вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
11 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1050/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.
Розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Київ
в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», м. Ужгород
до відповідача Фізичної особи-підприємця Пупчика Михайла Михайловича, с. Неветленфолу Берегівського району Закарпатської області
про стягнення 1 169 171,59 грн
За участю представників:
позивача - Яковлева Т. В., адвокат, довіреність №2/Дов-25 від 31.12.2024;
відповідача - Петрецький С. І., адвокат, ордер серії АО № 1154683 від 13.01.2025.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» звернулося до Господарського суду Закарпатської з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Пупчика Михайла Михайловича 1 157 055,11 грн - вартості необлікованого об'єму природного газу внаслідок несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, що зафіксовано Актом про порушення №ZK000107 від 11.06.2024, за результатами якого Комісією з розгляду актів про порушення прийнято рішення від 03.09.2024 та 12 116,48 грн витрат пов'язаних з експертизою ЗВТ.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1050/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 грудня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 16 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.
Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви в установленому порядку та строк, суд, ухвалою від 20 грудня 2024 року, прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 21 січня 2025 року та встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
В ході підготовчого розгляду справи ухвалою від 27 березня 2025 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №907/289/25.
10 вересня 2025 року через систему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання від 09.09.2025 про поновлення провадження у цій справі з огляду на ухвалення рішення у справі № 907/289/25 та набрання ним законної сили.
Ухвалою від 11 вересня 2025 року суд поновив провадження у справі №907/1050/24 та повідомив учасників процесу про проведення підготовчого засідання 30 вересня 2025 року.
У підготовчому засіданні оголошувалася перерва до 16 жовтня 2025 року з огляду на заявлене представником позивача клопотання.
За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з'ясуванню судом, ухвалою від 16 жовтня 2025 року суд постановив підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 11 листопада 2025 року.
Крім того, означеною ухвалою суду від 16.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача від 20.01.2025 про призначення судової почеркознавчої експертизи з підстав, що викладені в ухвалі суду від 16.10.2025 року.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує з визначених у позовній заяві підстав.
Відповідач згідно з поясненнями свого представник заперечує проти задоволення позовних вимог з мотивів, що викладені у відзиві на позов та зазначає про скасування Господарським судом рішення комісії позивача про задоволення Акту про порушення №ZK000107 від 11.06.2024.
В порядку ст. 240 ГПК України скорочене рішення (вступна та резолютивна частини) проголошена судом в судовому засіданні 11 листопада 2025 року.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані самовільним несанкціонованим втручанням відповідача в роботу засобу вимірювальної техніки (газового лічильника Metrix G-10 заводський номер 002825), що встановлено в Акті про порушення №ZK000107 від 11.06.2024, який задоволено рішення комісії з розгляду актів про порушення Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 03.09.2024 та наведене є порушенням, передбаченим п.п. 3 п. 1 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем (надалі - Кодекс ГРС), відповідальність за яке передбачена положеннями пункту 1 Глави 4 Розділу ХІ Кодексу ГРС у вигляді компенсації Оператору ГРМ вартості необлікованого через порушення об'єму природного газу, що за підрахунками позивача становить 1 157 055,11 грн.
Заперечення (відзив) відповідача.
Відповідач згідно з відзивом на позовну заяву від 17.01.2025 заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Зазначає, що у спірних правовідносинах як за результатами експертизи лічильника газу, здійсненого комісією відповідача (Акт №34986 від 20.06.2024), так і за результатами проведеної трасологічної експертизи (висновок №2689-Е від 26.08.2024) не встановлено пошкоджень корпусу відлікової механізму, захисної прозорої кришки, фіксаторів корпусу відлікової механізму, захисної прозорої кришки, пломб відлікового механізму лічильника, пломби-наклейки (полімерної стрічки) та, відповідно, не встановлено викривлення даних обліку природно газу чи можливість їх викривлення.
Акцентує увагу на відсутності несанкціонованого втручання позивача в роботу ЗВТ, позаяк в спірних правовідносинах відсутній встановлений Кодексом газорозподільних систем наслідок у вигляді необлікування витрат (споживання) природного газу або викривлення даних обліку природного газу, а підозра на несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ не є підставою для здійснення позивачем донарахування необлікованих даних природного газу.
Просить зауважити, що з моменту монтажу лічильника у 2019 році до його демонтажу на експертизу у 2024 році, враховуючи, що лічильник обладнаний пристроєм дистанційної передачі даних 104smart, що приєднаний до відлікового механізму та опломбований пломбою, яка не була пошкоджена, справно функціонував, не було встановлено жодного факту пошкодження пломб, які забезпечували захист лічильника, а відповідач до моменту демонтажу лічильник на експертизу не мав жодних фізичних можливостей заподіяти ті пошкодження, на які вказує експерт Львівського НДІСЕ.
