вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
13 листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/727/20
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д., розглянувши справу
за позовом: Приватного акціонерного товариства "Київстар", код ЄДРПОУ - 21673832, 03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53,
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Раті Йосипа Йосиповича, РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
про стягнення заборгованості,
Cекретар судового засідання - Повідайчик Т.В.
Учасники справи, що з'явились в судове засідання:
від позивача - Шумський Н.М., адвокат
від відповідача - Піца М.М., адвокат
відповідач - фізична особа-підприємець Раті Й.Й.
Позивач Приватне акціонерне товариство "Київстар", звернувся до суду 27.10.2020 року з позовною заявою про стягнення з ФОП Раті Й.Й. на свою користь заборгованості за договором про надання телекомунікаційних послуг від 11.04.2017 на загальну суму - 32 514.33 грн.
Ухвалою суду від 28.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 31.05.2021 у справі призначено судову телекомунікаційну експертизу та доручено її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для вирішення спірних питань, що потребують спеціальних знань, надіслано справу до експертної установи, провадження у справі зупинено.
Експертною установою справа повернута до суду експертною установою, останньою повідомлено про неможливість виконання експертизи (лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.07.2021 № 8985-21).
Ухвалою суду від 29.11.2021 призначено у справі повторну судову телекомунікаційну експертизу та призначено її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.
06.06.2023 на адресу суду надійшло повідомлення від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз про неможливість проведення призначеної експертизи через несплату її вартості у розмірі 477.96 грн.
В подальшому, розпорядженням Господарського суду Закарпатської області від 07.06.2023 №02-02/133/23 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №907/727/20.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.06.2023 призначено суддю Анрейчука Л.В. для розгляду даної справи.
Ухвалою суду від 11.02.2025 поновлено провадження у справі № 907/727/20, призначено судове засідання на 26 березня 2025 р. на 10:30 год.
27.03.2025 на адресу суду надійшла спільна заява позивача і відповідача по справі №907/727/20 про врегулювання спору за участю судді. Заява підписана повноважними представниками сторін.
Ухвалою суду від 28.04.2025 передано справу №907/727/20 на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, встановленому статтею 32 ГПК України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.05.2025 визначено суддю Пригузу П.Д. для розгляду справи №907/727/20.
Ухвалою суду від 05.05.2025 прийнято справу №907/727/20 до свого провадження за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання у справі на 27.05.2025.
В день судового засідання до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог від представника позивача (вх. № 02.3.1-02/5070/25 від 27.05.2025), яку суд протокольною ухвалою відповідно до абзацу 2 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", залишив без розгляду через несплату судового збору до звернення до суду з такою заявою.
Ухвалою суду від 27.05.2025 судом закрито підготовче провадження у справі №907/727/20 та призначено судовий розгляд справи по суті, який неодноразово відкладався, зокрема у зв'язку з необхідністю надання суду додаткових доказів та пояснень щодо обставин справи.
В судовому засіданні 13.11.2025 судом завершено розгляд справи, проголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Описова частина рішення
Позиція Позивача.
Позивач просить стягнути з Відповідача суму заборгованості за надані-отримані послуги телефонного зв'язку за Договором про надання телекомунікаційних послуг №1-930/17 від 11 квітня 2017 року, за особовим рахунком № 7794924, на загальну суму - 32 514,33грн. та судові витрати покласти на Відповідача.
Позивач вказує, що відповідно до п.п. 1, 2 Договору, Позивач взяв на себе зобов'язання надавати Відповідачеві телекомунікаційні послуги, що вказані у Замовленнях, а Відповідач зобов'язується їх оплачувати у порядку, визначеному Договором та Умовами. Перелік, обсяг послуг, технічні та організаційні умови їх надання зазначаються у Замовленнях.
Пункт 4 Договору визначає, що оплата наданих послуг здійснюється на умовах наступної оплати до 20 числа місяця наступного за розрахунковим періодом. Розрахунковим періодом за Договором місяць (з 1-го по останнє число календарного місяця). Інформацію про належну до оплати суму Абонент отримує у рахунку на оплату, що надсилається Абоненту Оператором до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом за адресою, що вказана у відповідному Замовленні. У разі, якщо Абонент не отрима. рахунок на оплату до 15 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, інформацію про належну до сплати суму він може отримати за допомогою системи самообслуговування та, у разі потреби, отримати у найближчому Центрі обслуговування абонентів рахунок на оплату.
Станом на 30 листопада 2018 року, у Відповідача виникла заборгованість за замовлені та отриманні послуги зв'язку на загальну суму 32 514,33грн, що підтверджується розрахунком заборгованості та рахунками, доданими до заяви.
Позивач вважає, що правовими підставами для стягнення зазначеного боргу є ст. 526, ст. 525, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Пунктом 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що споживач телекомунікаційних послуг зобов'язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Керуючись Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012 р. № 295, договір про надання послуг (далі - договір) - правочин, укладений між споживачем і оператором, провайдером, за яким оператор, провайдер зобов'язується на замовлення споживача надавати послуги, а споживач - їх оплачувати (якщо інше не передбачено договором).
У п.п. 6 п. 36 вказаних Правил зазначено, що споживачі послуг зобов'язані виконувати умови договору, в тому числі своєчасно оплачувати отримані послуги.
Відповідно до п. 72 Правил, розрахунки за отримані послуги на умовах наступної оплати здійснюються шляхом надсилання на адресу абонента рахунків або в інший спосіб відповідно до законодавства та договору.
Позивач вказує, що Відповідач з листопада 2018 року не виконує зобов'язань щодо оплати вартості телекомунікаційних послуг, а тому просить стягнути їх розмір примусово.
У своїй відповіді на відзив Позивач навів свої контраргументи на твердження Відповідача, що послуги міжнародного зв'язку ним не замовлялися, вказуючи про таке.
1. Відповідач приходить до хибних висновків в частині неможливості користування послугами зв'язку (в т.ч. міжнародного), якщо в Замовленні до Договору не передбачено вартості інших послуг.
Відповідно до п.п. 1, 2 Договору про надання телекомунікаційних послуг №1-930/17 від 11 квітня 2017 року, Позивач взяв на себе зобов'язання надавати Відповідачеві телекомунікаційні послуги, що вказані у Замовленнях, а Відповідач зобов'язується їх оплачувати у порядку, визначеному Договором та Умовами. Перелік, обсяг послуг, технічні та організаційні умови їх надання зазначаються у Замовленнях. Окремі додаткові послуги Оператора Абонент може замовляти самостійно. Порядок замовлення додаткових послуг Оператора визначається Оператором у описі відповідної додаткової послуги Оператора.
Таким чином, окрім послуг плата за які чітко передбачена в Замовленні, Відповідач вправі отримувати інші послуги, які передбачені Оператором в межах обраного Відповідачем Тарифного плану.
Керуючись п. 1.3 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» (надалі - Умови), Умови регулюють відносини з приводу надання Оператором будь-яких телекомунікаційних послуг та поширюються на усіх Абонентів (у тому числі тих, які уклали Договори до вступу в силу цих Умов). У разі, якщо Договором встановлено норми, які суперечать Умовам, перевагу при застосуванні матимуть відповідні положення Договору.
