ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2025Справа № 910/3027/24 (910/13085/24)
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (03035, м. Київ, вул. Дениса Монастирського, буд. 3, корп. 8Б, оф. 103)
до Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр-т. Дмитра Яворницького, 75)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача розпорядника майна арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Армада-С"
про звернення стягнення на предмет іпотеки
В межах справи № 910/3027/24
За заявою ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (ідентифікаційний код 41264766)
про банкрутство
Суддя Чеберяк П.П.
Представники сторін:
Від позивача Корнійчук Я.П. - представник
Від відповідача не з'явилися
У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/3027/24 за заявою ОСОБА_1 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.04.2024.
23.10.2024 до Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" з позовом до Дніпровської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки в якому позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки - 1/2 частина трикімнатної квартири загальною площею 65,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка визнана відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та перейшла у власність територіальній громаді міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради (49000 м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ:26510514) в рахунок часткового погашення боргу стягнутого за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09 липня 2014 року по справі № 904/4756/13 з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армада-С" (код ЄДРПОУ 33971902, юридична адреса: 49017, м. Дніпро, вул. Возз'єднання, буд. 25, оф. 30) перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (03035, м. Київ, вул. Сурикова, буд. 3, корп. 8Б, оф. 103) за Кредитним договором № 119/07-12 від 04 липня 2012 року, що був укладений між ПАТ "БАНК КАМБІО" та ТОВ "АРМАДА-С", у розмірі 5 300 000 гривень 00 коп. - заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами у сумі 226 889 гривень 01 коп., пеня за прострочення за процентами у сумі 4 505 гривень 37 коп. Визначити спосіб реалізації квартири шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2024 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до Дніпровської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки до розгляду в межах справи № 910/3027/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" та відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 13.01.2025.
09.12.2024 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив відповідача на позовну заяву.
16.12.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла відповідь позивача на відзив відповідача.
18.12.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення позивача щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2025 закрито підготовче провадження та призначено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до Дніпровської міської ради про звернення стягнення на предмет іпотеки в межах справи № 910/3027/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" до судового по суті на 24.03.2025.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.03.2025 розгляд справи відкладено на 26.05.2025.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.05.2025 розгляд справи відкладено на 04.08.2025.
У судових засіданнях 04.08.2025 та 10.09.2025 оголошувались перерви.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.09.2025 розгляд справи відкладено на 06.10.2025.
У судовому засіданні 06.10.2025 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог та підтримав позов в повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази, суд
04 липня 2012 року між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Армада-С» було укладено кредитний договір № 119/07-12, відповідно до умов якого позивач надає третій особі кредитні кошти у розмірі 6 000 000 гривень 00 коп. на поповнення обігових коштів та ведення фінансово-господарської діяльності зі сплатою 25 % річних, зі строком повернення 03 липня 2013 року, а позичальник зобов'язується повернути одержаний кредит у повному обсязі у встановлений строк.
29 березня 2013 року між ПАТ «Банк Камбіо» і ТОВ «Армада-С» було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору № 119/07-12 від 04 липня 2012 року, якою зменшено розмір кредитної лінії до 5 300 000 гривень.
04 липня 2012 року між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), з метою забезпечення кредитного договору № 119/07-12, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» і ТОВ «Армада-С», укладено договір іпотеки № 119/07-12-І, відповідно до умов якого іпотекодавці передали в іпотеку банкові квартиру АДРЕСА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Василевською І.О. Предмет іпотеки - квартира, належить іпотекодавцям на праві спільної часткової власності, відповідно до договору купівлі-продажу від 22.07.2005, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Коваленко Ю.С. і зареєстрованого у реєстрі за № 1243, право власності у встановленому порядку зареєстровано в КП «ДМБТІ» 14 вересня 2005 року, про що зазначено у договорі іпотеки.
При укладенні договору іпотеки № 119/07-12-І від 04.07.2012 ПАТ «Банк Камбіо» та іпотекодавці погодили, що вартість предмета іпотеки складає 414 517,00 грн.
Згідно з п. 5.1. договору іпотеки № 119/07-12-І від 04.07.2012, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , іпотекодержатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором № 119/07-12, укладеного між ПАТ «Банк Камбіо» і ТОВ «Армада-С», у випадку невиконання (або часткового невиконання) іпотекодавцями своїх зобов'язань за цим договором або позичальником за кредитним договором.
