11.11.2025 Справа № 914/2748/23
Господарський суд Львівської області у складі судді Коссака С.М., при секретарі Полюхович Х.М., розглянувши матеріали подання: заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , м. Львів
про: обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України Горбатюк Любов Василівни, м. Львів
у справі №914/2748/23
за позовом: Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» - Державне підприємство “Укроборонсервіс», м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Фабрікс», м. Львів
про стягнення збитків
від заявника: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Дочірнього підприємства Державної компанії “Укрспецекспорт» - Державне підприємство “Укроборонсервіс», м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Фабрікс», м. Львів про стягнення коштів у сумі 36 209,00грн. та судовий збір у розмірі 2684,00грн. 20.11.2023 року Господарським судом Львівської області ухвалено рішення по даній справі, яким позов задоволено. 13.12.2023 року Господарським судом Львівської області видано наказ у справі.
На поштову адресу суду надійшло подання заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, м. Львів за вх.№4757/25 від 07.11.2025 року про тимчасове обмеження громадянина України Горбатюк Любов Василівни, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа шляхом заборони перетинати Державний кордон України до виконання своїх зобов»язань. Просить подання розглядати без участі представника Залізничного ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Ухвалою суду від 10.11.2025 року прийнято подання до розгляду, призначено розгляд на 11.11.2025року на 11год. 00хв.
Згідно ч. 4 ст. 337 ГПК України, ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Розглянувши подання, суд зазначає таке.
На виконанні у Залізничному відділі державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває зведене виконавче провадження №75576669: виконавче провадження №71888900 з примусового виконання наказу № 918/152/23 від 03.05.2023 року, виданого Господарським судом Рівненської області про стягнення з ТзОВ “Смарт Фабрікс» 163281,90 грн. на користь Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє Філія Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція". 25.05.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;
- виконавче провадження №73151755 з примусового виконання наказу № 911/405/23 від 10.05.2023 року, виданого Господарським судом Київської області про стягнення з ТзОВ “Смарт Фабрікс» 5756,00 грн. на користь АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Атомремонтсервіс". 26.10.2023 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження;
- виконавче провадження №73977787 з примусового виконання наказу № 914/2748/23 від 13.12.2023 року, виданого Господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ “Смарт Фабрікс» 38893,00 грн. на користь ДП Державної компанії “Укрспецекспорт» - Державне підприємство “Укроборонсервіс». 31.01.2024 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Заявник подання по тексту зазначає, що державним виконавцем винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанови про арешт майна боржника, постанови про арешт коштів боржника, про що повідомлено боржника, а саме, скеровано рекомендованою кореспонденцією (такі докази до матеріалів подання не додано). До матеріалів подання додано докази надіслання рекомендованих відправлень боржнику у 2024 році та докази їх отримання.
Державним виконавцем скеровано запити до Державної податкової служби України про наявні рахунки у боржників - юридичних осіб та/або фізичних осіб - підприємців, а також рахунки, відкриті боржником - юридичною особою через свої відокремлені підрозділи та до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.
Заявник зазначає, що згідно відповідей МВС України дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби відсутні. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, за боржником нерухомого майна не зареєстровано.
Згідно відповідей ДПС України у боржника є відкриті рахунки в АТ «Банк інвестицій та заощаджень»; дати відкриття рахунків у банківській установі - 15.04.2015, 17.09.2015, 28.04.2016.
26.05.2023 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку скеровано у банк для виконання. Поряд з тим, в банківську установу скеровано платіжні інструкції на списання коштів. До відділу надійшла відповідь з АТ «Банк інвестицій та заощаджень» про те, що постанова про арешт коштів боржника прийнята до виконання та залишок коштів відсутній на арештованих рахунках. Платіжні інструкції повернуто в зв'язку з відсутністю коштів.
09.08.2023 року повторно скеровано платіжні інструкції на списання коштів в АТ «Банк інвестицій та заощаджень», які були повернуто в зв'язку з відсутністю коштів.
При виході за адресою реєстрації боржника державним виконавцем встановлено, що за адресою: м. Львів, вул. О. Степанівни, 45А боржник не знаходиться та господарської діяльності не веде, про що складено акти державного виконавця від 31.08.2023 року та 10.07.2024 року.
11.07.2024 року державним виконавцем скеровано виклик керівнику ТзОВ “Смарт Фабрікс» Горбатюк Любов Василівні, який скеровано за адресою вказаною у виконавчому документі, для надання пояснень за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, та надання інших відомостей про майно боржника.
11.07.2024 року та 17.07.2024 року державним виконавцем скеровано вимоги в ГУ ДПС у Львівській області з метою надання відомостей про фінансову звітність боржника за 2023 та І півріччя 2024 року та балансу ТзОВ “Смарт Фабрікс». Фінансова звітність за II та III квартал не подавалась.
11.07.2024 року державним виконавцем скеровано вимогу державного виконавця до Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про наявність зареєстрованого майна, яке належить ТзОВ “Смарт Фабрікс».
17.07.2024 року державним виконавцем скеровано вимогу до Головного управління Держпраці у Львівській області про наявність зареєстрованого майна, яке належить боржнику. На адресу відділу надійшла відповідь про відсутність в боржника майна.