Пунктами 7.1.-7.3 Умов передбачено, що тарифи на всі види Послуг встановлюються Оператором самостійно. Оператор має право формувати Тарифні плани, які можуть передбачати різні умови оплати, ціни, коло Абонентів, для яких доступні такі Тарифні плани та різні умови отримання Послуг. Тарифні плани поділяються на: Тарифні плани для Абонентів послуги «Домашній Інтернет»; Тарифні плани для Абонентів передплачених послуг рухомого (мобільного) зв'язку; Тарифні плани для Контрактних Абонентів рухомого (мобільного) зв'язку (цими Тарифними планами можуть користуватися також Корпоративні Абоненти та, за наявності технічної можливості, зареєстровані Абоненти рухомого (мобільного) зв'язку); Тарифні плани для Абонентів Послуги «Прямий номер»; Тарифні плани для Корпоративних Абонентів рухомого (мобільного) зв'язку; Тарифні плани для Корпоративних Абонентів фіксованого зв'язку; Тарифні плани для Контрактних Абонентів фіксованого телефонного зв'язку; Тарифні плани для Контрактних Абонентів доступу до мережі Інтернет. Тарифні плани можуть бути строковими та безстроковими. Строковим Тарифним планом є такий, у якому Оператор прямо вказав його мінімальний або граничний строк дії. Усі інші Тарифні плани є безстроковими.
У свою чергу, послуги Корпоративному Абоненту фіксованого зв'язку можуть надаватися на умовах наступної оплати без визначення максимальної суми, на яку можуть бути надані Послуги.
Як вбачається із Замовлення №1 до Договору, послуги Відповідачеві надавалися в межах Тарифного плану ІР Бізнес 30.
Даний тарифний план був введений в дію Розпорядженням №9507-м від 02.10.2015 року. Тарифний план охоплював надання таких послуг, які включалися до Тарифного плану:
Щомісячна абонентна плата за одну лінію (номерну та/або без номерну).
Дзвінки на телефонні номери операторів мереж фіксованого зв'язку України.
Дзвінки на телефонні номери оператора мережі рухомого (мобільного).
Дзвінки на телефонні номери іноземних операторів зв'язку.
Відтак, позивач вважає, що послуги за тарифним планом, який обраний Відповідачем включав ширший спектр послуг, аніж послуги місцевого зв'язку. При цьому вартість місцевого зв'язку входила у вартість абонентської плати, натомість інші послуги підлягають оплаті на загальних підставах.
2. Щодо твердження Відповідача про невідповідність рахунків про надані послуги Правилам надання та отримання телекомунікаційних послуг та відсутності розшифровки послуг і сум Позивач пояснює наступне.
Згідно п. 7.10. Умов, розрахунки за Послуги здійснюються з виставленням рахунків за умови замовлення їх отримання Абонентом шляхом надання Оператору відповідної письмової заяви або у порядку, передбаченому в Договорі. Деталізовану інформацію про належну до сплати суму Абонент отримує за допомогою Системи самообслуговування або у Центрі обслуговування. Додатково інформацію про належну до сплати суму Контрактний Абонент та Корпоративний Абонент отримує поштою (у тому числі електронною), якщо таке інформування передбачене у Договорі. Види отриманих послуг, які надавалися Відповідачеві, як вважає Позивач, вказані у рахунках на їх сплату.
Частиною 1 статтею 34 Закону України «Про телекомунікації», оператори, провайдери телекомунікацій повинні забезпечувати і нести відповідальність за схоронність відомостей щодо споживача, отриманих при укладенні договору, наданих телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.
Частиною 3 статті 34 Закону України «Про телекомунікації», інформація про споживача та про телекомунікаційні послуги, що він отримав, може надаватись у випадках і в порядку, визначених законом. В інших випадках зазначена інформація може поширюватися лише за наявності письмової згоди споживача.
Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг несуть відповідальність за порушення норм цього Закону, Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг відповідно до закону.
Враховуючи наведене, Позивач вважає, що він не вправі поширювати відомості про телефонні розмови абонентів без відповідного рішення суду, так як вказані дії можуть трактуватися як порушення таємниці телефонних розмов. З огляду на зазначене, Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області із клопотанням про витребування деталізації розмов Відповідача за абонентськими номерами НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 , НОМЕР_13, які закріплені за Відповідачем.
В частині відсутності печаток на рахунках, надісланих Відповідачу вказує про незастосування ним цього реквізиту у своїй практиці.
3. Щодо тверджень Відповідача про те, що через ІР-адреси, які належать останньому не здійснювались підключення до обладнання Позивача для отримання Відповідачем телекомунікаційних послуг Позивач пояснює таке.
За умовами Договору ІР- адреси Відповідача чітко не ідентифікувалися, більше того останні можуть бути змінними. Натомість, використовувати послуги фіксованого зв'язку можна за допомогою телекомунікаційного обладнання незалежно від місця свого розташування, а, відтак, використання послуг фіксованого зв'язку не можна прив'язати до конкретного місця розташування Відповідача.
Більше того, у п.3.11.3. Замовлення №1 до Договору зазначається, що «Абонент несе відповідальність за збереження та конфіденційність мережевих ідентифікаторів (власного логіну та паролю, які використовуються для доступу до послуги».
Як вбачається з п. 3.11.6 Замовлення №1 до Договору, станом на 11.04.2017 року мережеві ідентифікатори (логін та пароль) отримав представник Абонента на e-mail: josefrati@gmail.com.
Відтак, твердження Відповідача, що буцімто послуги надавалися не через ІР-адреси Відповідача не відповідає дійсності. Відповідальність за використання мережевих ідентифікаторів настає у Відповідача з моменту підписання Замовлення.
У відзиві Відповідач зазначає, що надання послуг відбулося внаслідок несанкціонованого підключення до обладнання Позивача. Однак, Позивач це заперечує з наступних причин.
По-перше, у випадку порушення маршрутизації в частині втручання в мережу Оператора НКРЗІ складає Акт про порушення законодавства про телекомунікації (використання радіочастотного ресурсу) і Оператор, в таких випадах, може притягуватися до відповідальності.
Зокрема у п. 3.15 рішення Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 05.07.2012 року № 324 «Про затвердження Порядку маршрутизації трафіка в телекомунікаційній мережі загального користування України».
Операторам телекомунікацій забороняється:
здійснювати маршрутизацію трафіка за допомогою будь-яких технічних засобів телекомунікацій, що не відповідають вимогам Закону України «Про телекомунікації»;
формувати як номери абонента «А» неіснуючі номери, номери у неіснуючому форматі або формувати виклик без номера абонента «А» (у разі використання аналогового комутаційного обладнання - за наявності технічної можливості);
вносити зміни до параметрів, характеристик та даних трафіка з метою зміни виду трафіка (наприклад, представляти міжнародний трафік як міжміський або місцевий);
встановлювати та використовувати кінцеве обладнання для маршрутизації трафіка між мережами;
здійснювати маршрутизацію трафіка через АТС місцевої мережі фіксованого телефонного зв'язку до інших мереж у разі застосування додаткового набору коду зони/мережі/послуг та/або телефонного номера;
направляти трафік через точки взаємоз'єднання між телекомунікаційними мережами з порушенням умов договору про взаємоз'єднання;
здійснювати маршрутизацію міжнародного трафіка голосової телефонії та трафіка голосової телефонії мереж рухомого (мобільного) зв'язку через міжнародні центри комутації та центри комутації рухомого (мобільного) зв'язку, які розташовані на території України, у індексах номерного ресурсу Російської Федерації для використання на тимчасово окупованій території України;
здійснювати маршрутизацію трафіка через точки взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж, розташованих на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, які використовуються суб'єктами господарювання, що не зареєстровані згідно із законодавством України.
