу природного газу.
Основні засади комерційного обліку природного газу в ГРМ врегульовані в пунктах 1-5 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ, у яких вказано таке.
Порядок комерційного обліку природного газу (визначення його об'ємів і обсягів) по об'єктах споживачів, у тому числі побутових споживачів, здійснюється згідно з договором розподілу природного газу, укладеним між споживачем та оператором ГРМ, та з урахуванням вимог цього Кодексу. Порядок укладання договору розподілу природного газу визначений розділом VІ цього Кодексу (пункт 2).
У пункті 3 глави 1 розділу ІХ Кодексу ГРМ зазначено, що фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ (у тому числі по об'єктах споживачів) за певний період визначається в точках комерційного обліку (на межі балансової належності) на підставі даних комерційних вузлів обліку, встановлених в точках вимірювання, та інших регламентованих процедур у передбачених цим Кодексом випадках.
Об'єм природного газу в точках комерційного обліку має бути приведений до стандартних умов та переведений в одиниці енергії (обсяг) згідно з розділом XV цього Кодексу.
Обсяг переданої (спожитої) енергії визначається оператором ГРМ за трьома одиницями виміру в кВт·год/Гкал/МДж.
Главою 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ врегульовано порядок комерційного обліку газу по об'єктах побутових споживачів (населення).
У пункті 1 цієї глави вказано, що визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу по об'єкту побутового споживача здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу та договору.
Для визначення фактичного об'єму споживання (розподілу) природного газу приймаються дані лічильника газу оператора ГРМ.
Згідно з пунктом 2 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ періодом, за який по об'єкту побутового споживача визначається об'єм та обсяг спожитого (розподіленого) природного газу, є календарний місяць.
У пункті 4 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ вказано, що побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти діб (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.
Відповідно до пункту 5 глави 4 розділу ІХ Кодексу ГРМ, після визначення за підсумками розрахункового періоду (газового місяця) об'єму розподіленого та спожитого природного газу по об'єкту побутового споживача оператор ГРМ в установленому законодавством порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії за трьома одиницями виміру: у кВт·год, Гкал, МДж.
Дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (газовий місяць) зазначаються оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача на сайті оператора ГРМ (за наявності) та/або в рахунку про сплату послуги за договором розподілу природного газу.
Визначені за умовами цієї глави та договору розподілу природного газу об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між побутовим споживачем та його постачальником.
Розбіжності у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу врегульовуються договором розподілу природного газу, а в разі недосягнення згоди - в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ.
У розділі Х Кодексу ГРМ вказано особливості приладового обліку природного газу. Так, у пунктах 1, 2 глави 1 цього розділу Кодексу ГРМ зазначено, що приладовий облік природного газу в ГРМ організовується та здійснюється з метою отримання та реєстрації за допомогою комерційного ВОГ інформації про об'єми передачі (розподілу, споживання) природного газу в точках вимірювання та подальшого її використання при забезпеченні комерційного обліку природного газу між суб'єктами ринку природного газу.
Передача (розподіл, споживання) природного газу до/з газорозподільної системи здійснюється за умови наявності комерційного вузла обліку природного газу. Побутові споживачі у разі відсутності лічильника газу споживають природний газ за нормами споживання, встановленими законодавством, до термінів, передбачених Законом України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу», та з урахуванням вимог цього Кодексу.
Також відповідно до пунктів 1, 2 розділу І Правил № 2496, ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону № 329-VIIІ та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та операторів ГРМ/ГТС.
Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється за договором, який має відповідати типовому договору постачання природного газу побутовим споживачам, що затверджується регулятором та оприлюднюється в установленому порядку.
Розділом ІІІ Правил № 2496 врегульовано порядок постачання природного газу побутовим споживачам.
У пункті 2 розділу ІІІ Правил № 2496 указано, що постачання природного газу побутовому споживачу здійснюється на підставі договору, що укладається між ним та постачальником на умовах типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого регулятором, які є однаковими для всіх побутових споживачів України.
Згідно з пунктами 1.1, 1.3 розділу І Типового договору № 2498 цей Типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 ЦК України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.
У пункті 1.4 розділу І Типового договору № 2498 вказано, що терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення, зокрема: норми споживання - об'єм та вид споживання природного газу, установлені згідно із законодавством для проведення побутовими споживачами розрахунків за спожитий природний газ у разі відсутності лічильників газу; підтверджений обсяг природного газу - об'єм (обсяг) природного газу, виділений постачальником для потреб споживача, з яким укладено договір постачання природного газу на відповідний розрахунковий період, підтверджений оператором ГТС (включений до підтвердженої номінації) та доведений оператору ГРМ у порядку, визначеному Кодексом ГТС, затвердженим постановою регулятора від 30 вересня 2015 року № 2493; споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа - підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ.
За цим договором оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (пункт 2.1 розділу ІІ Типового договору № 2498).
Розділом V Типового договору № 2498 врегульовано порядок обліку природного газу, що передається споживачу.
У пункті 5.1 цього розділу вказано, що облік (у тому числі приладовий) природного газу, що передається оператором ГРМ та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу ГРМ.
У пункті 5.3 розділу V Типового договору № 2498 передбачено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (куб. м) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених у Кодексі ГРМ.
Порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ та з урахуванням вимог цього договору (пункт 5.4).
Відповідно до пункту 5.5 розділу V Типового договору № 2498 споживач, що є побутовим, який за умовами цього договору розраховується за лічильником газу, зобов'язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п'яти календарних днів (до 05 числа включно) надавати їх оператору ГРМ в один із таких способів: 1) через особистий кабінет на сайті оператора ГРМ; 2) за телефоном; 3) шляхом зазначення показань у сплаченому рахунку (квитанції абонентської книжки) оператора ГРМ; 4) на електронну адресу.
