Справа №766/14657/25
н/п 1-кп/766/4423/25
13.11.2025 року Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Херсоні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР під №12025230000000943 від 22.06.2025 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Любимівка Каховського району Херсонської області, українця, громадянина України, неодруженого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця ЗСУ, командира бойової машини - командира 3 відділення берегової оборони 1 взводу берегової оборони 4 роти берегової оборони НОМЕР_1 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 , молодшого сержанта, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України, -
Молодший сержант ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом, проходячи її на посаді командира бойової машини - командир 3 відділення берегової оборони 1 взводу берегової оборони 4 роти берегової оборони НОМЕР_1 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_2 , 22.06.2025 близько 18 години 10 хвилин, в світлий час доби, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, не маючи посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи технічно справним автомобілем Opel Vektra реєстраційний номер НОМЕР_3 (на іноземній реєстрації), здійснюючи рух на горизонтальній ділянці, сухого, чистого асфальтобетонного покриття вулиці Грушевського (Потьомкінська (другорядній дорозі), зі сторони площі Ганнібала в напрямку вулиці Залізнична м. Херсону, проявив кримінальну протиправну самовпевненість, а саме рухаючись з перевищенням максимально допустимої швидкості, а саме зі швидкістю 57...61 км/год, у той час як максимальна дозволена швидкість складала 50 км/год, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, маючи можливість спостерігати за дорожньою обстановкою, а також своєчасно реагувати на її зміну, в порушення вимог п. 1.5, п. 2.1 а), п. 2.3 б), п. 2.9 а), 12.4, 12.9 б), 16.3, 16.11 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, при виїзді на нерегульоване перехрестя нерівнозначних доріг, а саме провулком Козацьким та вулиці Грушевського (Потьомкінська) в м.Херсон, всупереч вимог дорожнього знаку 2.2 - «Проїзд без зупинки заборонено» розділу 33 Правил дорожнього руху України, не зупинився та не надав перевагу у русі автомобілю Daewoo Lanos, реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням водія військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по провулку Козацький (головній дорозі) зі сторони Миколаївського шосе у напрямку проспекту Незалежності м. Херсон, внаслідок чого, відбулося зіткнення з останнім.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля Daewoo Lanos, рестраційний номер НОМЕР_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритого компресійного перелому тіла першого поперекового хребця, які відносяться до середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я.
Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у вчиненому, підтвердив обставини, встановлені під час досудового розслідування. Дав показання про те, що він, перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння, без посвідчення водія, керував транспортним засобом, рухаючись по другорядній дорозі, проігнорував знак «СТОП». При цьому по головній дорозі рухався автомобіль потерпілого, із яким, як наслідок, відбулось зіткнення. Зазначив, що шкоду потерпілому відшкодував, висловив своє каяття з приводу обставин, що склались та висказав намір продовжувати військову службу.
Від потерпілого на адресу суду надійшла заява, якою він зазначив про відсутність до обвинуваченого претензій матеріального чи морального характеру, при вирішенні питання призначення покарання покладався на розсуд суду та просив розгляд кримінального провадження здійснювати за його відсутності.
Оскільки обвинуваченим не оспорюються фактичні обставини справи і як встановлено судом, він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позиції, суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі. При цьому судом роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який є військовослужбовцем військової служби за контрактом, у лікаря психіатра та нарколога на обліку не перебуває, раніше несудимий, за місцем проходження служби характеризується позитивно. Обвинувачений свою вину визнав в повному об'ємі, розкаявся у вчиненому, тому до обставин, що пом'якшують покарання суд відносить повне визнання своєї вини останнім, його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було.
Враховуючи викладене суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 можливо призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 286-1 КК України.
За змістом пункту 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» в кожному випадку призначення покарання за ст. 286 і ст. 287 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами або обіймати посади, пов'язані з відповідальністю за технічний стан чи експлуатацію транспортних засобів, відповідно.
При вирішенні питання про призначення додаткового покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд приходить до висновку про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 55 КК України позбавлення права керувати транспортними засобами як додаткове покарання призначається на строк до десяти років.
Так, судом установлено, що обвинувачений ОСОБА_4 , керуючи автомобілем, в стані наркотичного сп'яніння, проявив кримінальну протиправну самовпевненість, неуважність та безпечність до дорожньої обстановки яка склалася та всупереч Правил дорожнього руху України, не зупинився та не надав перевагу в русі іншому автомобілю, внаслідок чого допустив зіткнення із останнім, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень. Тобто з огляду на характер та обсяг допущених обвинуваченим порушень Правил дорожнього руху, враховуючи тяжкість наслідків, що настали, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Разом із цим, враховуючи позицію обвинуваченого ОСОБА_4 , який і в подальшому бажає проходити військову службу та захищати суверенітет та територіальну цілісність України, визнання вини останнім, а також з урахуванням наявності передбаченої статтею 66 КК України обставини, що пом'якшує його покарання, а також відсутність підстав, що обтяжують покарання, суд вважає за можливе згідно ст.58 КК України замість позбавлення волі призначити обвинуваченому службове обмеження для військовослужбовців із відрахуванням із суми грошового забезпечення 20 відсотків в дохід держави, що у свою чергу відповідатиме завданням та цілям кримінального покарання, та сприятиме виправленню обвинуваченого та на переконання суду буде достатнім для попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов в кримінальному провадженні відсутній.
Процесуальні витрати на залучення експертів під час досудового розслідування склали:
- 12722,40 гривень за проведення автотехнічної експертизи в Херсонському відділенні Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, висновок експерта № 2941-34-25 від 28.07.2025;
- 12722,40 гривень за проведення автотехнічної експертизи в Херсонському відділенні Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, висновок експерта № 2942-34-25 від 28.07.2025;
- 16963,20 гривень за проведення транспортно-трасологічної експертизи в Херсонському відділенні Одеського науково-дослідницького інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, висновок експерта № 2943-34-25 від 28.07.2025;
- 7131,20 гривень за проведення комплексної судової інженерно-транспортної та фототехнічної експертизи в Херсонському НДЕКЦ МВС України, висновок експерта № КСЕ-19/122-25-3849 від 29.07.2025.
У відповідності до ст. 124 КПК України, процесуальні витрати за проведення вказаних експертиз підлягають стягненню із обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави.
Питання речових доказів суд вирішує у порядку передбаченому ст.100 КПК України.
Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України - суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові. В даному кримінальному провадженні арешт на майно було накладено з метою зберігання речових доказів, а тому наразі його належить скасувати.
Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років.
На підставі статті 58 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 замість призначеного покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки призначити покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 49539,20 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот тридцять дев'ять) гривень 20 (двадцять) коп.
Речові докази:
-транспортний засіб марки «Opel Vektra», р.н. НОМЕР_3 - вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_4 .
-транспортний засіб марки «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_5 - вважати повернутим законному володільцю ОСОБА_6 .
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва № 487/4246/25 від 24.06.2025 року, якою накладено арешт на майно, а саме: на транспортний засіб марки «Opel Vektra», р.н. НОМЕР_3 та транспортний засіб марки «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_5 із забороною в розпорядженні та відчуженні такого майна - скасувати.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 (тридцяти) днів з дня проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 1 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1