65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"05" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3766/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.
за участі секретаря судового засідання Дробиш К.А.,
дослідивши матеріали справи
за позовом: Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25)
про стягнення 1 088 000 грн
у відкритому судовому засіданні
представники сторін:
від позивача: Заді Нільда (брала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду);
від відповідача: не з'явився.
Судове засідання 05.11.2025 проведено в порядку ст. 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
1. Короткий зміст позовних вимог.
27.08.2024 Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - Північне міжобласне ТВ АМКУ, позивач) звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом, сформованим у системі "Електронний суд" (вх. № 3848/25 від 27.08.2024), про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - ТОВ "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ", відповідач) штрафу у розмірі 544 000 грн та пені у розмірі 544 000 грн.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.11.2024 (суддя Рога Н.В.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025, у задоволенні позовної заяви Північного міжобласного ТВ АМКУ до ТОВ "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" про стягнення штрафу у розмірі 544 000 грн та пені у розмірі 544 000 грн - відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.06.2025 рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2024 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 у справі № 916/3766/24 скасовано; справу № 916/3766/24 передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.07.2025 прийнято справу № 916/3766/24 до свого провадження; призначено підготовче провадження з викликом учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/3766/24 за позовом Північного міжобласного ТВ АМКУ до відповідача ТОВ "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" про стягнення 1 088 000 грн; призначено справу до судового розгляду по суті на 23.09.2025 о 12:30.
Ухвалами Господарського суду Одеської області від 23.09.2025, 20.10.2025 відкладався розгляд справи.
У судовому засіданні 05.11.2025 після судових дебатів суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення, у зв'язку з чим оголосив перерву на п'ять хвилин.
05.11.2025 після перерви судом оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
3. Позиція учасників справи.
Доводи позивача - Північного міжобласного ТВ АМКУ.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням адміністративної колегії Північне міжобласне ТВ АМКУ від 27.12.2023 № 60/150-р/к у справі № 28/60/29-рп/к.19 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" на ТОВ "БУД СЕРВІС 2016" (змінено найменування на ТОВ "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ") накладено штраф у розмірі 544 000 грн за вчинення порушень, передбачених п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", що стосується спотворення результатів торгів антиконкурентними узгодженими діями.
Відділення АМК супровідним листом від 27.12.2023 № 60-02/5424 направило копію рішення АМК ТОВ "БУД СЕРВІС 2016", зокрема, на адресу: пр-т Голосіївський, 93, к. 446, м. Київ, 03127, яке не було вручене відповідачу, що підтверджується довідкою ф.20 АТ "Укрпошта" на конверті з рекомендованим повідомленням №0303515827997 із зазначенням причини "за закінченням терміну зберігання". Також, Відділенням АМК інформацію щодо рішення АМК опубліковано на сторінках газети Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" від 16.02.2024 № 34 (7694).
Вказує, що відповідно до положень ч. ч. 3, 8 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" останнім днем двомісячного строку добровільного виконання рішення АМК є 26.04.2024. Відповідачем рішення АМК, яке є чинним та обов'язковим до виконання згідно з приписами ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" та ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", не виконано.
У додаткових поясненнях, сформованих в системі «Електронний суд» 19.08.2025 (вх. № 25947/25 від 20.08.2025), позивач посилається на положення постанови Верховного Суду від 19.06.2025 у справі № 916/3766/24.
Відповідач - ТОВ "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ".
Ураховуючи відсутність у відповідача електронного кабінету, ухвали суду від 15.07.2025, 20.08.2025, 08.09.2025, 23.09.2025, 20.10.2025 були надіслані йому на його адресу, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвали суду від 15.07.2025, 20.10.2025 були повернуті засобами поштового зв'язку із вказівкою такого повернення "адресат відсутній за вказаною адресою", про що свідчать відповідні рекомендовані повідомлення.
Ухвали суду від 20.08.2025, 08.09.2025, 23.09.2025 були отримані відповідачем, про що свідчать відповідні рекомендовані повідомлення.