Відповідно до п. 5.2 договору іпотеки № 119/07-12-І від 04.07.2012 задоволення вимог іпотекодержателя здійснюється шляхом добровільної передачі предмета іпотеки у власність іпотекодержателя або шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником за Кредитним договором, проте Позичальник в порушення умов кредитного договору не виконав свої зобов'язання щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитом.
У зв'язку з чим, ПАТ «Банк Камбіо» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014 по справі № 904/4756/13, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.10.2014, стягнуто з ТОВ «Армада-С» на користь ПАТ «Банк Камбіо» заборгованість за кредитом у розмірі 5 300 000,00 грн., заборгованість за процентами у сумі 526 089,01 грн., пеню за прострочення за процентами у сумі 4 505,37 грн., судовий збір у розмірі 68 485,71 грн.
Оскільки боржником - ТОВ «Армада-С», зобов'язання за кредитним договором не виконувались, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014 по справі № 904/4756/13, яким стягнуто заборгованість за кредитним договором на користь позивача, добровільно боржником не виконано, ПАТ «Банк Камбіо» 24.11.2015 звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ТОВ «Армада-С» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2019 позов у справі № 205/8299/15-ц задоволено, звернуто стягнення на нерухоме майно, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 65,9 кв. м., житловою площею 41,1 кв. м., яка належить ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок часткового погашення боргу ТОВ «Армада-С» перед ПАТ «Банк Камбіо» за кредитним договором № 119/07-12 від 04.07.2012 у розмірі 5 300 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами у сумі 526 089,01 грн., пеня за прострочення за процентами у сумі 4 505,37 грн., шляхом її продажу в процедурі виконавчого провадження за ціною, що буде визначена під час проведення виконавчих дій.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2019 провадження по справі в частині позовних вимог ПАТ «Банк Камбіо» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки було закрито у зв'язку зі смертю відповідача.
З матеріалів справи № 205/8299/15-ц встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер - свідоцтво про смерть видане 24.11.2014, серія НОМЕР_3 . Місце проживання померлого було ж/ АДРЕСА_4 .
15.05.2015 Другою дніпровською нотаріальною конторою було заведено спадкову справу № 408/2015 щодо майна померлого ОСОБА_2 .
Після смерті особи за її останнім місцем проживання у день її смерті відкривається спадщина. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (ст.ст.1220, 1221 Цивільного кодекс України).
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 .
Матір померлого - ОСОБА_5 , подала заяву № 764 від 15.05.2015 до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори та відмовилася від прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 .
Дружина померлого - ОСОБА_3 , діючи за себе особисто та як законний представник малолітніх дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , подала заяву № 778 від 19 травня 2015 року до Другої дніпропетровської державної нотаріальної контори та відмовилася від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , отримавши завчасно дозвіл ВК Ленінської районної у місті Дніпропетровську Ради від 15.05.2015р. №208 на відмову від спадщини.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 30.01.2020 між ПАТ «Банк Камбіо» (первісний кредитор) та ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (новий кредитор) укладено Договір № 23 про відступлення прав вимоги за реєстровим №115, згідно якого предметом даного договору були права вимоги, в тому числі, за:
1) Кредитним договором №119/07-12 від 04.07.2012 (з усіма додатковими угодами до нього), що укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Армада-С»;
2) Договором іпотеки №119/07-12-І від 04.07.2012, що укладений між ПАТ «БАНК КАМБІО» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Василевською І.О. та зареєстрованим в реєстрі за №649.
