ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
м. Київ
10.11.2025справа № 910/9176/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,
розглядаючи у закритому судовому засіданні
справу №910/9176/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (Кловський Узвіз, 7, прим. 51, м. Київ, 01021; ідентифікаційний код 43285992)
до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (вул. Малопідвальна, 8, м. Київ, 01001; ідентифікаційний код 00039002),
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 21708016) та
Служба безпеки України (вул. Володимирська, 33, м. Київ, 01034; ідентифікаційний код 36414116),
про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання договору від 18.07.2024 №1 про відступлення прав вимоги,
за участю представників:
позивача - Сільченко Т.А. (ордер від 05.09.2025 серія АР №1262812);
відповідача - Мороза С.А. (довіреність від 01.10.2025 №09/12/121);
третьої особи-1 - Цуканової С.Г. (довіреність від 26.12.2024 №60-13132/24);
третьої особи-2 - Сучкової А.М. (відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань),
Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - Банк) про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання укладеного Товариством та Банком договору від 18.07.2024 №1 про відступлення прав вимоги (далі - Договір), вчиненого Банком у формі вимоги від 21.02.2025 вих. №406/08 про сплату штрафу та розірвання Договору.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- 18.07.2024 Товариством та Банком укладено Договір, предметом відступлення права вимоги за Договором є те, що Банк відступає Товариству належні Банку, а Товариство набуває права вимоги Банку до позичальника, зазначеного у додатку №1 до Договору;
- 21.02.2025 Банк звернувся до Товариства з вимогою від 21.02.2025 вих. № 406/08 про сплату штрафу та розірвання Договору;
- одностороння дія відповідача у формі розірвання Договору відповідно до вимоги від 21.02.2025 вих.№406/08 про сплату штрафу та розірвання Договору суперечить частині першій статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України);
- вчинений відповідачем правочин має бути визнано недійсним з огляду на те, що: Банк не мав підстав для розірвання Договору, оскільки не існувало доведеного факту порушення Товариством запевнень за пунктом 18.1 Договору станом на дату його укладення; Товариство не порушувало запевнення, передбачені Договором, адже станом на дату укладення Договору не володіло інформацією щодо наявності у ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації; єдине громадянство ОСОБА_1 , щодо якого було обізнане Товариство, - громадянство Сполучених Штатів Америки; Банк не мав та досі не має жодних доказів щодо наявності громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 , а розірвання Банком Договору ґрунтується лише на припущеннях; одностороннє розірвання Договору вчинене з порушенням договірних умов та вимог, передбачених статтями 598 та 651-652 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.09.2025.
08.08.2025 відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог з огляду на те, що:
- 18.12.2024 на сторінці Української Служби Радіо Свобода були опубліковані матеріали, в яких зазначено про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника Товариства ОСОБА_1 з країною-агресором - Російською Федерацією;
- з метою перевірки даної інформації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся із запитом до Служби безпеки України (далі - СБУ) щодо підтвердження/спростування наявності громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 , яка є кінцевим бенефіціарним власником позивача;
- у відповідь на дане звернення Головне управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Департаменту захисту національної державності СБУ надало інформацію з додатками від 25.12.2024 за вих.№8/1/16909дск з грифом «Для службового користування» про наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянки Російської Федерації;
- підтвердження про наявність у ОСОБА_1 паспорту громадянки Російської Федерації отримав від СБУ й Національний банк України (далі - НБУ);
- відповідальність за надану інформацію про кінцевого бенефіціарного власника несе юридична особа; в даному випадку необізнаність Товариства про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника Товариства з Російською Федерацією не має значення, оскільки це є обов'язок Товариства мати актуальні відомості про кінцевого бенефіціарного власника;
- на час підписання Договору Товариство надало недостовірну інформацію, чим порушило запевнення, вказані у підпункті 18.1 пункту 18 Договору, згідно з підпунктом 18.2 пункту 18 Договору настають правові наслідки, а саме - розірвання договору;
- сторони в Договорі погодили, що Договір розривається без додаткового досягнення домовленостей про його розірвання у випадку виявлення Банком факту порушення запевнень, вказаних у підпункті 18.1 пункту 18 Договору;
