вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
04 листопада 2025 рокуСправа № 912/2034/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/2034/25
за позовом: Фізичної особи-підприємця Онипченка Максима Сергійовича, АДРЕСА_1
до відповідача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2
про стягнення 281 030,00 грн
Представники:
від позивача - Перевощикова Т.М., ордер серія АЕ №1410267 від 29.07.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача - участі не брали.
В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Фізична особа-підприємець Онипченко Максим Сергійович (далі - ФОП Онипченко М.С., позивач) звернувся до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Салтан Тетяни Сергіївни (далі - ОСОБА_1 , відповідачка) з вимогами про стягнення 179 000,00 грн попередньої оплати, 35 800,00 грн штрафу та 66 230,00 грн пені.
В обґрунтування підстав позову вказано про відсутність поставки оплаченого товару за договором поставка №1005 від 03.06.2025, що надає право вимагати повернення попередньої оплати та застосування штрафних санкцій, передбачених договором.
Ухвалою суду від 01.08.2025 за поданим позовом відкрито провадження у справі №912/2034/25 за правилами спрощеного позовного провадження. Постановлено розгляд справи здійснювати без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами. Сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.
Салтан Т.С. позовні вимоги заперечила повністю, про що до справи подано відзив на позов, посилаючись на те, що ніякою підприємницькою діяльністю відповідачка не займалась, відносно неї вчинено шахрайство з використанням особистих даних. Повідомлено про подання до правоохоронних органів заяви про кримінальне правопорушення.
У відзиві відповідачка виклала клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з проведенням засідання суду з викликом сторін.
Ухвалою від 19.08.2025 суд заклопотанням відповідачки постановив здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, у справі призначив підготовче засідання. Згідно ухвали, позивачу надано можливим подати письмові пояснення з питань, які виникли під час розгляду справі, явку сторін в засідання суду визнано обов'язковою.
Позивач подав письмові пояснення з питань, які виникли під час розгляду справи. Відповідачка подала клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили вироком суду або ухвалення іншого рішення в кримінальному провадженні №12025121150000105.
02.10.2025 суд розпочав підготовче засідання.
У підготовчому засіданні суд постановив ухвалу від 02.10.2025, відповідно до якої: відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, витребував від позивача докази на підтвердження викладених в поясненнях обставин щодо отримання рахунку для оплати; витребував від АТ "Універсал Банк" письмові відомості про фактичне зарахування на рахунок ФОП Салтан Т.С. від ФОП Онипченка М.С. грошових коштів в сумі 179 000,00 грн.
У підготовчому засіданні оголошено перерву до 21.10.2025.
Позивач подав до суду відповідні докази.
Від АТ "Універсал Банк" надійшла запитувана судом інформація.
21.10.2025 суд продовжив підготовче засідання, в якому постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.10.2025.
28.10.2025 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 04.11.2025.
04.11.2025 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті.
Відповідачка участі в засіданнях суду 28.10.2025 та 04.11.2025 не брала та є такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце їх проведення, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями.
Суд зазначає, що за правилами ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (частина 1).
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.
Пунктом 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України встановлено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
У даному випадку неявка відповідачки в засідання суду 04.11.2025 є повторною, що в силу положень п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України надає можливим суду розглянути справу за відсутності відповідачки.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, а також врахувавши заперечення відповідачки, дослідивши в судовому засіданні докази у справі, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування.
03.06.2025 між ФОП Онипченоко М.С. (Замовник) і ФОП Салтан Т.С. (Постачальник) укладено в електронній формі через сервіс електронного документообігу "Вчасно" договір поставки №1005 з додатками (специфікація, технічні вимоги) (далі - Договір), яким передбачено постачання пиломатеріалів різних типів (товар) відповідно до Технічних вимог (додаток № 2) (а.с. 9-12).
Договір підписано сторонами електронними підписами.
