Справа №463/10796/25
Провадження №1-кс/463/10259/25
13 листопада 2025 року м. Львів
Cлідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 04.11.2025 року, -
встановив:
Скаржник звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 04.11.2025 року.
Скаргу мотивує тим, що ОСОБА_3 було подано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, заяву від 04.11.2025 року про вчинення кримінального правопорушення старшим слідчим першого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Львові ОСОБА_4 передбаченого ч.3 ст. 382 КК України, яке полягало у невиконанні ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27.08.2025 року (справа №463/7840/25. Уповноважена особа Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, в порушення вимог ст.214 КПК України протягом 24 годин питання про внесення в ЄРДР відомостей про кримінальні правопорушення не вирішив, натомість фактично відмовлено у внесенні таких відомостей. А тому скаржник звернулася до слідчого судді з відповідною скаргою, яку просить задоволити.
Скаржник в судовому засіданні вимоги скарги підтримала, просить таку задоволити. Крім цього подала клопотання, відповідно до якого просить надати роз'яснення та надати оцінку таким обставинам.
Представник суб'єкта оскарження - Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином. Скерував на адресу суду заперечення на скаргу, відповідно до якого в задоволенні скарги просить відмовити. У зв'язку із наведеним, враховуючи скорочені процесуальні строки для розгляду скарги, вважаю за можливе розглянути скаргу у відсутності суб'єкта оскарження на підставі наявних доказів. Крім того, в силу ч.3 ст. 306 КПК України його відсутність не є перешкодою для розгляду скарги.
Заслухавши скаржника, дослідивши матеріали скарги, приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. В свою чергу КК України визначає вичерпний перелік суспільно небезпечних діянь, які є злочинами та характеризує, у чому саме полягає об'єктивна та суб'єктивна його сторона, кваліфікуючі ознаки та інше.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, - вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Аналіз положень статей 214, 303 КПК України, свідчить про те, що предметом судового контролю слідчого судді може бути лише бездіяльність слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, тобто саме заява чи повідомлення про кримінальне правопорушення є передумовою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування в кримінальному провадженні та вказана заява чи повідомлення повинна містити достатні дані про наявність ознак кримінально-караного діяння.
Скаржник в поданій заяві зазначає, що ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27.08.2025 року (справа №463/7840/25) слідчого було зобов'язано внести до ЄРДР відомості за вісьмома статтями КК України. Однак слідчий вніс відомості лише за однією статтею, якої навіть не було у переліку, визначеному ухвалою суду, решту свідомо проігнорував, що на думку скаржника свідчить про умисне невиконання судового рішення.
Слід зазначити, що резолютивна частина ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 27.08.2025 року (справа №463/7840/25), не містить вказівки зобов'язання уповноваженої особи внести відомості по певній кваліфікації. Більше того, слідчий суддя в мотивувальній частині даної ухвали звернув увагу скаржника, що визначення попередньої правової кваліфікації кримінального правопорушення під час внесення відомостей до ЄРДР, враховуючи норми статей 2, 40, 214 КПК України, відноситься до виключної дискреції слідчого, дізнавача, прокурора. Слідчий суддя під час вирішення питання про визнання бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР не наділений повноваженнями на визначення кваліфікації кримінального правопорушення відносно викладених у заяві обставин..
З заперечення ТУ ДБР на скаргу ОСОБА_3 вбачається, що слідчим ухвалу слідчого судді виконано, а тому відсутні підстави для внесення відомостей до ЄРДР.
Діючий Кримінальний процесуальний кодекс України, як вбачається зі змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, якою визначений перелік відомостей, які вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не вимагає від заявника зазначати правову кваліфікацію вчиненого діяння чи статтю Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за нього. Незалежно від думки заявника про те, якою статтею Кримінального кодексу України передбачені ознаки того діяння, про яке він повідомляє, визначення попередньої правової кваліфікації та відповідної їй статті КК України є повноваженням (обов'язком) слідчого, прокурора, які вносять відомості до ЄРДР. Тобто слідчий, прокурор зобов'язані проаналізувати викладені в повідомленні про злочин фактичні обставини діяння та визначити попередньо, під ознаки якого злочину, передбаченого статтею Особливої частини КК України, таке діяння підпадає.
У пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 зазначено, що у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
У поданій заяві про вчинення кримінального правопорушення від 04 листопада 2025 року, яка долучена до матеріалів скарги, заявником не зазначено об'єктивних даних та обставин, які могли б свідчити про вчинення зазначеною в заяві особою кримінально-караного діяння та не надано жодних доказів на підтвердження такого.
Положення статті 214 КПК України перебуває у взаємозв'язку з ч.1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу злочину - кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, згідно п. 2 Глави 1 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 06.04.2016 № 139, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відтак, не будь-яка заява є підставою для внесення відомостей до ЄРДР, а лише та заява, яка містить фактичні дані, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення. Всі інші заяви після їх надходження підлягають розгляду згідно із Законом, яким не є Закон про кримінальну відповідальність.
Разом з тим, необхідно також враховувати, що основним складовим елементом об'єктивної сторони будь-якого злочину є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень (адміністративних, дисциплінарних та інших).
Слідчий суддя звертає увагу, що норми чинного КПК України не передбачають жодної гарантії для захисту своїх прав особою, щодо якої кримінальне провадження може бути розпочате безпідставно.
Наявність в чинному КПК України спрощеного порядку прийняття та реєстрації всіх без винятку заяв та повідомлень про кримінальні правопорушення (дійсних чи надуманих) може зробити можливим внесення будь-якої інформації до ЄРДР і відкриття, іноді безпідставного, кримінального провадження.
Таким чином, суд вважає, що уповноважені особи ТУ ДБР, розташованого у м.Львові, отримавши заяву ОСОБА_3 від 04.11.2025 року дотрималися вимог чинного законодавства України, перевірили її та встановили факт відсутності обставин, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення, зазначених заявником, тому в задоволенні скарги слід відмовити. При цьому в даній ухвалі наводяться роз'яснення, які просила надати скаржник в своєму клопотанні.
Керуючись вимогами статей 214, 303, 306, 307, 372 КПК України, -
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноваженої особи Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 04.11.2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1