номер провадження справи 16/12/24
14.11.2025 Справа № 908/2671/24(369/11010/19)
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ніколаєнка Романа Анатолійовича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи № 908/2671/24(369/11010/19)
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16, код ЄДРПОУ 02307292), скорочене найменування - ПрАТ «СК «Оранта-Січ»
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
про стягнення з відповідача 47 114,83 грн (23 734,42 грн невідшкодованої матеріальної шкоди, 1200,00 грн витрат за проведену експертизу, 17 203,35 грн пені, 3507,68 грн інфляційних втрат та 1469,38 грн - 3% річних) та з ОСОБА_2 1000,00 грн - суми франшизи
в межах справи №908/2671/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» (вул.Європейська, 16, м.Запоріжжя, 69104, код ЄДРПОУ 02307292),
ліквідатор - арбітражний керуючий Слободян Олексій Юрійович (79032, м.Львів, вул. Дж. Вашингтона, 7В)
учасник справи - Національний банк України (вул.Інститутська, 9, м.Київ, 01008, код ЄДРПОУ 00032106)
У серпні 2019 року позивач ОСОБА_1 (далі, також - Позивач) звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом, яким просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Оранта-Січ» (далі, також - Відповідач) на свою користь суми відшкодування матеріальної шкоди, пені, інфляційних витрат, 3% річних, витрат за проведену експертизу, а також франшизу в розмірі 1000,00 з ОСОБА_2 .
Ухвалою від 03.09.2019 Києво-Святошинський районний суд Київської області відкрив провадження у справі № 369/11010/19 за зазначеним позовом.
Ухвалою від 08.10.2024 суд закрив підготовче провадження у справі № 369/11010/19 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних витрат, 3% річних за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні на 06 лютого 2025 року на 14 год. 00 хв.
В той же час, ухвалою від 23.10.2024 у справі №908/2671/24 Господарський суд Запорізької області відкрив провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» (вул. Європейська, 16, м.Запоріжжя, 69104, код ЄДРПОУ 02307292) - Відповідача за позовом ОСОБА_1 .
Встановивши ці обставини, ухвалою від 06.02.2025 у справі №369/11010/19 Києво-Святошинський районний суд Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ», третя особа ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, пені, інфляційних втрат, 3% річних за шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки передав на розгляд до Господарського суду Запорізької області, на розгляді якого перебуває справа №908/2671/24 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» (вул.Європейська, 16, м.Запоріжжя, 69104, код ЄДРПОУ 02307292).
Так, згідно з ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ) господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна….
За приписом ч.3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
16.05.2025 матеріали справи №369/11010/19 надійшли до Господарського суду Запорізької області.
За результатами автоматизованого розподілу розгляд справи №369/11010/19 визначено судді Ніколаєнку Р.А., в провадженні якого перебуває справа №908/2671/24 про банкрутство ПрАТ «СК «Оранта-Січ» (протокол передачі справи раніше визначеному складу суду від 16.05.2025).
За загальним правилом, визначеним у ч.2 (абз.4) ст.7 КУзПБ заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Зважаючи на наведені обставини та правові норми, ухвалою від 19.05.2025 справу №369/11010/19 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Оранта-Січ» суд прийняв до розгляду в межах справи №908/2671/24 про банкрутство ПрАТ «СК «Оранта-Січ» за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.
Водночас, ураховуючи особливості розгляду справ про банкрутство та спорів в межах справи про банкрутство, тією ж ухвалою від 19.05.2025 суд позовну заяву ОСОБА_1 згідно з ч.11 ст.176 ГПК України залишив без руху, ухвалив Позивачу протягом п'яти днів з дня вручення даної ухвали надіслати копію позовної заяви з додатками арбітражному керуючому Слободяну Олексію Юрійовичу, який виконує повноваження розпорядника майна ПрАТ «СК «Оранта-Січ», та Національному банку України згідно з положеннями ч.1 ст.172 ГПК України і надати суду належні докази надсилання.
