вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
04 листопада 2025 рокуСправа № 912/1776/25
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Коваленко Н.М.
при секретарі судового засідання Поступайло К.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу №912/1776/25 від 07.07.2025
за позовом: Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - АТ "НАЕК "Енергоатом"), код ЄДР 24584661, вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (далі - ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК"), код ЄДР 42132581, вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006
про стягнення 7 389 635,58 грн,
від позивача (в режимі відеоконференції) - адвокат Дігтярь М.М. (в порядку самопредставництва), виписка з ЄДР;
від відповідача - адвокат Лисенко С.В., довіреність №04/07 від 31.01.2025.
У судовому засіданні оголошено скорочене рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява АТ "НАЕК "Енергоатом" до ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" з вимогами:
1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
2. Позовні вимоги задовольнити повністю. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (вул. Велика перспективна, буд. 78, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 4213258) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 42041573) 7 389 635,58 грн (сім мільйонів триста вісімдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 58 коп), з яких: 1 965 038,40 грн - 3 % річних, 5 424 597,18 грн - інфляційних втрат.
3. Судові витрати у розмірі 88 675,62 грн покласти на Відповідача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг №65-150-SD-21-00407 від 23.09.2021 в частині здійснення розрахунків.
Ухвалою від 07.07.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1776/25, ухвалив справу №912/1776/25 розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 05.08.2025 - 11:00, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
21.07.2025 до господарського суду в межах строку, встановленого судом, від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву №б/н від 21.07.2025 з вимогами:
1) Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСНА ЕНЕРГОПОСТАЧАЛЬНА КОМПАНІЯ" (вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 42132581) 7 389 635,58 грн (сім мільйонів триста вісімдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять п'ять гривень 58 коп.), з яких:1 965 038,40 грн - 3 % річних, 5 424 597,18 грн - інфляційних втрат.
2) Судові витрати покласти на Позивача.
В обґрунтування поданого відзиву зазначено таке.
Відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог Позивача виходячи з порушення останнім умов Положення про ПСО, договору з ДП "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" укладеного на виконання Положення про ПСО, договору з Відповідачем в частині вчинення всіх необхідних дій на виконання договору, а саме порушення строків внесення Позивачем платежів, які він мав здійснити на виконання Положення про ПСО.
Позивач не надає Суду інформацію про те, що Міністерством енергетики України в "ручному режимі" змінювались строки розрахунків між учасниками ринку, які виконують спеціальні функції на виконання Положення про ПСО.
Позивач не надає Суду інформацію про те, що зміна алгоритму розрахунків між учасниками ринку, які виконують спеціальні функції на виконання Положення про ПСО, здійснювалась саме за ініціативою Позивача.
У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що "нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання".
Зменшення судом заявлених до стягнення відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, є правом, а не обов'язком суду і може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку, за наслідками оцінки обставин справи та наданих учасниками справи доказів. Тому в питаннях підстав для зменшення розміру відсотків, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, не може бути подібних правовідносин, оскільки кожного разу суд вирішує це питання на власний розсуд з огляду на конкретні обставини, якими обумовлене таке зменшення.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що вирішуючи питання про зменшення розміру заходів відповідальності та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної суми штрафних санкцій таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
У постанові із справи №902/417/18 Великою Палатою Верховного Суду зроблено загальний висновок про можливість суду за певних умов зменшувати розмір процентів річних, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.
Отже, з урахування вищезазначеного таке зменшення або відмова у зменшенні відсотків річних має відбуватись зважаючи на встановлені судом виключні обставини або їх відсутність.
У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі №911/2269/22 викладено узагальнюючий висновок щодо визначення підстав для зменшення розміру неустойки, нарахованої за порушення зобов'язання, відповідно до якого і чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов'язань, її розмір; і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер. А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини першої, другої статті 233 Господарського кодексу України та частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України, тобто у межах судового розсуду.
Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положеннями статті 233 Господарського кодексу України і частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з викладеним, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов'язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.
За загальним правилом, у вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суд, зокрема, бере до уваги ступінь виконання основного зобов'язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов'язання, а також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру неустойки.
