14 листопада 2025 року Справа № 915/310/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: фізичної особи-підприємця Бордюжи Наталії Вячеславівни,
до відповідача: Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль»,
про: розірвання договору та зобов'язання вчинити дії, -
Господарським судом Миколаївської області розглядається справа за позовом Бордюжи Наталії Вячеславівни до Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоелектроцентраль», за такими вимогами:
- розірвати договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, укладений 01.11.2021 між Приватним акціонерним товариством “Миколаївська теплоелектроцентраль» та фізичною особою-підприємцем Бордюжею Наталією Вячеславівною;
- зобов'язати Приватне акціонерне товариство “Миколаївська теплоелектроцентраль» припинити нарахування плати за послуги з централізованого опалення нерухомого майна за адресою: м.Миколаїв, просп.Центральний 265/6 та 265/7 з моменту відключення вказаних приміщень.
Ухвалою від 15.10.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14.11.2025.
06.11.2025 від представника позивача до суду надійшла заява б/н від 05.11.2025 (вхід.№15606/25), в якій останній, посилаючись на положення ст.ст.46, 191 ГПК України, відмовляється від позову та просить закрити провадження у даній справі.
Розглянувши заяву позивача про відмову від позову, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.14 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Складовою зазначеного принципу є можливість суб'єкта відмовитися від свого права чи інтересу. Тобто право особи на звернення до суду з позовом рівною мірою стосується й права такої особи на відмову від такого позову або частини позовних вимог (ухвала Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №916/3844/19).
Відмова від позову є формою реалізації принципу диспозитивності господарського судочинства (ухвала Верховного Суду від 12.08.2021 у справі №927/739/17).
Судом враховано, що за приписами п.1 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до приписів ст.191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Пунктом 4 ч.1 ст.231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Судом встановлено, що повноваження представника позивача - адвоката Когіна Андрія Валерійовича не обмеженні договором про надання правничої допомоги б/н від 01.02.2025 та ордером Серії ВЕ №1147816 від 26.02.2025.
Приймаючи до уваги, що відмова позивача від позову не суперечить законодавству і не порушує чиїсь права, чи охоронювані законом інтереси, вона приймається судом.
За вказаних обставин, провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Суд роз'яснює учасникам справи, що за приписами ч.3 ст.231 ГПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Керуючись ст.ст.46, 191, п.4 ч.1 ст.231, ст.ст.234, 235 ГПК України, суд, -
1. Закрити провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В.Мавродієва