65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"03" листопада 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1853/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.
при секретарі судового засідання Лещенко Л.С.
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження
справу №916/1853/25
за позовом Департаменту комунальної власності Одеської міської ради
до відповідача Благодійної організації благодійний фонд “Холідейз»
про стягнення 338 938 грн.
за участю представників:
від позивача: Бондар А.Г. /самопредставництво/
від відповідача: не з'явився
Департамент комунальної власності Одеської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Благодійної організації благодійний фонд «Холідейз» неустойки за прострочення повернення об'єкта оренди в розмірі 338 938 грн., а також витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним поверненням відповідачем об'єкту оренди за договором оренди №179/18 від 21.06.2018.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.05.2025 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради залишено без руху та останньому встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів з дня вручення даної ухвали суду.
21.05.2025 за вх.№16188/25 господарським судом одержано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.05.2025 позовну заяву Департаменту комунальної власності Одеської міської ради прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.07.2025.
У підготовчому засіданні 02.07.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.07.2025.
У підготовчому засіданні 21.07.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою закрито підготовче провадження та призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 18.08.2025.
У судовому засіданні 18.08.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою оголошено перерву в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті до 17.09.2025.
17.09.2025 судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Смелянець Г.Є. на лікарняному з 08.09.2025 по 17.09.2025 включно та ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.09.2025 призначено судове засідання щодо розгляду справи по суті на 15.10.2025.
У судовому засіданні 15.10.2025 судом постановлено ухвалу без оформлення окремого документа, якою задоволено усне клопотання представника позивача та у судовому засіданні щодо розгляду справи по суті оголошено перерву до 03.11.2025.
У судовому засіданні 03.11.2025, за участю представника позивача, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідач у судові засідання як у підготовчому провадженні, так і під час розгляду справи по суті, не з'явився, відзив на позов до суду не надав.
Про розгляд даної справи відповідач повідомлений належним чином шляхом надіслання ухвал суду в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача, про що в матеріалах справи наявні відповідні довідки про доставку електронного документу.
Окрім того, відповідача про розгляд даної справи повідомлено шляхом розміщення оголошення в мережі Інтернет на офіційному сайті судової влади, та шляхом направлення телефонограми.
Отже, враховуючи, вжиття господарським судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідачів про розгляд даної справи, та забезпечення реалізації відповідачами своїх прав на судовий захист, в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, а також враховуючи строки розгляду даної справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.
Обставини справи, встановлені судом.
За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №3626682618 від 22.01.2024 власником будівлі загальною площею 5806,8 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 3, є територіальна громада міста Одеси.
21.06.2018 між Департаментом комунальної власності Одеської міської ради (Орендодавець, позивач) та Благодійною організацією благодійний фонд «Холідейз» (Орендар, відповідач) укладений договір оренди №179/18 нежилого приміщення, згідно з яким Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежилих приміщень першого поверху будівлі літ. «А» загальною площею 314,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 3 (КП «Міськзелентрест»). Ринкова вартість об'єкта оренди становить 1 341 600 гривень 00 копійок (без урахування податку на додану вартість ). Звіт про незалежну оцінку вартості об'єкта оренди складений ТОВ «ОФ «АБАКУС» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 186/18 виданий 02.03.2018 Фондом державного майна України.
Відповідно до п.1.3 договору термін дії договору оренди становить з 21.06.2018 до 21.05.2021.
Згідно з п.2.1 договору орендна плата визначається на підставі статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою кабінету Міністрів України 04.10.1995 № 1846 року зі змінами та доповненнями; рішень Одеської міської ради та виконкому Одеської міської ради.
Відповідно до п.2.2 договору за орендоване приміщення Орендар, зобов'язується сплачувати орендну плату, що становить за перший, після підписання договору оренди, місяць 16 904 гривні 16 копійок (без урахування податку на додану вартість) та є базовою ставкою орендної плати за місяць. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Розподіл щомісячної суми орендної плати та перерахування її на рахунки балансоутримувача та орендодавця проводиться орендарем у порядку, визначеному рішенням Одеської міської ради про бюджет міста на відповідний бюджетний рік. Податок на додану вартість розраховується відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно з п.4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання Орендар зобов'язаний у 15-денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі їх в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки, у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди.
Відповідно до п.4.10 договору у випадку припинення дії цього Договору, у зв'язку із закінченням строку чи дострокового розірвані договору, Орендар сплачує неустойку в розмірі подвійної орендної плати з урахуванням щомісячного індекс і інфляції по день підписання акта приймання-передачі приміщення.
Згідно з п.7.8 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором.
В матеріалах справи наявний акт від 21.06.2018 прийому-передачі частини нежилих приміщень першого поверху будівлі літ. «А» до договору оренди від 21.06.2018 №179/18, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 3.
В подальшому вносились зміни до договору оренди вносилися зміни в частині розміру орендної плати про що між сторонами укладені відповідні додаткові договори від 19.09.2018 №1 та від 29.12.2018 №2.
