ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.10.2025Справа № 756/5516/20
За позовом ОСОБА_1
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс»
2. Відділу з питань державної адміністрації юридичних осіб, фізичних осіб-
підприємців Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Акціонерне товариство «Укрнафта»
про визнання трудових правовідносин припиненими та зобов'язання вчинити дії
Суддя Сівакова В.В.
секретар судового засідання Ключерова В.С.
за участі представників сторін
від позивача Серт О.В., ордер серії АА № 1619806 від 02.09.2025
від відповідача-1 не з'явився
від відповідача-2 не з'явився
від третьої особи Шугай Д.А., самопредставництво
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» та Відділу з питань державної адміністрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації про
1) визнання трудових правовідносин між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» припиненими з 13.03.2020 у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України;
2) про зобов'язання Відділ з питань державної адміністрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запис про керівника (Генерального директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» ОСОБА_1 у зв'язку із його звільненням з посади генерального директора з 13.03.2020 шляхом проведення реєстраційної дії за судовим рішенням.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва № 756/5516/20 від 08.09.2020 позов задоволено частково; визнано припиненими трудові відносини ОСОБА_1 з Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України з 13.03.2020 з внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного суду № 756/5516/20 від 13.09.2022 апеляційне провадження закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.
Не погоджуючись з наведеною ухвалою Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Постановою Верховного Суду № 756/5516/20 від 09.08.2023 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» в особі Нафтогазовидобувного управління «Полтаванафтогаз» задоволено частково; ухвалу Київського апеляційного суду від 13.09.2022 скасовано; справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Київського апеляційного суду № 756/5516/20 від 07.11.2023 рішення Оболонського районного суду міста Києва № 756/5516/20 від 08.09.2020 скасовано, провадження закрито.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду № 756/5516/20 від 21.05.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії ухвали Київського апеляційного суду від 07.11.2023 відмовлено; касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення; ухвалу Київського апеляційного суду № 756/5516/20 від 07.11.2023 залишено без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду № 756/5516/20 від 30.06.2025 заяву ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою підсудністю задоволено; справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Група компаній «Техінсервіс» та Відділу з питань державної адміністрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної в місті Києва державної адміністрації про визнання трудових правовідносин припиненими та зобов'язання вчинити дії передано до Господарського суду міста Києва.
24.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшли зазначені матеріали.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2025 для розгляду справи визначено суддю Сівакову В.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 756/5516/20 від 31.07.2025 прийнято справу до розгляду; підготовче засідання у справі призначене на 02.09.2025.
11.08.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про надання матеріалів справи для ознайомлення.
11.08.2025 від представника позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про внесення його даних РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи.
28.08.2025 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли пояснення щодо предмета спору.
02.09.2025 у зв'язку з оголошенням о 09:20 год. у місті Києві та Київській області повітряної тривоги, судове засідання у справі № 756/5516/20 не відбулося.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2025 у справі № 756/5516/20 викликано позивача та відповідачів у підготовче засідання, що відбудеться 23.09.2025.
17.09.2025 від представника позивача - адвоката Серт О.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» подано заяву про участь у судових засіданнях по справі № 756/5516/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon».
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 756/5516/20 від 18.09.2025 відмовлено в задоволенні заяви представника позивача про участь у засіданнях суду у справі № 756/5516/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon».
Відповідач-1 у підготовче засідання 23.09.2025 не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 756/5516/20 від 23.09.2025 відкладено підготовче засідання на 14.10.2025; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1 Публічне акціонерне товариство «Укрнафта».
26.09.2025 від представника третьої особи до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про внесення його даних РНОКПП до додаткових відомостей про учасника справи та надання доступу до електронної справи, про переведення справи в електронну форму.
06.10.2025 від відповідача-2 надійшла заява про проведення судового засідання без участі його представника.
