Справа № 346/4129/24
Провадження № 22-ц/4808/1495/25
Головуючий у 1 інстанції Васильковський В. В.
Суддя-доповідач Луганська
11 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Луганської В.М.
суддів - Максюти І.О., Мальцевої Є.Є.,
за участю секретаря - Гудяк Х.М.
учасники справи
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Івано-Франківського апеляційного суду справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 ,
на додаткове рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року, ухвалене судом у складі судді Васильковського В.В.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном,
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 22 серпня 2025 року відмовлено у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні житловим приміщенням.
28 серпня 2025 року від представника ОСОБА_3 - адвоката Гринишина Є.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, яка обґрунтована тим, що у відзиві на позовну заяву представником відповідачки було зазначено орієнтовний (попередній) розрахунок судових витрат, які планує понести відповідачка ОСОБА_3 , у зв'язку з розглядом цієї справи, який орієнтовно складав 50 000,00 грн.
Зазначив, що наразі фактичний розмір судових витрат склав 44 000,00 грн.
Просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 понесені нею судові витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 48 000,00 грн.
Додатковим рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Гринишин Є.В., про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 в інтересах якої діє представник ОСОБА_4 , звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року, та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати на правничу допомогу в розмірі 48 000, 00 грн.
В обґрунтування апеляційної скарги представник позивачки зазначив, що вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що відповідачкою не надано доказів того, що витрати на правову допомогу були фактично здійснені. У відзиві на позовну заяву був зазначений орієнтовний (попередній) розрахунок судових витрат, які планує понести відповідачка ОСОБА_3 , у зв'язку з розглядом цієї справи, який орієнтовно складав 50 000,00 грн. Фактично відповідачка понесла витрати у розмірі 48 000,00 грн, детальний розрахунок яких було подано разом із заявою про постановлення додаткового рішення.
Суд з власної ініціативи без наявності відповідного клопотання про зменшення розміру судових витрат, зменшив їх розмір, відмовивши у стягненні понесених витрат, що свідчить про необґрунтованість додаткового рішення суду.
Відповідачка ОСОБА_3 була залучена до участі у справі, отримувала правничі послуги від адвоката Гринишина Є.В., який брав участь у декількох судових засіданнях, складав процесуальні документи, вивчав позовну заяву із додатками, складав відзив на неї, тощо. Вказані послуги були надані реально, про що свідчить наданий до клопотання про розподіл судових витрат розрахунок судових витрат та Акт виконаних робіт від 24 серпня 2025 року.
На думку скаржника зазначені витрати не є завищеними, а є співмірним із ціною позову, оскільки предметом позову було позбавлення відповідачки ОСОБА_3 права на житлове приміщення шляхом її виселення із нього.
За результатами розгляду справи вказану вартість послуг ОСОБА_3 має сплатити на користь АБ «Євгенія Гринишина», що свідчить про необхідність покладення цих витрат на позивача у справі, оскільки у задоволенні його позову було відмовлено.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 22 вересня 2025 року відкрито апеляційне провадження та роз'яснено позивачу право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу.
Копію ухвали разом з апеляційною скаргою було надіслано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку на адресу, зазначену ним в позовній заяві та зазначену в апеляційній скарзі. Поштове відправлення повернулось на адресу суду з відміткою «адресат відсутній», тому відповідно до положень п. 4 ч. 6 ст. 272 ЦПК України він є таким, що отримав копію ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, підтримав апеляційну скаргу в межах її доводів.
У судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явилась, про дату,час, місце судового засідання повідомлена належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справу.
З урахуванням положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим провести судовий розгляд справи без учасників по справі, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Заслухавши доповідача, вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.
Переглядаючи додаткове рішення суду, колегія суддів виходить з наступного.
Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів того, що витрати на правову допомогу були фактично здійснені, у зв'язку з чим дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Колегія суддів, вважає, що такий висновок суду не в повній мірі відповідає обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з вимогами частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).
З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позовну заяву представником ОСОБА_3 - Гринишиним Є.В. було наведено попередній орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу, яку планує понести відповідачка у зв'язку з розглядом справи в сумі 50 000 грн (т.1 а.с. 1-6).
Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ухвалено 22 серпня 2025 року.
З заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових втрат на правничу допомогу представник ОСОБА_3 - Гринишин Є.В. звернувся через підсистему «Електронний суд» 27 серпня 2025 року, тобто в строк, передбачений частиною восьмою статті 141 ЦПК України. До заяви додано докази надсилання учасникам справи та докази понесених витрат на правничу допомогу.
Наявність договірних відносин між адвокатом Гринишиним Є.В. та ОСОБА_3 підтверджується договором про надання правничої допомоги №0130092024 від 30 вересня 2024 року.
Розділом 4 зазначеного договору передбачено порядок здійснення розрахунків, відповідно до якого клієнт сплачує на користь адвокатського бюро гонорар в розмірі, встановленому додатковою угодою до цього договору, але він не може бути меншим розміру, встановленого рішенням Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21 липня 2021 року «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару» за фактично здійснені адвокатським бюро дії.
Додатковою угодою №1 до договору про надання правничої допомоги №0130092024 від 30 вересня 2024 року передбачено, що за домовленістю сторін за представництво інтересів клієнта у судах, правоохоронних органах, інших органах, клієнт зобов'язується сплатити на користь адвокатського бюро, а адвокатське бюро має право отримати гонорар у розмірі, що встановлений рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року № 13/1/7 «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару.
Право на отримання гонорару у адвокатського бюро виникає після ухвалення рішення (постанови, вироку, ухвали, тощо) кожною судовою інстанцією, яким буде вирішено питання по суті, що було предметом спору.
Згідно рішення Ради адвокатів Харківської області № 13/1/7 від 21 липня 2021 року «Про розгляд звернень адвокатів Харківщини стосовно необхідності перегляду розробки (мінімальних) ставок адвокатського гонорару», розмір адвокатського гонорару за годину роботи становить 0, 25 мінімальної заробітної плати на день оплати (далі - мзп).
За розгляд цивільних справ, розмір гонорару становить:за подання заперечення, відзиву на позовну заяву - від 0,5 мзп; за складня клопотань - від 0,5 мзп, участь у суді першої інстанції - від 2 мзп +0,5 мзп за судодень.
Повноваження на представництво Гринишиним Є.В. інтересів ОСОБА_3 підтверджуються ордером серія ВІ №1248063 виданого на підставі договору про надання правової допомоги №0130092024 від 30 вересня 2024 року.
Згідно акту виконаних робіт від 24 серпня 2025 року виконавець надав, а замовник прийняв наступні послуги, пов'язані з представництвом інтересів замовника у Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області по цивільній справі № 346/4129/24: вивчення матеріалів справи та складання відзиву на позовну заяву від 29 жовтня 2024 року (6 аркушів) - 1 розмір мінімальної заробітної плати, що складало - 8 000,00 грн; складання клопотання про залишення без розгляду заяви про зміну предмета позову (6 аркушів) - 1 розмір мінімальної заробітної плати, що складало - 8 000, 00 грн; участь у судових засіданнях в суді першої інстанції - 3 розміри мінімальної заробітної плати та 0,5 розміру мінімальної заробітної плати за кожен судодень, що склало - 24 000.00 грн; судодні - 18 лютого 2025 року - 4 000,00 грн. Всього станом на 24 серпня 2025 року надано послуг на загальну суму 44 000,00 грн.
Згідно з копією розрахунку наданих послуг від 24.08.2025 рокуОСОБА_3 надано послуги за період з 30 вересня 2024 року по 24 серпня 2025 року у наступному розмірі: складання процесуальних документів: вивчення матеріалів справи та складання відзиву на позовну заяву від 29 жовтня 2024 року (6 аркушів) - 1 розмір мінімальної заробітної плати, що складало - 8 000,00 грн; складання клопотання про залишення без розгляду заяви про зміну предмета позову (6 аркушів) - 1 розмір мінімальної заробітної плати, що складало - 8 000,00 грн; - складання додаткових пояснень (2 аркуша)- 0,5 розмір мінімальної заробітної плати, що складало - 4 000,00 грн; участь у судових засіданнях в суді першої інстанції - 3 розміри мінімальної заробітної плати за участь у справі станом на дату укладення договору про надання правничої допомоги (30 вересня 2024 року) та 0,5 розміру мінімальної заробітної плати за кожен судодень. - З мінімальні заробітні плати станом на 30 вересня 2024 року складало - 24 000,00 грн; судодні: - 18 лютого 2025 року - 4 000,00 грн.