При будь-якому порушенні маршрутизації, таке порушення фіксується у відповідному Акті НКРЗІ про порушення радіочастотного ресурсу і на оператора може бути накладено адміністративне стягнення.
Однак, щодо телефонії Відповідача у 2018 році такого акту складено не було та не було зафіксовано порушення законодавства щодо використання радіочастотного ресурсу.
Отже, за твердженням Позивача, факт втручання в мережу Оператора - відсутній. Натомість, вважає, що дзвінки здійснювалися з кінцевого обладнання Відповідача, за збереження якого він і відповідає.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про телекомунікації», кінцеве обладнання - обладнання, призначене для з'єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг. Відповідальність за використання кінцевого обладнання несе Відповідач.
Ст. 33 цього ж закону встановлюється, що споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані дотримуватися Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджує Кабінет Міністрів України, зокрема: 1) використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності; 2) не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку; 3) не допускати дій, що можуть створювати загрозу для безпеки експлуатації мереж телекомунікацій, підтримки цілісності та взаємодії мереж телекомунікацій, захисту інформаційної безпеки мереж телекомунікацій, електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів, ускладнювати чи унеможливлювати надання послуг іншим споживачам; 4) не допускати використання на комерційній основі кінцевого обладнання та абонентських ліній для надання телекомунікаційних послуг третім особам.
Слід зазначити, що Оператор не несе відповідальності за використання Позивачем кінцевого обладнання, позаяк не має доступу до останнього.
З огляду на вказане, керуючись положеннями ст. ст. 4, 20, 29, 162,164 Господарського процесуального кодексу України;
У додаткових поясненнях від 08.08.2025, наданих Позивачем на виконання вимог ухвали суду від 13 червня 2025 року Позивач зазначив таке.
За умовами Договору від 11.04.2017 "Про надання телекомунікаційних послуг" № 1-930/17 Оператор зобов'язується надавати Абоненту телекомунікаційні послуги (надалі - Послуги), що вказані у Замовленнях, а Абонент зобов'язується їх оплачувати у порядку, визначеному Договором та Умовами.
Відповідно до Замовлення № 1 до Договору № 1-930/17 від 11.04.2017 на послугу фіксованого телефонного зв'язку «IP-телефонні лінії через Інтернет» (надалі - Замовлення №1 до Договору) Відповідач замовив основну послугу (п. 3.1) - фіксований телефонний зв'язок (підключення службових телефонів за допомогою мережі Інтернет), яка включає в себе користування 10 телефонними номерами.
Таким чином, відповідно до п. 3.6 Замовлення №1 до Договору Позивачем надавався Відповідачу тарифний план - «IP Бізнес 30».
Згідно Розпорядження №9507-м від 02.10.2015 року (з урахуванням змін внесених Розпорядженням № 9527-м від 09.12.2016 року) про введення нових тарифних планів «IP Бізнес 30», «IP Бізнес 60», «IP Бізнес 90» та «IP Бізнес 300» для абонентів - користувачів послуг фіксованого зв'язку, що належать до сегменту малих та середніх підприємств телекомунікаційної мережі «Київстар» (надалі - Розпорядження №9507-м від 02.10.2015), яке також знаходиться у матеріалах справи, вказано, що щомісячна абонентська плата за одну лінію по тарифному плану «IP Бізнес 30» становить - 30 гривень 00 копійок.
Відповідно пунктом 4.1 Замовлення №1 до Договору, визначено, що загальна вартість послуг за замовлений фіксований зв'язок у кількості 10 (десяти) абонентських номерів Відповідачем становить - 300 гривень 00 копійок разом з ПДВ.
Пунктом 4.2. Замовлення №1 до Договору, визначено, що обсяг послуг, який включений у абонентську плату - це 166, 66 хвилин нетарифікованих місцевих дзвінків на кожен голосовий канал.
Тобто, сторони погодили, що кількість нетарифікованих хвилин щомісяця, що надається в рахунок абонентної плати, на кожну телефонну лінію, що можуть використовуватися для здійснення вихідних та переадресованих дзвінків на телефонні номери фіксованого зв'язку України в межах міста складає - 166, 66 хвилин. При цьому, вартість інших послуг визначена Розпорядженням №9507-м від 02.10.2015 зі змінами.
У даному контексті, слід наголосити, що Відповідачем не оспорюється ані факт погодження умов тарифного плану, ані факт замовлення інших послуг понад нетарифікований обсяг.
Це, зокрема, підтверджується й інформацією викладеною у рахунках, які знаходяться у матеріалах справи, а саме в таблиці деталізації інформації щодо рахунку вбачається, що:
1. Відповідно рахунку № 4-14251940 від 31.07.2017: Відповідачем було замовлено та отримано послугу фіксованого зв'язку за період 01.07.2017 - 31.07.2017: послуги фіксованого телефонного зв'язку на - 250, 01 грн., вихідні внутрішньо мережеві дзвінки на - 9, 77 грн., дзвінки на номери інших операторів мобільного зв'язку України на - 1,98 грн та вихідні міжнародні дзвінки на - 20, 83 грн. (суми вказані без ПДВ).
2. Відповідно рахунку № 9-24413119 від 31.12.2017: Відповідачем було замовлено та отримано послугу фіксованого зв'язку за період 01.12.2017 - 31.12.2017: послуги фіксованого телефонного зв'язку на - 250 грн., вихідні внутрішньо мережеві дзвінки на - 22, 82 грн., вихідні міжміські дзвінки (в межах області та України) на - 1,35 грн., дзвінки на номери інших операторів мобільного зв'язку України на - 1,71 грн та вихідні міжнародні дзвінки на - 41, 67 грн. (суми вказані без ПДВ).
3. Відповідно рахунку № 19-20327961 від 31.10.2018: Відповідачем було замовлено та отримано послугу фіксованого зв'язку за період 01.12.2017 - 31.12.2017: послуги фіксованого телефонного зв'язку на - 250 грн., дзвінки на номери інших операторів мобільного зв'язку України на - 13,09 грн та вихідні міжнародні дзвінки на - 26 961, 94 грн. (без ПДВ).
Відтак, вищевказані відомості вказують про те, що Відповідачем було замовлено користування послугами, а саме: дзвінки на телефонні номери іноземних операторів зв'язку, які входять на умовах замовленого тарифного плану «IP Бізнес 30».
Відповідно до п.п. 1, 2 Договору, Позивач взяв на себе зобов'язання надавати Відповідачу телекомунікаційні послуги, що вказані у Замовленні, а Відповідач зобов'язується їх оплачувати у порядку, визначеному Договором та Умовами.