- виявлення у бенефіціарного власника Товариства ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації є істотною зміною обставин, оскільки у разі обізнаності про цю обставину Договір не був би укладений та Товариство навіть не було б допущене до участі в аукціоні;
- 21.02.2025 Банк надіслав на адресу Товариства цінним листом з описом вкладення (накладна № 0100199804612) вимогу сплатити штраф у сумі 19 005,24 грн та повернути на користь Банку все отримане за Договором;
- підпунктом 18.2 пункту Договору було встановлено, що Договір достроково розривається на одинадцятий календарний день з дати відправлення Банком на зазначену в Договорі адресу нового кредитора вимоги про сплату штрафу, датою розірвання Договору є 04.03.2025, про що Товариство було повідомлене у надісланій Банком вимозі;
- Договір був розірваний відповідно до умов укладеного договору та норм чинного законодавства України;
- Товариство у встановлений в Договорі строк не виконало вимоги Банку щодо сплати штрафу та повернення всього отриманого за укладеним Договором, виникла необхідність у пред'явленні відповідних позовів до суду.
13.08.2025 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій заперечив проти доводів, викладених Банком у відзиві на позов, оскільки: розірвання Договору відповідачем є неправомірним, оскільки відсутня встановлена Договором підстава для такого розірвання - обізнаність щодо відповідних обставин; позивач не міг надати Банку неправдиві запевнення, адже Товариство не володіло інформацією про наявність у ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації; Товариство не надавало жодних доказів на підтвердження наявності громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 : ні копій паспорта громадянина Російської Федерації, ані будь-яких інших офіційних документів, на підставі яких такий паспорт видано; позивач в порядку адміністративного судочинства оскаржує це рішення НБУ щодо визнання ділової репутації небездоганною та відкликання ліцензії через нібито наявність у ОСОБА_1 російського громадянства (єдиний доказ Банку щодо наявності громадянства).
15.08.2025 відповідачем подано суду заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначено, що подані позивачем докази не є доказами того, що Товариство насправді не володіло інформацією про наявність у ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 залучено до участі у справі Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/9176/25; відкладено підготовче засідання з розгляду справи №910/9176/25 на 13.10.2025.
15.09.2025 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання Фонду позову з додатками.
Фонд 26.09.2025 подав суду письмові пояснення, в яких зазначено, що:
- відповідальність за надану інформацію про кінцевого бенефіціарного власника несе юридична особа; необізнаність Товариства про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника товариства з Російською Федерацією не має значення, оскільки це є обов'язок Товариства мати актуальні відомості про кінцевого бенефіціарного власника;
- зважаючи на те, що на момент підписання Договору Товариство надало недостовірну інформацію, чим порушило запевнення, вказані у пункті 18.1 Договору, то згідно з пунктом 18.2 Договору настають правові наслідки, а саме - розірвання Договору;
- 18.12.2024 в засобах масової інформації, на сторінці Української Служби Радіо Свобода, були опубліковані матеріали, в яких зазначено про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника Товариства ОСОБА_1 з країною-агресором - Російською Федерацією;
- з метою перевірки інформації, отриманої від Радіо Свобода, Фонд звернувся із запитом до СБУ щодо підтвердження/спростування наявності громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1 , яка є кінцевим бенефіціарним власником Товариства;
- на запит Фонду від СБУ отримано лист-відповідь щодо наявності у ОСОБА_1 паспорту громадянки Російської Федерації, який містить гриф «Для службового користування» і може бути наданий до суду лише за згодою розробника та надавача;
- посилання позивача на відсутність вини як підстави застосування умов пунктів 18.1 і 18.2 Договору не відповідає обставинам укладання Договору та вимогам законодавства;
- зазначені в пункті 18.2 Договору наслідки порушення Товариством зобов'язання щодо запевнень, зазначених в пункті 18.1 Договору, є передбаченими Договором оперативно-господарськими санкціями, які застосовані Банком відповідно до викладених в Договорі умов без згоди іншої сторони, яка не скористалась свої правом звернення до суду щодо скасування такої санкції; оперативно-господарська санкція застосовується одночасно із штрафом;
- вимога від 21.02.2025 вих. № 406/08 про сплату штрафу та розірвання Договору є цілком законною та обґрунтованою, направленою Банком в чітко встановленому Договором випадку відповідно до умов Договору, укладеного сторонами, в якому Товариство висловило своє волевиявлення про наслідки порушення запевнень, що виключає визнання такої вимоги недійсною.