Підсумовуючи вказане, та беручи до уваги висновки Верховного Суду по справам №910/2440/23 та 910/2991/24 по яким фігурантом виступав Позивач, щодо зменшення нарахувань згідно ст. 625 ЦК України, та той факт, що Позивач не надав суду доказів, що підтверджують розмір завданих збитків неналежним виконанням Відповідачем його зобов'язань, наявності обставин, які мають істотне значення, що підтверджують ненавмисний характер невиконання Відповідачем своїх зобов'язань перед Позивачем, керуючись ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 169 ГК України, Товариство просить суд у разі визнання позовних вимог зменшити розмір до стягнення з Відповідача 3% річних до 1% річних, що забезпечить збалансованість інтересів сторін.
28.07.2025 до господарського суду в межах строку, встановленого судом, від позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив №б/н від 28.07.2025, з відповідним правовим обґрунтуванням, з вимогами:
1.Прийняти відповідь на відзив до розгляду та приєднати до матеріалів справи.
2.Позовні вимоги задовольнити повністю.
3. Відмовити у задоволенні клопотання Відповідача про зменшення 3% річних до 1 % річних.
05.08.2025 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 19.08.2025 до 12:00 год.
05.08.2025 до господарського суду через систему "Електронний суд" в межах строку, встановленого судом, від відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив) №б/н від 29.07.2025, з відповідним правовим обґрунтуванням, з вимогами:
1. Прийняти заперечення на відповідь на відзив.
2. Відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.
06.08.2025 до господарського суду через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі №б/н від 06.08.2025.
Ухвалою від 19.08.2025 господарський суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.10.2025 - 14:30 год.
Протокольною ухвалою від 06.10.2025 господарський суд оголосив перерву до 04.11.2025 о 15:00 год.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини сторін.
Постановою Кабінету Міністрів України №1420 від 29.12.2023 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" утворене АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (п. 1) та установлено, що акціонерне товариство є правонаступником державного підприємства (п. 3).
Зокрема, відповідно до п. 2 Статуту акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" воно є правонаступником державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
23.09.2021 Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", яке на даний час є АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", та Товариство з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" уклали договір №65-150-SD-21-00407 купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг (далі - Договір).
Договір укладений відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", Положення про покладення спеціальних обов'язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою КМУ №483 від 05.06.2019 та рішення Аукціонного комітету від 21.09.2021 (п. 1.1.).
Терміни та поняття, що використовуються у договорі, вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про ринок електричної енергії" Кодексу системи передачі, Кодексі систем розподілу. Кодексі комерційного обліку електричної енергії, Правилах ринку та інших нормативно-правових актах (п. 1.3.).
За договором АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" зобов'язане продати, а ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (як постачальник універсальних послуг) - купити (прийняти і оплатити) електричну енергію для постачання побутовим споживачам (п. 2.1.).
Оплата за електричну енергію здійснюється у формі попередньої оплати; ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" оплачує вартість електричної енергії до початку періоду постачання у строки та у розмірі відповідно до умов додаткової угоди для періоду постачання (п. 4.3.).
Оплату за куплену електричну енергію ТОВ "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" здійснює грошовими коштами в національній валюті; оплата вважається належним чином здійсненою за умови оплати на банківський рахунок АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"; датою отримання оплати вважається дата зарахування грошових коштів на банківський рахунок (п. 4.6.).
Після закінчення кожного розрахункового місяця у періоді постачання Сторони складають акт купівлі-продажу електричної енергії (п. 4.9.).
Сторони зобов'язані за заявою однієї із Сторін оформляти акт звіряння розрахунків у письмовій/електронній формі (п. 4.13.).
Договір вступає в силу з дати його підписання, у тому числі кваліфікованим електронним підписом, та діє на період чинності Положення про покладення спеціальних обов'язків (п. 11.1).
Відповідно до Протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 23.09.2021 договір Сторони підписали електронним цифровим підписом.
У подальшому сторони уклали додаткові угоди до договору, а саме: №12 від 05.08.2022, №28 від 21.11.2023, №29 від 28.12.2023, 330 від 18.01.2024, №31 від 24.01.2024, №32 від 20.02.2024, №33 від 21.03.2024, №34 від 26.04.2024, №35 від 27.05.2024.