Перелік, обсяг послуг, технічні та організаційні умови їх надання зазначаються у Замовленні. Окремі додаткові послуги Оператора Абонент може замовляти самостійно. Порядок замовлення додаткових послуг Оператора визначається Оператором у описі відповідної додаткової послуги Оператора.
Так, п. 7.1 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар» (надалі - Умови) передбачено, що тарифи на всі види послуг встановлюються Оператором самостійно.
Пунктом 7.2. Умов встановлено, що Оператор має право формувати тарифні плани, які можуть передбачати різні умови оплати, ціни, коло Абонентів, для яких доступні такі тарифні плани та різні умови отримання Послуг.
Відповідно до п. 7.6 Умов, послуги Корпоративному Абоненту фіксованого зв'язку можуть надаватись на умовах наступної оплати без визначення максимальної суми, на яку можуть бути надані Послуги.
У свою чергу, п. 7.10 Умов передбачено, що розрахунки за послуги здійснюються з виставленням рахунків за умови замовлення їх отримання Абонентом шляхом надання Оператору відповідної письмової заяви або у порядку, передбаченому в Договорі. Деталізовану інформацію про належну до сплати суму Абонент отримує за допомогою Системи самообслуговування або у Центрі обслуговування. Додатково інформацію про належну до сплати суму Контрактний абонент або Корпоративний абонент отримує поштою (у тому числі електронною), якщо таке інформування передбачене у Договорі.
Відповідно до п. 4 Договору, оплата наданих Послуг здійснюється на умовах наступної оплати до 20 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.
Розрахунковим періодом за Договором є місяць (з 1-го по останнє число календарного місяця). Інформацію про належну до оплати суму Абонент отримує у рахунку про оплату, що надсилається Абоненту Оператором до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом за адресою, що вказана у відповідному Замовленні. У разі, якщо абонент не отримує рахунок про оплату до 15 числа місяця наступного за розрахунковим періодом, інформацію про належну до оплати суму він зможе отримати за допомогою Системи самообслуговування та у разі потреби отримати у найближчому Центрі обслуговування абонентів рахунок на оплату.
Схоже положення міститься у п. 7.13 Умов надання телекомунікаційних послуг ПрАТ «Київстар», зокрема зазначається, що у разі, якщо оплата Послуг здійснюється після їх надання, Абонент зобов'язаний здійснити оплату нарахованої до сплати суми до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У разі, якщо Абонент, який здійснює
оплату Послуг за виставленими Оператором рахунками, до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, не отримає рахунок, він зобов'язаний звернутися до Оператора для отримання інформації про належну до сплати суму та здійснити оплату до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Позивач вважає, що він діяв виключно в межах умов підписаного Договору, а також у відповідності до чинних правил надання телекомунікаційних послуг, оприлюднених на офіційному вебсайті компанії.
Відтак стверджує, що Відповідач, користуючись можливістю здійснення міжнародних дзвінків, самостійно ініціював такі з'єднання, в результаті чого було сформовано системою Позивача розрахунки щодо оплати наданих послуг. Відповідно вказані дії призвели до нарахування вартості відповідних послуг.
З доданих до позовної заяви рахунків (та як вже зазначалось вище) в кожному із них вбачається розмежування видів послуг, які надавались Відповідачу, а саме в таблицях деталізації інформації по відповідному рахунку.
Безумовно, слід звернути увагу, на той факт, що позиція захисту Відповідача у вказаному спорі сформована на твердженні, що його обліковий запис було скомпрометовано третіми особами, а відтак, відповідальність за це має нести Позивач. Проте, такі твердження є голослівними та не відповідають фактичним обставинам справи.
Так, згідно п. 3.11.3 Абонент (Відповідач) несе відповідальність за збереження та конфіденційність мережевих ідентифікаторів (власного логіну та паролю які використовуються для доступу до послуги).
Відтак, з моменту отримання мережевих ідентифікаторів (логіна та паролю), саме Відповідач несе ризик відповідальності за доступ до його обладнання третіми особами.
З огляду на вказане, повідомляємо, що в період часу з 13:04:08 28.10.2018 року по 14:40 28.10.2018 року з IP адреси закріпленої за кінцевим обладнанням Відповідача було здійснено низку дзвінків з абонентських номерів - 312488319, НОМЕР_11 , 312488315 на мережу міжнародних телекомунікаційних операторів, що підтверджується відповідними доказами у матеріалах справи. Саме за наслідками замовлення та отримання вказаних послуг міжнародних вихідних дзвінків у Відповідача й виникла заборгованість, яка і є предметом розгляду у вказаній справі.
Відповідно до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Представником Позивача надано до справи для підтвердження розрахунку ціни позову список викликів клієнта ФОП Раті Й.Й. за період з 01.10.2017 по 31.10.2018, в якому зазначено поденно, погодинно та посекундно перелік вихідних дзвінків Відповідача. Загальна кількість дзвінків - 96, загальна вартість дзвінків за тарифами Позивача - 32 054,33грн.
У цьому списку зазначено декілька категорій вихідних дзвінків в період з 06.10.2018 по 23.10.2018 року.
Так, кількість дзвінків 15 в межах України, які не тарифіковані - вартість 0,00грн.
Також зазначено 3 дзвінки в межах України, що тарифіковані, вартість дзвінків 6,58грн, 6,25грн. та 2,68грн., всього на суму - 15,51грн.
Максимальна кількість вихідних дзвінків за один день 3 дзвінки в межах України.
Серед інших у цьому списку зазначено один нетарифікований дзвінок у межах України, що здійснено 28.10.2018 об 08:10:52 год.
Також цього ж дня, 28.10.2018, починаючи з 13:04:08 години по 14:40:26 годину у списку зазначено 78 вихідних телефонних дзвінків за межі України (країни - Антильські острови, Гондурас; провайдери - ORATION TECHNOLOGIES та Емсат), які тарифіковано на загальну суму 32 038,82грн.
Отже, представник Позивача вважає, що факти надання послуг та їх вартість Позивачем доведена, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі в сумі 32.514,33 гривень.
ІІ. Позиція відповідача у справі.
Відповідач у відзиві на позов та в інших заявах по суті справи проти позову заперечує, не визнає заборгованості в сумі 32.514,33 гривень, стверджує, що таких послуг не замовляв та не отримував від Позивача.
Відповідач вказує, що згідно Замовлення №1 до Договору, яке є єдиним Замовленням за даним Договором, позивачем надаються наступні послуги: фіксований телефонний зв'язок (службові телефони, підключені за допомогою мережі інтернет. Основна послуга включає в себе користування 10
телефонними номерами. Тарифний план/пакет послуг: ІР Бізнес 30/. Вартість послуг (абонентна плата) становить 300,00 гривень за місяць. Обсяг послуг, включених в
абонентну плату, становить 166,66 хвилин не тарифікованих місцевих дзвінків на кожен голосовий канал.
Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою КМУ №295 від 1 1.04.2012р., (надалі - Правила) визначено, що місцевий телефонний зв'язок - телефонний зв'язок між споживачами, розташованими в межах одного міста, району.
