Рішення від 13.11.2025 по справі 523/15869/25

Справа № 523/15869/25

Провадження №2-о/523/435/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2025 р. м.Одеса

Пересипський районний суд міста Одеси, в складі:

головуючого - судді Малиновського О.М.,

присяжних: Колесникова В.А., Кременюка Ю.Ю.

за участю секретаря - Березніченко В.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 15, в м. Одеса, в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення особи померлою,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Крамаренко Ю.В. звернулась до суду із заявою в якій просить оголосити померлим її чоловіка, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заява мотивована тим, що вона з 30.09.2022р. перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 10.01.2024р. ОСОБА_2 був призваний на військову службу під час мобілізації та з 30.04.2024р. проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 . Втім, у серпні 2024р. вона отримала сповіщення про зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 отримане з ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За результатами службового розслідування встановлено, що 04.08.2024р. о 19.35 годині в районі пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області, військові формування російської федерації здійснили скид боєприпасу з безпілотного літального апарату по позиції де перебував солдат ОСОБА_2 . Після вибуху боєприпасу солдат ОСОБА_2 отримав поранення несумісні з життям. Через інтенсивність обстрілів спроби евакуювати тіло ОСОБА_2 було безуспішним.

За фактом зникнення безвісти відкрито кримінальне провадження, а ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Інформації щодо можливого перебування його в полоні не надходило.

Оскільки тіло ОСОБА_2 досі не знайдено, заявниця позбавлена можливості отримати медичний документ для здійснення реєстрації смерті та відповідно отримати свідоцтво про смерть, тоді як реєстрація смерті можлива на підставі рішення суду про оголошення особи померлою.

З урахуванням викладених обставин заявниця просила оголосити його померлим на підставі ч. 2 ст. 46 ЦК України.

Ухвалою суду від 11.08.2025року у справі відкрито провадження та призначено судовий розгляд. До участі у справі залучено в якості заінтересованих осіб військову частину НОМЕР_2 , Міністерство оборони України, Пересипський відділ ДРАЦС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Міністерство оборони України 05.10.2025р. надало заперечення на заяву, в яких просило відмовити у задоволенні заяви з огляду на відсутність обґрунтованих підстав, зокрема рішення суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Для оголошення фізичної особи померлою суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина, відсутність безумовних доказів унеможливлює оголошення особи померлою, що викладено у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц та від 07 липня 2021 року у справі № 390/1443/19-ц.

Достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК лабораторіями, з інформацією, що відомо про особу, зниклу безвісти за особливих обставин. Ця інформація міститься у комплексному звіті про ідентифікацію.

У разі наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Уповноважений з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам.

Фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців (частина друга статті 46 ЦК України).

Також представник заінтересованої особи просив врахувати висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/11021/22, в якій зазначено, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою не раніше спливу шести місяців від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі фізичної особи або від дня настання події, за якої відбулася загибель фізичної особи, якщо така подія хоча й є наслідком воєнних дій, проте сталася не на території ведення активних бойових дій.

Представник зазначає, що місце зникнення безвісти ОСОБА_2 є населений пункт Торецьк Бахмутського району Донецької області, яке до теперішнього часу є зоною активних бойових дій, а тому не минув шестимісячний строк з дня закінчення активних бойових дій, на місці, як місце ймовірної смерті ОСОБА_2 .

Тому на думку представника Міністерства оборони України, враховуючи правові позиції Верховного Суду щодо застосування норм права відносно зазначеної категорії справ, подана заява є передчасною і відсутні підстави для її задоволення.

Відповідно до додаткових пояснень від 10.10.2025р. представник заявниці зазначив, що в матеріалах справи є переконливі докази, що дають змогу припускати смерть ОСОБА_2 , оскільки за результатами службового розслідування встановлено, що він отримав поранення несумісні із життям, а також спливу шести місяців, які дають підстави для задоволення заяви.

Заявник не з'явилася до судового засідання. Від її представника - адвоката Крамаренка Ю.В. надійшла заява про підтримання заяви та розгляду справи за відсутності заявника.

Заінтересовані особи: Пересипський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), військова частина НОМЕР_1 не забезпечили участі представників у судовому засіданні. Про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 30.09.2022р перебувають у зареєстрованому шлюбі, актовий запис № 1351, складений Суворовським відділом ДРАЦС у м. Одесі.

10.01.2024р. ОСОБА_2 під час мобілізації призваний на військову службу, яку з 30.04.2024р. походив в особовому складі військової частини НОМЕР_1 .

У серпні 2024р. заявниця отримала від начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що її чоловік - солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , призваний до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_4 10 січня 2024 року, безвісти зник 04 серпня 2024 року під час скиду з FPV-дрона, виконуючи бойове завдання в ході бойових дій з відбиття збройної агресії російської федерації у районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області.

Згідно з актом, відповідно до рапорту командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 07 серпня 2024 року № 3766кп, 04.08.2024 року о 19 годині 35 хвилин військові формування російської федерації здійснили скид боєприпасу з безпілотного літального апарату по позиції «Нісан» 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , де перебував стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області. Після вибуху боєприпасу солдат ОСОБА_2 отримав поранення несумісні з життям. Через інтенсивність обстрілів збройними формуваннями російської федерації спроби евакуювати тіло були безуспішні. На даний час евакуація неможлива.