07.10.2025 від третьої особи до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшли пояснення щодо позову, в яких просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
07.10.2025 від представника третьої особи - Шугай Д.А. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу як представника та надання доступу до електронної справи.
07.10.2025 від представника позивача - адвоката Серт О.В. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судових засіданнях по справі № 756/5516/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 756/5516/20 від 09.10.2025 задоволено заяву представника позивача про участь у судових засіданнях при розгляді справи в режимі відеоконференцзв'язку поза приміщення суду.
09.10.2025 від третьої особи до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про долучення документів на підтвердження повноважень представника.
10.10.2025 від представника третьої особи - Шугай Д.А. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.10.2025, по справі № 756/5516/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 756/5516/20 від 13.10.2025 заяву представника третьої особи про участь у судовому засіданні, призначеному на 14.10.2025 по справі № 756/5516/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Відповідачі в підготовче засідання 14.10.2025 не з'явились.
Ухвалою Господарського міста Києві № 756/5516/20 від 14.10.2025 закрито підготовче провадження у справі № 756/5516/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.10.2025.
23.10.2025 від представника третьої особи - Шугай Д.А. до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про участь у судовому засіданні, призначеному на 28.10.2025 та у всіх подальших судових засіданнях при розгляді справи № 756/5516/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва № 756/5516/20 від 24.10.2025 заяву представника Акціонерного товариства «Укрнафта» про участь у судових засіданнях при розгляді справи № 756/5516/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Позивач у судовому засіданні 28.10.2025 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідачі в судове засідання 28,10,2025 не з'явились.
Третя особа в судовому засіданні 28.10.2025 проти задоволення позову заперечувала повністю.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представників відповідачів.
В судовому засіданні 28.10.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, Господарський суд міста Києва
31.05.2005 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» (номер запису 10691020000003513) (далі - Товариство, відповідач-1), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом юридичної особи 33544190.
14.11.2013 рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс», яке оформлено протоколом № 18 від 14.11.2013, призначено на посаду генерального директора Товариства ОСОБА_1 .
На зборах були присутні всі учасники Товариства: 1) Компанія Банджімуп Холдінгз ЛТД (BANJIMUP HOLDINGS LTD)(адреса: Кості Колота, 6, Арсос, 4770, Лімасол, Кіпр), 2) Компанія Мурафол ЛТД (MOURAFOL LTD)( адреса: Ясонос, 5, Палодіа, 4549, Лімасол, Кіпр), 3) Компанія Муратон Холдінгз ЛТД (MOURATON HOLDINGS LTD) (адреса: Спіру Кпріану, 61, будівля «СК ХАУЗ», 4003, Лімасол, Кіпр), 4) Компанія Денеміз Інвестментс ЛТД (NTENEMISE INVETMENTS LTD) (адреса: Трізінос, 4»А», 3048, Лімасол, Кіпр), 5) Компанія Оміредіо Холдінгз ЛТД (OMIREDIO HOLDINGS LTD)(адреса: Політехніу, 5, Капсалос, 3083, Лімасол, Кіпр).
Наказом Товариства № 24-к від 14.11.2013 ОСОБА_1 переведено на посаду генерального директора Товариства з 14.11.2023.
Станом на день розгляду справи учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 1) Банджімуп Холдінгз ЛТД, 2) Мурафол ЛТД, 3) Муратон Холдінгз ЛТД, 4) Денеміз Інвестментс ЛТД, 5) Оміредіо Холдінгз ЛТД.
Відповідно до п. 9.1 Статуту Товариства, затвердженого протоколом № 18 від 14.11.2013 (далі - Статут Товариства), у товаристві створюється колегіальний виконавчий орган, що здійснює поточне керівництво діяльністю товариства - Дирекція у складі генерального директора та фінансового директора. Дирекцію обирають загальні збори учасників товариства. Очолює дирекцію генеральний директор, який є керівником товариства.