У відповідності до п.110 Правил, послуги фіксованого місцевого телефонного зв'язку надаються в межах місцевої телефонної мережі з використанням технології проводового та/або безпроводового доступу та/або конвергенції мереж. "
Пунктом 4.3. вищезазначеного Замовлення №1 встановлено, що вартість телефонних дзвінків та інших додаткових послуг зазначено у додатку № 1 до цього Замовлення. Будь-які додатки до Замовлення №1 позивачем відповідачу не надавались і відповідачем не підписувались.
Як видно з п.3.4. цього Замовлення №1, відповідачу надані у користування 10-ть телефонних номерів, які містять в собі код Закарпатської області (31), що є підтвердженням надання послуг місцевого телефонного зв'язку.
Отже, позивач за Договором надавав відповідачу телекомунікаційні послуги, які включали у себе користування останнім 10 службовими телефонними номерами, підключеними за допомогою мережі інтернет, в обсязі 166,66 хвилин не тарифікованих місцевих дзвінків на кожен голосовий канал, тобто послуги фіксованого місцевого телефонного зв'язку.
З матеріалів справи слідує, що на підтвердження факту надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв'язку позивач надав рахунок-фактуру №19-20327961 від 31.10.2О18р., за якою відповідачу виставлено до сплати суму коштів у розмірі 32.354,33 грн. за нібито наданні останньому телекомунікаційні послуги за жовтень 2018 року, з яких 26.698,85 грн. - вихідні міжнародні дзвінки, 13,09 грн. - дзвінки на номери операторів мобільного і зв'язку України, 250,00 грн. - послуги фіксованого телефонного зв'язку (абонентна плата) та і 5.392,39 грн. - ПДВ, та рахунок-фактуру №20-23138985 від 30.11.2018р., за якою відповідачу виставлено до сплати суму коштів у розмірі та суму 160.00 грн. за надані телекомунікаційні послуги за листопад 2018 року, з яких 133.33 грн. - послуги фіксованого телефонного зв'язку (абонентна плата) та 26.67 грн. - ПДВ.
Згідно п.74 Правил, під час здійснення оплати послуг з надсиланням рахунків оператор, провайдер за кожний розрахунковий період безоплатно надсилає абонентові рахунок для оплати послуг, в якому зазначаються, між іншим, - 2) номер телефону чи іншого мережевого ідентифікатора кінцевого обладнання або інша інформація, що ідентифікує абонента; 5) дата формування рахунка; 7) види наданих послуг; 8) дата, напрямок зв'язку та тривалість міжміських та міжнародних розмов; 11) належна до сплати сума за видами послуг.
За наявності в абонента більш як одного номера телефону дані щодо суми нарахувань за кожним номером зазначаються в рахунку Чи додатку до нього або надсилаються окремим рахунком.
Враховуючи цю норму, відповідач вважає, що вищезазначені рахунки-фактури не можуть бути документами, які підтверджують надання позивачем та прийняття відповідачем послуг фіксованого місцевого телефонного зв'язку, оскільки вони не містять всіх відомостей, передбачених п.74 Правил, не містять підпису і печатки позивача та відповідача, відповідач цих рахунків-фактур не отримував, а також, як слідує з них, позивач надавав відповідачу послугу, яку він не замовляв, яка не зазначена у Замовленні №1 до Договору, тобто не передбачена Договором, а саме: - вихідні міжнародні дзвінки на суму 26.698,85 грн. без ПДВ.
Крім того, Позивачем вже була спроба стягнути з відповідача вищевказані кошти в сумі 32.514,33 гривень у наказному провадженні у суповій справі № 907/108/20, проте позивачем на підтвердження наданих відповідачу телекомунікаційних послуг у вищевказаній судовій справі надано зовсім інші документи, а саме: рахунок № 19-20327961 від 31.10.2018р. (дата відправлення 21.02.2020р.) та рахунок №20-23138985 від 30.11.2018р. (дата відправлення 05.03.2020р.), які також не відповідають п.74 Правил, не містять розшифровки зазначених в них послуг і сум, підпису та печатки позивача і відповідача, а також не надавались відповідачу, хоча, як зазначено у самих рахунках, вони є первинними документами, які підтверджують надання послуги.
Згідно ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, відповідач вважає, що вищевказані рахунки-фактури, які додані до позовної заяви, не можуть бути належними і допустимими доказами, що фіксують надання позивачем послуг фіксованого місцевого телефонного зв'язку на загальну суму 32.514,33 гривень, оскільки вони не відповідають вимогам п.74 вищевказаних Правил, частини 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та умовам Договору.
Відповідач зауважує, що згідно п.3.10. замовлення №1 до Договору, спосіб організації послуг є - ІР over Internet, що, іншими словами, означає надання позивачем послуги фіксованого місцевого телефонного зв'язку шляхом підключення до обладнання позивача через ІР-адреси відповідача за допомогою відповідних мережевих ідентифікаторів (власний логін та пароль).
Отже, підключення відповідача до обладнання позивача з метою отримання послуг за Договором відбувається через ІР-адреси відповідача, за допомогою відповідних телефонних номерів та мережених ідентифікаторів, які надані відповідачу позивачем.
Відповідач стверджує, що через ІР-адреси, які належать відповідачу, не здійснювались підключення до обладнання позивача для отримання відповідачем телекомунікаційних послуг, а саме вихідних міжнародних дзвінків. Відповідач не може оплачувати послуги, що надані Позивачем іншим особам, які здійснили підключення, в тому числі несанкціоновані, до обладнання позивача через інші ІР-адреси, які відповідачу не належать.
Тому, з нарахованими сумами телекомунікаційних послуг у розмірі 32.514,33 грн. відповідач не погоджується, оскільки такого обсягу послуг відповідач не отримував, і не міг на такі суми користуватися фіксованим телефонним зв'язком, а тому суми, зазначені у рахунках-фактурах, не відповідають ні фактичній вартості спожитих послуг, ні умовам Договору.
Звідки взялася така «космічна» сума у розмірі 32.514,33 грн., відповідачу не відомо. З приводу роз'яснення звідки з'явилася така сума, відповідач звертався в представництво
позивача у м.Ужгороді по вул. Кирила та Мефодія, 1, дe відповідачу нічого не змогли пояснити, а також телефонував у відповідну службу у м.Київ, де відповідачу повідомили про те, що можливо відбулося несанкціоноване втручання в роботу або використання телекомунікаційних мереж іншими особами.
З метою з'ясування вищенаведеного, відповідач вважав за доцільне витребувати у позивача розшифровку телекомунікаційних послуг, наданих ним відповідачу у серпні-листопаді місяцях 2018 року, з обов'язковим зазначенням в ній, крім іншої, наведеної ним інформації.
Відповідач вважає позовні вимоги незаконними, необгрунтованими та безпідставними і просить суд відмовити у їх задоволенні.