Вимоги ухвали суду від 19.05.2025 у справі № 908/2671/24(369/11010/19) Позивач не виконав, проте, приймаючи до уваги тривалість судового розгляду справи, провадження у якій відкрито 03.09.2019, а також повернення без вручення відправлення з копією вказаної ухвали на адресу Кобко О.В., який представляв інтереси Позивача у справі №369/11010/19 в Києво-Святошинському районному суд Київської області, суд вирішив розгляд справи за позовом ОСОБА_1 продовжити.
Ухвалою від 03.07.2025 суд продовжив розгляд в межах справи про банкрутство ПрАТ «СК «Оранта-Січ» справи №369/11010/19 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Оранта-Січ» за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства; розгляд справи по суті ухвалив розпочати через тридцять днів з дня постановлення цієї ухвали; зобов'язав сторони, в разі зміни позицій по суті спору, протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали надати оновлені заяви по суті справи, заяви клопотання тощо.
22.07.2025 від ПрАТ «СК «Оранта-Січ» - Відповідача отримано клопотання про витребування доказів (б/н від 22.07.2025), яке суд задовольнив та ухвалою від 22.07.2025 витребував у ОСОБА_1 (Позивача) дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 31.10.2018р. №21481/18-54; зобов'язав ОСОБА_1 у строк до 01.08.2025 направити суду оригінал та засвідчену копію дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 31.10.2018р. №21481/18-54 (оригінал - для вивчення та дослідження, який буде повернутий після розгляду справи, копію - для долучення до матеріалів справи).
Крім того, ухвалою від 04.08.2025 суд за власною ініціативою витребував у Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України засвідчену копію дослідження від 31.10.2018 №21481/18-54, виконаного на замовлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); зобов'язав Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України у строк до 18.08.2025 направити суду засвідчену копію дослідження Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 31.10.2018 №21481/18-54, виконаного на замовлення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Позивач, належним чином повідомлений про розгляд справи, ухвалу суду від 22.07.2025 про витребування доказів не виконав, будь-якого реагування від Позивача з цього приводу суд не отримав.
Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України на ухвалу від 04.08.2025 про витребування доказів направив суду лист вих.№ 17119/14311-4-25/11 від 15.08.2025, у якому повідомив, що відповідно до Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів (затверджений наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5), яким керується у своїй діяльності Київський НДІСЕ, висновки судових експертиз (матеріали наглядового провадження) та журнали їх реєстрації знищуються через 5 років після їх виконання, як такі, що не мають науково-історичної цінності, та втратили практичне значення, враховуючи що виконати ухвалу від 04.08.2025 у справі №908/2671/24(369/11010/19) та надати засвідчену належним чином копію експертного дослідження від 31.10.2018 № 21481/18-54 не видається за можливе, оскільки відповідні матеріали були вилучені для знищення у зв'язку із закінченням терміну їх зберігання, як такі, що не мають науково-історичної цінності та втратили практичне значення. На підтвердження до листа доданий витяг з акту № 1 від 18.01.2024 «Про вилучення для знищення документів, не внесених до Національного архівного фонду» щодо вилучення для знищення експертних проваджень 2018 року.
Зазначене Київським НДІСЕ суд взяв до відома.
Заяв по суті справи, а також будь-яких додаткових пояснень тощо до Господарського суду Запорізької області сторони не подали.
Водночас суд з'ясував, що Відповідач подавав відзив до Києво-Святошинського районного суду Київської області.
Звернувшись з позовом до суду, Позивач просить стягнути з Відповідача (страховика) суму 47 114,83 грн, яка складається з 23 734,42 грн невідшкодованої матеріальної шкоди, 1200,00 грн витрат за проведену експертизу, 17 203,35 грн пені, 3507,68 грн інфляційних втрат та 1469,38 грн - 3% річних.
Крім того, Позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь франшизу, сума якою становить 1000,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач пояснив, що з його автомобілем сталася ДТП з вини ОСОБА_2 , відповідальність якого застрахована у Відповідача, у зв'язку з чим він звернувся до останнього за виплатою страхового відшкодування. Відповідач виплатив занижену, згідно з недостовірною калькуляцією суму відшкодування - 10 189,00 грн, тоді як згідно з замовленим Позивачем Висновком експертного дослідження № 15977/19-54 від 30.05.2019 матеріальна шкода становить 33 923,42 грн, а отже недовиплачена сума страхового відшкодування дорівнює 23 734,42 грн.
