79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
14.11.2025 Справа № 914/2604/25
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Юлії СУХОВИЧ розглянув матеріали справи
за позовом Приватного підприємства “Щит Колекс», місто Львів
до відповідача Фізичної особи підприємця Мних Марії Ярославівни, село Запитів, Львівський район, Львівська область
про стягнення заборгованості в сумі 3 976,40 грн.
Без виклику сторін.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Щит Колекс» до Фізичної особи підприємця Мних Марії Ярославівни про стягнення заборгованості за договором №1729/КТС на централізовану охорону об'єкту в сумі 3 976,40 грн, з яких 3 800,00 грн основний борг, 105,02 грн пеня, 60,30 грн інфляційні втрати та 11,08 грн три проценти річних.
Ухвалою від 01.09.2025 суд залишив без руху позовну заяву Приватного підприємства “Щит Колекс» та надав позивачу строк для усунення недоліків.
У зв'язку з усуненням допущених недоліків позовної заяви, Господарський суд Львівської області ухвалою від 15.09.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, постановив здійснювати розгляд справи без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Копія ухвали Господарського суду Львівської області від 15.09.2025 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, була доставлена позивачу та його представнику до їх електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронних листів від 17.09.2025.
19.09.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів (вх.№24894/25).
12.11.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшло клопотання (вх.№ 30310/25) про долучення доказів.
Ухвала суду від 15.09.2025 про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи, надсилалась відповідачу на адресу вказану у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, а саме: 80461, Львівська область, Львівський район, село Запитів, вулиця Козацька, будинок 5.
17.10.2025 на адресу суду повернувся поштовий конверт (штрихкодовий ідентифікатор 0601193881053) з рекомендованим відправленням відповідачу ухвали суду від 15.09.2025 про відкриття провадження у справі за юридичною адресою: 80461, Львівська область, Львівський район, село Запитів, вулиця Козацька, будинок 5, з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення є: “адресат відсутній за вказаною адресою».
Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.
Відповідач зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо їх, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.
Оскільки суд здійснював розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, тобто без можливості для відповідача взяти участь у судовому засіданні і викласти свої заперечення проти задоволення позову, право відповідача надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, передбачене статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, могло бути реалізоване шляхом подання відзиву.
Від відповідача не надходили заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження чи клопотання про її розгляд у судовому засіданні з повідомленням сторін. Відзив на позов також не подано.
Згідно зі статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У зв'язку із закінченням строку наданого для вирішення спору, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення рішення у справі.
Суть спору та правова позиція учасників справи.
Позиція позивача.
Позов обґрунтовано тим, що на виконання укладеного між сторонами договору №1729/ТС-КТС на централізовану охорону об'єкту від 02.10.2023 позивачем (виконавцем) було надано відповідачу (замовнику) послуги із здійснення охорони об'єкта згідно дислокації (додаток №3 до договору), а саме приміщення магазину «ZОО RAY», що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Степана Бандери, 41, за допомогою технічних засобів охорони та кнопки тривожної сигналізації.
Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 3 800,00 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати, відповідачу нараховано пеню в сумі 105,02 грн, інфляційні втрати в сумі 60,30 грн та три проценти річних в сумі 11,08 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 3 976,40 грн заборгованості, з яких 3800,00 грн основного боргу, пені в сумі 105,02 грн, інфляційні втрати в сумі 60,30 грн та три проценти річних в сумі 11,08 грн.
Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено, що позивач очікує понести у зв'язку з розглядом справи витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
02.10.2023 між Приватним підприємством “Колекс-1», в особі директора Джуфера Віталія Ігоровича, що діє на підставі протоколу загальних зборів учасників Приватного підприємства «КОЛЕКС-1» № 03/08/2023-2 від 03 серпня 2023 (надалі по тексту рішення - позивач, згідно з договором - виконавець) з однієї сторони і Фізичною особою-підприємцем Мних Марією Ярославівною, що діє на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань ( надалі по тексту рішення - відповідач, згідно з договором - замовник), було укладено договір №1729/ТС-КТС від 02.10.2023 про надання охоронних послуг (надалі по тексту рішення - договір)
Відповідно пункту 2.3.3 «Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 №960, на підставі документів, що підтверджують повноваження щодо володіння, користування або розпорядження майном об'єкта», замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону об'єкт, згідно дислокації (Додаток№ 3), за допомогою технічних засобів охорони та кнопки тривожної сигналізації. ( пункту 1.1. договору).
Відповідно пункту 2.3.3 договору виконавець не вступає у володіння цим майном виконавець приймає на себе зобов'язання про надання централізованої охорони об'єкту в цілому шляхом забезпечення його цілісності і збереження майна замовника, що в ньому знаходиться, у період перебування об'єкту під охороною.