Згідно Договору, ціна товару складає 179 000,00 грн, яка сплачується шляхом попередньої оплати у розмірі 70% протягом трьох днів з моменту підписання Договору та кінцевого розрахунку в розмірі 30% протягом 3 календарних днів з моменту поставки товару (пункти 3.1. 4.1. Договору).
За пунктом 5.2. Договору Постачальник зобов'язаний передати Замовнику товар однією партією протягом 7 календарних днів з моменту отримання попередньої оплати відповідно до Договору, але у будь-якому разі не пізніше 20.06.2025.
Датою поставки товару сторони вважають дату фактичної поставки товару на склад Замовника та підписання сторонами видаткової накладної (пункту 5.3. Договору).
Строк дії Договору до 31.12.2025, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взятих зобов'язань (пункт 10.1. Договору).
04.06.2025 на електронну пошту ФОП Онипченко М.С. надійшов рахунок на оплату №338/5 від 04.06.2025 на суму 179 000,00 грн, який оплачено позивачем згідно платіжної інструкції № 570 від 04.06.2025 (а.с. 13, 14, 71).
Як зазначає ФОП Онипченко М.С., поставка товару після оплати не здійснена, з підстав чого позивач вимагає повернення сплачених коштів та стягнення штрафних санкцій за порушення умов Договору.
Салтан Т.С. заперечує здійснення нею будь-якої підприємницької діяльності та вважає, що відносно неї вчинено шахрайські дії, у зв'язку з чим було подано заяву до правоохоронних органів.
Норми права, застосовані судом, та мотивована оцінка доводів сторін і поданих доказів.
1. Щодо підвідомчості спору господарському суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є, зокрема, наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом та іншими актами законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин.
Статтею 51 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ЦК України фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За змістом ст. ст. 51, 52, 598-609 ЦК України, ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Отже, ФОП Онипченко М.С., звертаючись до господарського суду з позовом у даній справі, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у Салтан Т.С. із втратою нею статусу як ФОП не припинились.
Вказаний висновок відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18.
2. Щодо укладення договору.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За частиною третьою наведеної норми використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України "Про електронну комерцію" визначає, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі (ст. 1 Закону).
Відповідно до ст. 11 вказаного Закону, електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно частини шостої наведеної норми, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
За ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема:
електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
Закон України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" встановлює, що кваліфікований електронний підпис (КЕП) має таку ж юридичну силу, як і власноручний підпис, а також має презумпцію його відповідності власноручному підпису (ч. 6 ст. 18 Закону).
У справі, що розглядається, Договір поставки №1005 від 03.06.2025 укладено між сторонами в електронній формі через сервіс електронного документообігу "Вчасно" і такий Договір підписано усіма сторонами електронним підписом.
Застосований сторонами порядок укладення Договору передбачений та відповідає наведеним вище положенням законодавства щодо укладення договорів в електронній формі.
Заперечення відповідачки, яка вказує на те, що підприємницькою діяльністю не займалась та повідомляє про вчинення щодо неї шахрайських дій, ґрунтується лише на її власних судженнях.
Суд констатує наявність в матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ, згідно якого підтверджено реєстрацію Салтан Тетяни Серіївни (код НОМЕР_1 ) в статусі фізичної особи-підприємця 09.05.2025 (а.с. 24).
Крім того, згідно наданої до суду інформації АТ "Універсал Банк" підтверджено відкриття банківського рахунку Салтан Тетяни Сергіївни, саме як для фізичної особи-підприємця (а.с. 80-81, 88-89).
Суд враховує, що згідно ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується, на таких основних принципах: зокрема, державної реєстрації за заявницьким принципом; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі.
Статтею 10 вказаного Закону встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Поряд з цим, будь-які рішення щодо скасування стосовно Салтан Тетяни Серіївни реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі відсутні. Також відсутнє судове рішення про констатацію фактів наявності шахрайських чи інших дій з приводу обставин, про які зазначає Салтан Т.С. Подання відповідачкою до правоохоронних органів повідомлень щодо кримінальних правопорушень не має жодного встановлюючого значення.