Суми нарахувань (пеня, 3% річних та втрати від інфляції) Позивач нарахував на суму 33 923,42 грн, визначивши період прострочення з 23.07.2018 по 31.12.2019.
Відповідач у відзиві (вих.№ 2522 від 29.11.2019) проти позову заперечив. Зазначив, що обґрунтовано та у встановлені стоки сплатив Позивачу 28.08.2019 суму страхового відшкодування на підставі Звіту про оцінку № 887 від 26.06.2018 та ремонтної калькуляції № 887 від 26.05.2018, звернувши увагу, що дані цих документів суттєво відрізняються від даних Висновку експертного дослідження, який замовив та поклав у підставу позову Позивач, цей Висновок на думку Відповідача не може бути прийнятий як доказ розрахунку матеріального збитку. Виконані Позивачем нарахування Відповідач вважає безпідставними, оскільки прострочення виплати страхового відшкодування не мало місця.
Зазначається, що Києво-Святошинський районний суд Київської області в ході розгляду справи, задовольнивши відповідні клопотання Позивача, витребовував у ПрАТ «СК «Оранта-Січ» оригінали матеріалів страхової справи щодо дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулася згідно повідомлення ОСОБА_2 від 15.06.2018 року, за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Жорнівка, вул. Молодіжна 2, за участю ТЗ Mercedes Benz Sрrinter 313 CDI, державний номер НОМЕР_3 та Toyota Rav4 державний номер НОМЕР_4 , відповідно складеного ПрАТ Страхової компанії «Оранта-Січ» страхового акту від 27.08.2018 року, а також оригінал звіту № 887 про оцінку КТЗ Toyota RAV-4, д.н.з. НОМЕР_4 .
Відповідач вимоги суду виконав, на ухвалу суду від 09.09.2020 надав оригінал звіту № 887 про оцінку КТЗ Toyota RAV-4, д.н.з. НОМЕР_4 , на ухвалу від 14.09.2022 - оригінали матеріалів страхової справи за фактом ДТП 14.06.2018 за участю автомобілів Mercedes Benz Sрrinter 313 CDI, д.н. НОМЕР_3 та Toyota Rav4, д.н. НОМЕР_4 .
Крім того, ухвалою від 02.11.2023 Києво-Святошинський районний суд Київської області, задовольнивши наступне клопотання представника Позивача, направив до Фонду державного майна України для рецензування оригінал звіту №887 від 25.06.2018 року про оцінку КТЗ Toyota RAV-4, д.н.з. НОМЕР_4 , складеного оцінювачем Кучеренко К.П.
Фонд державного майна України забезпечив рецензування та із супровідним листом вих.№ 10-58-789 від 11.01.2024 направив у справу рецензію на Звіт №887 про оцінку КТЗ Toyota RAV-4, держномер НОМЕР_4 (99-24-0017).
Ухвалою від 21.05.2024 Києво-Святошинський районний суд Київської області задовольнив чергове клопотання Позивача та повторно направив до Фонду державного майна України для рецензування звіт №887 від 25.06.2018 року про оцінку КТЗ Toyota RAV-4, д.н.з. НОМЕР_4 , складеного оцінювачем Кучеренко К.П.
На цю ухвалу Фонд державного майна України надав лист-відповідь вих.№ 10-58-17574 від 27.06.2024, у якому зазначив, що рецензія на Звіт про оцінку від 09.01.2024 № 99-24-0017 складена відповідно до вимог закону, а процедура повторного рецензування законодавством про оцінку не передбачена.
Вивчивши згадані та інші матеріали справи та надавши їм оцінку, суд встановив наступне та дійшов таких висновків.
14.06.2018 приблизно о 07 годині 10 хвилин водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Mercedes Benz, д/н НОМЕР_3 , по вул. Садова в м. Боярка, Києво-Святошинського району Київської області, при зміні напрямку руху не переконався у безпечності маневру, допустив зіткнення з транспортним засобом Toyota RAV4, д/н НОМЕР_4 , який рухався у попутному напрямку, в результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п.10.1. ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вина водія ОСОБА_2 підтверджується протоколом серії ОБ № 002758 про адміністративне правопорушення від 14.06.2018 року, схемою місця ДТП від 14.06.2018 року, поясненнями водія Toyota RAV4, д/н НОМЕР_4 від 14.06.2018 року.