Згідно з пунктом 1.7 договору сума вартості послуг та умови розрахунків визначаються сторонами на основі розрахунку, що додається до договору (Додаток № 1). В разі зміни норм витрат на охорону, у тому числі при проведенні державної індексації доходів населення, інших заходів, що викликають зростання (зменшення) витрат на утримання охорони, вартість охоронних послуг змінюється на підставі наданого виконавцем обґрунтованого розрахунку без переоформлення договору за погодженням замовника, що оформляється угодою про узгодження договірної ціни, яка набирає чинності з моменту підписання сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.
Сторонами укладено додаток №1 до договору № 03/08/2023-2 від 03 серпня 2023, пунктом 1 яким якого визначено, що вартість послуг виконавця не залежить від фактичного часу охорони та за один календарний місяць складає суму: 450 (чотириста п'ятдесят) грн без ПДВ.
Пунктом 2 додатка №1 до договору сторони узгодили, що сума сплачується як передоплата на розрахунковий рахунок виконавця до 5 (п'ятого) числа кожного поточного місяця.
Розмір оплати, тарифи та здійснення послуг з охорони може змінюватися за взаємною згодою сторін, виходячи із зміни кількості постів, вартості одного поста та різкого знецінення національної валюти України ( пункт 3 додатка № 1 до договору).
Відповідно до пункту 4 додатка №1 до договору замовник попереджений і дає згоду на збільшення суми договору на 50 грн у разі прострочення оплати протягом 2-х місяців.
Пунктом 5 додатка №1 до договору сторони узгодили, що у разі протермінування розрахунків на надані виконавцем послуги, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Згідно з пунктом 1.12. договору, договір укладається після обладнання об'єкту засобами охоронної сигналізації і контрольної перевірки їх технічного стану та технічної захищеності об'єкту, а також після підписання сторонами акту введення в експлуатацію охоронної та тривожної сигналізації та технічного стану об'єкту (Додаток № 2).
На виконання пункту 1.12. договору та додатка №2 до договору сторонами 01.10.2023 року підписано акт введення в експлуатацію охоронної та тривожної сигналізації та технічного стану об'єкта. Цим актом сторони підтвердили, що виконавцем охоронно-тривожна сигналізація встановлена на об'єкті замовника за адресою: місто Львів, вулиця Степана Бандери, 41, відповідає нормам щодо приміщень даної категорії і виконана в повному об'ємі.
Відповідно до додатка №3 до договору охорона об'єкта здійснюється у дні і години, вказані у дислокації.
Додатком № 4 до договору сторони узгодили перелік довірених осіб для взаємовідносин з виконавцем з питань охорони об'єкта за адресою : місто Львів, вулиця Степана Бандери, 41.
Додатком № 5 до договору сторонами підписана інструкція з користування засобами сигналізації.
Відповідно пункту 3.13. договору надання послуг сторонами підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), який підписується сторонами. Акт виконаних робіт (наданих послуг) виконавець надає замовнику в останній робочий день місяця, в якому надавалися послуги. Якщо протягом подання (надсилання) замовнику акта виконаних робіт (наданих послуг) виконавець протягом 7 (семи) робочих днів не отримує, підписаного замовником примірника цього акту або мотивованої відмови, вважається, що послуги замовником прийняті в повному обсязі та акт підписаний двома сторонами.
Приватне підприємство “Щит Колекс» (позивач) надало послуги на централізовану охорону об'єкту Фізичній особі підприємцю Мних Марії Ярославівні (відповідач) на загальну суму 7 200,00 грн згідно наявних в матеріалах справи актів надання послуг:
- акт № 2192 від 31.10.2023 на суму 450,00 грн;
- акт №2878 від 30.11.2023 на суму 450,00 грн;
- акт №3564 від 28.12.2023 на суму 450,00 грн;
- акт №641 від 31.01.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №1269 від 29.02.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №1898 від 31.03.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №2513 від 30.04.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №2831 від 31.05.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №3820 від 30.06.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №4463 від 31.07.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №4972 від 31.08.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №4972 від 30.09.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №6361 від 31.10.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №6961 від 30.11.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №7655 від 31.12.2024 на суму 450,00 грн;
- акт №534 від 31.01.2025 на суму 450,00 грн;
Проте, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги згідно договору №03/08/2023-2 від 03 серпня 2023, про централізовану охорону об'єкту не провів, відтак, утворилась заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 3 800,00 грн.
Позивачем складено акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого за даними Приватного підприємства “Щит Колекс», заборгованість на користь Приватного підприємства “Щит Колекс», становить 3 800,00 грн.
Відповідач, згідно поданого акта звірки розрахунків провів на оплату на загальну суму 3 400,00 грн, а саме: 02.12.2023 на суму 450,00 грн (платіжна інструкція №8); 01.02.2024 на суму 900,00 грн (платіжна інструкція №47), 02.01.2024 на суму 450,00 грн (платіжна інструкція № 31), 03.10.2024 на суму 1 600,00 грн (платіжна інструкція №129 від 03.10.2024). Всього відповідачем здійснено оплату за надані позивачем послуги на суму 3 400,00 грн.