Порядок направлення та вручення судових рішень визначений у ст. 242 ГПК України.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі в порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5 ст. 242 ГПК).
У випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч. 11 ст. 242 ГПК).
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 6 ст. 242 ГПК).
У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
При цьому, сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд, у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.
Неотримання вищенаведених ухвал у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками дій (бездіяльності) відповідача щодо їх належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 07.09.2022 у справі № 910/10569/21, від 19.12.2022 у справі № 910/1730/22, від 01.03.2023 № 910/18543/21, від 30.03.2023 у справі № 910/2654/22, від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21, від 09.11.2023 у справі № Б-39/02-09 (922/3286/21).
Відповідач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервалів часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.
З огляду на зазначене, надсилання судової кореспонденції на юридичну адресу відповідача та її неотримання з відповідної причини вважається належним підтвердженням виконання судом вимог процесуального законодавства щодо повідомлення учасника справи про розгляд спору.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 904/4076/23.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанови Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20 тощо).
Також, суд повідомляв про розгляд справи № 916/3766/24 шляхом розміщення публікацій на сайті "Судова влада України", що підтверджується наявними в матеріалах справи роздруківками.
Отже, судом було вчинено всі необхідні дії щодо повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, про можливість вчинення відповідних процесуальних дій, зокрема надано можливість викласти свої заперечення проти задоволення позовних вимог.
Відповідач в жодне судове засідання не з'явився, про поважність причин неявки суд жодного разу не повідомив; відзиву на позовну заяву не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про належне повідомлення учасника судового процесу (відповідача) про розгляд справи № 916/3766/24.
Оскільки відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, суд у відповідності до ч. 13 ст. 8, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Згідно з інформацією наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 19.12.2023 проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу №1000681070007042204, якою змінено найменування юридичної особи ТОВ "БУД СЕРВІС 2016" на ТОВ "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ", а також місцезнаходження юридичної особи, зокрема з адреси: м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд. 93, кім. 446 на адресу: м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25.
Рішенням адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2023 №60/150-р/к у справі №28/60/29-рп/к.19 постановлено визнати, що ТОВ "БУД СЕРВІС 2016" вчинив порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів; накладено на ТОВ "БУД СЕРВІС 2016" штраф у загальному розмірі 544 000 грн.
Рішення від 27.12.2023 № 60/150-р/к у справі № 28/60/29-рп/к.19 супровідним листом від 27.12.2023 № 60-02/5424 направлено засобами поштового зв'язку ТОВ "БУД СЕРВІС 2016" на адресу: 03127, м. Київ, пр-т. Голосіївський, буд. 93, кім. 446, із рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0600042791382, яке повернуто з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".
У подальшому інформація про прийняте рішення № 60/150-р/к була оприлюднена в газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" від 16.02.2024 №34 (7694).
5. Позиція суду.
Згідно з ч. ч. 1, 4 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Закону України "Про захист економічної конкуренції", Закону України "Про Антимонопольний комітет України".
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.
Частиною 2 статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: 1) здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; 2) контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; 3) сприяння розвитку добросовісної конкуренції; 4) методичного забезпечення застосування законодавства про захист економічної конкуренції; 5) здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель; 6) проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".
Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України "Про захист економічної конкуренції" державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України. Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та користувачів від його порушень у сфері медіа здійснюються органами Антимонопольного комітету України у порядку, передбаченому Законом України "Про медіа".
Приписами статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; звертатися до суду з позовами, заявами і скаргами у зв'язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції, а також із запитами щодо надання інформації про судові справи, що розглядаються цими судами відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 1 та пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Антиконкурентними узгодженими діями, зокрема, визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що з метою запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, підвищення передбачуваності його застосування Антимонопольний комітет України чи адміністративна колегія Антимонопольного комітету України може надавати суб'єктам господарювання на підставі наданої ними інформації висновки у формі рекомендаційних роз'яснень щодо відповідності дій цих суб'єктів господарювання положенням статей 6, 10, 13 цього Закону та статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.