Вказані обставини встановлені постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09.07.2018 у справі № 369/7938/18, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, вина ОСОБА_2 (третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору у даній справі) у скоєнні ДТП підтверджена судовим рішенням, тому ця обставина не підлягає доведенню та встановленню в межах даної справи.
Власником автомобіля Toyota RAV-4, д.н. НОМЕР_4 є ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , виданим Києво-Святошинським МРЕВ.
Згідно з преамбулою чинного на час спірних відносин Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-ІV від 01.07.2004 (далі - Закон 1961-ІV) цей Закон регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.
Відповідно до ст.3 Закону №1961-ІV обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди.
Згідно з п.1.7 ст.1 Закону №1961-ІV забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
За визначенням п.1.4 ст.1 Закону №1961-ІV особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.
Відповідно до ст.5 Закону №1961-ІV об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
У ст.6 Закону №1961-ІV визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це, поряд з іншим, шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст.28 Закону №1961-ІV).
У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки (ст.29 Закону №1961-ІV).
На час згаданої дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 - винуватця ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Оранта-Січ» відповідно до полісу № АР/7035741 зі строком дії з 02.12.2017 до 01.12.2018, франшиза - 1000,00 грн.
ОСОБА_3 (водій під час ДТП) повідомив ПрАТ «СК «Оранта-Січ» про ДТП (повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 14.06.2018, зареєстровано цього ж дня під № 21/18).
21.06.2018 оцінювачем ОСОБА_4 , у присутності учасника ДТП ОСОБА_3 (водія) було складено протокол (акт) огляду транспортного засобу б/н від 21.06.2018.
ПрАТ «СК «Оранта-Січ» замовило суб'єкту оціночної діяльності ТОВ «Гарант-Асістанс» (сертифікат ФДМУ 3 774/17 від 04.08.2017) оцінку з метою визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota RAV-4, держномер НОМЕР_4 в результаті його пошкодження при ДТП.
ТОВ «Гарант-Асістанс» виконало оцінку, проведення якої було доручено оцінювачу Кучеренку К.П. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ № 4734, видане ФДМУ 16.12.2006), за підсумком 25.06.2018 складено Звіт № 887 про оцінку КТЗ Toyota RAV-4 держномер НОМЕР_4 (далі за текстом - Звіт про оцінку № 887).
Також складено ремонтну калькуляцію № 887 від 25.06.20018, згідно з якою вартість ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля Позивача становить 19 773,20 грн.
В свою чергу, матеріальний збиток, завданий власникові КТЗ Toyota RAV-4 в результаті пошкодження цього автомобіля у ДТП, обчислений відповідно до Звіту про оцінку № 887, склав 11 867,77 грн.
У п.36.2 ст.36 Закону №1961-ІV страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Позивач подав Відповідачу заяву з проханням здійснити відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, що сталася 14.06.2018 за участі автомобіля Toyota RAV-4 держномер НОМЕР_4 (зареєстровано під № 21/18 від 07.07.2018).
Директор департаменту Відповідача довідкою від 16.08.2018 погодив Звіт про оцінку № 887 та підтвердив, що матеріальна шкода власнику автомобіля Toyota RAV-4, держномер НОМЕР_4 становить 11 867,77 грн з ПДВ та без ПДВ - 11 189,00 грн.
27.08.2018 виданий страховий акт.
За платіжним дорученням № 1580 від 28.08.2018 Відповідач перерахував Позивачу 10 189,00 грн (сума матеріальної шкоди без ПДВ згідно Звіту про оцінку № 887 за мінусом франшизи 1000,00 грн).