У зв'язку з порушенням строків оплати позивач нарахував відповідачу 105,02 грн пені, 60,30 грн інфляційні втрати та 11,08 грн три проценти річних.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача 3 976,40 грн заборгованості, з яких 3 800,00 грн основного боргу, 105,02 грн пені, 60,30 грн інфляційні втрати та 11,08 грн три проценти річних.
Висновки суду.
Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір №1729/ТС-КТС від 02.10.2023 на централізовану охорону об'єкта.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (частина 1 статті 901 Цивільного кодексу України).
В матеріалах справи акти надання послуг, а саме: акт № 2192 від 31.10.2023 на суму 450,00 грн; акт №2878 від 30.11.2023 на суму 450,00 грн; акт №3564 від 28.12.2023 на суму 450,00 грн; акт №641 від 31.01.2024 на суму 450,00 грн; акт №1269 від 29.02.2024 на суму 450,00 грн; акт №1898 від 31.03.2024 на суму 450,00 грн; акт №2513 від 30.04.2024 на суму 450,00 грн; акт №2831 від 31.05.2024 на суму 450,00 грн; акт №3820 від 30.06.2024 на суму 450,00 грн; акт №4463 від 31.07.2024 на суму 450,00 грн; акт №4972 від 31.08.2024 на суму 450,00 грн; акт №4972 від 30.09.2024 на суму 450,00 грн; акт №6361 від 31.10.2024 на суму 450,00 грн; акт №6961 від 30.11.2024 на суму 450,00 грн; акт №7655 від 31.12.2024 на суму 450,00 грн; акт №534 від 31.01.2025 на суму 450,00 грн.
Враховуючи положення пункту 3.13. договору вказані акти вважаються підписаними двома сторонами.
Відповідач здійснив часткову оплату за надані послуги 02.12.2023 на суму 450,00 грн (платіжна інструкція №8); 01.02.2024 на суму 900,00 грн (платіжна інструкція №47), 02.01.2024 на суму 450,00 грн (платіжна інструкція № 31), 03.10.2024 на суму 1 600,00 грн (платіжна інструкція №129 від 03.10.2024). Всього відповідачем здійснено оплату за надані позивачем послуги на суму 3 400,00 грн.
Оскільки, відповідач порушив свої зобов'язання, оплату за надані послуги згідно договору №1729/ТС-КТС від 02.10.2023 про надання охоронних послуг не провів, відтак, утворилась заборгованість зі сплати основного боргу в сумі 3 800,00 грн.
Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно пункту 3.13. договору надання послуг сторонами підтверджується актом виконаних робіт (наданих послуг), який підписується сторонами. Акт виконаних робіт (наданих послуг) виконавець надає замовнику в останній робочий день місяця, в якому надавалися послуги. Якщо протягом подання (надсилання) замовнику акта виконаних робіт (наданих послуг) виконавець протягом 7 (семи) робочих днів не отримує, підписаного замовником примірника цього акту або мотивованої відмови, вважається, що послуги замовником прийняті в повному обсязі та акт підписаний двома сторонами.
Відповідач доказів сплати заборгованості на суму 3 800,00 грн не надав, не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що дослідженні в ході судового розгляду, відзиву на позовну заяву у строк, визначений судом, не подав, проти позову не заперечив, власного контррозрахунку не надав.
Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 3 800,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо нарахованих позивачем інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В силу статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:
1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;
2) зміна умов зобов'язання;
3) сплата неустойки;
4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Згідно часини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5 додатка №1 до договору сторони узгодили, що у разі протермінування розрахунків на надані виконавцем послуги, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
Судом перевірено розрахунок трьох процентів річних, інфляційних втрат, пені та встановлено, що позивач три проценти річних в сумі 11,08 грн, інфляційні втрати в сумі 60,30 грн та пеню в сумі 105,02 грн нарахував правильно, отже вони підлягають стягненню.
Відповідно до вимог частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту статті 77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статті 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Стандарт доказування “вірогідності доказів» на відміну від “достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку про те, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними, доказами наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Водночас до стягнення підлягає 3 800,00 грн основного боргу,105,02 грн пені, 60,30 грн інфляційних втрат, 11,08 грн 3% річних.
Розподіл судових витрат.
Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2 422,20 грн, що підтверджується платіжним дорученням №3290 від 10.07.2025.
Судовий збір відповідно до статі 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на відповідача.
Щодо вимоги про стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн, позивач має право подати докази понесення таких витрат у строк визначений частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, частиною 9 статті 165, статтями 236-238, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Мних Марії Ярославівни ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Приватного підприємства «Щит Колекс» (79040, Львівська область, місто Львів, вулиця Городоцька, будинок 359; ідентифікаційний код 34942872) 3 800,00 грн основного боргу, 105,02 грн пені, 60,30 грн інфляційні втрати, 11,08 грн три проценти річних та 2 422,40 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення набирає законної сили в порядку статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.
Рішення складено
та підписано 14.11.2025
Суддя Сухович Ю.О.