Згідно п. 9.4 Статуту Товариства дирекція призначається за рішенням загальних зборів учасників товариства строком на 3 (три) роки. Генеральний директор та фінансовий директор виконують свої обов'язки з моменту обрання загальними зборами учасників товариства до закінчення терміну повноважень (протягом трьох років з моменту обрання) або до припинення повноважень у випадках, передбачених укладеними трудовими договорами, статутом, чинним законодавством України.
Пунктом 9.5 Статуту Товариства передбачено, що після закінчення трирічного строку повноважень генерального директора та фінансового директора їх повноваження в порядку тимчасового виконання обов'язків дійсні до призначення загальними зборами учасників товариства наступних членів дирекції.
Позивач зазначає, що трирічний строк повноважень генерального директора ОСОБА_1 закінчився 14.11.2026 і починаючи з 15.11.2026 він є тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора.
З п. 9.7 Статуту Товариства вбачається, що у разі подання генеральним директором та/або фінансовим директором заяви про дострокове складання повноважень за власним бажанням повноваження припиняються з моменту призначення наглядовою радою особи, на яку покладено тимчасове виконання функцій та повноважень дирекції. У такому випадку одночасно з призначенням тимчасово виконуючого обов'язки генерального та/або фінансового директора наглядова рада повинна скликати загальні збори учасників товариства з метою розгляду питання про їх призначення.
Відповідно до п. 7.3 Статуту Товариства вищим органом управління Товариства є загальні збори учасників Товариства, що складаються з учасників Товариства.
Згідно з п. 7.4.3 Статуту Товариства до компетенції загальних зборів учасників Товариства відноситься прийняття рішень з питань діяльності Товариства, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу Товариства, призначення та звільнення з посади генерального директора, фінансового директора Товариства.
Відповідно до п. 7.7 Статуту Товариства позачергові засідання загальних зборів учасників Товариства можуть скликатися на вимогу генерального директора Товариства.
Згідно з п. 7.8 Статуту Товариства генеральний директор не пізніше ніж за сорок п'ять днів до закінчення строку його повноважень зобов'язаний ініціювати скликання загальних зборів учасників Товариства та включити до запропонованого порядку денного загальних зборів питання про звіт виконавчого органу Товариства та обрання (переобрання) виконавчого органу Товариства.
За умовами п. 7.9 Статуту Товариства про проведення загальних зборів учасників Товариства повідомляється учасників Товариства шляхом вручення письмового повідомлення не менше ніж за 30 (тридцять) днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників.
30.10.2019 позивачем складено заяву про звільнення його з посади генерального директора Товариства за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України та подано її наглядовій раді Товариства 30.10.2019.
Як зазначає позивач та вбачається з матеріалів справи Наглядова рада Товариства всупереч положень п. 9.7 Статуту Товариства загальні збори Товариства для вирішення питання про звільнення позивача з посади генерального директора та призначення нового генерального директора не скликала.
10.02.2020 позивачем складено повідомлення про скликання загальних зборів учасників Товариства, що відбудуться 20.03.2020 із зазначенням часу о 09:00 год. за адресою: 04114, м, Київ, пров. Маківський, 1, на яких будуть розглядатися наступні питання порядку денного:
1) Розгляд питання про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора Товариства за власним бажанням;
2) Розгляд питання про обрання нового директора Товариства;
3) Розгляд питання про внесення змін до відомостей про Товариство, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
11.02.2020 позивачем надіслано всім учасникам Товариства (Банджімуп Холдінгз ЛТД, Мурафол ЛТД, Муратон Холдінгз ЛТД, Денеміз Інвестментс ЛТД, Оміредіо Холдінгз ЛТД.) за вказаними вище адресами, які згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є їх місцями реєстрації, що підтверджується наявними у справі описами вкладення у цінні листи за №№ VA021210319UA, VA021210375UA, VA021210296UA, VA021210340UA, VA021210322UA від 11.02.2020.
28.02.2020 позивачем складено нову заяву про звільнення його з посади генерального директора Товариства за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України та подано її наглядовій раді Товариства 28.02.2020.