Колегія суддів вважає, що позивачкою було документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу.
Надані ОСОБА_6 докази на підтвердження факту понесених нею судових витрат на професійну правову (правничу) допомогу, у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, є належними та достатніми для підтвердження складу та розміру витрат на правову допомогу, тому колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо недоведеності здійсненні відповідачкою таких витрат.
Представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 до суду першої інстанції було подано заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого вказала, що в акті виконаних робіт від 24.08.2025 року зазначено, що станом на 24.08.2025 року надано послуг на суму 44 000 грн, що не узгоджується з розрахунком наданих послуг від 24.08.2025 року, де розраховано суму 48 000 грн.
Вважає зазначені представником відповідачки суми значно завищеними, враховуючи його участь лише в одному судовому засіданні. Також зазначила, що клопотання представника відповідачки про залишення без розгляду клопотання про зміну предмету позову, залишено судом без задоволення. Додаткові пояснення долучено представником після оголошення головуючим суддею переходу до стадії ухвалення судового рішення.
Зазначає, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним відносно складності справи та виконаних адвокатом робіт.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).
Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268) (рішення від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України»).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На переконання колегії суддів, розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 48 000 грн, є таким, що не відповідають критерію розумності, реальності та обґрунтованості їхнього розміру, є непропорційні складності справи, часу, витраченому на їх підготовку та розміру виконаної адвокатом роботи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в акті виконаних робіт від 24 серпня 2025 року, а саме в переліку наданих послуг не зазначено послугу з підготовки додаткових пояснень вартістю 4 000 грн.
Також, на переконання колегії суддів розмір витрат на правничу допомогу за участь представника у судовому засіданні від 18.02.2024 року в розмірі 24 000 грн та додатково 4 000 грн за судодень, а в загальному 28 000 грн є значно завищеним та таким, що не відповідає критерію розумності, реальності та обґрунтованості, враховуючи, що судове засідання за участю адвоката Гринишина Є.В. від 18.02.2024 року тривало 15 хвилин та було відкладено за клопотанням представника відповідачки.
Колегія суддів оцінивши подані стороною відповідача докази, заяву представника позивача про не співмірність витрат адвоката з обсягом робіт, враховуючи, складність справи, реальність (дійсність та необхідність), обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу розміру виконаної адвокатом роботи в суді першої інстанції, врахувавши вартість однієї години роботи адвоката, яка визначена договором про надання правничої допомоги (рішенням Ради адвокатів Харківської області від 21 липня 2021 року № 13/1/7), та те, що клопотання про залишення без розгляду заяви про зміну предмета позову не потребувало тривалих затрат часу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, яку просить стягнути ОСОБА_3 на свою користь з ОСОБА_1 з 48 000, 00 грн до 5 000,00 грн, оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання колегії суддів відповідатиме критерію обґрунтованості, розумності розміру витрат на правничу допомогу та вчиненим процесуальним діям сторони.
Відповідно до ч.1 п.п.1,3 4 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішення суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини по справі, судом порушено норми процесуального права, що відповідно до ч.1 п.п.1,3, 4 ст.376 ЦПК України є підставою для скасування додаткового рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року з ухваленням нового рішенням, яким заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000, 00 грн
Керуючись ст. ст, 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, Івано-Франківський апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник Гринишин Євгеній Васильович задовольнити частково.
Додаткове рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02 вересня 2025 року скасувати, ухвалити нове рішення.
Заяву ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_3 , ідентифікаційний код платника податків НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000, 00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 14 листопада 2025 року
Головуючий В.М. Луганська
Судді: І.О. Максюта
Є.Є. Мальцева