79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
06.11.2025 Справа № 914/2357/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ОІЛ ГРУП"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТНОЛ"
про стягнення 176575,82 грн
за участю представників:
від позивача Скоробогатова Д.В.
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ОІЛ ГРУП" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТНОЛ" про стягнення 176575,82 грн, з яких 165676,47 грн - основний борг, 8557,75 грн - інфляційні втрати та 2341,60 грн - 3% річних.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, що наведені у позовній заяві.
Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив таке.
10.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТНОЛ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ОІЛ ГРУП" (перевізник) укладено договір перевезення вантажів №101, відповідно до розділу 1 якого Замовник доручає, а Перевізник зобов'язується доставити автомобільним транспортом ввірений для перевезення вантаж, а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу. Всі вимоги до транспорту для перевезення певного товару/вантажу можуть визначатися додатками, що є невід'ємною частиною цього Договору. Пункт відправлення, пункт призначення, строки виконання, кількість вантажу, вартість перевезення вказуються у заявках Замовника.
Згідно з пунктом 3.2.2. Замовник зобов'язаний здійснювати своєчасно оплату згідно умов Договору.
Пунктами 4.1.-4.3. договору передбачено, що розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються у безготівковій формі, на підставі рахунка та акту виконаних робіт, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Перевізника. Вартість перевезення вантажу визначається у заявках, згідно попередньо узгоджених сторонами цін. Оплата здійснюється протягом 14 (чотирнадцять) банківських днів в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на день завантаження, але не раніше ніж від моменту отримання від Перевізника повного комплекту документів, а саме належним чином оформлених двох примірників оригіналів акту виконаних робіт, оригінальні примірники CMR та/або товарно-транспортних накладних на товар, що був доставлений, двох примірників оригінальних заявок, підписаних перевізником та двох примірників оригінальних договорів, якщо послуги з перевезення надавалися вперше.
Як вказано у позовній заяві, сторонами оформлено заявки на перевезення вантажу №DS/EEB7032/1 від 14.01.2025, №DS/ЕЕВ7031/1 від 14.01.2025, №DS/17E1B6C/1 від 23.01.2025, №DS/17Е1В6Е/1 від 23.01.2025 до договору, за якими здійснено відповідні перевезення.
Так, відповідно до заявок на транспортне перевезення Перевізник здійснив перевезення товару за маршрутом Україна, Львівська область, м. Городок - UAB Envirola, LT - 92275 Klaipeda / Литва. Пункт завантаження: Україна, Львівська область, м. Городок, вул. Львівська 274-А. Заявками погоджено, що вартість перевезення становить 50 євро/тонна по курсу НБУ на день завантаження.
Як стверджує позивач, відповідачем проведено лише часткову оплату 19.02.2025, а саме оплату за актом наданих послуг №20 від 18.01.2025 на суму 54942,76 грн, що підтверджується випискою за період з 19.02.2025 по 19.02.2025. Як вказано у позовній заяві, станом на дату підготовки позовної заяви обліковується прострочення з оплати послуг Перевізника за такими актами: №20 від 18.01.2025 на суму 54942,76 грн, №21 від 18.01.2025 на суму 54957,92 грн, №28 від 26.01.2025 на суму 55317,65 грн та №38 від 31.01.2025 на суму 55400,90 грн.
У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивач на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нарахував відповідачу 8557,75 грн інфляційних втрат та 2341,60 грн 3% річних.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 165676,47 грн - основного боргу, 8557,75 грн - інфляційних втрат та 2341,60 грн - 3% річних.
Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку позов задовольнити з таких підстав.
Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За умовами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статтею 909 ЦК України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.
Як встановлено судом, 10.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕСТНОЛ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ОІЛ ГРУП" (перевізник) укладено договір перевезення вантажів №101, відповідно до розділу 1 якого Замовник доручає, а Перевізник зобов'язується доставити автомобільним транспортом ввірений для перевезення вантаж, а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу. Всі вимоги до транспорту для перевезення певного товару/вантажу можуть визначатися додатками, що є невід'ємною частиною цього Договору. Пункт відправлення, пункт призначення, строки виконання, кількість вантажу, вартість перевезення вказуються у заявках Замовника.
Факт здійснення позивачем перевезення вантажу підтверджується належним чином оформленими та підписаними заявками, міжнародними товарно-транспортними накладними з відмітками вантажоодержувача і такими актами наданих послуг: №20 від 18.01.2025 на суму 54942,76 грн, №21 від 18.01.2025 на суму 54957,92 грн, №28 від 26.01.2025 на суму 55317,65 грн та №38 від 31.01.2025 на суму 55400,90 грн.
Як вбачається із матеріалів справи, надані послуги за актом №20 від 18.01.2025 відповідачем оплачені, що підтверджується банківською випискою з рахунку клієнта за 19.02.2025 на суму 54942,76 грн.
Отже як стверджує позивач та як вбачається із матеріалів справи, заборгованість відповідача становить 165676,47 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 8557,75 грн інфляційних втрат та 2341,60 грн 3% річних є обґрунтовані.
Відповідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 165676,47 грн основного боргу, 8557,75 грн інфляційних втрат та 2341,60 грн 3% річних є обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані відповідачем, з огляду на що підлягають задоволенню.
При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2722 від 30.07.2025.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕСТНОЛ" (81500, Львівська область, Львівський район, місто Городок, вулиця Івасюка В., будинок 2Г, ідентифікаційний код 44706355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ОІЛ ГРУП" (53201, Дніпропетровська область, Нікопольський район, місто Нікополь, вулиця Виговського Гетьмана, будинок 17, ідентифікаційний код 44229609) 165676,47 грн - основного боргу, 8557,75 грн - інфляційних втрат, 2341,60 грн - 3% річних та 2422,40 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, у відповідності до вимог статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення виготовлено 14.11.2025.
Суддя Петрашко М.М.