ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.11.2025Справа № 910/9308/25
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Тас»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, - ОСОБА_1
про стягнення 9 929,79 грн,
Суддя Смирнова Ю.М.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Тас» (далі - позивач, ПрАТ «СГ «Тас») звернулося до Господарського суду міста Києва (далі - суд) з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Гардіан» (далі - відповідач, ТДВ «СК «Гардіан») про стягнення 9 929,79 грн, з яких: 6 958,05 грн страхового відшкодування, 1 094,55 грн пені, 3% річних у розмірі 372,88 грн та 1 504,31 грн інфляційного збільшення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № FO-01434300 від 07.11.2022 (поліс № АТ/3180356) внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля ВАЗ 21140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв'язку чим, відповідно до положень ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України «Про страхування», позивачем отримано право вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника/водія транспортного засобу - автомобіля DAF XF 460 FT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким скоєно ДТП, застрахована ТДВ «СК «Гардіан» на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ЕР-215255159), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача, та враховуючи невиконання відповідачем обов'язку з відшкодування збитків позивачу, останнім нараховано пеню, 3% річних та інфляційне збільшення.
Автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 910/9308/25 та справу передано на розгляд судді Смирновій Ю.М.
Ухвалою суду від 06.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов.
Вказаною ухвалою суду залучено до участі у справі ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; зобов'язано позивача до початку розгляду справи по суті надати докази направлення третій особі позовної заяви з додатками; встановлено строк для подання пояснень третьою особою щодо позову - протягом 20 днів з дня вручення даної ухвали, а також зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати суду відомості щодо реквізитів полісу № ЕР/215255159, яким застраховано цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу DAF, державний номер НОМЕР_2 (страховик, страхувальник, ліміт відповідальності, період дії, розмір франшизи тощо).
Також вказаною ухвалою суду попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (частина друга ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною п'ятою ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 цього Кодексу.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Частиною одинадцятою ст. 242 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 частини шостої ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Згідно з повідомленням суду про доставлення процесуального документу до електронного кабінету особи, документ в електронному вигляді «ст.176 Ухвала про відкриття провадження у справі (без виклику сторін)» від 06.08.2025 по справі № 910/9308/25 було надіслано одержувачу ТДВ «СК «Гардіан» та доставлено до його електронного кабінету 07.08.2025 о 17:10.
В п. 41 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 по справі № 459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Таким чином, приймаючи до уваги вимоги процесуального законодавства, ухвала суду про відкриття провадження у справі (без виклику сторін) від 06.08.2025 вважається врученою відповідачу 08.08.2025.
Також, на виконання приписів ГПК України, з метою повідомлення третю особу про розгляд справи, ухвала від 06.08.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , та яка отримана останнім, що підтверджується рекомендованим повідомлення Укрпошта про вручення поштового відправлення.
Крім того, згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відтак, третя особа мала право та не була позбавлена можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.08.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, третьою особою не подано пояснень щодо позову з викладенням своїх аргументів та міркування на підтримку або заперечення проти позову та відзиву на позовну заяву.
12.08.2025 Моторним (транспортним) страховим бюро України на виконання вимог ухвали суду від 06.08.2025 було надано Інформацію з єдиної централізованої бази даних МТСБУ про дані полісу серії ЕР № 215255159.
22.08.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на відсутність правових підстав для здійснення виплати страхового відшкодування по спірному ДТП відсутні.
Обґрунтовуючи свою позицію відповідач посилається на те, що на момент ДТП, яка мала місце 20.06.2023 о 12 год. 10 хв., цивільно-правова відповідальність водія автомобілем DAF XF 460 FT, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не була забезпечена ТДВ «СК «Гардіан», оскільки поліс обов'язкового страхування № ЕР-215255159 набрав чинності вже після ДТП з 12 год. 55 хв. 20.06.2023 по 19.06.2024. Тому, отримавши 10.07.2023 заяву від позивача про виплату страхового відшкодування, відповідачем було направлено відмову у здійсненні такої виплати.
Також відповідач зазначав, що за відсутності у його діях вини, оскільки, відповідно до 1 абз. п. 36.1. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV, ним прийнято вмотивоване рішення про відмову у здійснені страхового відшкодування, відсутні і підстави для застосування п. 36.5. ст. 36 вказаного Закону та стягнення з відповідача пені.
На думку відповідача, спір про здійснення страхового відшкодування наразі розглядається у судовому порядку, і лише у разі ухвалення судом рішення про виплату відповідачем страхового відшкодування у страховика виникне обов'язок щодо його виконання, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов'язання, що виключає можливість застосування частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України та стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
За приписами частини п'ятої ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, у відповідності до частини п'ятої ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у справі матеріалами.