Згідно з п. 6 додаткових угод оплата повинна здійснюватися у формі попередньої оплати наступним чином:
- за 2 банківських дня до розрахункового місяця у розмірі 20 % вартості купленої електричної енергії;
- не пізніше 4-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі 20 % вартості купленої електричної енергії;
- не пізніше 10-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі 20 % вартості купленої електричної енергії;
- не пізніше 16-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі 20 % вартості купленої електричної енергії;
- не пізніше 22-го (включно) числа розрахункового місяця у розмірі 20 % вартості купленої електричної енергії.
Якщо граничний строк оплати припадає на святковий, вихідний чи інший неробочий день, то відповідний платіж повинен бути здійснений в наступний робочий день, що слідує за датою такого платежу.
За твердженням позивача, ним виконано свої зобов'язання за Договором належним чином та здійснено продаж електричної енергії у період листопад 2023 року - червень 2024 року у строки та в обсягах, визначених Додатковими угодами.
Так, відповідно до актів купівлі-продажу електричної енергії між сторонами, за грудень 2023 року - червень 2024 року, Продавець продав, а Покупець купив електричну енергію загальною вартістю 1 714 983 906,15 грн (з ПДВ), загальним обсягом 395 759,509 МВт*год.
Однак, у періоді грудень 2023 року - червень 2024 року ТОВ "Кіровоградська ОЕК" здійснило оплату купленої електричної енергії з порушенням строків оплати, встановлених Договором та Додатковими угодами.
За вказаного, позивач нарахував до стягнення 1 965 038,40 грн - 3 % річних, 5 424 597,18 грн - інфляційних втрат.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Майново-господарські зобов'язання виникають на підставі господарських договорів (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (тут і далі - у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
При укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору, з-поміж іншого, на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст (ч. 4 ст. 179 ГК України).
На ринку електричної енергії діє Аукціонний комітет з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, який утворений Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (п. 1 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України № 272 від 21.06.2019).
Метою його діяльності є здійснення моніторингу за проведенням аукціонів щодо дотримання учасниками аукціону та організатором аукціону регламенту аукціону, а також з метою виявлення та запобігання проявам недобросовісної конкуренції і забезпечення відповідності порядку організації та проведення аукціонів вимогам ринку електричної енергії (п. 6 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМУ №499 від 05.06.2019 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами").
21.09.2021 Аукціонний комітет з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами прийняв рішення, оформлене протоколом № 28, про затвердження Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг (пункт 1 рішення).
Відповідно до п. 1.1. Договору при його укладенні Сторони керувалися рішенням Аукціонного комітету з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, оформленого протоколом №28 від 21.09.2021.
Умови укладеного Договору співпадають з умовами Примірного договору, а це вказує на досягнення між Сторонами згоди, при його укладенні, стосовно усіх наявних істотних умов, передбачених примірним, без внесення змін.
Відтак, на підставі Договору, який укладений на основі Примірного договору купівлі-продажу електричної енергії з постачальником універсальних послуг, між АТ "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" виникли майново-господарські зобов'язання.
У п. 1.3. Договору Сторони обумовили порядок використання термінів і понять, у тому числі, які наявні у Законі України "Про ринок електричної енергії".
Зокрема, Закон України "Про ринок електричної енергії" урегульовує правові та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов'язані з передачею електричної енергії. За змістом Закону "постачання електричної енергії" - це продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії (п. 68 ч. 1 ст. 1).
Таким чином, Закон України "Про ринок електричної енергії" прирівнює за своєю юридичною природою постачання електричної енергії до її купівлі-продажу.
Так, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію споживачеві, який зобов'язується оплатити прийняту енергію (ч. 1 ст. 275 ГК України), а з договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 654 Цивільного кодексу України).
Договір містить посилання на спеціальний статус покупця електричної енергії - ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК", а саме визначає його у якості "постачальника універсальних послуг" (преамбула договору).
"Постачальник універсальної послуги" - це визначений відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги (п. 67 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії"), а вони (універсальні послуги) надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (ч. 1 ст. 63 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Зокрема, ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" визнане "постачальником універсальної послуги".