Позивач з отриманою сумою відшкодування не погодився та замовив розрахунок матеріального збитку Київському науково-дослідному інституту судових експертиз та надав на противагу Звіту про оцінку № 887 Висновок експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 30.05.2019 № 15977/19-54 (далі за текстом, також - Висновок від 30.05.2019), згідно з яким вартість матеріального збитку, завданого внаслідок пошкодження при ДТП власнику автомобіля марки «Toyota RAV-4», 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_6 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , станом та в цінах на дату проведення дослідження від 31.10.2018 року за № 21481/18-54, а саме, огляду 11.10.2018 року, з врахуванням заміни переднього правого легкосплавного диска, пошкодженого під час ДТП, який ремонту не підлягає та потребує заміні, складала: 33 923,42 грн (тридцять три тисячі дев'ятсот двадцять три грн 42 коп.), що згідно офіційного курсу НБУ станом на дату огляду 11.10.2018 року, 1 дол. = 28,002897 грн, відповідно становить: 1 211,42 грн дол.
Таким чином, різниця між сумою шкоди, завданої Позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля, визначеною експертом за Висновком від 30.05.2019, та сумою виплаченого Позивачу Відповідачем страхового відшкодування, визначеною згідно із Звітом про оцінку № 887, складає 23 734,42 грн (33 923,42 грн - 10 189,00 грн), цю суму Позивач просить стягнути з Відповідача, що суд вважає обґрунтованим.
За приписом ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За положеннями ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення )ч.2).
Згідно ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч.2).
У відповідності до ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Ст. 79 ГПК України визначає положення щодо вірогідності доказів та встановлює, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За правилами ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.2).
Оцінивши надані сторонами докази на підтвердження вартості відновлювального ремонту належного Позивачу автомобіля та суми спричиненої матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.
Як докладно наведено в описовій частині даного рішення, Звіт про оцінку № 887 був підданий рецензуванню згідно з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.11.2023 у справі № 369/11010/19.
За загальним висновком рецензента Фонду державного майна України у Рецензії № 99-24-0017 на Звіт про оцінку № 887 КТЗ Toyota RAV-4, держномер НОМЕР_4 цей Звіт класифікується за ознакою абзацу четвертого пункту 67 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440 (далі - Національний стандарт № 1), як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у Звіті, після виправлення зазначених недоліків.
За змістом вказаної Рецензії наведені чисельні порушення при проведенні оцінки, в тому числі: обсягу та повноти додатків недостатньо для проведення оцінки, що порушує вимоги п.53, 54, 56 Національного стандарту № 1, оскільки у звіті мають міститися додатки з вихідними даними та іншою інформацією, що були використані в процесі проведення оцінки; обсяг зібраних та проаналізованих оцінювачем вихідних даних недостатній для проведення оцінки КТЗ; аналіз зовнішніх факторів та ринку подібного майна відсутній; при складанні калькуляцій здійснене ручне коригування вартості робіт, однак відсутнє обґрунтування таких змін; припущення у звіті потребують обґрунтувань.
Таким чином, за висновком Рецензії Звіт про оцінку № 887 міг би бути використаний лише після виправлення недоліків, однак таке виправлення місця не мало.
Крім того зазначається, що після направлення Звіту про оцінку № 887 на повторне рецензування (згідно з ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.05.2024 у справі № 369/11010/19) Фонд державного майна України у листі-відповіді на адресу суду (вих.№ 10-58-17574 від 27.06.2024) на певні зауваження до Рецензії Лагути Д.А., проаналізувавши їх, вказав про відповідність Рецензії № 99-24-0017 на Звіт про оцінку № 887 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» і вимогам Національного стандарту № 1 та окремо звернув увагу, що згідно до пункту 4 Розділу IV Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13 листопада 2002 року № 1997, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2002 р. за № 925/7213, грубими порушення нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності оцінювачем вважаються, зокрема, складання звіту про оцінку (акта оцінки майна), який за результатами рецензування класифіковано як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватися з метою, визначеною у звіті (акті), після виправлення зазначених недоліків, при цьому доопрацювання такого звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) є неможливим, оскільки за результатами виконаної оцінки були прийняті управлінські рішення.
Відповідно до пункту 4 Розділу IV вказаного Положення про порядок роботи Екзаменаційної комісії, серед іншого, грубим порушенням нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності оцінювачем вважаються порушення вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» про оцінку зокрема, статті 10 та частини другої статті 11, а також інших нормативно-правових актів з оцінки майна та професійної оціночної діяльності.
За приписом частини 2 ст.11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (в редакції на час спірних відносин) замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб.