Окремо звертає увагу на порушення порядку проведення трасологічної експертизи щодо доставки об'єктів дослідження, зазначення у висновку способу доставки, виду упаковки та тієї обставини чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість і доводить невідповідність здійснених позивачем донарахувань об'єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу.
Також просить звернути увагу, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22 липня 2025 року у справі №907/289/25, яке набрало законної сили у встановленому законом порядку було визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 03.09.2024 про задоволення акту про порушення №ZK000107 від 11.06.2024, складеного за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Неветленфолу, вул. Маяковського, 23 стосовно непобутового споживача - ФОП Пупчик Михайла Михайловича, а відтак і протиправними є вимоги про стягнення з відповідача вартості необлікованого об'єму природного газу в розмірі 1 157 055,11 грн.
Відповідь на відзив.
Позивач не подано суду відповіді на відзив за правилами ст. 166 ГПК України. Позатим, відповідно до наданих суду письмових пояснень від 28.02.2025 позивач зазначає, що згідно з пунктом 5.9. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.
Доводить, що наявними у матеріалах справи висновками експертизи газового лічильника, що здійснювалася комісією позивача та експертом Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз підтверджено факт несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ, а Споживач в разі незгоди з зафіксованим в Акті про порушення порушенням може вимагати проведення їх експертизи чи позачергової або експертної повірки у порядку, визначеному цим Кодексом ГРС, чого у спірних правовідносинах відповідачем зроблено не було.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та Фізичною особою-підприємцем Пупчиком Михайлом Михайловичем укладений Договір розподілу природного газу шляхом подання позивачем заяви-приєднання №42Вн-526-П-24 від 01.01.2024 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (надалі - Договір).
Згідно з додатком №4 «Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача» до заяви приєднання, адреса об'єкта - с. Неветленфолу, вул. Маяковського, буд. 23; перелік точок комерційного обліку об'єкта споживача - лічильник UG (Metrix), G-10, заводський №002835; на об'єкті встановлено наступне газоспоживаюче обладнання - Конвектор КГ (4 одиниці), номінальною витратою природного газу - 0,38 м.куб./год та один котел Junkers, номінальною витратою природного газу - 3,34 м.куб./год, режимом роботи по 24 год/добу кожен.
Відповідно до п. 1.1 Договору розподілу природного газу, цей Типовий договір розподілу природного газу (далі - договір) є публічним, регламентує порядок та умови переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу, які належать споживачам (їх постачальникам), до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Згідно з п. 3.2 Договору за наявності підтвердженого обсягу природного газу Споживача та відсутності простроченої заборгованості за цим договором Оператор ГРМ забезпечує розподіл природного газу, що належить Споживачу, до межі балансової належності його об'єкта з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини тиску природного газу.
За умовами п. 2.1. Договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначенні цим договором.
Згідно з Актом встановлення лічильника газу №540/2 від 12.03.2019 підтверджується встановлення працівниками правопопередника позивача у спірних правовідносинах (АТ «Закарпатгаз») на об'єкті за адресою с. Неветленфолу, вул. Маяковського, буд. 23 лічильника марки Metrix, G-10, заводський №002835, вхід та вихід якого опломбовано пломбою № С48678841, номерна стрічка №B11303045, додатково опломбовано М8362548, редуктори - С42286737/С42286738. Показники лічильника на момент встановлення - 16 208 м.куб.
Згідно з протоколом повірки №254 від 10.10.2018 лічильника Metrix, G-10, заводський №002835 такий є придатним до експлуатації.
11 червня 2024 року на об'єкті відповідача за адресою с. Неветленфолу, вул. Маяковського, буд. 23 (Пташник) працівниками позивача за результатами контрольного огляду вузла обліку газу виявлено порушення п.п. 3 п. 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС - несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), за результатами чого складено Акт про порушення № ZK000107 від 11.06.2024 (надалі - Акт про порушення), складеного працівниками позивача у зв'язку з виявленим у Споживача порушенням.
Зміст вказаного Акту про порушення свідчить, що під час огляду ВОГ було виявлено підозрілу свинцеву пломбу заводу-виробника та наявність механічних пошкоджень на відліковому механізмі, у місці кріплення скла сліди пошкодження на кріпленні свинцевої пломби; стрічкова пломба втратила колір та захисні властивості.
