14.11.2025 Справа № 908/3372/25
м. Запоріжжя Запорізької області
Суддя Господарського суду Запорізької області Горохов Ігор Сергійович, розглянувши заяву про видачу судового наказу б/н від 04.11.2025
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
до боржника Фізичної особи - підприємця Матісюк Людмили Анатоліївни, АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2
про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору поставки № 20250121 від 01.01.2025 в розмірі 10 835,73 грн, в тому числі: основний борг в розмірі 7686,37 грн, пеня в розмірі 769,03 грн, 3% річних в розмірі 74,42 грн, штраф (30% від простроченої суми) в розмірі 2305,91 грн
установив
До Господарського суду Запорізької області звернулась ОСОБА_1 до боржника Фізичної особи - підприємця Матісюк Людмили Анатоліївни про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору поставки № 20250121 від 01.01.2025 в розмірі 10 835,73 грн, в тому числі: основний борг в розмірі 7686,37 грн, пеня в розмірі 769,03 грн, 3% річних в розмірі 74,42 грн, штраф (30% від простроченої суми) в розмірі 2305,91 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2025 вказану заяву передано для розгляду судді Горохову І.С.
Проаналізувавши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд вважає за необхідне відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
Судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність у заявника електронного кабінету.
У заяві про видачу судового наказу в якості заявника зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), без вказівки статусу фізичної особи - підприємця.
Однак, згідно з відповіді № 1243377 від 31.03.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Гаман Оксана Іванівна має статус фізичної - особи підприємця, та відповідно зареєстрована в якості фізичної особи - підприємця 01.09.2023.
Крім того, суд зазначає, що в прохальній частині наведеної заяви заявник просить видати судовий наказ про стягнення заборгованості з Фізичної особи - підприємця Матісюк Людмили Анатоліївни на користь Фізичної особи - підприємця Гаман Оксани Іванівни (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Таким чином, заявником не дотримано вимог п. 2 ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України та не визначено організаційно-правову форму боржника, а саме: заява не містить вказівку на статус заявника як фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
Частиною 2 ст. 151 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 ч. 1 ст. 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 150, 152, 153, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив
Відмовити Гаман Оксані Іванівні у видачі судового наказу щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця Матісюк Людмили Анатоліївни заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання умов договору поставки № 20250121 від 01.01.2025 в розмірі 10 835,73 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в установленому законом порядку.
Ухвала підписана 14.11.2025.
Суддя І.С. Горохов