В той же час і на це також звернув увагу ФДМУ, замовником оцінки КТЗ Toyota RAV-4, д.н.з. НОМЕР_4 виступило ПрАТ «СК «Оранта-Січ», що відображено у Звіті про оцінку № 887.
Однак докази, що підтверджують правову можливість ПрАТ «СК «Оранта-Січ» замовляти оцінку майна, що належить ОСОБА_1 , в додатках до Звіту про оцінку № 887 та в матеріалах справи в цілому - відсутні.
Відтак, оцінка виконана та Звіт про оцінку № 887 складений всупереч вимогам закону.
З цього, Звіт про оцінку № 887, покладений Відповідачем у підставу визначення суми виплаченого Позивачу страхового відшкодування та у підставу доказової бази при розгляді даної справи, суд не приймає як неналежний та недостовірний доказ.
На відміну від цього суд вважає належним, достовірним та достатнім доказом на обґрунтування вартості ремонту належного Позивачу автомобіля, пошкодженого у ДТП, Висновок експертного дослідження за результатами проведення автотоварознавчого дослідження від 30.05.2019 № 15977/19-54, який представив Позивач.
В цій частині слід зазначити про такі обставини.
За змістом Висновку від 30.05.2019 констатовано, що 17.05.2019 до Київського НДІ судових експертиз МЮ України надійшла заява гр. ОСОБА_1 з проханням перерахувати вартість матеріального збитку на підставі проведеного у КНДІСЕ дослідження від 31.10.2018 року за № 21481/18-54, та врахувати заміну переднього правого легкосплавного диска, пошкодженого під час ДТП, який ремонту не підлягає та потребує заміни.
Проведення експертизи доручено ОСОБА_5 - старшому судовому експерту відділу транспортно-товарознавчих досліджень лабораторії автотехнічних, товарознавчих та спеціальних видів досліджень, судовому експерту третього кваліфікаційного класу, який має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 12.2 «Визначення вартості колісних транспортних засобів та розміру збитку, завданого власнику транспортного засобу», 12.3 «Оцінка судноплавних засобів», стаж експертної роботи з 2011 року, свідоцтво №105-11, видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 27.04.2021, свідоцтво № 481-16, видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 27.04.2021.
На вирішення дослідження поставлено питання: Яка вартість матеріального збитку завданого внаслідок його пошкодження при ДТП власнику автомобіля марки Toyota RAV-4, 2006 року випуску, кузов № НОМЕР_7 , державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , станом та в цінах на дату проведення дослідження від 31.10.2018 року за № 21481/18-54, а саме, огляду 11.10.2018 року, з врахуванням заміни переднього правого легкосплавного диска, пошкодженого під час ДТП, який ремонту не підлягає та потребує заміні?
З аналізу наведеного слідує, що експертному дослідженню, результати якого відображує Висновок від 30.05.2019, передувало експертне дослідження, оформлене Висновком Київського НДІСЕ від 31.10.2018 за № 21481/18-54.
В описовій частині даного рішення докладно наведені обставини про те, що Відповідач звертався до суду з клопотанням про витребування дослідження від 31.10.2018 за № 21481/18-54 у Позивача, яке суд задовольнив та, крім того, витребував це дослідження безпосередньо від Київського НДІСЕ, однак ці заходи не дали результатів.
Водночас, суд не ставить під сумнів факт проведення 31.10.2018 Київським НДІСЕ експертного дослідження та складання Висновку від 31.10.2018 за № 21481/18-54.
Так, у Висновку від 30.05.2019 акцентовано, що вирішення поставленого питання проводилось на основі проведеного у КНДІСЕ дослідження від 31.10.2018 року за № 21481/18-54 та результатів огляду автомобіля Toyota RAV-4, 2006 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , з метою визначення вартості матеріального збитку, з врахуванням заміни переднього правого легкосплавного диска, пошкодженого під час ДТП, який ремонту не підлягає та потребує заміні, станом та в цінах на дату проведення дослідження, а саме огляду 11.10.2018 року.
Тобто під час дослідження 30.05.2019 додатково до попереднього враховано заміну переднього правого легкосплавного диска.