Крім того, означеним Актом про порушення підтверджується, що станом на 11.06.2024 лічильник газу Metrix, G-10, заводський №002835 на вказаному об'єкті опломбований тією ж стрічковою пломбою, що й на момент монтажу (12.03.2019) - №B11303045, М8362548; в той же час, захисна пломба має номер М00421606, що відрізняється від встановленої з 12.03.2019 пломби на вказаному лічильнику під час його монтажу. В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження тієї обставини, коли, ким, за яких умов та у зв'язку з чим відбулася зміна захисної пломби газового лічильника Metrix, G-10, заводський №002835 на об'єкті за адресою с. Неветленфолу, вул. Маяковського, буд. 23, а учасниками справи достовірність номера такої пломби не ставиться під сумнів.
Акт про порушення складено безпосередньо за участі відповідача - Фізичної особи-підприємця Пупчика Михайла Михайловича та підписано ним із зауваженнями про незгоду, цілісність усіх пломб, відсутності будь-якого втручання у роботу лічильника та твердженням, що усі пломби як були встановленими працівниками облгазу, так і залишалися на момент оформлення Акту про порушення, а сам огляд почав проводитися за відсутності підприємця.
Відповідно до Протоколу від 17.06.2024 №69/06/24 щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу, у зв'язку із виявленими порушеннями, лічильник газу Metrix, G-10, заводський №002835 було демонтовано для направлення на експертизу, що відбудеться 20.06.2024 з 08 по 12 годину за адресою: м. Ужгород, вул. Погорєлова, 2.
Відповідно до Акту експертизи лічильника газу №34986 від 20.06.2024 комісією АТ «Закарпатгаз» у складі начальника та провідних інженерів з метрології відділу лабораторії ЗВТ, начальника відділу дисципліни споживання газу, представника ВЕБ, юриста, за участю представника ДП «Закарпаттястандартметрологія» встановлено відсутність зовнішніх ознак пошкоджень пломби заводу-виробника А08; наявність механічних пошкоджень корпусу відлікового механізму по периметру скла, механічних пошкоджень на кронштейні кріплення відлікового механізму біля пломби заводу-виробника; втрату кольору та захисних властивостей пломби-наліпки №11303045, встановленої на корпус лічильника та відлікового пристрою; наявність ознак пошкоджень магнітної пломби-наліпки М8362548 на кришці відлікового механізму зверху та наявність у складі ЗВТ пристрою дистанційної передачі даних 104smart, що приєднаний до відлікового механізму лічильника та опломбований пломбою R38028433 Zk Metr, яка непошкоджена.
Згідно з довідкою від 20.06.2024 за №200 ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» встановлено непридатність лічильника газу Apator Metrix G-10 №002835, 2008 р.в. до експлуатації у зв'язку з наявністю механічних пошкоджень корпусу відлікового механізму по периметру скла, механічних пошкоджень на кронштейні кріплення відлікового механізму біля пломби заводу-виробника.
За висновками комісії, які зазначені в Акті №34986 від 20.06.2024 наявність механічних пошкоджень корпусу відлікового механізму по периметру скла, пошкодження на кронштейні кріплення відлікового механізму біля пломби заводу-виробника, пошкодження магнітної пломби-наліпки та втрата захисних властивостей пломби-наліпки в сукупності є ознаками несанкціонованого втручання в роботу лічильника газу.
У висновку комісії зазначено також, що для підтвердження несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ необхідно дослідити матеріал пломби-наліпки та відліковий механізм зсередини, відповідно до п. 4 гл. 10 розділу Х Кодексу ГРМ, у зв'язку з чим комісія ініціює проведення додаткової незалежної експертизи ЗВТ та пломб відповідними органами та установами, передбаченими законодавством.
Відповідно до висновку експерта Львівського НДІСЕ №2689-Е від 26.08.2024 за результатами проведення судової трасологічної експертизи встановлено, що:
- на відліковому механізмі лічильника газу Apator Metrix G-10 №002835, 2008 р.в. наявні механічні пошкодження корпусу та фіксаторів захисної кришки (скла) відлікового механізму, які свідчать про демонтаж захисної кришки та повторне її встановлення, а також сліди стороннього впливу на шильдик з маркування та на перший справа цифровий диск (барабан) суматора;
- фіксатори корпусу відлікового механізму, що запобігають його демонтажу пошкодження цілісності не мають та виконують своє функціональне призначення;
- захисні властивості пломби-наклейки ПАТ «Закарпатгаз» з номером В11303045 в місці її прилягання до захисної прозорої кришки відлікового механізму збережені, попри знебарвлення контрольного шару червоного кольору під дією чинників зовнішнього середовища.