В силу приписів ст. 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.
Відповідно до ст. 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, клопотання, позови, скарги до суду, в тому числі, зокрема, про стягнення несплаченої у добровільному порядку пені.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб. У разі, якщо вручити рішення, розпорядження, немає можливості, зокрема, внаслідок: відсутності фізичної особи за останнім відомим місцем проживання (місцем реєстрації); відсутності посадових осіб чи уповноважених представників суб'єкта господарювання, органу адміністративно-господарського управління та контролю за відповідною юридичною адресою, рішення, розпорядження органів Антимонопольного комітету України вважається таким, що вручене відповідачу, через десять днів з дня оприлюднення інформації про прийняте рішення, розпорядження в офіційному друкованому органі (газета Верховної Ради України "Голос України", газета Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр", "Офіційний вісник України", друковані видання відповідної обласної ради за останнім відомим місцем проживання чи місцем реєстрації, юридичної адреси відповідача).
Відповідно до п. 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 №5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 за №90/299 (із змінами і доповненнями) рішення у справі надається для виконання відповідно до частини першої статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Крім осіб, яким рішення надано на виконання відповідно до абзацу першого цього пункту, рішення у справі (витяг з нього, що не містить інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення Комітету інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі) надсилається особам, які брали участь у справі.
Рішення, прийняте за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції оприлюднюється на офіційному веб-сайті Комітету протягом 10 робочих днів з дня його прийняття. Рішення підлягає оприлюдненню в повному обсязі, крім інформації, яка визначена як інформація з обмеженим доступом. Інформація з обмеженим доступом має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, який забезпечує достатній її захист та достатню прозорість щодо обґрунтування органом Комітету прийнятого рішення.
Частиною 2 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання. Рішення та розпорядження органу Антимонопольного комітету України набирають чинності з дня їх прийняття.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу. Встановлені у рішенні органу Антимонопольного комітету України зобов'язання, передбачені статтею 48 цього Закону, підлягають виконанню у двомісячний строк з дня одержання рішення органу Антимонопольного комітету України, якщо інше не передбачено законом або цим рішенням.
Частиною 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня в розмірі півтора відсотки від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
Згідно з ч. 7 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені, органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.
Відповідно до ч. 9 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.
Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.
Частинами 1 та 2 статті 62 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що строки, в межах яких вчиняються відповідні дії, зокрема при розгляді заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання, при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції тощо, встановлюються законодавством про захист економічної конкуренції, а також органами Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України. Зазначені строки визначаються календарною датою, зазначенням події, що повинна неминуче настати, чи періодом часу. Перебіг строку, який обчислюється роками, місяцями або днями, починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок. Строк, який обчислюється роками, закінчується у відповідний місяць і число останнього року строку. Строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в останній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Останній день строку триває до 24 години, але, коли в цей строк необхідно було вчинити дію в Антимонопольному комітеті України чи його територіальному відділенні, строк закінчується в момент закінчення робочого дня.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно із ст. ст. 78, 79 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши безпосередньо в судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи, судом встановлено, що органом АМК дотримано порядок (у спосіб та у межах повноважень) повідомлення відповідача щодо стану розгляду антимонопольної справи (направлення відповідачу інформації починаючи з прийняття розпорядження про початок розгляду справи та закінчуючи направленням прийнятого за результатами розгляду справи рішення АМК).
При цьому всі прийняті Відділенням АМК рішення, які передували прийняттю рішення від 27.12.2023 №60/150-р/к за результатами розгляду справи №28/60/29-рп/к.19 щодо ТОВ "БУД СЕРВІС 2016", направлялися відповідачу на актуальну чинну адресу місця реєстрації, у т.ч. і на електронну адресу, та, з у рахуванням того, що такі повідомлення поверталися за закінченням терміну зберігання відповідно до положень пункту 26 Правил також розміщувалися на сайті АМК.