Актом службового розслідування також зазначено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28.07.2024 року № 215 солдат ОСОБА_2 , стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 28.07.2024року прибув в район виконання завдань у складі оперативно-тактичного угруповання « ІНФОРМАЦІЯ_5 » з метою забезпечення національної безпеки і оборони України.

Відповідно до попереднього бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 29 липня 2024 року № 59 та бойового розпорядження командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 29 липня 2024 року № 25 стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 виконував бойове завдання з оборони опорного ротного пункту в районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області.

Згідно з поясненням командира 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , близько 20 години 00 хвилин 04 серпня 2024 року він дізнався про те, що стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області потрапив під атаку ворожого ОСОБА_3 -дрону, внаслідок чого отримав поранення несумісні з життям. Були розпочаті заходи по евакуюванню, однак через інтенсивні обстріли вони не дали результату.

Станом на сьогоднішній день інформації щодо місця перебування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як за місцем його проживання, так й несення військової служби, немає.

Відомості про його перебування у полоні також відсутні.

07.08.2024р. за фактом зникнення безвісти солдата ОСОБА_2 відкрито кримінальне провадження №12024141360002395.

28.08.2024р. відомості про ОСОБА_2 внесені до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.

Інформація щодо можливого перебування в полоні стрільця-снайпера 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_2 відсутня.

На теперішній час тіло ОСОБА_2 не знайдено, родина загиблого позбавлена можливості отримати медичний документ для здійснення реєстрації смерті відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та отримати свідоцтво про смерть.

Факт, який просить встановити заявниця, потрібен їй для реєстрації факту смерті чоловіка та отримання свідоцтва про смерть, у подальшому для реалізації права на прийняття спадщини та інших прав, передбачених чинним законодавством України, у випадку загибелі військовослужбовця під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Правове обґрунтування.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.

За нормами ч.2 ст. 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК) України).

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписи частини другої статті 46 ЦК України пов'язують оголошення фізичної особи померлою у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв'язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України»(станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з'єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України»).

Законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан».

Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов'язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 (провадження № 14-94цс24).

У постанові від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22 (провадження№ 14-94цс24) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309.

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Велика Палата Верховного Суду наголошувала на тому, що обчислення шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій - правовій визначеності.

У частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв'язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об'єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.

Шестимісячний строк, який у цьому випадку обраховується з дня закінчення активних бойових дій, виконує функцію своєрідного запобіжника, спрямованого на захист прав та інтересів фізичної особи, яка може перебувати в невідомому місці або тимчасово не мати змоги вийти на зв'язок з різних причин, пов'язаних з обставинами воєнних дій, збройного конфлікту. Така правова гарантія запобігає передчасному оголошенню особи померлою, враховуючи, що в умовах війни можуть бути численні фактори, які заважають встановленню фактичного місця перебування людини. Цей строк забезпечує можливість з'ясування додаткових обставин або отримання нової інформації про зниклу особу, що сприяє уникненню помилкових судових рішень, які могли б призвести до негативних правових наслідків для самої особи, її родичів і суспільства загалом.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що з урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.

У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.

За нормами ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як свідчать надані докази ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрілець-снайпер 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 04.08.2024 виконував бойове завдання у районі населеного пункту Торецьк Бахмутського району Донецької області, де і зник безвісти.

За Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22.12.2022 року № 309, який діяв на момент виконання бойового завдання 04.08.2024року на вказаній території велися активні бойові дії.

За Переліком територій, на яких ведуться (велися)бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28 лютого 2025 року № 376, на час звернення заявниці до суду з заявою, та на теперішній час на вказаній території ведуться активні бойові дії.

Отже, суд дійшов висновку, що обставини справи не дають підстав припускати смерть ОСОБА_2 в певний час і за певних обставин, тому відсутні підстави для оголошення його померлим до спливу строків, вказаних у частині другій статті 46 ЦК України.

Враховуючи зазначене заяву подана передчасно.

На підставі наведеного, керуючисьст.46 ЦК України, ст.ст.247,294,305-308,354 ЦПК України,

ВИРІШИВ

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 , за участю заінтересованих осіб: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Пересипського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оголошення особи померлою

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня складання повного рішення суду.

Повне рішення складено 13 листопада 2025р.

Суддя

Присяжні:

Попередній документ
131806852
Наступний документ
131806854
Інформація про рішення:
№ рішення: 131806853
№ справи: 523/15869/25
Дата рішення: 13.11.2025
Дата публікації: 17.11.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи окремого провадження; Справи про скасування рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (13.11.2025)
Результат розгляду: у задоволенні позову відмовлено повністю
Дата надходження: 04.08.2025
Розклад засідань:
10.09.2025 11:30 Суворовський районний суд м.Одеси
06.10.2025 11:00 Суворовський районний суд м.Одеси
13.11.2025 11:30 Суворовський районний суд м.Одеси