Синтезуюча частина висновку експерта Львівського НДІСЕ №2689-Е від 26.08.2024 свідчить також про наступні встановлені в ході експертизи обставини:
- на зовнішніх поверхнях металевого корпусу лічильника, корпусі відлікового механізму, захисній прозорій кришці відлікового механізму будь-які суттєві пошкодження (вм'ятини, розлами, тріщини, наскрізні отвори нетехнологічного походження, зазори в елементах конструкції, порушення взаємного конструктивного положення), - відсутні;
- верхня та нижня частини відлікового механізму з'єднані між собою та у відповідності отворі скріплені металевою пломбою на контактних поверхнях якої є відтиски тавр з опуклими знаками «А08» та «МХ», при дослідженні яких ознак порушення цілісності не виявлено;
- присутня на захисній прозорій кришці відлікового механізму лічильнику пломба-наклейка ПАТ «Закарпатгаз» з номером В11303045 ознак порушення її цілісності (розривів) не містить, її лівий край містить ознаки вигоряння під дією чинників зовнішнього середовища, клеючий шар є рівномірний, ознак відклеювання даної частини наклейки від поверхні захисної кришки (скла) з візуалізацією написів «OPEN» не спостерігається;
- конструктивна цілісність поверхні захисної прозорої кришки не порушена (відсутність деформацій, тріщин, наскрізних отворів), однак під самою кришкою на опорній поверхні корпусу по всьому периметру наявні нашарування сторонніх речових та сліди твердих предметів у вигляді вм'ятин;
- кришка щільно прилягає до опорної поверхні корпусу, деформації її країв не спостерігається;
- верхня частина корпусу відлікового механізму надійно зафіксована (не зсувається в сторону);
- на поверхнях Г-подібних виступів кронштейнів фіксаторів захисної кришки наявні сліди твердих предметів у вигляді вм'ятин, носова частина деяких фіксаторів відламана, а її залишки містяться всередині відлікового механізму, що в сукупності свідчить є ознаками вилучення захисної кришки з опорного місця на корпусі;
- наявні сліди стороннього впливу на шильдик з маркування та на перший справа цифровий диск (барабан) суматора.
За результатами розгляду Акту про порушення № ZK000107 від 11.06.2024 на засіданні комісії позивача 03.09.2024 було прийнято рішення про задоволення такого Акту про порушення.
Наданий суду витяг з рішення комісії з розгляду актів про порушення від 03.09.2024 свідчить, що Споживач на засідання комісії не з'явився. В той же час, суду не надано жодних доказів повідомлення Фізичної особи-підприємця Пупчика Михайла Михайловича про засідання комісії 03.09.2024, що б давало суду можливість встановити дотримання відповідачем визначеного у главі 4 розділу ХІ Кодексу ГРС порядку розгляду акту про порушення.
В подальшому, на підставі Акту про порушення № ZK000107 від 11.06.2024 відповідачем складено акт-розрахунок від 24.10.2024 необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, згідно з яким позивачу донараховано 72 971,07 м.куб. природного газу на суму 1 157 055,11 грн (з урахуванням оплаченої позивачем в період розрахунку вартості 108,93 м.куб. природного газу).
Як вбачається з означеного Акту-розрахунку від 24.10.2024 підставою розрахунку зазначено положення п.п. 3 п. 1 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРС (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу), а період та метод розрахунку визначено згідно з п.п. 1, 3 Глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРС (несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ та несанкціоноване підключення газових приладів), виходячи з максимально допустимої витрати по регулятору тиску (20 м.куб./год) з 17.01.2024 року по 17.06.2024 року.
Вказані обставини вбачаються з матеріалів цієї справи, встановлені у рішенні Господарського суду Закарпатської області від 22 липня 2025 року у справі №907/289/25 та є преюдиційними для сторін цієї справи в розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України.
Зважаючи на вищенаведене, позивач звернувся до суду з даним позовом, предметом якого визначено стягнення вартості перерахованого відповідачу об'єму природного газу у зв'язку з несанкціонованим втручанням відповідача в роботу газового лічильника Metrix G-10 заводський номер 002825 в розмірі 1 157 055,11 грн.