У наданих до справи додаткових поясненнях Відповідач зазначає, що за договором про надання телекомунікаційних послуг №1-930/17 (пункт 1 і 2), Оператор зобов'язався надавати Абоненту телекомунікаційні послуги, що вказані у Замовленнях, а Абонент зобов'язався оплачувати їх у порядку, визначеному Договором та Умовами. Перелік, обсяг послуг, технічні та організаційні умови їх надання зазначаються у замовленнях. Згідно Замовлення №1 до Договору, яке є єдиним Замовленням за даним Договором, позивачем надаються наступні послуги: фіксований телефонний зв'язок (службові телефони, підключені за допомогою мережі Інтернет). Основна послуга включає в себе користування 10 телефонними номерами. Тарифний план/пакет послуг: ІР Бізнес 30/. Вартість послуг (абонентна плата) становить 300,00 гривень за місяць. Обсяг послуг, включених в абонентну плату, становить 166,66 хвилин не тарифікованих місцевих дзвінків на кожен голосовий канал.
Пунктом 4.3. вищезазначеного Замовлення №1 встановлено, що вартість телефонних дзвінків та інших додаткових послуг зазначено у додатку №1 до цього Замовлення.
Разом з тим, будь-які додатки до Замовлення №1 позивачем відповідачу не надавались і відповідачем не підписувались.
Отже, відповідно до Договору та Замовлення №1, відповідач не замовляв у позивача будь-які інші послуги та не погоджував їх вартість, окрім послуги фіксованого місцевого телефонного зв'язку, а тому, послуги міжнародного зв'язку, вартість яких намагається стягнути позивач з відповідача, є додатковими послугами, які не передбачені ні Договором, ні додатками до нього, ні іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини між позивачем та відповідачем, а тому е такими, які безпідставно і не законно нав'язуються позивачем з метою їх оплати відповідачем.
Окрім того, як випливає з Інформації про здійснення вихідних дзвінків телефонними номерами +3803 1-248-83-11, +3803 1-248-83-15, +3803 1-248-83-19, наданих позивачем, вихідні
міжнародні дзвінки з вищевказаних трьох номерів відбулися в один день, а саме 28.10.2018 року, який є неділя - вихідний день, та протягом двох годин: з 13:04:08 по 14:40:26.
При цьому слід звернути увагу на те, що одночасно з одного і того ж телефонного номеру здійснювались вихідні міжнародні дзвінки у різних напрямах, а тривалість деяких розмов не перевищувала 1-9 секунд.
Вищенаведене свідчить про те, що у позивача було або несанкціоноване втручання у його мережу, або якийсь збій.
З метою з'ясування вищезазначеного, відповідачем до суду подано заяву про проведення повторної судової телекомунікаційної експертизи, яку задоволено судом та ухвалою суду від 29.11.2021 призначено повторну судову телекомунікаційну експертизу.
Проте, судовим експертом Дмитром Самаріним відмовлено у проведенні призначеної судом експертизи у зв'язку із неможливістю надання висновку з питань, поставлених на вирішення експертизи (Повідомлення про неможливість надання висновку №386]4/21-35 від 10.05.2023 - міститься у матеріалах справи). Причиною для цього є твердження судового
експерта про те, що вирішення питань, визначених ухвалою суду, виходять за межі кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, а також вимагають самостійного збору матеріалу, що, відповідно до п.2.3. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експерту заборонено, методики щодо проведення таких експертиз у реєстрі методик проведення судових експертиз відсутні.
Окрім того в судовому засіданні та у заключному слові представник Відповідача, покликаючись на зміст наданого представником Списку викликів клієнта, вказує на некоректну роботу електронного обладнання Позивача, оскільки в рахунку на оплату послух міжнародного зв'язку Позивачем вказувалися три номери Відповідача, з яких ніби-то здійснювалися дзвінки, а саме: +3803 1-248-83-11, +3803 1-248-83-15, +3803 1-248-83-19, натомість у наданому до справи списку вказується, що дзвінки здійснено з іншого телефону - 312488310, якого в переліку раніше не було.
Відповідач просить у позові відмовити повністю.
Мотивувальна частина рішення.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Заслухавши доводи і заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надавши їм правову оцінку, судом встановлено таке.
Між сторонами Приватним акціонерним товариством "Київстар" та Фізичною особою-підприємцем Раті Йосипом Йосиповичем укладено Договір від 11.04.2017 "Про надання телекомунікаційних послуг" за № 1-930/17.
Відповідно до цього Договору Оператор зобов'язується надавати Абоненту телекомунікаційні послуги (Послуги), що вказані у Замовленнях, а Абонент зобов'язується їх оплачувати у порядку, визначеному Договором та Умовами.
Сторонами складено та підписано відповідне Замовлення № 1 до Договору № 1-930/17 від 11.04.2017 на послугу фіксованого телефонного зв'язку «IP-телефонні лінії через Інтернет» (а.с. 15).
Згідно цього Замовлення №1 Відповідач замовив основну послугу (п. 3.1) - фіксований телефонний зв'язок (підключення службових телефонів за допомогою мережі Інтернет), яка включає в себе користування 10 телефонними номерами (п. 3.2. - 3.4.), перелік номерів яких визначено у Замовленні (тел. +380 - 312488310; ...11; ...12; ...13; ...14; ...15; ...16; ...17; ...18; ...19).
Згідно п. 3.5. Замовлення визначено "Пілотний номер" як ідентифікатор послуги, перший у переліку номерів - тел. +380312488310.
Відповідно до п. 3.6 Замовлення №1 до Договору Позивачем надавався Відповідачу тарифний план - «IP Бізнес 30».
Згідно Розпорядження №9507-м від 02.10.2015 року (з урахуванням змін внесених Розпорядженням № 9527-м від 09.12.2016 року) про введення нових тарифних планів «IP Бізнес 30», «IP Бізнес 60», «IP Бізнес 90» та «IP Бізнес 300» для абонентів - користувачів послуг фіксованого зв'язку, що належать до сегменту малих та середніх підприємств телекомунікаційної мережі «Київстар» (надалі - Розпорядження №9507-м від 02.10.2015), вказано, що щомісячна абонентська плата за одну лінію по тарифному плану «IP Бізнес 30» становить - 30 гривень 00 копійок.
Відповідно пунктом 4.1 Замовлення №1 до Договору, визначено, що загальна вартість послуг за замовлений фіксований зв'язок у кількості 10 (десяти) абонентських номерів Відповідачем становить - 300 гривень 00 копійок разом з ПДВ.
Пунктом 4.2. Замовлення №1 до Договору, визначено, що обсяг послуг, який включений у абонентську плату - це 166, 66 хвилин нетарифікованих місцевих дзвінків на кожен голосовий канал.
Тобто, сторони погодили, що кількість нетарифікованих хвилин щомісяця, що надається в рахунок абонентної плати, на кожну телефонну лінію, що можуть використовуватися для здійснення вихідних та переадресованих дзвінків на телефонні номери фіксованого зв'язку України в межах міста складає - 166,66 хвилин. При цьому, вартість інших послуг визначена Розпорядженням №9507-м від 02.10.2015 зі змінами.
