про призначення кримінального провадження
до судового розгляду та продовження дії запобіжного заходу
Справа № 621/3718/25
Провадження 1-кп/621/331/25
14 листопада 2025 року м. Зміїв Харківської області
Зміївський районний суд Харківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасники справи:
прокурор - ОСОБА_3
обвинувачений - ОСОБА_4
захисник - адвокат ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальну справу №621/3718/25 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 307 Кримінального кодексу України,
До Зміївського районного суду Харківської області надійшла кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 307 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 13.11.2025 призначено підготовче судове засідання.
У підготовче судове засідання з'явилися прокурор, захисник ОСОБА_6 та доставлений обвинувачена.
Прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд кримінальної справи на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні, в яке викликати учасників справи. Одночасно заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. В обгрунтування клопотання вказав, що ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.09.2025 обвинуваченій ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого спливає 16.11.2025. ОСОБА_7 пред'явлено обґрунтоване обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 307 КПК України, за яке в разі визнання її винуватою, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від від 6 до 10 років з конфіскацією майна, а відтак наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема: ризик переховування від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, а також ризик вчинення обвинуваченою інших кримінальних правопорушень, в тому числі пов'язаних з незаконним обігом наркотиків. Враховуючи викладене, просив продовжити ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.
Обвинувачена та її захисник вважали за можливе призначити справу до судового розгляду. Проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не заперечували.
Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та реєстр матеріалів, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.3 статті 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення:
- затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;
- закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу;
- повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу;
- направити обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження;
- призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру;
- доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
За змістом ч.1 статті 315 КПК України, якщо під час підготовчого судового засідання не будуть встановлені підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини 3 ст.314 КПК України суд проводить підготовку до судового розгляду.
Кримінальне провадження надійшло до суду, в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, що відповідає положенням статті 32 КПК України.
Враховуючи, що учасниками судового засідання не заявлено клопотань про повернення обвинувального акту, закриття провадження з підстав, визначених статтею 284 КПК України, чи інших заяв, що перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468 - 475 КПК України не надходило, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом в судове засідання учасників справи.
Щодо клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченій, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч.3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно положень статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 статті 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
За змістом ч.3 статті 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування (судового розгляду) до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 пред'явлено обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 статті 307 Кримінального кодексу України, за яке, в разі визнання винуватим, їй загрожує покарання у виді позбавлення волі строком від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 18.09.2025 обвинуваченій ОСОБА_7 було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк якого спливає 16.11.2025.
На час розгляду клопотання судовий розгляд кримінального провадження не розпочато, свідки не допитані, письмові докази не досліджені, а ризики, що були підставою для застосування обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшилися та продовжують існувати.
При цьому, обвинувачена раніше судима, їй пред'явлено обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення в період іспитового терміну, що в період дії воєнного стану в Україні, на думку суду, значно підвищує ризики втечі, переховування від суду та вчинення інших кримінальних правопорушень.
З огляду на зазначені обставини, суд вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про високу ймовірність настання ризиків переховування від органів досудового розслідування та/або суду; та вчинення іншого кримінального правопорушення, в зв'язку з чим є доцільним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки інші, більш м'які запобіжні заходи, передбачені статтею 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та належну поведінку.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, беручи до уваги те, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилятись від суду.
Суд також зазначає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому є виправданим заходом, оскільки цього вимагає справжній інтерес суспільства, не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини і положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Разом з тим, згідно частин 3-4 статті 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;
3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;
4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;
5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.
Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.4 статті 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно ч.5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Таким чином, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, з покладенням обов'язків, встановлених статтею 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 314-316, 372 КПК України, суд
Призначити кримінальне провадження №12025221260000379 від 23.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 статті 307 Кримінального кодексу України, - до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 12:45 годину 14.11. 2025 року.
У судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у виді тримання під вартою, в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор" на шістдесят днів, тобто до 12 січня 2026 року включно.
Визначити обвинуваченій запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, визначених КПК України, в сумі 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених станом на 01 січня поточного року, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: р/р ua 208201720355299002000006674, одержувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249, банк одержувача: ДКСУ м Київ, МФО одержувача: 820172. Призначення платежу: застава за _____ (ПІБ) , згідно ухвали Зміївського районного суду Харківської області внесені (ПІБ особи, що вносить заставу).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:
- прибувати за першою вимогою - до прокурора, слідчого судді, суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та засобів зв'язку
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора чи суд в даному кримінальному провадженні
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. У разі невиконання обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається в дохід Державного бюджету України та до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у цей же строк з моменту вручення йому копії судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_8