Окрім того, судом встановлено, що вже згаданим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22 липня 2025 року у справі №907/289/25 було частково задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Пупчика Михайла Михайловича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» та, зокрема, визнано протиправним і скасовано рішення комісії з розгляду актів про порушення Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 03.09.2024 про задоволення акту про порушення №ZK000107 від 11.06.2024, складеного за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Неветленфолу, вул. Маяковського, 23 стосовно непобутового споживача - ФОП Пупчик Михайла Михайловича.
Рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 липня 2025 року у справі №907/289/25 набрало законної сили у встановленому законом порядку, а відтак, розгляд заявлених у цій справі позовних вимог судом здійснюється з урахуванням встановлених обставин протиправності рішення комісії позивача про задоволення Акту про порушення.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з приписами частин першої - третьої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу. Типовий договір розподілу природного газу затверджується Регулятором. Оператор газорозподільної системи має забезпечити додержання принципу недискримінації під час укладення договорів розподілу природного газу з замовниками. Договір розподілу природного газу є публічним.
Згідно з пунктом 1 глави 6 розділу X Кодексу ГРС власник комерційного ВОГ або суб'єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ в порядку, визначеному главою 7 розділу X Кодексу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Суб'єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу, зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; самовільне під'єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання (частини перша, друга статті 59 Закону України «Про ринок природного газу»).
За змістом частини першої глави 5 розділу XI Кодексу ГРС у разі виявлення у споживача або несанкціонованого споживача порушень, визначених у главі 2 цього розділу, на місці їх виявлення представником Оператора ГРМ складається акт про порушення за формою, наведеною в додатку 16 до цього Кодексу.
Акт про порушення після пред'явлення представником Оператора ГРМ службового посвідчення складається в присутності споживача/несанкціонованого споживача та/або незаінтересованої особи (представника власника/користувача, на території чи об'єкті якого сталося порушення, або органу місцевого самоврядування) за умови посвідчення його особи та засвідчується їх особистими підписами. У разі якщо комерційний вузол обліку, на якому сталося порушення, знаходиться на території (в приміщенні) Оператора ГРМ, останній повинен завчасно попередити споживача про час і місце складання акта про порушення.
Акт про порушення складається в двох примірниках, один з яких залишається у споживача (несанкціонованого споживача), який має право внести до акта про порушення свої зауваження та заперечення.
Представник Оператора ГРМ перед складанням акта про порушення зобов'язаний повідомити споживача (несанкціонованого споживача) про його право внести зауваження та заперечення до акта про порушення, викласти мотиви своєї відмови від його підписання або підписати його без зауважень (частини 2, 3 глави 5 розділу XI Кодексу ГРС).
Відповідно до ч. 8 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС акт про порушення має бути розглянутим комісією з розгляду актів про порушення Оператора ГРМ, яка визначає його правомірність та приймає щодо них відповідне рішення. Засідання комісії з розгляду акта про порушення має бути проведено Оператором ГРМ не пізніше двомісячного строку з дня складання акта про порушення (крім випадку очікування результатів експертизи ЗВТ, яка проводиться суб'єктами судово-експертної діяльності, діяльність яких регулюється Законом України «Про судову експертизу»).
При складанні акта про порушення представник Оператора ГРМ зазначає в ньому про необхідність споживача (несанкціонованого споживача) бути присутнім на засіданні комісії, на якому буде розглянуто складений акт про порушення, та визначає:
1) місцезнаходження комісії з розгляду актів про порушення;
2) дату та орієнтовний час проведення засідання комісії, на якому буде розглядатися складений акт про порушення;
3) контактний телефон особи Оператора ГРМ (для уточнення інформації щодо часу та місця засідання комісії).
Згідно з ч.ч. 10, 11 глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС споживач (несанкціонований споживач) зобов'язаний бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення, на якому буде розглядатися складений на нього акт про порушення. За неможливості бути присутнім на засіданні особисто споживач (несанкціонований споживач) має право дати письмову згоду у довільній формі на проведення засідання без його присутності або у присутності його уповноваженої особи. У разі неприбуття споживача (несанкціонованого споживача) та/або уповноваженої ним особи на засідання комісії остання розглядає складений акт про порушення без його (її) участі.
За результатами розгляду акта про порушення на засіданні комісії може бути прийнято рішення про його задоволення (повністю або частково), або необхідність додаткового обстеження чи перевірки, або додаткових пояснень тощо, або скасування акта про порушення.
При задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості.
При цьому, вартість необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, яка пред'являється до сплати споживачу (несанкціонованому споживачу) в результаті задоволення акта про порушення, зазначається в окремому платіжному рахунку Оператора ГРМ, який надається під особистий підпис споживача (несанкціонованого споживача) або надсилається йому рекомендованим поштовим відправленням разом із супровідним листом, що оформлюється у довільній формі (ч. 12. глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС).