Додатком до Висновку від 30.05.2019 є ремонтна калькуляція № F 15977/19 від 30.05.2019, згідно з якою вартість ремонту належного Позивачу автомобіля склала 86 125,77 грн без урахування фізичного зносу деталей.
Вартість розрахованого матеріального збитку, як вже вказувалось, склала 33 923,42 грн.
Суд зазначає, що відомості ремонтної калькуляції № F 15977/19 від 30.05.2019 в розрізі позначених у ній даних про пошкодження, запчастини та деталі, включаючи передній правий диск, узгоджуються з обставинами ДТП, протоколом (актом) огляду транспортного засобу від 21.06.2018 з фотознімками у їх сукупності.
Суд визнав Висновок від 30.05.2019 таким, що відповідає Методиці товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженій наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 1074/8395 (в редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 № 1335/5/1159, з наступними змінами) та фактичним обставинам, дослідження виконано кваліфіковано та добросовісно.
Відповідач обґрунтованість Висновку від 30.05.2019 не спростував.
Слід визнати, що Позивач отримав від Відповідача недобросовісно занижену суму страхового відшкодування і суд вважає, що задля справедливого визначення належної Позивачу суми страхового відшкодування слід виходити з суми матеріального збитку за Висновком від 30.05.2019.
Внаслідок цього позов в частині стягнення на користь Позивача 23 734,42 грн - недоотриманої суми страхового відшкодування суд задовольнив.
Позовні вимоги про стягнення сум 3% річних у розмірі 1469,38 грн, втрат від інфляції у розмірі 3507,68 грн та 17 203,35 грн пені не є обґрунтованими та правомірними, тому не підлягають задоволенню з огляду на таке.
По-перше слід зазначити, що Позивач необґрунтовано визначив граничним днем сплати страхового відшкодування та початком розрахункового періоду 23.07.2018 - день за спливом 15 днів після подання заяви про виплату страхового відшкодування (№21/18 від 07.07.2018), оскільки відповідно до п.36.2 ст.36 Закону №1961-ІV (зміст норми наведений вище) страховик у випадку прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування має його виплатити не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.
Також є необґрунтованою визначена Позивачем розрахункова сума - 33 923,42 грн. Позивач безпідставно не врахував виплату Відповідачем 10 189,00 грн страхового відшкодування.
Водночас вирішальне значення має наступне.
У ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Будь-як не заперечується, що грошове зобов'язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, але й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, і з факту завдання шкоди особі.
Страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням положень ч.625 ЦК України.
Крім того, у п.36.5 ст.36 Закону №1961-ІV передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.
Однак, обов'язковою умовою для можливості застосування зазначених норм закону є настання безумовного обов'язку страховика сплатити страхові виплати та безпідставна відмова (вина страховика) у виплаті страхового відшкодування.
У п.35.1 ст. 35 Закону №1961-ІV зазначено, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Згідно з п.36.1 ст.36 Закону №1961-ІV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Якщо дорожньо-транспортна пригода розглядається в цивільній, господарській або кримінальній справі, перебіг цього строку припиняється до дати, коли страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) стало відомо про набрання рішенням у такій справі законної сили (абзац 4 п.36.2 ст.36 Закону №1961-ІV).
В даному випадку Відповідач не відмовляв Позивачу у виплаті страхового відшкодування та у встановлені строки виплатив Позивачу визначену ним у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника суму такого відшкодування (10189,00 грн).
Тут ще раз слід звернути увагу, що рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку (положення п.36.1 ст.36 Закону №1961-ІV).
Спір щодо решти суми страхового відшкодування, яку визначив самостійно Позивач, останній передав на вирішення суду, а сума страхового відшкодування в розмірі 23 734,42 грн стала предметом судового розгляду у даній справі.
Таким чином, у діях Відповідача відсутня вина у простроченні виплати страхового відшкодування в сумі 23 734,42 грн, рішення про здійснення страхового відшкодування цієї суми у зв'язку з визнанням майнових вимог страхувальника у цій сумі або на підставі рішення суду Відповідачем не приймалось, відтак прострочення виконання зобов'язання не має місця, оскільки строк виконання зобов'язання в сумі 23 734,42 грн не настав.