Щодо заперечень відповідача, щодо того, що Положенням про ПСО визначено порядок розрахунків між учасниками ринку електричної енергії, на яких покладено виконання спеціальних обов'язків, який полягає у здійсненні оплати купленої електричної енергії за Договором виключно за рахунок коштів, отриманих ним від іншого учасника - державного підприємства "Гарантований покупець", господарський суд зазначає, що сторони уклали Договір відповідно до норм Положення про ПСО, а тому повинні дотримуватися положень Постанови у частині встановлених для них прав та обов'язків, зокрема обов'язку АТ "НАЕК "Енергоатом", як виробника, продати електричну енергію та кореспондуючого обов'язку у ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" купити її та оплатити.
Примірні договори, укладений Договір, Положення про ПСО не містять договірних умов/норм щодо джерел коштів, які приймають участь у фінансових зобов'язаннях учасників ринку електричної енергії при виконанні спеціальних обов'язків. Тобто, не містять вказівки на те, що при виконанні зобов'язань з оплати електричної енергії за Договором, відповідач повинен використовувати лише ті кошти, які надійшли від виконання зобов'язань за договорами про надання послуг.
Отже, Постанова, затверджене нею Положення про ПСО, примірні договори та Договір установлюють лише структуру організації договірних відносин між учасниками ринку електричної енергії, але безпосередньо не визначають джерел розрахунків (джерел надходження коштів: безпосередньо від іншого учасника передбаченої схеми відносин чи інших джерел за результатами власної господарської діяльності), які існують у межах таких договірних відносин, у тому числі і для постачальників універсальних послуг, а тому відповідач зобов'язаний сплачувати вартість отриманої електричної енергії незалежно від джерела надходження коштів та без огляду на їх надходження від попереднього учасника системи відносин у межах спеціальних обов'язків.
Щодо аргументу відповідача про зобов'язання направляти частину отриманих коштів від Гарантованого покупця на виконання Постанови Кабінету Міністрів №775 від 07.07.2022 (експортне ПСО).
Відповідач зазначає, що у своїй діяльності керується не тільки Положенням про ПСО, наказами Міністерства енергетики України, але і положеннями Постанови Кабінету Міністрів №775 від 07.07.2022 (експортне ПСО), за якою зобов'язане частину отриманих коштів від Гарантованого покупця направляти виключно на покриття зобов'язань перед Гарантованим покупцем, оператором системи передачі, операторами систем розподілу, іншими учасниками ринку електричної енергії згідно з укладеними постачальником універсальних послуг договорами та на здійснення індивідуальних витрат такого постачальника.
Однак, такі зобов'язання не стосуються правовідносин, що існують між позивачем та відповідачем, а також ці зобов'язання, як і будь-які інші, не звільняють відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором у даній справі.
Одночасно, Статутом ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" передбачено, що метою діяльності відповідача, зокрема, є здійснення підприємницької діяльності, спрямованої на отримання прибутку, тому відповідач самостійно планує свою виробничо-господарську та іншу діяльність, має здійснювати власну господарську діяльність належним чином, забезпечуючи при цьому належне виконання своїх зобов'язань.
Посилання відповідача на те, що Гарантований покупець систематично порушує умови договору про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, укладеного на виконання Положення про ПСО між Гарантованим покупцем та ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" та наявність судових спорів за укладеними договорами між ними, як і спору між позивачем та Гарантований покупець, також не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності у цій справі.
Наявність в господарських судах спорів між учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов'язків ще раз підтверджує, що укладені між ними двосторонні договори є автономними, зобов'язання за якими виникають із правовідносин між різними сторонами за різними договорами із різним предметом договору (оплата відпущеної електричної енергії та оплата послуги у рамках Положення про ПСО).
У даній справі розглядається спір, що виник у рамках виконання позивачем та відповідачем покладеного на них Положенням про ПСО спеціального обов'язку.
Виконання спеціального обов'язку - купівлі-продажу електричної енергії відбувається шляхом виконання договірних зобов'язань за укладеним Договором шляхом помісячного продажу електричної енергії відповідно до Додаткових угод.
Договором визначено обов'язок Продавця продати електричну енергію. АТ "НАЕК "Енергоатом" у спірний період належним чином виконав даний обов'язок - здійснив продаж електричної енергії в обсягах та у строки, визначені відповідними Додатковими угодами.