Згідно з умовами Додаткового договору №2 від 29.12.2018 сторони погодили викласти п.2.2 договору у новій редакції: «За орендоване приміщення Орендар зобов'язується сплачувати орендну плату з 01.01.2019 до 31.12.2019 року, що розраховано на 01.12.2018 та становить 1 176,14 грн (без урахування податку на подану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць; з 01.01.2020, що розраховано на 01.12.2018 та становить 17 642,04 грн (без урахування податку на подану вартість та індексу інфляції) та є базовою ставкою орендної плати за місяць».
Додатковим договором №3 від 22.05.2019 сторони погодили викласти п.1.1 договору у наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування частину нежилих приміщень першого поверху будівлі літ. «А» загальною площею 314,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 3 (Балансоутримувач КП «Одескомунтранс»)».
26.08.2024 між сторонами у справі та балансоутримувачем підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення, згідно з яким комісією у складі: начальник орендного відділу, головний спеціаліст орендного відділу, в присутності Благодійної організації Благодійного фонду «ХОЛІДЕЙЗ», склали акт передачі Орендодавцю частину нежилих приміщень першого поверху будівлі літ. «А», загальною площею 314,3 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 3 (балансоутримувач - Комунальне підприємство «Одескомунтранс»), за згодою сторін.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/2144/24 позов задоволено частково. Стягнуто з Благодійної організації благодійний фонд «Холідейз» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість за договором оренди нежилого приміщення №179/18 від 21.06.2018 у сумі 109 394,04 грн., пеню в сумі - 2 828,24 грн. та неустойку за прострочення повернення об'єкту оренди в сумі 205 001,52 грн. Стягнуто з Благодійної організації благодійний фонд «Холідейз» на користь Одеської обласної прокуратури витрати по сплаті судового збору у розмірі 32 434,36 грн. В решті позову відмовлено.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 у справі №916/2144/24 рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/2144/24 змінено в частині стягнення неустойки за прострочення повернення об'єкту оренди, в решті рішення залишено без змін, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення у наступній редакції: « 2.Стягнути з Благодійної організації благодійний фонд «Холідейз» на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заборгованість за договором оренди нежилого приміщення №179/18 від 21.06.2018 у сумі 109 394,04 грн., пеню в сумі - 2 828,24 грн. та неустойку за прострочення повернення об'єкту оренди в сумі 1 025 007,60 грн.».
При цьому у рішенні Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/2144/24 та у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 у справі №916/2144/24 встановлені обставини щодо періоду стягнення неустойки за прострочення повернення об'єкту оренди з 06.06.2021 по 31.03.2024.
Висновки суду.
Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).
В свою чергу припинення договору оренди свідчить про відсутність у орендаря правових підстав для подальшого користування об'єктом оренди, оскільки користування майном за договором є правомірним, якщо воно відповідає умовам укладеного договору та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб'єктів договірних правовідносин.
Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов'язання у сфері орендних відносин.
Після спливу строку дії договору невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду).
Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
Так, в силу положень ч. 2 ст. 785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка, стягнення якої передбачено частиною другою статті 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.
Водночас неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі № 915/1429/19, зі змісту частини четвертої статті 291 ГК України вбачається, що правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України. Аналіз частини першої статті 759 та частини першої статті 785 ЦК України дозволяє дійти висновку, що договір найму (оренди) зумовлює право наймача (орендаря) користуватися орендованим майном впродовж строку дії договору із сплатою наймодавцю (орендодавцю) орендної плати, погодженої умовами договору оренди; припинення договору найму зумовлює обов'язок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Невиконання наймачем обов'язку щодо поверненні речі є підставою для виникнення права наймодавця на застосування до наймача особливого виду майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, який полягає у сплаті наймачем, який прострочив виконання обов'язку щодо повернення речі, неустойки у вигляді подвійної плати за користування річчю за час прострочення відповідно до частини другої статті 785 ЦК України. Особливий статус зазначеної неустойки обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди виникає після закінчення дії договору оренди, і наймодавець (орендодавець) в цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші засоби стимулювання до виконання, окрім використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном. При здійсненні оцінки правомірності заявлених вимог про стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України обов'язковим для суду є врахування обставин невиконання орендарем зобов'язання щодо неповернення майна в контексті його добросовісної поведінки як контрагента за договором оренди, та її впливу на обставини неповернення майна орендодавцеві зі спливом строку дії орендних правовідносин.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 24.10.2019 у справі №904/3315/18, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.
Зі змісту статей 610, 611, 612 ЦК України вбачається, що невиконання зобов'язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, встановлених договором або законом, зокрема, неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України. Законодавцем у частині першій статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Для застосування наслідків, передбачених частиною другою статті 785 ЦК України, необхідна наявність вини (умислу або необережності) в особи, яка порушила зобов'язання, відповідно до вимог статті 614 ЦК України. Тобто, судам необхідно встановити обставини, за яких орендар мав можливість передати майно, що було предметом оренди, але умисно цього обов'язку не виконав.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові 02.09.2014 у справі №3-85гс14, а також Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові 11.04.2018 у справі №914/4238/15, постанові 24.04.2018 у справі №910/14032/17 та у постанові 09.09.2019 у справі №910/16362/18.