Таким чином, наведеними положеннями Кодексу ГРС визначено у спірних правовідносинах можливість як складення акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму та обсягу природного газу і його вартості, так і його пред'явлення до сплати Споживачу виключно в разі прийняття комісією з розгляду актів про порушення рішення про задоволення Акту про порушення.
За встановленими судом в даній справі обставинами рішенням комісії позивача від 03.09.2024 було задоволено акт про порушення №ZK000107 від 11.06.2024, складений за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Неветленфолу, вул. Маяковського, 23 стосовно непобутового споживача - ФОП Пупчик Михайла Михайловича.
Водночас, таке рішення комісії з розгляду актів про порушення Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 03.09.2024 про задоволення акту про порушення №ZK000107 від 11.06.2024 визнано протиправним та скасовано рішенням Господарського суду Закарпатської області від 22 липня 2025 року у справі №907/289/25, позивачем суду не надано доказів нового чи повторного розгляду Акту про порушення на відповідній комісії Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», а відтак, суд констатує неможливість здійснення відповідачу будь-яких донарахувань на підставі Акту про порушення за відсутності доказів його розгляду та задоволення комісією позивача у встановленому в Кодексі ГРС порядку.
Надаючи оцінку аргументам позивача щодо наявності підтверджених у відповідача порушень відповідно до змісту Акту про порушення та можливості стягнення вартості донарахованого об'єму природного газу безвідносно до скасування судом рішення комісії позивача, суд вчергове звертає увагу Оператора ГРМ на наступне.
Як встановлено в описовій частині даного рішення, під час складення Акту про порушення №ZK000107 від 11.06.2024 позивачем було встановлено порушення позивачем Кодексу газорозподільних систем, визначених п. 3 п. 1 глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС, а саме несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ.
Так, відповідно до пункту 1 глави 2 розділу XI Кодексу ГРС до порушень споживача та несанкціонованого споживача, які кваліфікуються як несанкціонований відбір природного газу з ГРМ (крадіжка газу) та внаслідок яких щодо них здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу, належать: 1) наявність несанкціонованого газопроводу; 2) несанкціоноване відновлення газоспоживання; 3) несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ (комерційного ВОГ, зокрема лічильника газу); 4) несанкціоноване підключення газових приладів на об'єкті споживача, який обліковується за нормами споживання; 5) несанкціоноване підключення газових приладів, внаслідок якого перевищується діапазон обчислення вузла обліку (сумарна номінальна потужність газових приладів і пристроїв перевищує діапазон обчислення вузла обліку); 6) використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що несанкціоноване втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу - це втручання в роботу або конструкцію чи складові комерційного вузла обліку (зокрема лічильника газу), у тому числі шляхом їх підробки, пошкодження чи пошкодження на них пломб, впливу дії спрямованого постійного магнітного поля або зміни конфігурації даних обчислювача/коректора об'єму газу (первинного програмування чи протоколу параметризації), внаслідок чого витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), та інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Положення наведеного пункту прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу.
Несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту пошкодження конструкції ЗВТ/лічильника, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням).
Такі правові висновки викладено в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного господарського суду від 31 липня 2019 року у справі № 904/4030/18, від 05 листопада 2019 року у справі № 922/137/19, від 28 грудня 2019 року у справі № 911/721/19, від 12 березня 2020 року у справі № 920/1217/16, від 26 червня 2020 року у справі № 911/720/19, від 08 вересня 2020 року у справі № 922/4351/19, від 03 листопада 2020 року у справі № 908/554/19, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 11 жовтня 2021 року у справі № 646/6354/19, на які послалася заявник в касаційній скарзі.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2020 у справі №908/554/19 зазначив, що положення наведеного пункту (пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС) прямо вказує на те, що несанкціонованим є втручання в роботу ЗВТ/лічильника газу за наявності факту того, що витрата (споживання) природного газу комерційним вузлом обліку не обліковується (обліковується частково чи з порушенням законодавства), або інші дії, що призводять до викривлення даних обліку природного газу. При цьому, колегія суддів Верховного Суду, яка переглядала судові рішення у справі №908/554/19, вказала також, що інше тлумачення цієї норми не відповідатиме змісту наведеного положення закону.