Відповідно до п. 1.1. Договору про відступлення прав вимоги, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників (суб'єктів господарювання), право вимоги та/або майнові права, які виникли та/або можуть виникнути в майбутньому, до заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у Додатку №1 до цього Договору, та іншими договорами , що були укладені в забезпечення виконання вказаних кредитних договорів (договорів про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом «Основні договори» далі за текстом - Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
При цьому, за змістом ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо того останній став новим кредитором по відношенню до ТОВ «Армада-С» (боржник) за Кредитним договором №119/07-12 від 04.07.2012 (з усіма додатковими угодами до нього), що укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Армада-С», та за Договором іпотеки №119/07-12-І від 04.07.2012, що укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна наявний запис про іпотеку: 37893609, на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 53751587 від 25.08.2020 18:59:06, приватний нотаріус Балтакса Ірина Вячеславівна, Дніпровського міського нотаріального округу, зареєстровано Іпотекодержателем ТОВ "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", предметом іпотеки є нерухоме майно: АДРЕСА_1 загальною площею 65,9 кв.м, житловою площею 41,1 кв.м., на підставі Договору іпотеки №119/07-12-І, серія та номер: реєстровий номер 649, виданий 04.07.2012, видавник: ПН ДМНО Василевська І.О., Іпотекодавець: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , реєстраційний РНОКПП: НОМЕР_1 , що зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 . Відомості про основне зобов'язання: строк виконання основного зобов'язання: 03.07.2013, розмір основного зобов'язання: 6 000 000,00 гривня.
З матеріалів справи вбачається, в рамках виконавчого провадження № 60503962, що було відкрито Новокодацьким ВДВС міста Дніпра з виконання рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.05.2019 у справі № 205/8299/15-ц, було реалізовано 1/2 частину трикімнатної квартири загальною площею 65,9 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , шляхом проведення електронних торгів 22.07.2020 за ціною 299 200,00 грн. Кошти вилучені від продажу частини іпотечного майна не погасили повністю наявну заборгованість боржника - ТОВ «Армада-С» за кредитним договором № 119/07-12 від 04 липня 2012 року.
Таким чином, суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що останній є Іпотекодержателем частини трикімнатної квартири загальною площею 65,9 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 , що належала померлому ОСОБА_2 на праві власності та виступає забезпеченням виконання зобов'язань ТОВ «Армада-С» за кредитним договором № 119/07-12 від 04.07.2012, розмір заборгованості за яким складає - 5 300 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами у сумі - 526 089,01 грн., пеню за прострочення за процентами у сумі 4 505,37 грн. за виключенням 299 200,00 грн. (кошти вилучені від продажу частини іпотечного майна).
Проте, як зазначає позивач, поки був не визначений власник майна спадкодавця, він як іпотекодержатель вказаного майна не мав змоги реалізувати своє право щодо реалізації предмета іпотеки.
Відтак, 08.06.2023 ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, заінтересована особа: Дніпровська міська рада, з заявою про визнання спадщини відумерлою.
За результатом розгляду даної справи (№205/5836/23), Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, - заяву ТОВ «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», заінтересована особа: Дніпровська міська рада, про визнання спадщини відумерлою - задовольнив.
Визнав відумерлою спадщину, що складається з 1/2 частини квартири, що м. розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передав її у власність територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 1277 Цивільного кодексу України право власності на спадщину, що визнана відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а на нерухоме майно - за його місцезнаходженням.
Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» також встановлено, що спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Відповідно до статей 1216, 1218 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Так, наслідки переходу права власності на предмет іпотеки до третьої особи урегульовані статтею 23 Закону України «Про іпотеку». У разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою (частина перша).
Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки (частина друга).
Відповідно до частини 4 статті 1277 ЦК України територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу.
Так, статтею 1231 ЦК України встановлено, що до спадкоємців переходить обов'язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем; моральну шкоду, завдану спадкодавцем, яку було присуджено судом зі спадкодавця за його життя; та обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за його життя.
Водночас стаття 1231 ЦК України не визначає обов'язок спадкоємця виконувати договірні зобов'язання, боржником за якими був спадкодавець, а частина 4 статті 1277 ЦК України не відсилає до інших статей, які передбачають обов'язок спадкоємців задовольнити інші вимоги кредитора, зокрема до статті 1282 ЦК України.
Заборгованість за кредитним договором не підпадає під положення статті 1231 ЦК України, тому у цьому випадку до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального Закону, а саме статті 23 Закону України «Про іпотеку».
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.09.2022 у справі № 916/2583/21.
Отже, Дніпровська міська територіальна громада є спадкоємцем частини квартири у порядку ч.3 ст. 1277 ЦК України й ч.1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та для неї як до набувача відповідного нерухомого майна іпотека є дійсною на підставі статті 23 Закону України «Про іпотеку». (Правова позиція ВС КГС від 05 червня 2024 року справа № 922/2728/23).