Боржником за виконавчими документами у вказаному зведеному виконавчому провадженні є Товариство з обмеженою відповідальністю “Смарт Фабрікс», код ЄДРПОУ 39234237, адреса: м.Львів, вул. Олени Степанівни, буд. 45А. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, керівником ТзОВ “Смарт Фабрікс» є ОСОБА_1 .
18.07.2024 року скеровано запит у Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області щодо паспортних даних. Згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, ОСОБА_1 паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документована.
Державний виконавець стверджує, що на даний час рішення суду не виконано, що ним вжито передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, та вважає, що в діях керівника боржника - ОСОБА_1 наявні ознаки ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, способом впливу на боржника з метою забезпечення реального виконання судового рішення, що набрало законної сили та стягнення заборгованості за виконавчим документом.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Під ухиленням від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням суду, варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Відповідно до частини 2 статті 48 Закону України “Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
При цьому, згідно з частиною 1 статті 52 Закону України “Про виконавче провадження», виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Пунктом 19 частини 3 статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, вправі звернутися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Дана норма встановлює право виконавця на звернення до суду.
Відповідно до частини 3 статті 337 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Однією з підстав для відмови у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон, є неповнота вчинення виконавчих дій, відсутність доказів на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.
Таким чином, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон виникає лише у разі ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань, тобто наявність лише самого зобов'язання не наділяє державного виконавця правом на звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження станом на час заявлення до суду такого подання.
Обов'язок щодо підтвердження цих обставин належними доказами покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України. Всі докази на які посилається державний виконавець у тексті подання датуються липнем 2024 року, одночасно судом встановлено, що останньою дією державного виконавця у зведеному виконавчому провадженні є скерування запиту 18.07.2024 року у Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області щодо паспортних даних боржника. Як стверджує сам державний виконавець, згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, Горбатюк Любов Василівна паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документована.
Верховний Суд України звертає увагу, що особа, яка має невиконані договірні, аліментні та інші зобов'язання за судовим рішенням або рішенням іншого органу (посадової особи), не може вважатися винною та бути позбавленою конституційного права на свободу пересування, вільний вибір місця проживання та права вільно залишати територію України (стаття 33 Конституції України) (лист Верховного Суду України, від 01.01.2017 “Узагальнення “судової практики щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України»).
За змістом статті 18 Закону України “Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право на привід боржника у разі його нез'явлення на виклик, накладати штрафи, звертатись до відповідних органів з поданням про притягнення боржника до відповідальності.
Отже, неявка боржника на виклики державного виконавця та ненадання відомостей про доходи підприємства не є підставою для застосування до керівника юридичної особи такого виключного заходу, як обмеження виїзду за кордон керівника цього підприємства.
У подання відсутні посилання та докази, що підтверджують накладення приватним виконавцем штрафів на боржника, звернення до правоохоронних органів з відповідними поданнями тощо. До подання не додано доказів вчинених вищезазначених дій, що зазначені у подані, в т.ч. їх належного направлення адресату, до матеріалів подання додано лише докази надіслання рекомендованої кореспонденції на адресу боржника, яка датується 2024 роком і додана до постанов про відкриття виконавчих проваджень, доказів вчинення дій щодо надіслання запитів, отриманих відповідей, до матеріалів подання не додано.
У матеріалах справи відсутні належні докази станом на час заявленого подання (вх.№4757/25 від 07.11.2025 року), що керівник боржника свідомо вчиняє діяння (дії або бездіяльність), спрямовані на невиконання відповідного обов'язку юридичної особи у зведеному виконавчому провадженні, і що виконати цей обов'язок у юридичної особи є всі реальні можливості.
Свідоме небажання боржника виконати рішення суду про яке він знає, не є тотожним поняттю неможливості його виконання за відсутності майна та коштів.
Отже, державний виконавець не надав суду належних та допустимих доказів того, що боржник ухиляється від виконання рішення суду та ним вичерпано всі заходи, надані йому Законом України “Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Згідно зі статтями 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, суд виходить з того, що фактичні обставини справи в сукупності свідчать про те, що державним виконавцем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту свідомого ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань, зокрема: доказів умисного нез'явлення на виклик виконавця, приховування доходів, коштів та майна, на які можна звернути стягнення, незаконного їх відчуження станом на час заявленого подання у 2025 році.
Крім того, у поданні не зазначено, яким чином обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Фабрікс», фізичної особи - ОСОБА_1 забезпечить виконання рішення суду у цій справі у зведеному виконавчому провадженні, адже застосування судом норми щодо обмеження фізичної особи у перетині кордону України не є за своєю правовою природою видом санкції/покарання за невиконання боржником рішення, а має на меті саме забезпечення виконання цього рішення суду.
Крім цього, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_1 паспорту громадянина України для виїзду за кордон, адже згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області, ОСОБА_1 паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документована.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника боржника у зведеному виконавчому провадженні з примусового виконання є необґрунтованим та не підтверджене належними письмовими доказами, відтак відсутні правові підстави для його задоволення.
Керуючись статтями 233-235, 337 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні подання (за вх.№4757/25 від 07.11.2025 року) заступника начальника Залізничного відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , м. Львів про обмеження у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_1 , м. Львів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до розділу 4 Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.
Суддя Коссак С.М.