Скликані на 20.03.2020 загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» не відбулися внаслідок неприбуття на загальні збори учасників Товариства.
Спір виник внаслідок неможливості позивача звільнитись із займаної посади директора Товариства у передбачений чинним законодавством спосіб, що в свою чергу унеможливлює виключення відомостей про позивача як керівника (директора) Товариства із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Так, відповідно до ст. ст. 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадян України на працю, серед іншого, включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності. Згідно зі ст. ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
Статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Частиною 1 статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
З огляду на викладене, позивач як директор товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.
Отже, нез'явлення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» на загальні збори унеможливлює вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади генерального директора цього товариства. Таким чином, у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Процедура звільнення з ініціативи працівника визначена ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 30, 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до яких праву директора на звільнення кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.
Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Згідно з положеннями зазначеними в ч.ч. 1-5 ст. 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Позивач направивши 11.02.2020 учасникам Товариства повідомлення про скликання загальних зборів учасників товариства на 20.03.2020 щодо розгляду питання про його звільнення з посади генерального директора здійснив таке повідомлення у визначений Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» строк.
У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 викладено висновок, що передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов'язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов'язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) Товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган Товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
Судом встановлено, що позивачем належним чином та у встановлені законодавством строки повідомлено учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» про скликання загальних зборів учасників Товариства, а отже дотримано порядок скликання загальних зборів учасників Товариства та належним чином повідомлено про мету (порядок денний) таких зборів.
Враховуючи викладене та докази надані позивачем в підтвердження повідомлення учасників Товариства про скликання загальних зборів, суд приходить до висновку, що позивачем вжито всіх залежних від нього дій задля припинення трудових відносин з відповдіачем-1 в порядку, визначеному чинним законодавством.
Як встановлено судом, скликані позивачем на 20.03.2020 загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» не відбулися, а тому питання звільнення позивача не вирішено, що відповідно є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.
Відповідачем-1 доказів, щоб спростовували викладені вище обставини до суду не подано.
У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, а також у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.
Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем-1 припиненими, у зв'язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 в справі № 910/7164/19.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, виходячи із вище викладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.
Враховуючи зазначене, у зв'язку із прийняттям судом рішення щодо визнання припиненими трудових відносин позивача з відповідачем-1, суд дійшов висновку також і про задоволення вимоги позивачки про зобов'язання відповідача-2 виключити запис про зайняття ОСОБА_1 посади керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс».
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивача в обґрунтування своїх позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача-1 на користь позивача.
Частиною 7 статті 233 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виправлення в рішеннях і ухвалах повинні бути застережені перед підписом судді.
При виготовленні повного тексту рішення судом виявлено, що під час оголошення вступної та резолютивної частини рішення судом допущено помилку щодо дати припинення трудових відносин позивача з відповідачем-1. Так позивачем у позовній заяві зазначено дату припинення трудових відносин з відповідачем-1 з 13.03.2020 пов'язуючи це з тим, що призначені на цей день загальні збори учасників Товариства не відбулись, проте матеріали справи свідчать, що збори були скликані на 20.03.2020.
Зважаючи на наведене, суд робить застереження про виправлення в цій частині рішення до його підписання суддею.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати трудові правовідносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» припиненими з 20.03.2020 у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.
3. Зобов'язати Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Оболонської районної державної адміністрації в місті Києві (04205, м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 16, код ЄДРПОУ 37371727) виключити з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про керівника (генерального директора) Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» ОСОБА_1 у зв'язку з його звільненням з посади генерального директора з 20.03.2020 шляхом проведення реєстраційної дії за судовим рішенням.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Техінсервіс» (04114, м. Київ, пров. Микиївський, 1, код ЄДРПОУ 33544190) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 1.681 (одну тисячу шістсот вісімдесят одну) грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 13.11.2025.
Суддя В.В.Сівакова