ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14.11.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1256/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В., розглянувши матеріали справи
за заявою: фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , фактична адреса: АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи (вх. № 9377/25 від 27.10.2025)
установив: Фізична особа ОСОБА_1 через систему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
04.11.2025 суд постановив заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи (вх.№ 9377/25 від 27.10.2025) залишити без руху; заявнику у десятиденний строк, з дня отримання цієї ухвали, усунути недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а саме надати Господарському суду Івано-Франківської області:
1) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань);
2) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням усіх визначених п. 3 частини третьої статті 116 КУзПБ відомостей;
3) докази авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому в сумі 45 420 грн 00 коп. або угоди з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, укладеної у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку.
4) докази, які б підтвердили обставини, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності);
5) декларації про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
6) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
7) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини (Витяг з інформаційно - аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості";
8) пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів);
9) копію трудової книжки (за наявності ), докази пошуку роботи чи іншого джерела для погашення боргів перед кредиторами.
05.11.2025 ОСОБА_1 через систему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків вх.№18117/25.
До поданої заяви долучив Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 04.11.2025; Витяг з інформаційно - аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості"; пояснення, щодо відсутності трудової книжки; пояснення, щодо наявності рахунків/електронних гаманців боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкритих в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном.
Також до поданої заяви, боржник долучив Декларацію про майновий стан боржника, однак дослідивши поданий документ, суд зазначає, що такий складений у довільній формі, що не відповідає формі, яка затверджена державним органом з питань банкрутства відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5, а також вимогам, які передбачені в ч.5. ст.116 КУзПБ, відповідно до яких декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Щодо надання проекту плану реструктуризації боргів, боржник зазначив, що поточний рівень його доходів не дозволяє йому здійснювати щомісячні платежі без загрози для базових потреб сім"ї, у зв"язку з чим просить суд розглядати реструктуризацію лише після поліпшення його матеріального стану.
Суд зазначає, що метою прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, в тому числі, є врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності фізичних осіб, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації та потребують допомоги з боку держави.
Проте, відсутність у боржника реального плану реструктуризації та небажання боржника погашати борги перед кредиторами або погасити борги перед кредиторами наслідком їх повного списання (прощення), на думку суду, лише засвідчує про уникнення боржника від здійснення та проведення розрахунків з кредиторами, та свідчить про зловживання боржником правом на звернення до суду з заявою про свою неплатоспроможність, оскільки створює підстави, які надають боржнику, отримавши, до відкриття справи про неплатоспроможність, від фінансових або кредитних підприємств або установ грошові кошти будь - якого розміру, не сплачувати їх, а звернутися до суду про свою неплатоспроможність, та реструктуризувати борги перед кредиторами наслідком їх повного прощення, що не узгоджується з загальними положеннями Книги четвертої, яка застосовується КУзПБ для відновлення платоспроможності фізичної особи та не є для боржника тою скрутною фінансовою ситуацією, яка потребує допомоги з боку держави, через процедури банкрутства.
Щодо пояснень заявника про неможливість авансування винагороди арбітражному керуючому, суд зазначає, що згідно з абзацом 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Обов'язок боржника авансувати винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлено КУзПБ, і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, визначеною статтею 116 зазначеного Кодексу. При цьому ані КУзПБ, ані інші діючі норми чинного законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, а також умов, за яких суд може відстрочити, розстрочити чи звільнити заявника від здійснення авансування винагороди арбітражному керуючому. Зазначена правова позиція викладена у постанові КГС у складі ВС від 24.09.2020 у справі № 910/2629/20.
Європейський Суд з прав людини (рішення від 28.03.2006 за заявою №31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі") зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Відмова від авансування, відсутність майна боржника або ж відсутність інших джерел для покриття на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації № 105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.
Разом з тим, в ухвалі від 04.11.2025 суд звертав увагу заявника на те, що згідно з пунктом 1-6 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства, тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Однак заявник не подав суду ні доказів авансування заявником на депозитний рахунок суду винагороди арбітражному керуючому в сумі 45 420 грн 00 коп., ні угоди з обраним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, укладеної у встановленому Кодексом України з процедур банкрутства порядку.
Заява про призначення арбітражного керуючого без авансування винагороди з посиланням заявника на неіснуючу практику КГС ВС від 23.11.2021 у справі №904/8798/20 не може бути задоволена судом.
Також заявник не виконав вимог ухвали щодо подання конкретизованого списку кредиторів і боржників із зазначенням усіх визначених п. 3 частини третьої статті 116 КУзПБ відомостей та доказів, які б підтвердили обставини, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Відтак суд встановив, що фізична особа ОСОБА_1 не усунув всіх недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника, вказаних в ухвалі Господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.2025 про залишення заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства Господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Приписами п. 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Відповідно до ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Частинами 1, 2, 3 статті 38 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про відкриття провадження у справі або закінчення строку на усунення недоліків заяви повертає її та додані до неї документи без розгляду. Про повернення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду господарський суд постановляє ухвалу. Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до господарського суду у встановленому порядку.
Враховуючи викладене, беручи до уваги заяву ОСОБА_1 вх.№18500/25 від 11.11.2025, відповідно до якої останній повідомив, що ним усунуті недоліки заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 від 27.10.2025 (вх. № 9377/25) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника належить повернути без розгляду.
Суд також констатує, що дотримання судом вимог процесуального законодавства не є обмеженням права особи на доступ до суду та права на справедливий суд.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може бути обмежено рішеннями суду (Golder v.the United Kingdom, §38; Stanev v. Bulgaria § 230). Теж саме застосовується у справах щодо критеріїв прийнятності заяви, що за своїм характером регулюються державою, яка користується певною свободою розсуду у цьому питанні (Luordo v. Italy).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватися, зокрема, для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (Stankov v. Bulgaria §50,52).
Керуючись ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 6 ст. 12, ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
повернути без розгляду заяву ОСОБА_1 від 27.10.2025 (вх. № 9377/25 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 .
Повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню з такою заявою до Господарського суду у встановленому порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
З огляду на те, що матеріали заяви фізичної особи ОСОБА_1 від 27.10.2025 (вх. № 9377/25 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з додатками сформовані в системі "Електронний суд" та надані до суду лише в електронному вигляді, з урахуванням приписів ч. 7 ст. 6 ГПК України, паперовий варіант вказаної заяви з додатками заявнику не повертаються.
Дата підписання: 14.11.2025
Суддя Т.В. Максимів