Розтлумачуючи ці ж положення Верховний Суд у постанові від 31.07.2019 у справі №904/4030/18 вказав, що несанкціонованим втручанням є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу шляхом пошкодження пломб, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням). Вказане свідчить про те, що викривлення даних обліку природного газу є обов'язковим наслідком несанкціонованого втручання у роботу ЗВТ/лічильника газу. Зазначене також підтверджується тим, що відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРС при задоволенні комісією акта про порушення складається акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об'єму (обсягу) природного газу і його вартості.
Схожі висновки містяться у постановах Верховного Суду від 05.11.2019 у справі №922/137/19, від 28.12.2019 у справі №911/721/19, від 12.03.2020 у справі №920/1217/16, від 26.06.2020 у справі №911/720/19, від 08.09.2020 у справі №922/4351/19, від 17.02.2021 у справі №914/375/18, від 18.08.2021 у справі №914/2108/19, від 24.10.2018 у справі №914/2384/17, від 18.06.2019 у справі №922/1573/18.
З вищенаведеного вбачається, що обов'язковою умовою для донарахування споживачу обсягів необлікованих об'ємів газу є не лише доведення факту несанкціонованого втручання в роботу комерційного вузла обліку газу, а й встановлення факту викривлення даних обліку природного газу (коли витрати природного газу комерційним вузлом обліку не обліковуються, обліковуються частково чи з порушенням) (постанова Верховного суду від 25.01.2023 у справі №635/8494/20).
Матеріалами даної справи встановлюється, що з метою підтвердження або спростування підозр на втручання в роботу лічильника газу, які виникли на місці перевірки відповідно до Акту про порушення та полягали у підозрілій свинцевій пломбі заводу-виробника, наявності механічних пошкоджень на відліковому механізмі та у місці кріплення скла, слідів пошкоджень на кріпленні свинцевої пломби лічильника газу Metrix G-10 №002835, втрату кольору та захисних властивостей стрічковою пломбою В11303045, представниками позивача було ініційовано проведення експертизи щодо перевірки факту несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ та відповідно до протоколу щодо направлення ЗВТ та/або пломби на експертизу Протоколу від 17.06.2024 №69/06/24 упакований та опломбований лічильник газу Metrix, G-10, заводський №002835 було направлено спершу на експертизу до комісії позивача, а в подальшому з ініціативи такої комісії - на трасологічну експертизу до Львівського НДІСЕ.
За встановленими у справі обставинами, актом комісії позивача (Акт експертизи лічильника газу №34986 від 20.06.2024) встановлено наявність механічних пошкоджень корпусу відлікового механізму по периметру скла, механічних пошкоджень на кронштейні кріплення відлікового механізму біля пломби заводу-виробника; втрату кольору та захисних властивостей пломби-наліпки №11303045, встановленої на корпус лічильника та відлікового пристрою; наявність ознак пошкоджень магнітної пломби-наліпки М8362548 на кришці відлікового механізму зверху та наявність у складі ЗВТ пристрою дистанційної передачі даних 104smart, що приєднаний до відлікового механізму лічильника та опломбований пломбою R38028433 Zk Metr, тоді як відповідно до висновку експерта Львівського НДІСЕ №2689-Е від 26.08.2024 за результатами проведення судової трасологічної експертизи встановлено, що:
- на відліковому механізмі лічильника газу Apator Metrix G-10 №002835, 2008 р.в. наявні механічні пошкодження корпусу та фіксаторів захисної кришки (скла) відлікового механізму, які свідчать про демонтаж захисної кришки та повторне її встановлення, а також сліди стороннього впливу на шильдик з маркування та на перший справа цифровий диск (барабан) суматора;
- фіксатори корпусу відлікового механізму, що запобігають його демонтажу пошкодження цілісності не мають та виконують своє функціональне призначення;
- захисні властивості пломби-наклейки ПАТ «Закарпатгаз» з номером В11303045 в місці її прилягання до захисної прозорої кришки відлікового механізму збережені, попри знебарвлення контрольного шару червоного кольору під дією чинників зовнішнього середовища.
З урахуванням наведеного, ні проведеною самим відповідачем експертизою, ані висновком судової експерта Львівського НДІСЕ не підтверджується, що виявлені механічні пошкодження лічильника газу Metrix G-10 №002835 могли вплинути на відображення чи викривляти показники обліку газу.