Зобов'язання з оплати Послуги лежить за межами договірних зобов'язань купівлі-продажу електричної енергії за Договором. Відсутня залежність між оплатою вартості Послуги та оплатою вартості купленої електричної енергії. Порядок і строки оплати за Послугу визначаються не спірним Договором, а тому несвоєчасна оплата Послуги не може бути простроченням кредитора - АТ "НАЕК "Енергоатом" при виконанні зобов'язань купівлі-продажу електричної енергії за Договором.
Відповідач, аналізуючи строки оплати в договорах, що укладені між учасниками ринку на виконання Положення про ПСО, зазначає про синхронізованість платежів, які мають здійснювати сторони. Однак, у Положенні про ПСО відсутні норми, які б вказували про ланцюговість оплат, про те, що кошти, отримані від попереднього учасника ринку, є джерелом оплати наступному учаснику ринку.
Договір укладено відповідно до примірного договору, затвердженого Аукціонним комітетом. Договір про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг між ТОВ "Кіровоградська обласна ЕК" та Гарантованим покупцем укладений згідно з примірним договором, що є додатком №2 до Положення про ПСО.
Договір про надання послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів гарантованим покупцем, укладений між АТ "НАЕК "Енергоатом" та Гарантованим покупцем відповідно до примірного договору, що є додатком №4 до Положення про ПСО.
Відповідачем зобов'язання з оплати за куплену електричну енергію здійснювалося з простроченням, чим порушено п. 4.3 Договору та п. 6 додаткових угод №28-35.
Пунктом 6.3. Договору передбачено, що сторона не несе відповідальності за зобов'язаннями другої Сторони цього Договору перед третіми особами або за збитки, які можуть бути заподіяні іншою стороною третій особі.
Відповідач зазначає, що наказом Міністерства енергетики України від 21.03.2022 №132 "Про забезпечення купівлі-продажу електричної енергії постачальниками універсальних послуг в особливий період" (далі - Наказ №132) та прийнятими на його основі похідними наказами Міненерго змінено строки оплати купленої електричної енергії за Договором.
Відповідно до п. 1, 3, 6 Наказу №132, на час дії воєнного стану учасники ринку електричної енергії, на яких згідно з Положенням про ПСО покладені спеціальні обов'язки на ринку електричної енергії, зобов'язані, зокрема: - ДП "НАЕК "Енергоатом" усі кошти, отримані від оператора системи розподілу (крім оплати за балансуючу електричну енергію), операторів систем розподілу, постачальників універсальних послуг та ДП "Гарантований покупець" за відпущену (продану) електричну енергію, спрямувати ДП "Гарантований покупець" в оплату вартості послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за лютий - березень 2022 року до повної її оплати (п. 3); - ДП "Гарантований покупець" отримані від ДП "НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго" кошти спрямовувати в оплату вартості послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за лютий - квітень 2022 року пропорційно до сум заборгованості за відпущену (продану) електричну енергію постачальників універсальних послуг перед ДП "НАЕК "Енергоатом" (підп. 6 п. 6).
У п. 7 Наказу №132 зазначено, що ДП "НАЕК "Енергоатом" у день здійснення платежу ДП "Гарантований покупець" в оплату послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, надавати ДП "Гарантований покупець" підписану інформацію щодо розміру заборгованості та відсотка оплати постачальниками універсальних послуг електричної енергії, купованої згідно з Положенням №483 та цим наказом.
Із процитованих положень Наказу №132 можна дійти до однозначного висновку про те, що даний нормативно-правовий акт застосовується виключно після утворення заборгованості між учасниками ринку і саме пропорційність такої заборгованості лежить в основі розрахунків згідно з Наказом №132.
Похідні накази Міненерго також врегульовують вже наявну на момент їх прийняття заборгованість між учасниками ринку, на яких покладено виконання спеціальних обов'язків.
Сторони у п. 11.3 дійшли згоди, що зміни та доповнення до нього можуть бути внесені у письмовій формі за взаємною згодою Сторін шляхом оформлення Додаткової угоди до Договору, за виключенням випадків, передбачених у п. 4.6 (зміна банківських реквізитів), розділу 5 "Тимчасове призупинення/зменшення продажу (відпуску) електричної енергії, пункту 11.5 (антикорупційні застереження) цього Договору.