Частиною четвертою ст. 240 ГПК України передбачено, що у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, Господарський суд міста Києва
07.11.2022 між ПрАТ «СГ «ТАС» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № FO-01434300 (поліс № АТ/3180356) (далі - Договір страхування).
Відповідно до п. 1. частини першої Договору страхування, цей Договір діє лише за наявності чинного полісу ОСЦПВ серії АТ № 3180356 та дія Договору поширюється лише на забезпечений транспортний засіб, зазначений в такому полісі ОСЦПВ - ВАЗ 21140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (рік випуску 2005) (п. 7 полісу ОСЦПВ).
Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну - 160 000,00 грн, розмір франшизи - 0,00 грн (п. 2 Договору страхування та п. 4 полісу ОСЦПВ)
Згідно з п. 5 Договору страхування та п. 3 полісу ОСЦПВ, строк дії з 00 год. 00 хв. 15.11.2022 до 14.11.2023 включно.
Страховим випадком за цим Договором є настання збитків Страхувальника, що спричинені пошкодженням або знищенням ТЗ внаслідок настання страхового ризику, зокрема, «ДТП без вини» (Пряме врегулювання) - зіткнення ТЗ з іншим (іншими) механічним (-и) транспортним (-и) засобом (-ами), при якому відсутня повністю вина при ДТП особи, яка керувала ТЗ під час цього зіткнення (пп. 21.6.2. п. 21.6. Договору страхування), та «ДТП без вини з іншими учасниками» - зіткнення ТЗ з іншим (іншими) учасниками дорожнього руху, при якому відсутня повністю вина при ДТП особи, яка керувала ТЗ під час цього зіткнення (пп. 21.6.4. п. 21.6. Договору страхування) за відповідною Опцією (п. 21.7. Договору страхування).
20.06.2023 об 12.10 годині в м. Запоріжжя на перехресті вул. Іванова та вул. Магістральна, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «DAF XF 460 FT», реєстраційний номер НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху не переконався в безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рухався в попутному напрямку. Внаслідок цього автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків, травмованих немає. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Вина водія транспортного засобу «DAF XF 460 FT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у скоєнні ДТП підтверджується матеріалами справи № 336/6185/23 (Провадження №3/336/3442/2023), за результатами розгляду якої Шевченківським районним судом м. Запоріжжя винесено постанову від 24.08.2023 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено, зокрема, автомобіль «ВАЗ 21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , власником якого є фізична особа ОСОБА_2 , у зв'язку з чим останній звернувся 20.06.2023 до позивача із заявою про настання події (справа № 11558/49/2023/96).
З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «ВАЗ 21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , проведено його огляд, про що складено Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 22.06.2023 та Ремонтна калькуляція № 11558_49 від 22.06.2023, відповідно до якої вартість ремонту склала 10 158,05 грн.
У зв'язку із зазначеним, позивачем, на підставі зібраних документів складено Страховий акт № 12081/49/923 від 23.06.2023 та розрахунок суми страхового відшкодування до вказаного Страхового акту (Додаток 1) на суму 10 158,05 грн.
На підставі зазначених документів: Акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 22.06.2023, ремонтної калькуляції № 11558_49 від 22.06.2023, Страхового акту № 12081/49/923 від 23.06.2023 та розрахунку суми страхового відшкодування (Додаток 1 до вказаного Страхового акту), заяви про настання події від 20.06.2023 (справа № 11558/49/2023/96) та заяви на виплату страхового відшкодування від 23.06.2023 (вх. 0314 від 23.06.2023), позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором страхування, здійснив відшкодування шкоди завданої внаслідок спірної ДТП шляхом перерахування коштів у сумі 10 158,05 грн на рахунок страхувальника - власника автомобіля «ВАЗ 21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , - ОСОБА_2 , що підтверджується платіжною інструкцією № 345750 від 27.06.2025.
03.07.2023 позивач звернувся до ТДВ «СК «Гардіан» з заявою про виплату страхового відшкодування вих. № 02960/9223 (справа № 11558/49/2023/96) на суму 10 158,05 грн, яка була отримана відповідачем 10.07.2023, що підтверджується наданою позивачем копією рекомендованого повідомлення Укрпошта про вручення поштового відправлення.