Судом встановлено і сторонами не заперечується, що в період часу укладання Договору 11.04.2017 по жовтень 2018 року його умови сторонами виконувалися, проводилася сплата за надані-отримані послуги згідно рахунків Оператора, що, окрім того, підтверджується інформацією, викладеною у рахунках, що долучені сторонами до матеріалів справи, у тому числі в рахунку № 4-14251940 від 31.07.2017 - вихідні міжнародні дзвінки на - 20, 83 грн. (без ПДВ): в рахунку № 9-24413119 від 31.12.2017 - вихідні міжнародні дзвінки на - 41, 67 грн. (без ПДВ).
Втім, як вбачається з рахунку-фактури № 19-20327961 від 31.10.2018 (а.с. 17, 151); з Деталізованої інформації по рахунку № 19-20327961 від 31.10.2018 (а.с. 152); з Інформації про здійснення вихідних дзвінків телефонними номерами +380 - 312488311 (а.с. 153-154); +380 - 312488315 (а.с. 155); +380 - 312488319 (а.с. 156-157), а також із Списку викликів клієнта (том 2 а.с. 142-143) Оператор зафіксував отримання Відповідачем послуги фіксованого зв'язку 28.10.2018 за час з 13:04:08 годин по 14:40:26 годин в кількості 78 вихідних міжнародних дзвінків на суму - 26 961, 94 грн. (без ПДВ).
Судом встановлено, що до списку викликів клієнта ФОП Раті Й.Й. поденно, погодинно та посекундно внесено перелік вихідних дзвінків.
Загальна кількість дзвінків - 96.
Загальна вартість усіх дзвінків за тарифами Позивача - 32 054,33грн.
У цьому списку зазначено декілька категорій вихідних дзвінків в період з 06.10.2018 по 23.10.2018 року: вихідні місцевий дзвінок; вихідні дзвінок на мережу іншого мобільного оператора; вихідний міжнародний дзвінок.
Так, кількість дзвінків 15 здійснені в межах України, які не тарифіковані - вартість 0,00грн.
Також зазначено 3 дзвінки в межах Українина на мережу іншого мобільного оператора, що тарифіковані, вартість дзвінків 6,58грн, 6,25грн. та 2,68грн., всього на суму - 15,51грн.
Максимальна кількість вихідних дзвінків за один день з 06.10.2018 по 28.10.2018 - 3 дзвінки в межах України.
Серед інших у цьому списку зазначено один нетарифікований дзвінок у межах України, що здійснено 28.10.2018 об 08:10:52 год.
Також цього ж дня, 28.10.2018, починаючи з 13:04:08 години по 14:40:26 годину, тобто протягом 1 (одна) години 36 хвилин 18 секунд здійснено 78 вихідних телефонних дзвінків за межі України (країни - Антильські острови, Гондурас; провайдери - ORATION TECHNOLOGIES та Емсат). Вартість міжнародних дзвінків - 32 038,82грн.
Отже, представник Позивача вважає, що факти надання послуг та їх вартість Позивачем доведена, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі в сумі 32.514,33 гривень.
Відповідач відмовився сплачувати вказаний рахунок, стверджуючи, що він не замовляв і не використовував належні йому телекомунікаційні засоби (телефони) для здійснення міжнародних дзвінків, вказував, що час, за який такі дзвінки здійснено та їх кількість може вказувати або на несанкціоноване стороннє втручання в систему комунікації та використання телекомунікаційних мереж іншими особами, або збій у мережах Оператора.
За клопотанням Відповідача, яке підтримане Позивачем, який вважав, що єдиним питанням яке можна поставити експерту є питання чи здійснювалося будь-яке втручання в кінцеве обладнання Відповідача, у справі було призначено дві експертизи, однак, жодна з них виконана не була.
Так, ухвалою суду від 31.05.2021 у справі призначено судову телекомунікаційну експертизу та доручено її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз для вирішення спірних питань, що потребують спеціальних знань:
а) які характеристики підключень до мережі має телекомунікаційний засіб ПрАТ "Київстар" і якими параметрами підключення (ІР-адреси, МАС-адреси, ІМЕІ та інші ідентифікатори обладнання відповідача) фіксується надання телекомунікаційних послуг згідно договору 1-930/17 від 11.04.2017 року?
б) за допомогою яких програмних або телекомунікаційних засобів та з яких ІР-адрес, МАС-адрес, ІМЕІ, інших ідентифікаторів обладнання ФОП Раті Й.Й. здійснював підключення до телекомунікаційного засобу (системи) ПрАТ "Київстар" у відповідності із договором 1-930/17 від 11.04.2017 року до 28.10.2018 року?
в) з яких ІР-адрес, МАС-адрес, ІМЕІ та інших ідентифікаторів обладнання 28.10.2018 року було здійснено підключення до телекомунікаційного засобу (системи) ПрАТ "Київстар" по міжнародним дзвінкам, які є предметом даного судового спору?
г) чи є ознаки втручання у період з 01.10.2018 року до 28.10.2018 року в роботу телекомунікаційного засобу (системи) ПрАТ "Київстар" (позивача) іншими особами, які здійснили підключення, в тому числі несанкціоновані, до телекомунікаційного засобу (системи) ПрАТ "Київстар", в результаті якого, могли бути викрадені дані відповідача (пароль, логін, тощо).
д) чи можлива зміна даних абонента (пароль, логін, тощо) адміністратором або правами адміністраторів (уповноваженник осіб) телекомунікаційного засобу (системи) ПрАТ "Київстар" (ІР-телефонії ПрАТ "Київстар") без дозволу абонента?
е) чи можлива віддалена робота з правами адміністраторів телекомунікаційного засобу (системи) ПрАТ "Київстар" (ІР-телефонії ПрАТ "Київстар")?
є) чи можливий витік даних абонента (пароль, логін, тощо) з серверів ПрАТ "Київстар", з рабочих комп'ютерів адміністраторів з правами доступу ПрАТ "Київстар, або з персональних комп'ютерів з віддаленим доступом уповноважених осіб ПрАТ "Київстар"?
ж) чи здійснювався дворівневий закист (аутентифікація) даних відповідача (пароль, логін, тощо) до 28.10.2018 року?
з) чи було надано до 28.10.2018 року відповідачу у межах договору 1-930/17 від 11.04.2017 року право самому налаштувати захист свого аккаунта, а саме: дозволити доступ лише із заданого ІР-адреса, МАС-адреса, ІМЕІ або іншого ідентифікатора обладнання, відключити міжнародні напрямки дзвінків, обмеження фінансового ліміту всіх дзвінків, тощо)?
и) чи змінилася з 28.10.2018 року політика конфіденційності ПрАТ "Київстар" щодо захисту облікового запису абонентів ІР-телефонії, якщо так, то як саме?
і) у разі, якщо експерту надати відповідь на вищевказані питання не має можливості із-за відсутності (видалення) даних, визначити дату і причину видалення таких даних.
Експертною установою справа повернута до суду експертною установою, останньою повідомлено про неможливість виконання експертизи (том 1 а.с. 226, лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 14.07.2021 № 8985-21). У цьому листі експертами зазначено, що завдання у поставлених питаннях не чіткі, не однозначні і в певних обставинах не потребують спеціальних знань, зокрема щодо ідентифікаторів обладнання зв'язку, програмних засобів та ІР-адрес Позивача та Відповідача.