Наведена обставина в сукупності з встановленими в ході проведення експертизи відсутності будь-яких пошкоджень зовнішніх поверхонь металевого корпусу лічильника, корпусу відлікового механізму, захисної прозорої кришки відлікового механізму, відтиску тавр на верхній та нижній частинах відлікового механізму, відсутності ознак порушення цілісності встановленої на захисній прозорій кришці відлікового механізму лічильнику пломби-наклейки №В11303045 (яка і відповідає за неможливість демонтування захисної кришки та за висновками експертизи зберігає захисні властивості), відсутність ознак деформації чи нещільного прилягання захисної кришки, - свідчить про відсутність факту несанкціонованого втручання відповідача в роботу лічильника газу Metrix G-10 №002835 в розумінні пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС, що, в свою чергу, свідчить про відсутність підстав для донарахування споживачу обсягів необлікованих об'ємів природного газу, що і слугувало однією з підстав для скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 03.09.2024 про задоволення акту про порушення №ZK000107 від 11.06.2024, складеного за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, с. Неветленфолу, вул. Маяковського, 23 стосовно непобутового споживача - ФОП Пупчик Михайла Михайловича відповідно до змісту рішення Господарського суду Закарпатської області від 22 липня 2025 року у справі №907/289/25..
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Аналогічний принцип закріплено у ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 13 ГПК України.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.
Чинною нормою ст. 79 ГПК України впроваджено в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».
Стандарт доказування «вірогідності доказів» встановлює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач та їх оцінки їх правдивості і переваги доводів протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті показує, що нею на суд покладено обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (тут суд звертається до правових висновків викладених у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20, зокрема, що саме суд має забезпечити право особи на справедливий суд (справедливу судову процедуру).
Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, який, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J.K. AND OTHERS v. SWEDEN») звернув увагу, що цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей».
Схожий стандарт під час оцінки доказів застосований ЄСПЛ у рішенні від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» («BENDERSKIY v. Ukraine»), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 21.10.2011 у справі «Дія-97» проти України» зазначив, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів.
Надаючи оцінку наявним у матеріалах справи доказам за стандартом вірогідності, суд зауважує, що позивачем не подано суду жодного доказу на спростування тієї обставини, що встановлені в висновку експерта Львівського НДІСЕ №2689-Е від 26.08.2024 механічні пошкодження корпусу та фіксаторів захисної кришки (скла) відлікового механізму, які свідчать про демонтаж захисної кришки та повторне її встановлення, а також сліди стороннього впливу на шильдик з маркування та на перший справа цифровий диск (барабан) суматора мають характер втручання у внутрішню конструкцію ЗВТ та, за умов їх здійснення Споживачем, очевидною є необхідність існування слідів зовнішнього впливу на ЗВТ, якими технологічно реалізується можливість доступу до внутрішнього простору газового лічильника.
Позатим, за встановленими у справі обставинами усі пломби (заводська, стрічкова, магнітна, редукторні), які були встановлені як на момент встановлення газового лічильника (12.03.2019), так і на час оформлення Акту про порушення не містять ні слідів пошкоджень, ні зовнішнього впливу, ні втрати захисних властивостей, що може свідчити, зокрема, про ту обставину, що означені пошкодження виникли до установки такого лічильника на об'єкті відповідача.
Суд також враховує, що як вбачається з Акту експертизи лічильника газу №34986 від 20.06.2024 та висновку експерта Львівського НДІСЕ №2689-Е від 26.08.2024 у складі ЗВТ наявний пристрій дистанційної передачі даних 104smart, що приєднаний до відлікового механізму лічильника та опломбований пломбою R38028433 Zk Metr, який в силу положень пункту 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС забезпечує на безперервній основі можливість дистанційного доступу до зазначених вузлів обліку з метою зчитування (контролю) та передачі їх даних каналами зв'язку до оператора газорозподільної системи, а доказів отримання від встановленого на об'єкті відповідача пристрою дистанційної передачі даних будь-яких повідомлень про аварійні/позаштатні ситуації та/або подобових відомостей про аномальне споживання природного газу на об'єкті позивача у с. Неветленфолу, вул. Маяковського, 23 суду не надано.
Обмежившись формальним посиланням на непридатність лічильника газу Apator Metrix G-10 №002835, 2008 р.в. до експлуатації довідка (ДП «Івано-Франківський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» від 20.06.2024 за №200), позивач не звернув увагу, що підстава непридатності до експлуатації в означеній довідці зазначена така ж сама, як і у Акті експертизи лічильника газу №34986 від 20.06.2024, що частково була спростована подальшою експертизою судового експерта Львівського НДІСЕ №2689-Е від 26.08.2024, а сам по собі факт непридатності до експлуатації газового лічильника не може бути підставою для висновку про несанкціоноване втручання в його роботу.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип диспозитивності, закріплений у статті 14 ГПК України, передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на самого позивача у справі.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 14 листопада 2025 року.
Суддя Р.М Лучко