Як вбачається з розділу 1 «Процесуальні дії» досліджуваного рішення АМК:
Розпорядженням адміністративної колегії Відділення від 19.03.2019 № 60/29-рп/к (далі - Розпорядження) розпочато розгляд справи № 28/60/29-рп/к.19 за ознаками вчинення ТОВ «БУД СЕРВІС 2016» і ТОВ «АНТАР СІТІ» порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
Листами від 20.03.2019 № 60-02/1579 (отримано відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303508843170), від 20.03.2019 № 60-02/1580 (отримано відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303508843162) ТОВ «БУД СЕРВІС 2016» і ТОВ «АНТАР СІТІ» відповідно було надіслано копію Розпорядження.
Листами від 30.08.2023 № 60-02/3724 (повернуто за закінченням терміну зберігання) та від 30.08.2023 № 60-02/3727 (повернуто за закінченням терміну зберігання) ТОВ «БУД СЕРВІС 2016» і ТОВ «АНТАР СІТІ» відповідно було направлено копію подання про попередні висновки у справі № 28/60/29-рп/к.19 (далі - Подання).
Листом від 06.12.2023 № 60-02/5137 копію Подання було повторно надіслано на електронну адресу ТОВ «БУД СЕРВІС 2016» - budcervic2016@ukr.net (інформація щодо отримання вказаного листа відсутня).
Враховуючи зазначене, керуючись пунктом 26 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19 квітня 1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 6 травня 1994 року за № 90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29 червня 1998 року № 169-р) (із змінами і доповненнями) (далі - Правила розгляду справ), на офіційному веб-сайті Антимонопольного комітету України 01.12.2023 було розміщено інформацію про попередні висновки та про дату, час і місце розгляду справи № 28/60/29-рп/к.19.
Зауважень та/або заперечень до змісту Подання ТОВ «БУД СЕРВІС 2016» і ТОВ «АНТАР СІТІ» не надали.
Отже, з усіма процесуальними діями АМК, які передували прийняттю ним рішення, відповідач у справі мав змогу ознайомитися, проте зауважень та/або заперечень до змісту таких рішень (розпоряджень) не надав.
Надаючи оцінку обставинам направлення рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2023 №60/150-р/к у справі №28/60/29-рп/к.19 щодо ТОВ "БУД СЕРВІС 2016", яке станом на 27.12.2023 змінило найменування на ТОВ "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" та місцезнаходження на м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25, на його стару адресу, яке повернулося на адресу позивача з відміткою «за закінченням терміну зберігання» суд виходить з такого.
Оскільки позивачем належним чином здійснено повідомлення відповідача щодо антимонопольної справи в порядку, визначеному Законом та Правилами дій щодо інформування суб'єкта господарювання про наявність відкритої щодо нього справи, у т.ч. числі і встановлений факт оприлюднення позивачем Рішення АМК у газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" від 16.02.2024 №34 (7694), та відповідно до наданих ним пояснень щодо оприлюднення такого рішення в порядку пункту 33 Правил на офіційному веб-сайті Комітету протягом 10 робочих днів з дня його прийняття, суд доходить висновку, що відповідач був обізнаний про наявність відкритої щодо нього антимонопольної справи та, відповідно, також не був обмежений в праві цікавитися щодо її перебігу, у т.ч. і результату вирішення такого питання щодо нього.
У вирішенні цього спору, суд ураховує Постанову ВС у даній справі від 19.06.2025 та бере до уваги висновки Верховного Суду, які викладені у постанові від 07.08.2018 №915/1180/17, згідно з якими: "…припис частини першої статті 56 Закону не ставить вручення рішення, прийнятого органом Антимонопольного комітету України, суб'єктові господарювання шляхом оприлюднення інформації про таке рішення в офіційному друкованому органі у залежність від попереднього (до такого оприлюднення) надіслання цьому суб'єкту господарювання відповідного рішення поштовим зв'язком".