Також експертом зазначено, що питання чи є ознаки несанкціонованого втручання в період з 01.10.2018 по 28.10.2018 в роботу телекомунікаційного засобу (системи) ПрАТ «Київстар» іншими особами не може бути вирішено експертом, оскільки такі питання можуть бути предметом відповідних розслідувань, а частина відповідей на поставлені питання може надати сам Позивач.
Вдруге господарським судом ухвалою від 29.11.2021 призначена (повторно) судова телекомунікаційна експертиза, яку доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз також не виконана.
Експертна установа листом від 10.05.2023 (том 2 а.с. 4) надіслала Повідомлення про неможливість надання висновку з причин, зокрема, що питання стосуються обладнання, належного Позивачеві, яке у матеріалах справи не ідентифіковане, інші питання відносяться до категорії певних розслідувань і не входять до компетенції експерта. Експерт зазначив, що поставлені питання стосуються відомостей, які існували на момент події у період до 31.10.2018 року, а також щодо неідентифікованого обладнання тому проведення експертизи не є можливим.
Під час розгляду справи та дослідження доказів представниками сторін заявлено, що питання про стороннє втручання в системи телекомунікацій або збою в таких системах не виключаються.
Суд зазначає, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, яке складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Предметом позову як вимоги про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, щодо якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки.
Підставу позову становлять фактична й правова підстава.
Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає в позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Також, одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, який відповідно до статті 14 ГПК полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип змагальності не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою кожну обставину, про яку стверджує сторона. Відповідну обставину треба доказувати так, щоби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (пункт 81), від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19 (пункт 9.58), від 14.12.2022 у справі № 477/2330/18 (пункт 102), Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 (пункти 41, 43).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (такі висновки наведено у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За статтею 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Щодо стандартів доказування, передбачених процесуальним законом, Велика Палата Верховного Суду зазначала, що покладений на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність передбачає, що висновки суду можуть будуватися на умовиводах про те, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Кожна із сторін судового спору самостійно визначає докази, які, на її думку, належним чином підтверджують або спростовують заявлені позовні вимоги. Суд з дотриманням вимог щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів визначає певну сукупність доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, які, за його внутрішнім переконанням, дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування. Сторона судового спору, яка не погоджується з доводами опонента, має їх спростовувати шляхом подання відповідних доказів, наведення аргументів, надання пояснень тощо. Інакше принцип змагальності, задекларований у статті 13 ГПК, втрачає сенс (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21).
Водночас за положеннями частини 2 статті 9 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов'язків, визначених процесуальним законом.
При розгляді справи судом встановлено, що факти надання та отримання Відповідачем телекомунікаційних послуг мали місце і вони не викликають сумнівів у їх достовірності, оскільки зафіксовані технічними засобами з 06.10. по 28.10.2018 року об 08:10:52 год.
В свою чергу, як про це було зазначено й у висновках експерта про неможливість проведення експертизи, "питання чи є ознаки несанкціонованого втручання в період з 01.10.2018 по 28.10.2018 в роботу телекомунікаційного засобу (системи) ПрАТ «Київстар» іншими особами не може бути вирішено експертом, оскільки такі питання можуть бути предметом відповідних розслідувань, а частина відповідей на поставлені питання може надати сам Позивач.
Суд зазначає, що Позивачем стверджується, що в його телекомунікаційну систему не було несанкціонованого втручання, оскільки такий факт не фіксувався офіційно.
Втім, як сторонами заявлено в судових засіданнях, виходячи з фактичних обставин щодо масованих вихідних дзвінків з телефонів Відповідача в кількості 78 повторів протягом півтори години, не виключається можливість технічного збою або ж втручання третіх осіб в системи чи то на лініях відповідальності Позивача ПрАТ «Київстар», чи то в зоні відповідальності Відповідача - ФОП Раті Й.Й.
При цьому, суд зазначає, що після належних зауважень (висновків) експертів ні Позивачем ні Відповідачем не забезпечено відповідного розслідування фактів можливого несанкціонованого втручання сторонніх осіб в системи телекомунікацій. Хоча, як стверджує Відповідач, він звертався з цим питанням як до різних підрозділів Позивача так і до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліцїї в Закарпатській області.
Таким чином, на час розгляду справи в суді і винесення господарським судом рішення з цього спору, сторонами не спростована вірогідність несанкціонованого втручання в систему комунікацій, відповіді на це питання суду не надано.
З наявних у справі доказів, з урахуванням їх вірогідності та взаємного зв'язку, суд доходить внутрішнього переконання та доходить висновку про доведенність Позивачем лише частини фактів, які є предметом доказування.
Так, задовольняючи позовні вимоги частково, суд виходить з того, що відповідно до Списку викликів клієнта ФОП Раті Й.Й., в якому зазначено про загальну кількість вихідних дзвінків - 96, достовірність яких не викликає сумнівів у сторін, це 18 вихідних дзвінків в період з 06.10.2018 по 23.10.2018 року, що кваліфікуються як: вихідні місцеві дзвінки; вихідні дзвінки на мережу іншого мобільного оператора в межах України.
Вартість абонентського обслуговування та вартість цих дзвінків, що здійсненні в межах України підлягає сплаті Відповідачем, отже в цій частині судом позовні вимоги задовольняються.
В іншій частині, що стосується 78 дзвінків, які здійснені в телекомунікаційних мережах 28.10.2018 починаючи з 13:04:08 години по 14:40:26 годину, тобто протягом 1 (одна) години 36 хвилин 18 секунд, що кваліфікуються як вихідний міжнародний дзвінок за межі України (країни - Антильські острови, Гондурас; провайдери - ORATION TECHNOLOGIES та Емсат), вірогідність яких не доведена, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача їх вартості.
Висновок суду.
Всього заявлено позовних вимог в сумі 32.514,33 гривень.
Відповідно до Деталізованої інформації по рахунку № 19-20327961 від 31.10.2018 за Відповідачем обліковується заборгованість 339,09грн, абонентська оплата в сумі 250,0грн, дзвінки по номерам інших операторів в сумі 13,09грн., а всього на суму 600,83грн., які належить стягнути на користь позивача.
В іншій частині суд вважає, що позивач не довів обгрунтованості своїх вимог, а тому суд відмовляє в його задоволенні.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, оскільки спір виник через правопорушення Відповідача, судовий збір Позивачем сплачено в мінімальній сумі 2102,00грн., а тому на Відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору повністю.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Керуючись статтями 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Раті Йосипа Йосиповича, Ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар», код ЄДРПОУ 21673832, заборгованість за Договором про надання телекомунікаційних послуг №1-930/17 від 11 квітня 2017 року, за особовим рахунком № НОМЕР_12 , на загальну суму - 600,83грн. (шістсот гривень 83 копійок).
3. Судові витрати за сплату судового збору в сумі 2102,00грн. - покласти на Відповідача.
4. Стягнути Фізичної особи-підприємця Раті Йосипа Йосиповича, Ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Київстар», код ЄДРПОУ 21673832, суму 2102,00грн грн (дві тисячі сто дві гривень 00 копійок) на відшкодування сплаченого судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 14.11.2025 року.
Суддя П.Д. Пригуза