До предмета доказування при вирішенні спорів щодо стягнення неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України як подвійної плати за користування орендованим майном після спливу строку дії договору оренди входять обставини, пов'язані невжиттям орендарем належних заходів щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди за наслідком припинення орендних правовідносин, за відсутності умов, які б перешкоджали орендарю вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк; умисним ухиленням орендаря від обов'язку щодо повернення орендодавцю об'єкта оренди; утриманням орендованого майна у володінні орендаря та перешкоджанням орендарем у доступі орендодавця до належного йому об'єкта оренди; відсутністю з боку орендодавця бездіяльності та невчиненням ним дій, спрямованих на ухилення від обов'язку прийняти орендоване майно від орендаря та оформити повернення наймачем орендованого майна.
Обставини вчинення орендарем дій з повернення орендованого майна та відсутність у нього умислу на ухилення від повернення об'єкта оренди виключають можливість застосування орендодавцем до орендаря відповідальності у вигляді неустойки в порядку частини другої статті 785 ЦК України.
Аналогічну правову позицію викладено Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №910/1806/17, Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.12.2019 у справі №910/20370/17.
В даному випадку судом встановлено, що на підставі укладеного між сторонами договору оренди №179/18 від 21.06.2018 нежилого приміщення, відповідачу було передане в строкове платне користування частину нежилих приміщень першого поверху будівлі літ. «А» загальною площею 314,3 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 3 із терміном дії договору оренди до 21.05.2021.
Також у рішенні Господарського суду Одеської області від 27.11.2024 у справі №916/2144/24 та у постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 у справі №916/2144/24 встановлені обставини щодо періоду стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення об'єкту оренди з 06.06.2021 по 31.03.2024.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Поряд з цим, у справі наявний у справі акт прийому-передачі нежитлового приміщення від 26.08.2024, який свідчить про повернення відповідачем орендованого нерухомого майна 26.08.2024.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача неустойки за невиконання відповідачем свого обов'язку повернути позивачу орендоване майно за період з 01.04.2024 по 26.08.2024.
При цьому матеріали справи не містять доказів умисного ухилення орендодавця - Департаменту комунальної власності Одеської міської ради щодо прийняття об'єкта оренди від орендаря після закінчення строку дії договору, або ухилення орендодавця від підписання акта приймання-передачі орендованого майна, а також доказів, які свідчать про наявність перешкод у орендаря вчасно повернути майно орендодавцю у визначений договором оренди строк.
Перевіривши наявний в матеріалах справи розрахунок неустойки, який здійснений позивачем за період з 01.04.2024 по 26.08.2024, та згідно з яким розмір неустойки становить 338 938 грн., господарським судом встановлено наступне.
Пунктом 185.1. ст.185 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до п.188.1. ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
При цьому у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №916/1319/19 викладено наступний висновок щодо застосування норм права.
Податковим Кодексом України, як спеціальним нормативним актом, що визначає будь-які питання щодо оподаткування, елементи податку, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування, не передбачено включення до бази оподаткування податком на додану вартість будь-яких заходів юридичної відповідальності за порушення господарських зобов'язань юридичною особою, а навпаки, прямо зазначено про те, що до складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені). При цьому, для цілей оподаткування законодавцем не передбачено виключень щодо спеціальної неустойки, передбаченої частиною другою статті 785 ЦК України.
Виходячи з аналізу частини другої статті 785 ЦК України, неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення її повернення, враховуючи природу її виникнення, не генерує додану вартість, оскільки не є товаром або послугою, її виникнення не пов'язане з впливом дій виробника/надавача послуг, розмір такої неустойки не залежить від вартості використаних продавцем/надавачем послуг сировини, інших товарів та додаткових послуг.
Неустойка, нарахована на підставі частини другої статті 785 ЦК України є спеціальною санкцією за порушення законодавства, вона не може бути об'єктом оподаткування податком на додану вартість в силу своєї правової природи як міри відповідальності.
З огляду на таке, Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що при розрахунку розміру неустойки згідно з частиною другою статті 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму до її складу не включається податок на додану вартість, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном.
За таких обставин, господарським судом самостійно, не виходячи при цьому за межі заявленого позивачем періоду прострочення, здійснено розрахунок неустойки, розмір якої за період з 01.04.2024 по 26.08.2024 за розрахунком суду становить 282 448,36 грн., які підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.
На підставі ст.129 ГПК України судові витраті щодо сплати судового збору покладаються на обох сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов Департаменту комунальної власності Одеської міської ради задовольнити частково.
2.Стягнути з Благодійної організації благодійний фонд “Холідейз»(65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 55, код ЄДРПОУ 41136538) на користь Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595) неустойку за прострочення повернення об'єкта оренди в розмірі 282 448 (двісті вісімдесят дві тисячі чотириста сорок вісім) грн. 36 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 236 (чотири тисячі двісті тридцять шість) грн. 73 коп.
3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено 13.11.2025.
Суддя Г.Є. Смелянець