Твердження відповідача щодо того, що позивач до звернення до суду не надсилав Дніпровській міській раді письмову вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Порядок реалізації предмету іпотеки за рішенням суду врегульовано ст. 39 Закону України «Про іпотеку», якою передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, у рішенні суду зазначається, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки, шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленою вищевказаною ст. 38 Закону.
Згідно із частиною першою ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
За відсутності такого належного надсилання вимоги відповідно до ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодавець не набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання.
Таким чином, недотримання вимог частини першої статті 35 Закону України «Про іпотеку» щодо належного надсилання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, вимоги про усунення порушення основного зобов'язання унеможливлює застосовування позасудового способу задоволення вимог іпотекодержателя.
При цьому, метою повідомлення іпотекодержателем іпотекодавця та інших осіб є доведення до їх відома наміру іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Тому іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання лише за умови належного надсилання вимоги, коли іпотекодавець фактично отримав таку вимогу або мав її отримати, але не отримав внаслідок власної недбалості чи ухилення від такого отримання.
В іншому випадку іпотекодержатель не набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, зокрема не вправі відчужувати предмет іпотеки іншій особі. За таких умов предмет іпотеки, придбаний іншою особою за договором з іпотекодержателем, є майном, придбаним в особи, яка не мала права його відчужувати. При цьому добросовісна особа, яка придбаває майно в особи, яка не є його власником, має пересвідчитися у наявності в останньої права розпоряджатися чужим майном.
Невиконання вимог ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» про надіслання іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушення зобов'язання не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутися у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду (на відміну від інших способів звернення стягнення (ч. 3 ст. 33 цього Закону), оскільки іпотекодавець у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог іпотекодержателя, що відповідає ст. 124 Конституції України.
Відповідно, надсилання письмової вимоги в порядку ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» необхідно для набуття права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, в той час як за ч. 2 цієї ж статті положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.
При зверненні до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, Законом не передбачено обов'язку кредитора направляти вимогу відповідачу відповідно до ст. 35 ЗУ «Про Іпотеку».
Також у відзиві на позов відповідач посилається на відсутність доказів щодо наявності будь-якого іншого майна у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , на яке можна першочергово звернути стягнення, що унеможливлює застосування такого способу звернення стягнення не предмет іпотеки, який заявлений у позові.
Вказані твердження суд вважає безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були іпотекодавцями та забезпечували виконання зобов'язань ТОВ «Армада-С» за кредитним договором № 119/07-12 від 04.07.2012. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов'язанням. Тобто, жодних вимог, які б стосувалися іншого майна Іпотекодавців, позивачем як кредитором, не може бути заявлено до жодної із сторін і на обов'язки відповідача, який набув статус Іпотекодавця за договором іпотеки № 119/07-12-І від 04.07.2012, відсутність чи наявність майна у ОСОБА_4 та ОСОБА_3 жодним чином не впливає.
Згідно зі ст. ст. 7, 35, 36, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 6 Закону України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» - у кредитора (позивача) є виключне право задовольнити свої вимоги в повному обсязі шляхом продажу відповідних предметів іпотеки.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Відповідач є особою, до якої перейшли права та обов'язки іпотекодавця за Договором іпотеки №119/07-12-І від 04.07.2012, тому невиконані кредитні зобов'язання, які забезпечені відповідним Договором іпотеки можуть бути погашені за рахунок предмета іпотеки - 1/2 частина трикімнатної квартири загальною площею 65,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в межах її вартості, визначено при примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Отже, враховуючи факт невиконання позичальником кредитних зобов'язань, які забезпечені іпотекою, відповідна кредитна заборгованість підлягає погашенню особою, до якої перейшли права та обов'язки іпотекодавця у зв'язку з набуттям прав на відумерлу спадщину, в межах вартості предмету іпотеки.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, викладеної ним у відзиві на позовну заяву, суд відзначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України встановлено загальний строк позовної давності у три роки. Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статті 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки (стаття 257 цього Кодексу).
Порядок відліку позовної давності наведено у статті 261 ЦК України. Зокрема, відповідно до частини першої цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач (ч. 1, 2 ст. 264 ЦК України). Отже, переривання перебігу позовної давності передбачає, що внаслідок вчинення певних дій (або підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку, або подання кредитором позову до одного чи кількох боржників) перебіг відповідного строку, що розпочався, припиняється. Після такого переривання перебіг позовної давності розпочинається заново з наступного дня після підтвердження визнання боржником боргу чи іншого обов'язку або після подання кредитором позову до одного чи кількох боржників (правова позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 663/2070/15-ц).