У відповідь на вказану заяву, ТДВ «СК «Гардіан» було надано лист № 29/08/23/3 від 29.08.2023, в якому відповідач повідомив позивача, що між ОСОБА_1 та ТДВ «СК «Гардіан» було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-215255159 від 20.06.2023 зі строком дії з 20.06.2023 о 12:55 год., отже, на момент ДТП поліс № ЕР-215255159 від 20.06.2023 не діяв, у зв'язку з чим у ТДВ «СК «Гардіан» відсутні правові підстави для виплати страхового відшкодування.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначав, що оскільки відповідальність водія транспортного засобу «DAF XF 460 FT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , з вини якого сталось ДТП, була застрахована в ТДВ «СК «Гардіан» за полісом ОСЦПВ № ЕР/215255159, що підтверджується витягом з Центральної бази даних МТСБУ, ТДВ «СК «Гардіан» повинно сплатити суму страхового відшкодування, здійсненого ПрАТ «СГ «Тас» на користь власника пошкодженого в результаті ДТП транспортного засобу «ВАЗ 21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , що відповідачем здійснено не було, і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Частиною першою ст. 108 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов'язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 01.01.2024) до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов'язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов'язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов'язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією (п. 70 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 755/18006-15-ц).
Під час суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Страховик виступає замість потерпілого (п. 71 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2020 у справі № 910/18279/19).
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги до особи, відповідальної за завдання матеріального збитку власнику транспортного засобу «ВАЗ 21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Частинами першою та другою ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до п.п. 1, 3 частини першої ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи, вина ОСОБА_1 - водія транспортного засобу «DAF XF 460 FT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , у скоєнні ДПТ, внаслідок якої було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль «ВАЗ 21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виплачено суми страхового відшкодування, встановлена постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.08.2023 у справі № 336/6185/23 (Провадження № 3/336/3442/2023).
Однак, у разі якщо цивільно-правова відповідальність перед третіми особами застрахована у певного страховика, то останній стає відповідальною особою, адже, внаслідок укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховик в межах страхової суми несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша ст. 626 ЦК України).
Частиною першою ст. 979 ЦК України передбачено, що договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів.
Відповідно до абз. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 № 85/96-ВР (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, втратив чинність 01.01.2024) (далі - Закон № 85/96-ВР), договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України (частина перша ст. 89 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 1909-IX).
Згідно з абз. 4 ст. 16 Закону № 85/96-ВР, договір страхування повинен містити, зокрема, строк дії договору, який є однією з істотних умов договору страхування відповідно до ст. 982 ЦК України.
В договорі страхування обов'язково зазначаються з урахуванням особливостей, визначених частиною третьою цієї статті: строк дії договору страхування, порядок вступу його в дію, період (періоди) страхування, територія дії договору страхування (п. 12 частини другої ст. 89 Закону № 1909-IX).
Відповідно до частини першої ст. 981 ЦК України, договір страхування укладається в письмовій формі з дотриманням вимог до письмової форми правочину, встановлених цим Кодексом. Факт укладення договору страхування може посвідчуватися страховим полісом (сертифікатом). Зазначені положення кореспондуються з частиною п'ятою ст. 97 Закону № 1909-IX
Абзацами 3 та 4 ст. 18 Закону № 85/96-ВР передбачено, що факт укладання договору страхування може посвідчуватися страховим свідоцтвом (полісом, сертифікатом), що є формою договору страхування. Договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.
Частиною першою ст. 97 Закону № 1909-IX передбачено, що договір страхування укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину, та оформляється у паперовій формі або у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», або в порядку, передбаченому законодавством про електронну комерцію.
Відповідно до частини першої ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором (частина друга ст. 631 ЦК України).
Відповідно до частини першої ст. 983 ЦК України, договір страхування набирає чинності з моменту, передбаченого договором страхування або законодавством.
Частинами першою та другою ст. 98 Закону № 1909-IX передбачено, що строк дії договору страхування встановлюється за згодою страховика і страхувальника та зазначається в договорі страхування. Якщо договором страхування або законодавством України не передбачено інше, договір страхування набирає чинності з 0 годин дня, наступного за днем укладення договору та/або сплати страхової премії чи її першої частини (у разі сплати страхової премії частинами), та закінчується о 24 годині дати, що зазначена в договорі страхування як дата закінчення строку дії договору страхування.
Законодавством України та/або договором страхування можуть бути передбачені часові обмеження щодо дії страхового захисту за договором страхування (періоди страхування) в межах загального строку дії договору (частина четверта ст. 98 Закону № 1909-IX).
Як встановлено судом, Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який посвідчений страховим полісом № ЕР-215255159, був укладений між ОСОБА_1 (страхувальником) та ТДВ «СК «Гардіан» (страховиком) 20.06.2023, за умовами якого Договір набирає чинності з початку строку його дії, що зазначений у цьому страховому полісі, але не раніше дати його реєстрації у єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У відповідності до ст. 11 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин; втратив чинність 01.01.2025) (далі - Закон № 1961-IV), страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
Згідно з п. 55.1. ст. 55 Закону № 1961-IV, з метою організації обміну інформацією про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників.