У разі неотримання до 06 числа місяця, що настає за розрахунковим, показань лічильника та за умови, що лічильник газу не оснащений засобами дистанційної передачі даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по споживачу за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період, що розраховується виходячи з групи споживання споживача та його середньорічного об'єму споживання природного газу за останні 12 календарних місяців. Якщо за підсумками наступного місяця споживач своєчасно надасть показання лічильника газу, формування об'єму розподілу та споживання природного газу за період зазначеного місяця здійснюється з урахуванням наданих показань.
Оператор ГРМ має право здійснювати контрольні зняття показань лічильника природного газу споживача.
Отже, за загальним правилом фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу по об'єкту споживача визначається на основі даних, які надаються самим споживачем станом на 01 число місяця. Якщо ж споживач не надав цих даних, фактичний об'єм розподілу та споживання природного газу за розрахунковий період визначається оператором ГРМ на рівні планового місячного об'єму споживання на відповідний період з подальшим корегуванням цих даних після того, як в наступному розрахунковому періоді споживач своєчасно надасть показники лічильника або якщо буде проведено контрольне зняття показань ЗВТ.
У пункті 5.6 розділу V Типового договору № 2498 зазначено, що після визначення загального об'єму розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: кВт·год, Гкал, МДж.
Дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором.
Розділом VІ Типового договору № 2498 врегульовано порядок розрахунків.
Відповідно до пункту 6.1 цього розділу оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.
Тариф, установлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою регулятора щодо його встановлення. До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини приєднаної потужності об'єкта споживача відповідно до Кодексу ГРМ, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими регулятором для оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (пункт 6.2 розділу VІ Типового договору № 2498).
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який є побутовим, до 05 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка оператора ГРМ (пункти 6.3, 6.4 розділу VІ Типового договору № 2498).
У розділі І Типового договору № 2500 містяться загальні положення, у яких вказано таке.
Цей Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу як товарної продукції постачальником (пункт 1.1).
Умови цього договору розроблені відповідно до Закону № 329-VIIІта Правил № 2496 та є однаковими для всіх побутових споживачів України (пункт 1.2).
Цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк шляхом приєднання споживача до умов цього договору. Фактом згоди споживача про приєднання до умов цього договору є отримання постачальником поданої споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього договору, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил № 2496 та за умови, що у споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника зі спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього договору) (пункт 1.3).
У пункті 1.4 розділу І Типового договору № 2500 надано визначення споживача, яким є фізична особа, об'єкт якої фізично підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до п. п. 1 п. 7.4 р. VII Типового договору розподілу природного газу, споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором. За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (п. 8.1 VIII Типового договору).
Суд першої інстанції, вирішуючи спір, який виник між сторонами встановив, що ОСОБА_1 є отримувачем послуг з постачання природного газу, а також послуг з розподілу природного газу до об'єкта газопостачання.
Згідно із проведеним АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» розрахунком заборгованості, у ОСОБА_1 наявна заборгованість за послуги з розподілу природного газу, яка станом на 29 лютого 2024 року складає 6964,33 грн.
Перевіряючи вказаний розрахунок заборгованості суд першої інстанції виснував, що такий проведено за період з 01 березня 2023 року до 29 лютого 2024 року відповідно до вимог законодавства,типового договору розподілу природного газу та з урахуванням об'ємів споживання природного газу ОСОБА_1 .
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктом 5 глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ, Оператор ГРМ відповідно до вимог Кодексу ГТС передає інформацію про об'єми та обсяги розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період Оператору ГТС для проведення ним остаточної алокації по постачальнику споживача.
Тобто фактичний місячний відбір (споживання) природного газу по кожному споживачу Оператор ГТС отримує виключно від Оператора ГРМ.
У матеріалах справи наявний розрахунок обсягу спожитого природного газу ОСОБА_1 за період з 2018 по 2023 роки, наданий комерційним директором АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз», який слугував підставою для нарахування плати з розподілу природного газу. Доводи апеляційних скарг про те, що такий розрахунок не відповідає дійсності, що у свою чергу свідчить про неправильне визначення розміру заборгованості за послуги з розподілу природного газу колегія суддів уважає необґрунтованими, оскільки такі доводи не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами. Посилання в обґрунтування таких доводів на власний розрахунок спожитого газу, суд апеляційної інстанції уважає безпідставним, так як не доведено, що обсяги споживання природного газу, зафіксовані у власноруч зробленому розрахунку відповідають дійсності та були передані ОСОБА_1 до Оператора ГРМ у встановленому порядку та в строк. Твердження апелянта про завищення відповідачем обсягів спожитого газу також спростовуються наявними у справі актами звіряння та робочими листками контролера про зняття показників спожитого газу. Інших доводів щодо неправомірного нарахування обсягів споживання природного газу апелянткою не наведено.
Отже, враховуючи, що розрахунок заборгованості, наданий АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» ОСОБА_1 не спростований, відсутні підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення щодо для стягнення із останньої заборгованості за послуги з розподілу природного газу в розмірі 6964,33 грн та, як наслідок, відсутні підстави для скасування рішення щодо відмови у визнанні дій АТ «Оператор газорозподільної системи «Тисменицягаз» щодо нарахування боргу за послуги з розподілу природного газу неправомірними.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 12 червня 2024 року та додаткове рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 30 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 14 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач: Л. В. Василишин
Судді: В. М. Барков
І. О. Максюта