У підготовчому засіданні 13.10.2025 представник Фонду подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів з грифом «Для службового користування».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 залучено до участі у справі СБУ як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; ухвалено розгляд справи №910/9176/25 здійснювати у закритому судовому засіданні; продовжено строк підготовчого провадження у справі №910/9176/25 та відкладено підготовче засідання до 10.11.2025.
17.10.2025 на виконання вимог ухвали суду позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання СБУ позову з додатками.
СБУ 04.11.2025 подало суду письмові пояснення у справі, в яких зазначило, що:
- Товариство у позові вказує, що не могло знати про наявність у ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації на дати направлення відповідних запевнень до НБУ тому, що жоден державний орган, в тому числі СБУ, на дату укладення договору таких відомостей не мали; проте таке твердження є перекручуванням відповіді СБУ, в якій чітко вказано, що в Департаменті відсутня документально підтверджена інформація про громадянство Російської Федерації ОСОБА_1 на запитувані дати, що свідчить виключно про те, що в запитувані дати такі відомості СБУ не оформлювались жодними офіційними документами (листами, актами тощо); така відповідь жодним чином не доводить відсутність відповідальності Товариства за повідомлення недостовірної інформації щодо пов'язаності свого кінцевого бенефіціарного власника із країною-агресором;
- Товариство мало можливість і було зобов'язане встановити російське громадянство ОСОБА_1 незалежно від того, чи володіла СБУ цією інформацією, і чи повідомила СБУ її на запит Товариства;
- ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.10.2025 у справі №320/28143/25 за позовом Товариства» до НБУ судом витребувано у Державної прикордонної служби відомості про перетин кордону ОСОБА_1 з вказанням реквізитів документів, які при цьому використовувались; у разі їх надання в межах адміністративної справи вказані докази також будуть подані у справу №910/9176/25;
- відповідальність за надану інформацію про кінцевого бенефіціарного власника несе юридична особа; в даному випадку, нібито необізнаність Товариства про пов'язаність кінцевого бенефіціарного власника Товариства з Російською Федерацією не може звільняти Товариство від застосування відповідних наслідків повідомлення недостовірної інформації, оскільки це обов'язок саме Товариства мати актуальні відомості про кінцевого бенефіціарного власника;
- дії України з блокування власності позивача, яка є ворожою власністю, або за термінологією Четвертої Женевської конвенції - власністю захищених осіб, є цілком правомірними.
06.11.2025 СБУ подала суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів з грифом «Для службового користування».
Позивач 07.11.2025 подав суду пояснення щодо листів СБУ, долучених Фондом, до матеріалів справи 13.10.2025.
У підготовче засідання 10.11.2025 з'явилися представники учасників справи.
Представник позивача у підготовчому засіданні 10.11.2025 просив суд задовольнити клопотання про зупинення провадження у справі №910/9176/25 до набрання законної сили рішенням у справі №320/28143/25.