25 листопада 2015 року Ленінським районним судом м. Дніпропетровська було прийнято до розгляду позов Банку до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ТОВ «Армада-С» про звернення стягнення на предмет іпотеки, як наслідок позовна давність була перервана.
Станом на 2015 рік Банку не було відомо про смерть іпотекодавця ОСОБА_4 , відповідно звертаючись до суду Банк розраховував на захист свого порушеного права у повному обсязі, шляхом задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в цілому, а не частини квартири.
В січні 2018 року у справу № 205/8299/15-ц Друга дніпровська державна нотаріальна контора надала копію спадкової справи після померлого ОСОБА_4 , з матеріалів якої стало відомо, що спадщину ніхто не прийняв, а наявні спадкоємці від неї відмовилися.
17 травня 2019 року ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська провадження по справі в частині позовних вимог ПАТ «Банк Камбіо» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки було закрито у зв'язку зі смертю відповідача.
Відповідно, до моменту визнання спадщини відумерлою та визнання права власності на майно за територіальною громадою, враховуючи відсутність спадкоємців, Кредитор (Банк/Позивач) жодним чином не міг захистити своє порушене право, тому як була відсутня особа Відповідача/Власника іпотечного майна.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 03.11.2022 у справі № 911/1383/21.
24.02.2024 Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, заяву ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» у справі №205/5836/23, заінтересована особа: Дніпровська міська рада, про визнання спадщини відумерлою - задовольнив. Таким чином, суд вважає обгрнутованими доводи позивача щодо того, що строк позовної давності безпосередньо у даній справі розпочався саме з січня 2018 року, коли було надано Другою дніпровською державною нотаріальною конторою копію спадкової справи після померлого ОСОБА_4 , з матеріалів якої стало відомо, що спадщину ніхто не прийняв, а наявні спадкоємці від неї відмовилися.
Згідно із п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями), а також постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами та доповненнями) №1236 від 09.12.2020, в Україні встановлено карантин з 12.03.2020.
У той же ж час, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» No651 від 27.06.2023, на всій території України відмінено карантин з 24 год. 00 хв. 30.06.2023, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Отже, карантин на території України діяв у період з 12.03.2020 по 30.06.2023.
Однак, 24.02.2022 російська федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Верховна Рада України доповнила розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 19, згідно із яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Таким чином, враховуючи викладене вище, позовна давність за заявленими позовними вимогами, яка була продовжена на строк дії карантину, після завершення карантину є продовженою на строк дії правового режиму воєнного стану, відповідно звертаючись до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки у 2024 році позивачем не було пропущено строк позовної давності.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Отже, зважаючи на викладене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України суд
1. Позов задовольнити.
2. Звернути стягнення на предмет іпотеки - 1/2 частина трикімнатної квартири загальною площею 65,9 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка визнана відумерлою спадщиною після смерті ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та перейшла у власність територіальній громаді міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради (49000 м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514) в рахунок часткового погашення боргу стягнутого за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 09.07.2014 по справі № 904/4756/13 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Армада-С» (49017, м. Дніпро, вул. Возз'єднання, буд. 25, оф. 30; ідентифікаційний код 33971902) перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (03035, м. Київ, вул. Дениса Монастирського, буд. 3, корп. 8Б, оф. 103; ідентифікаційний код 41264766) за кредитним договором № 119/07-12 від 04.07.2012, що був укладений між ПАТ «Банк Камбіо» та ТОВ «Армада-С», у розмірі 5 300 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами у сумі 226 889,01 грн., пеня за прострочення за процентами у сумі 4 505,37 грн. Визначити спосіб реалізації квартири шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
3. Стягнути з Дніпровської міської ради (49000 м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75; ідентифікаційний код 26510514) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (03035, м. Київ, вул. Дениса Монастирського, буд. 3, корп. 8Б, оф. 103; ідентифікаційний код 41264766) 3 108 (три тисячі сто вісім) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити учасникам провадження у справі.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 16.10.2025.
Суддя П.П. Чеберяк