Провадження № 2/484/1755/25
Справа № 484/3915/25
14.11.2025 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого судді - Шикері І.А., за участю секретаря судових засідань - Туркалової І.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом (повідомленням) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 14.07.2021 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредитний договір № 3528244, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 5400 грн., строком на 30 днів, з 14.07.2021 по 13.08.2021, зі сплатою процентів за користування кредитом. Відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, в зв'язку з чим, утворилась заборгованість, в сумі 21616,20 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту становить 5400 грн. та 16216,20 грн. заборгованості за процентами.
В подальшому, 27.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення №78-МЛ. Відповідно до витягу реєстру боржників до договору відступлення №78-МЛ від 27.10.2021 ТОВ ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача, в сумі 21616,20 грн., з яких: заборгованість за сумою кредиту становить 5400 грн. та 16216,20 грн. заборгованості за процентами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте до в позові міститься клопотання про розгляд справи відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач через свого представника - адвоката Єрмоленко А.В. подав до суду відзив, у якому представник зокрема зазначила, що позивачем не надано дійсних розрахунків та первинних бухгалтерських документів на підтвердження видачі кредиту за кредитним договором, а розмір нарахованих відсотків за кредитним договором значно перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, а тому неможливо встановити дійсний розмір заборгованості за кредитом. Також позивачем не налано належних, достовірних доказів того, що на виконання умов договору ТОВ «Мілоан» перерахувало відповідчу кредитні кошти. Крім того, зауважила, що оскільки строк кредитування закінчився 13.08.2021, то позивачем пропущено трирічний строк для пред'явлення данного позову. Таким чином, підсумовуючи наведене, просила відмовити у повному обсязі. Крім того, вважала, що заявлений розмір витрат на правничу допомогу є занадно завищеним у порівнянні із складністю справи та розміром спірної суми заборгованості, а також не підтверджений належними доказами.
У відповіді на відзив представник позивача виклав аргументи, аналогічни тим, що містяться у позові, зазначаючи, що відповідачу надавалась інформація щодо умов договору, з якою він ознайомився та підвердив факт ознайомлення, підписавши кредитні договори за допомогою одноразового ідентифікатора. Підписуючи даний Договір, відповідач погодився, що він до його підписання ознайомився з усіма умовами, на яких Товариство здійснює кредитування, а також свідомо обрав умови кредитування, викладенні у кредитному договорі та на спростування тверджень відповідча надав детальний розрахунок суми заборгованості. Крім того, зазначив, що в зв'язку із дією в Україні воєнного стану, строк для звернення до суду із вказаним позовом позивачем не пропущено.
Дослідивши матеріали справи, заяви сторін у справі, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 14.07.2021 ОСОБА_1 уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» кредитний договір № 3528244, згідно з умовами якого отримав кредит у розмірі 5400 грн., строком на 30 днів зі сплатою процентів за користування кредитом, 16,20 грн., за ставкою 0,01% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
У п.2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 передбачено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-.15.2 договору, в терміни (дату) вказаний у п. 1.4. У випадку якщо позичальник продовжує строк кредитування вказаний у п. 1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п. 1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п. 1.6 Договору, в сумі та на умовах визначених п. 2.3. договору. Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п. 2.2.3 договору. Проценти нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, що визначена п. 1.6 цього договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватися за базовою ставкою згідно п. 1.6 договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов'язань позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди позичальника.
У пункті 2.3 договору обумовлена пролонгація строку кредитування. Пролонгація на стандартних (базових) умовах передбачена у п. 2.3.1.2 договору, який визначає, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Пункт 4.2 договору передбачає, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов'язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п.1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст.625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Відповідно до довідки, виданої ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 , з яким укладено кредитний договір № 3528244 від 14.07.2021, пройшов ідентифікацію ТОВ «Мілоан».
У паспорті споживчого кредиту визначено основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та вартості кредиту, порядок повернення кредиту та інше.
Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно з вимогами статті 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому згідно з статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1статті 205 ЦК України).
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони (частина 1статті 207 ЦК України).
В силу частин 1, 2статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частини 1статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з вимогами частини 1статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до пункту 5 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 цього ж Закону передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарськими кодексами України, а також іншими актами законодавства.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов'язку передати покупцеві товар.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункти 6, 12 частини 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Стаття 625 ЦК України регламентує, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, враховуючи наведене, беручи до уваги надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що сторонами було узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, відповідальність сторін. Вказаний договір був підписаний сторонами, ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора L24323.
Згідно з копією платіжного доручення № 51221781 від 14.07.2021, ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 кредитні кошти, відповідно до договору № 3528244, в сумі 5400 грн. (а.с.21 зворотній бік)
Зазначене також підтверджується довідкою АТ «ПУМБ» від 26.09.2025, наданою на виконання ухвали суду від 22.09.2025 (а.с.86).
Згідно розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 21616,20 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5400 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 16216,20 грн.
У період з 14.07.2021 до 13.08.2021 включно відповідачу щоденно нараховувались проценти, в сумі 0,54 грн. Починаючи з 14.08.2021 по 12.10.2021, у зв'язку з пролонгацією, відповідачу щоденно нараховувалися проценти за користування кредитом, у сумі 270 грн.
З огляду на зазначене, твердження представника відповідача про безпідставне нарахування відсотків за користування кредитом спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Згідно з договором відступлення прав вимоги №78-МЛ від 27.10.2021, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачеві ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників до договору.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №№78-МЛ від 27.10.2021, сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3528244 становить 21616,20 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 5400 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 16216,20 грн.
Статтею 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні. За однією з таких підстав кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передавання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом. Крім того, статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено відповідним Договором або законом.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Враховуючи наведені положення закону та зміст долученого позивачем договору факторингу, витягу з реєстру боржників, суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів, що набув право вимоги до відповідача за договором № 3528244 від 14.07.2021. За такого, позивач, як кредитор у зобов'язанні має право на задоволення вимог до боржника ОСОБА_1 .
Враховуючи наявні докази у матеріалах справи та зважаючи на те, що відповідач своїх зобов'язань за договором не виконав, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість у сумі 21616,20 грн.
Твердження представника відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності не заслуговують на увагу суду, адже, відповідно до п.12 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. До того ж, відповідно до п.19 «Прикінцевих та перехідних положень ЦК України», у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору, слід покласти на відповідача.
Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі № 372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з частиною третьою ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу було надано договір про надання правничої допомоги № 0107 від 01.07.2025, акт надання послуг від 06.07.2025, згідно якого сторони підтверджують, що сума наданих юридичних послуг у цій справі становить 8000 грн., детальний опис робіт.
Таким чином суд вважає, що позивачем доведено, що ним понесені витрати на правову допомогу, сума заявлених витрат є співмірною сумі заборгованості і підстави для її зменшення відсутні, тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути 8000 грн. витрат професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265-269 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3528244 від 14.07.2021, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 5400 грн., простроченою заборгованістю за сумою відсотків - 16216,20 грн., а всього стягнути 21616 (двадцять одну тисячу шістсот шістнадцять) грн. 20коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», витрати по сплаті судового збору, сумі 2422 (двох тисяч чотирьохсот двадцяти двох) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», професійну правничу допомогусумі 8000 (восьми тисяч) грн.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 14.11.2025.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ- КАПІТАЛ», ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ: І.А.ШИКЕРЯ