Клопотання мотивоване тим, що:
- через відсутність у Банку підстав для розірвання Договору, правочин щодо односторонньої відмови від договору має бути визнано недійсним як такий, що не відповідає вимогам Договору та ЦК України;
- Банк вчинив такий правочин на підставі висновку про наявність громадянства Російської Федерації у ОСОБА_1; цей висновок Банк зробив на підставі цитування листів НБУ, не маючи жодних первинних доказів на підтвердження громадянства Російської Федерації;
- у межах адміністративної справи №320/28143/25 зазначені рішення оскаржуються у судовому порядку, а саме:
• рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України «Про визнання ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» небездоганною» від 03.02.2025 №21/120-рк (далі - Рішення №21/120-рк);
• рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України «Про визнання ділової репутації Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» небездоганною» від 24.02.2025 №21/198-рк (далі - Рішення №21/198-рк);
- Рішення №21/120-рк та №21/198-рк, які Банк покладає в основу відзиву як докази наявності у ОСОБА_1 громадянства Російської Федерації, наразі оскаржуються Товариством у судовому порядку;
- прийняття рішення у цій справі є неможливим до встановлення правомірності рішень НБУ, оскільки рішення НБУ стали підставою для розірвання відповідачем Договору та звернення Товариства з позовною заявою.
Представники відповідача та третіх осіб-1,2 заперечили проти задоволення вказаного клопотання позивача та просили суд відмовити у його задоволенні.
Суд, заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне зупинити провадження у справі №910/9176/25 до набрання законної сили рішенням у справі №320/28143/25, з огляду на таке.
Судом встановлено, що:
- в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа №910/9176/25 за позовом Товариства до Банку, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд та СБУ, про визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання Договору;
- до предмету доказування у справі №910/9176/25 входять саме обставини наявності чи відсутності підстав для реалізації відповідачем права на одностороннє розірвання правочину з розірвання Договору (а саме наявність у кінцевого бенефіціарного власника Товариства Російського громадянства ), які фактично були встановлені у Рішеннях №21/120-рк та №21/198-рк;
- у провадженні Київського окружного адміністративного суду знаходиться справа №320/28143/25 за позовом Товариства до НБУ про:
• визнання протиправним та скасування Рішення № 21/120-рк;
• визнання протиправним та скасування Рішення №21/198-рк;
• зобов'язання НБУ вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру фінансових установ змін, які стосуються відкликання Товариству ліцензії на діяльність фінансової компанії на підставі Рішення №21/198-рк;
• зобов'язання НБУ вчинити всі необхідні дії щодо відновлення становища та функціонування Товариства як фінансової установи в обсязі та стані, який існував до прийняття Рішень №21/120-рк та №21/198-рк;
- отже, розгляд справи №320/28143/25 має істотне значення для вирішення справи №910/9176/25.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Таким чином, вирішення спору щодо визнання недійсним одностороннього правочину з розірвання Договору у справі №9109176/25 не вдається можливим до розгляду по суті справи №320/28143/25 за наслідками розгляду спору щодо визнання протиправними та скасування Рішень №21/120-рк та №21/198-рк, на які відповідач у справі №910/9176/25 посилається в якості підстави для розірвання Договору в односторонньому порядку.
Отже, Господарський суд міста Києва вбачає за можливе клопотання позивача задовольнити, зупинивши провадження у справі №910/9176/25 до перегляду Київським окружним адміністративним судом справи №320/28143/2 та набрання рішенням з названої справи законної сили.
Керуючись статтями, 227, 229, 234 і 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про зупинення провадження у справі №910/9176/25 до набрання законної сили рішенням у справі №320/28143/25 задовольнити.
2. Провадження у справі №910/9176/25 зупинити до вирішення Київським окружним адміністративним судом справи №320/28143/25 та набрання рішенням з названої справи законної сили.
3. Зобов'язати представників учасників справи повідомити Господарський суд міста Києва про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №910/9176/25.
Ухвала набрала законної сили 10.11.2025 та може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її підписання до Північного апеляційного господарського суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 14.11.2025.
Суддя Оксана Марченко