Враховуючи те, що для періоду з грудня 2023 року по червень 2024 року до Договору не було укладено жодної додаткової угоди, якою було б змінено порядок здійснення оплати електричної енергії за Договором, то єдиним належним виконанням договірних зобов'язань у частині оплати є здійснення оплати у строки та у розмірі, закріплені у п. 6 Додаткових угод.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).
Разом з тим, сплата процентів річних від простроченої суми, так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, при наявності факту несвоєчасного та неповного виконання грошового зобов'язання боржник повинен сплатити кредитору як суму заборгованості, так і суми інфляційних та річних, нарахованих на таку заборгованість.
При цьому умови п. 6.5. договору у редакції п. 1 додаткової угоди №12 від 05.08.2022 щодо ненарахування штрафних санкцій не розповсюджуються на спірні правовідносини, оскільки інфляційні та річні не є штрафними санкціями, з наведених підстав.
Штрафними санкціями за положеннями ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд встановив його правильність та обґрунтованість, а тому позовні вимоги про стягнення 1 965 038,40 грн - 3 % річних та 5 424 597,18 грн - інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю.
Відповідач не подав контррозрахунку на спростування заявлених позивачем вимог.
Щодо клопотання відповідача про зменшення 3% річних до 1 % річних, викладеного у відзиві на позовну заяву, господарський суд зазначає таке.
В обґрунтування своїх вимог про зменшення трьох процентів річних до 1%, відповідач наполягає на необхідності застосування судом ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, посилаючись на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, зроблений у справі №902/417/18, який полягає у можливості суду за певних обставин зменшити розмір процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, тоді як підстави та обставини для такого зменшення процентів річних суд повинен встановлювати у кожному конкретному випадку.
У справі №902/417/18 встановлено обставини погодження сторонами в договорі зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною другою ст. 625 ЦК України і встановлення її сторонами у розмірі 40 % річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96 % річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев'яноста календарних днів до дня повної оплати, тому Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 дійшла висновку про те, що фактично визначені договором 96 % річних є саме способом отримання кредитором доходу, а тому з метою запобігання такому безпідставному збагаченню розмір належної до стягнення з відповідача у зазначеній справі суми відсотків річних було обмежено.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що сума неустойки, штрафу і процентів річних у справі №902/417/18 перевищують майже в два рази суму прострочення та очевидно є неспівмірними, оскільки наслідки невиконання боржником зобов'язань вочевидь більш вигідні для кредитора, ніж належне виконання такого зобов'язання. За таких обставин, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду у справі №902/417/18 дійшла висновку щодо обмеження розміру санкцій сумами штрафу і пені, які вже присуджені до стягнення судами попередніх інстанцій, та відмовила у стягненні процентів річних саме з цих підстав.
Позивач заявляє до стягнення проценти річних у розмірі, визначеному у ст. 625 ЦК України, а саме - три проценти річних. Сторони у договірному порядку не змінювали ставку процентів річних.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, зробленого у справі №903/602/24 та викладеного у постанові від 02.07.2025:
"116. При цьому суд при визначенні розміру, до якого можна зменшити проценти річних, обмежений нормою частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, яка визначає, що боржник має сплатити кредитору три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) від простроченої суми.
117. Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.
118. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.".
Крім того, наявність чи відсутність збитків не впливає на право позивача, як кредитора, на стягнення 3 відсотків річних та інфляційних втрат.
Отже, у задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3% річних до 1 % річних, викладеного у відзиві на позовну заяву господарський суд відмовляє.
Оскільки відповідачем порушено умови Договору, а саме прострочено оплату за куплену електричну енергію, позивач правомірно здійснив нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, як відшкодування матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Отже, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню повністю та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості 7 389 635,58 грн, з яких: 1 965 038,40 грн - 3 % річних, 5 424 597,18 грн - інфляційних втрат.
У відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 73-74, 76-77, 123, 129, 233, 236-241, 326-327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кіровоградська обласна енергопостачальна компанія" (код ЄДР 42132581, вул. Велика Перспективна, 78, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Енергоатом-Трейдинг" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 42041573) 7 389 635,58 грн, з яких: 1 965 038,40 грн - 3 % річних, 5 424 597,18 грн - інфляційних втрат, а також 88 675,62 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення направити сторонам.
Повне рішення складено 14.11.2025.
Суддя Н.М. Коваленко
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5013.