У цьому аспекті суд бере також до уваги висновок Верховного Суду згідно з яким, під час розгляду справ про зобов'язання відповідача виконати рішення АМК і яке є чинним, не скасовано/не визнано недійсним, та є обов'язковим до виконання в силу приписів статті 56 Закону, у суду відсутнє право розглядати питання, які стосуються наявності/відсутності можливості виконання відповідачем в антимонопольній справи рішення АМК (близька за змістом правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі №902/600/23 та від 29.02.2024 у справі №910/9093/23).
За встановлених судом обставин, вищевказане рішення позивача вважається таким, що вручене відповідачу 26.02.2024.
Отже, з урахуванням положень абз. 1 ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач накладений рішенням органу Антимонопольного комітету України штраф мав сплатити на користь бюджету у строк не пізніше 26.04.2024 (включно).
При цьому, суд враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.06.2025 у даній справі, згідно яких факт вручення рішення АМК може мати значення лише у вирішенні питання щодо правильності нарахування пені, оскільки встановлює юридичний факт для відліку її нарахування. У свою чергу штраф, накладений рішенням органу АМК, є існуючим визначеним Законом зобов'язанням, яке не ставиться у залежність від зміни найменування суб'єкта господарювання та/або зміни його місцезнаходження.
Станом на день розгляду спору судом, штраф та пеня не сплачені, доказів на підтвердження їх оплати відповідачем не надано.
Отже, приймаючи до уваги, що рішення адміністративної колегії Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.12.2023 №60/150-р/к у справі №28/60/29-рп/к.19 у встановленому законом порядку не оскаржено та є обов'язковим до виконання, натомість матеріали справи не містять доказів його виконання відповідачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу в розмірі 544 000 грн є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Ураховуючи наявність обставин прострочення відповідачем сплати штрафу, накладеного позивачем вищевказаним рішенням, суд, перевіривши наведений позивачем в позовній заяві розрахунок пені (а.с. 3-4, т.1) та врахувавши положення ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо обмеження розміру пені розміром штрафу, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача стосовно стягнення з відповідача суми пені в розмірі 544 000 грн.
Відповідач належних та допустимих доказів на спростування позиції позивача та наданих ним доказів не надав.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За вищевказаних обставин, позов Північного міжобласного ТВ АМКУ підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо судових витрат.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у пункті 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц, постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 907/418/21, від 27.03.2023 у справі № 910/25118/15).
Ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
П. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи суд має право прийняти додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.
У випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (пункт 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
Велика Палата Верховного Суду в ухвалах від 30.03.2021 у справі №911/2390/18, від 19.01.2023 у справі № 500/2632/19 зазначила, що у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом з тим у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції, то розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
В даному випадку, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.11.2024 позивачем сплачено судовий збір в сумі 24 480 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 770 від 12.12.2024, та за подання касаційної скарги на зазначене рішення та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 в сумі 32 640 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 59 від 20.02.2025.
Враховуючи те, що за результатами нового розгляду господарським судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг, зазначені витрати, понесені позивачем, стягуються з відповідача.
Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 123, 129, 219, 232, 233, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 40331527) в дохід загального фонду Державного бюджету України за кодом бюджетної класифікації 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», на р/р (ІВАN): UA518999980313050106000015744, код ЄДРПОУ 37607526, отримувач: ГУК в Од.обл./ м.Одеса/21081100, штраф у розмірі 544 000 грн (п'ятсот сорок чотири тисячі гривні) та пеню у розмірі 544 000 грн (п'ятсот сорок чотири тисячі гривні).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАСТАЙ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 25; ідентифікаційний код юридичної особи: 40331527) на користь Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45; ідентифікаційний код юридичної особи: 21602826) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 16 320 грн (шістнадцять тисяч триста двадцять гривень), судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 24 480 грн (двадцять чотири тисячі чотириста вісімдесят гривень), судовий збір за подання касаційної скарги в розмірі 32 640 грн (тридцять дві тисячі шістсот сорок гривень).
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено та підписано 14 листопада 2025 року.
Суддя О.О. Мусієнко