Метою створення єдиної централізованої бази даних МТСБУ щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є накопичення відомостей про чинні та припинені договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності), страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників для організації обміну інформацією про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням (п. 3 розділу І Положення про єдину централізовану базу даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.05.2022 № 108).
Разом з тим, згідно з умовами Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який посвідчений страховим полісом № ЕР-215255159, він зареєстрований в єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів о 12:52 20.06.2023 та визначено строк його дії з 12:55 20.06.2023 по 19.06.2024 включно.
Тоді як спірне ДТП, за результатом якого було пошкоджено автомобіль «ВАЗ 21140», реєстраційний номер НОМЕР_1 , та виплачено ПрАТ «СГ «ТАС» власнику вказаного автомобіля ОСОБА_2 суму страхового відшкодування, за даними постанови Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24.08.2023 у справі № 336/6185/23 (Провадження №3/336/3442/2023) сталось 20.06.2023 о 12 год. 10 хв., тобто за 42 хвилини до реєстрації страхового полісу № ЕР-215255159 в єдиній централізованій базі даних щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та за 45 хвилин до початку дії страхового полісу № ЕР-215255159.
Крім того, слід зазначити, що згідно Заяви ОСОБА_2 про настання події від 20.06.2023 (справа № 11558/49/2023/96), часом та датою ДТП телефонограмою зафіксовано 11 год. 50 хв. 20.06.2023 без зазначення інформації про наявні договори страхування цивільної відповідальності ОСЦПВВНТЗ у 2-го учасника - ОСОБА_1 та його автомобіля «DAF XF 460 FT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Таким чином, на момент ДТП, яка мала місце 20.06.2023 о 12 год. 10 хв., цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «DAF XF 460 FT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 не була забезпечена відповідачем ТДВ «СК «Гардіан», оскільки Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який посвідчений страховим полісом № ЕР-215255159, набрав чинності 20.06.2023 о 12 год. 55 хв.
Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 № 1961-IV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з частиною п'ятою ст. 98 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі визначення у договорі страхування ретроактивної дати у страховика виникає обов'язок здійснити страхову виплату, якщо події, що призвели до настання страхового випадку, виникли після ретроактивної дати (дати, яка передує даті початку дії договору страхування та включається до строку страхового покриття;) або протягом строку дії договору страхування.
Частиною шостою ст. 98 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що дія договору страхування не поширюється на події, що мають ознаки страхового випадку, які настали до набрання чинності договором страхування (крім випадку застосування ретроактивної дати відповідно до частини п'ятої цієї статті). Зазначені положенні кореспондуються з частиною другою ст. 983 ЦК України.
Разом з тим, Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, який посвідчений страховим полісом № ЕР-215255159, не застосована ретроактивна дата відповідно до частини п'ятої ст. 98 Закону України «Про страхування» від 18.11.2021 № 1909-IX.
Також, відповідно до Страхового акту № 12081/49/923 від 23.06.2023 зазначена можливість регресу саме до винного у ДТП водія ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку (п. 36.1. ст. 36 Закону № 1961-IV).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, у відповідь на заяву позивача про виплату страхового відшкодування вих. № 02960/9223 (справа № 11558/49/2023/96), відповідачем було надано відповідь (лист № 29/08/23/3 від 29.08.2023) про відсутність у ТДВ «СК «Гардіан» правових підстави для виплати страхового відшкодування, оскільки Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-215255159 від 20.06.2023 між ОСОБА_1 та ТДВ «СК «Гардіан» було укладено зі строком дії з 20.06.2023 о 12:55 год., отже на момент ДТП поліс № ЕР-215255159 від 20.06.2023 не діяв.
За приписами ст.ст. 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно зі ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).
Частинами першою та другою ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приймаючи до уваги викладене, позивачем не надано належних та допустимих доказів виникнення у відповідача обов'язку здійснити виплату страхового відшкодування за страховим полісом № ЕР-215255159 у розмірі 6 958,05 грн за шкоду завдану у спірному ДТП, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Оскільки у задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування відмовлено, позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 094,55 грн пені, 3% річних у розмірі 372,88 грн та 1 504,31 грн інфляційного збільшення за порушення останнім строків здійснення страхового відшкодування також не підлягають задоволенню.
При цьому, суд наголошує, що враховуючи положення частини першої ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», практику Європейського суду з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04) та у рішенні у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09.12.1994, серія A, № 303-A, п. 29, усі інші доводи та міркування сторін, окрім зазначених у мотивувальній частині рішення, взяті судом до уваги, однак не спростовують висновків суду та не суперечать дійсним обставинам справи і положенням чинного законодавства.
Слід зазначити, що при розрахунку розміру судового збору, судом врахований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, розрахований з урахуванням понижуючого коефіцієнта у розмірі 0,8, відповідно до положень ст. 129 ГПК України, покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.М. Смирнова