Такий строк в цьому випадку розпочнеться з моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі №908/2671/24(369/11010/19) про стягнення з Відповідача на користь Позивача недоотриманої суми страхового відшкодування у вказаному розмірі.
Наведене виключає можливість застосування санкцій, передбачених у ч.2 ст. 625 ЦК України, та нарахування пені на підставі п.36.5 ст.36 Закону №1961-ІV у періоді з 23.07.2018 по 31.12.2019.
Відтак, в позові за вимогами про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені суд відмовив повністю у зв'язку з відсутністю у Відповідача боргових (прострочених) зобов'язань перед Позивачем на момент звернення Позивача до суду з позовом та на час розгляду судового спору.
Щодо заявлених до стягнення 1200,00 грн витрат за проведену експертизу суд зазначає наступне.
Позовні вимоги в цій частині ґрунтуються на положеннях п.34.3 ст. 34 Закону №1961-ІV.
Так, у п.34.2 ст.34 Закону №1961-ІV передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
Відповідно до п.34.3 ст.34 Закону №1961-ІV якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).
Матеріали справи не містять доказів порушень страховиком - Відповідачем положень п.34.2 ст.34 Закону №1961-ІV.
Водночас, в будь-якому разі позовні вимоги про стягнення 1200,00 грн витрат за проведену експертизу задоволені бути не можуть, оскільки всупереч правилам доказування (ст.74, 76, 77, 78 ГПК України) Позивач не надав будь-яких доказів ні на підтвердження вартості замовленого ним експертного дослідження, ні на підтвердження сплати коштів і це не дозволяє встановити необхідні фактичні обставини.
Варто зазначити, що суд застосовує й інститут вірогідності доказів (ст.79 ГПК України), однак судове рішення не може ґрунтуватися виключно на припущеннях.
Таким чином, в задоволенні позовних вимог про стягнення 1200,00 грн витрат за проведену експертизу суд відмовив за недоведеністю.
Вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь Позивача суми франшизи - 1000,00 грн не підлягають задоволенню з огляду на таке.
За правилами ст.41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
У відповідності до ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі є позивачі та відповідачі.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч.3 ст.45 ГПК України).
Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу (ч.4 ст.45 ГПК України).
Визначення складу учасників спору за заявленими вимогами є прерогативою позивача, суд не наділений повноваженнями визначати склад сторін самостійно.
Згідно з позовною заявою Позивача ОСОБА_2 був залучений Києво-Святошинським районним судом Київської області до участі у справі третьою особою без самостійних вимог на предмет спору.
Однак позовні вимоги не можуть бути спрямовані на особу, яка має процесуальний статус третьої особи у справі, а не відповідача. Таке заявлення суперечить передбаченому процесуальним законом способу захисту прав в суді та унеможливлює прийняття судового рішення щодо такої позовної вимоги.
У зв'язку із зазначеним, в задоволенні позовних вимог про стягнення суми франшизи в розмірі 1000,00 грн з ОСОБА_2 суд відмовив.
Таким чином, позов ОСОБА_1 суд задовольнив частково, а саме - в частині стягнення на його користь 23 734,42 грн страхового відшкодування, решту вимог суд залишив без задоволення.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, ? на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір по справі, виходячи з суми позову та моменту пред'явлення позову до Києво-Святошинського районного суду Київської області, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1921,00 грн) становить 768,40 грн (1921 х 0,4).
Враховуючи розмір задоволених вимог, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню 379,05 грн відшкодування судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, 12, 20, 129, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Оранта-Січ» (69104, м. Запоріжжя, вул. Європейська, буд. 16, код ЄДРПОУ 02307292) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 23 734 /двадцять три тисячі сімсот тридцять чотири/ грн 42 коп. страхового відшкодування та 379 /триста сімдесят дев'ять/ грн 05 коп. відшкодування судового збору.
В іншій частині позову відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Копії рішення надіслати відповідачу, ліквідатору відповідача до електронних кабінетів в системі «Електронний суд» ЄСІКС, позивачу, третій особі - поштою.
Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту за правилами, визначеними ст. 254, 256-259 ГПК України.
Рішення складено та підписано 14.11.2025.
Суддя Р.А.Ніколаєнко