Статтею 79 ГПК України унормовано, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що надані позивачем докази на підтвердження повідомлених ним обставин щодо укладення Договору поставки № 1005 від 03.06.2025 є більш вірогідними ніж докази відповідачки.
3. Щодо суті спірних правовідносин.
Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно частин 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП Онипченко М.С. оплатив рахунок ФОП Салтан Т.С. в сумі 179 000,00 грн згідно платіжної інструкції № 570 від 04.06.2025.
Факт зарахування грошових коштів на банківський рахунок ФОП Салтан Т.С. підтверджується інформацією УБ "Універсал Банк" та наданою банком копією меморіального ордеру.
Відповідачка фактичне зарахування коштів на банківський рахунок, відкритий на її ім'я як ФОП, не спростувала.
Суд враховує, що сума платежу та призначення згідно рахунку відповідає товару, поставка якого узгоджена в Договорі поставки №1005 від 03.06.2025 та його ціні.
За вказаних обставин та виходячи з відсутності в матеріалах справи доказів поставки оплаченого товару у встановлений Договором строк та доказів повернення грошових коштів, позовні вимоги про стягнення 179 000,00 грн суми авансового платежу підлягають задоволенню.
Суд враховує, що відсутність дій відповідачки щодо поставки товару, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачкою цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).
4. Щодо штрафних санкцій.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За вимогами ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Встановлено, що за підпунктом 7.2.3. пункту 7.2. Договору у разі, якщо у встановлений пунктами 5.2., 6.3.1. Договору строк Постачальником не було поставлено товару на суму попередньої оплати, Постачальник зобов'язаний повернути попередню оплату не пізніше наступного робочого дня після кінцевої дати поставки товару відповідно до заявки Покупця, а також сплатити штраф у розмірі 20% від суми попередньої оплати.
У підпункті 7.2.4. пункту 7.2. Договору погоджено, що у разі якщо Постачальник не повернув кошти у визначений у п. 7.2.3. строк, Постачальник сплачує пеню в розмірі 1% від суми попередньої оплати за кожен день прострочення.
На підставі наведених пунктів Договору позивач заявляє до стягнення із Салтан Т.С. 35 800,00 грн штрафу та 66 230,00 грн пені.
Суд зазначає, що розмір розрахованого позивачем штрафу та підстави для його застосування відповідають умовам підпункту 7.2.3. пункту 7.2. Договору (20% від суми 179 000,00 грн).
Щодо пені суд констатує, що за підпунктом 7.2.4. пункту 7.2. Договору така відповідальність передбачена за порушення грошового зобов'язання (не повернення коштів), а тому до розміру пені підлягають застосуванню обмеження згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
Вказаний Закон встановлює, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).
Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).
Виходячи з викладеного, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідачки становить 5 625,01 грн за період в межах розрахунку позивача з 24.06.2025 по 30.07.2025.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення неустойки підлягають частковому задоволенню в розмірі 35 800,00 грн штрафу та 5 625,01 грн пені. У задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені в іншій частині суд відмовляє за наведених вище підстав.
Судові витрати.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Щодо інших судових витрат, позивач у попередньому розрахунку повідомив про орієнтовні витрати на правову допомогу в розмірі 30 000,00 гр, однак доказів таких витрат до суду не подав, у зв'язку з чим суд не вирішує питання щодо їх стягнення.
Відповідачка про понесення будь-яких судових витрат не повідомила.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Салтан Тетяни Сергіївни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Фізичної особи - підприємця Онипченка Максима Сергійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ) заборгованість в розмірі 179 000,00 грн основного боргу, 35 800,00 грн штрафу та 5 625,01 грн пені, а також 2 645,10 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати Фізичній особі - підприємцю Онипченку Максиму Сергійовичу до електронного кабінету представника - адвокату Перевощиковій Т.М. та Салтан Тетяні Сергіївні за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 14.11.2025.
Суддя В.В.Тимошевська