майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
06 листопада 2025 р. м. Житомир Справа № 906/366/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
за участю секретаря судового засідання: Бугайова І. В.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву (вх.№01-44/3396/25 від 27.10.2025) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 43" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 43"
про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів
за участю:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - адвокат Цюпик О. В.
представник відповідача - не з'явився
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.10.2025 у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 43" відмовлено.
27.10.2025 до суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 43" надійшла заява від 22.10.2025 (вх.№01-44/3396/25) про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20 900,00 грн.
Ухвалою від 28.10.2025 Суд призначив розгляд указаної заяви на 06.11.2025 о 12:00 у судовому засіданні.
03.11.2025 через підсистему “Електронний суд» представник позивача - адвокат Цюпик О. В. подала заперечення на заяву (вх.№14072), у яких заперечує проти розміру заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу та просить зменшити їх розмір, посилаючись на таке:
- кошторисом відповідача, затвердженим загальними зборами ОСББ «Шевченка 43», передбачено витрати на юридичну допомогу у сумі 16 800 грн, у зв'язку з чим, на думку позивача, відповідач не має правових підстав для компенсації 20 900 грн;
- частина призначених судових засідань не відбулася з об'єктивних причин (хвороба учасника справи, тривога тощо), а судові засідання, які відбулися, не вимагали значних часових витрат;
- позивач є особою з інвалідністю II групи (загальне захворювання, встановлено безстроково), тому стягнення витрат у заявленому відповідачем розмірі, на її думку, може суттєво погіршити її матеріальний стан.
В судовому засіданні 06.11.2025 позивач просила відмовити у задоволенні заяви відповідача про стягнення з неї витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України.
За змістом статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
У частині 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з положеннями частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом із тим, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5- 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Зазначеними нормами права передбачені такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Водночас обов'язок доведення неспівмірності витрат покладено на сторону, яка заявляє відповідне клопотання про зменшення їх розміру.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, додаткова постанова Верховного Суду від 16.03.2023 у справі № 927/153/22).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268).
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 775/9215/15ц).
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовуються з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення (пункт 180 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22).
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеною в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею, і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правничої допомоги.
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 221 ГПК України).
У відзиві зазначено орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу - 27 000,00 грн. Також повідомлено, що докази оплати та детальний опис буде надано протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
У межах строку, визначеного ч. 8 ст. 129 ГПК України, відповідач на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу надав Договір № 01/04 про надання професійної правничої допомоги від 01.04.2025 (далі - договір), який укладений між адвокатом Вірьовкіним О. І. (далі - адвокат) та ОСББ “Шевченка 43» (далі - замовник).
Згідно з п. 1.1. вказаного Договору, за цим договором адвокат бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити роботи у порядку та строки обумовлені в даному договорі по справі № 906/366/25.
Відповідно до п. 1.2 договору, адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає замовнику консультаційні та юридичні (професійно правничі) послуги щодо захисту та представництва, зокрема в господарському суді.
Даний договір діє до 01.04.2027 року та набирає чинності з моменту його підписання (п.2.1 договору).
За правову допомогу, передбачену в п.1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі визначеною розділом 4 цього договору (п.3.1. договору).
Розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються в актах прийому передачі наданих послуг. Замовник сплачує винагороду адвокату у готівковому або/чи безготівковому вигляді на банківських рахунок адвоката. Сума наданих послуг сплачується замовником протягом 30 робочих днів з дня підписання акту прийому передачі наданих послуг. Оплата послуг також може підтверджуватись написом адвоката про оплату в акті прийому передачі наданих послуг (п. 4.1 договору).
Сторони погодили, що підписання акту прийому передачі наданих послуг є підтвердженням надання якісних послуг згідно замовлення і замовник зобов'язаних їх оплатити (п.4.3 договору).
Даний договір підписаний сторонами та скріплений печаткою замовника.
Відповідно до акту № 1 прийомки передачі наданих послуг до договору надання професійної правничої допомоги № 01/04 від 01.04.2025, адвокат надав послуги на загальну суму 20 900,00 грн, з яких:
- підготовка відзиву на позовну заяву про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів - 12 500,00 грн;
- представництво замовника в Господарському суді Житомирської області у справі №906/366/25, з розрахунком одне судове засідання 1200,00 грн (30.04.2025, 27.05.2025, 11.06.2025, 23.06.2025, 31.07.2025, 10.09.2025, 25.09.2025) - 8400,00 грн.
Оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та заперечення позивача щодо їх розміру, Суд виходить з такого.
З наданих документів убачається, що між ОСББ «Шевченка 43» та адвокатом Вірьовкіним О. І. укладено договір про надання правничої допомоги від 01.04.2025, відповідно до якого адвокат здійснював підготовку процесуальних документів та представництво інтересів замовника в Господарському суді Житомирської області у справі №906/366/25. Факт виконання таких послуг підтверджено актом №1 від 20.10.2025 на суму 20 900,00 грн, який містить деталізований опис робіт.
У матеріалах справи наявний ордер серії АМ №1124284 на надання правничої допомоги ОСББ “Шевченка 43» на підставі Договору про надання правничої допомоги № 01/04 від 01.04.2025 адвокатом Вірьовкіним О. І., виданий 07.04.2025.
Також із матеріалів справи вбачається, що адвокат Вірьовкін О. І. підготував та подав до суду в інтересах ОСББ “Шевченка 43» відзив на позовну заяву, який містив правову аргументацію щодо спірних питань, та брав безпосередню участь у судових засіданнях, зокрема: 30.04.2025 (14:45 - 15:16), 27.05.2025 (було відкладено за клопотанням представника позивача), 11.06.2025 (14:41 - 16:09), 23.06.2025 (було відкладено за клопотанням представника позивача), 31.07.2025 (14:50 - 15:01), 10.09.2025 (було відкладено за клопотанням представника позивача), 25.09.2025 (11:15 - 12:10), 20.10.2025 (11:41 - 12:24), що підтверджується протоколами судових засідань.
Заперечення позивача в частині того, що частина засідань не відбулася з об'єктивних причин або тривала незначний час, не спростовують факту участі адвоката в засіданнях, необхідності прибуття до суду та здійснення представництва інтересів ОСББ «Шевченка 43». Участь представника у засіданнях є процесуальною дією, що підлягає оплаті незалежно від тривалості самого засідання, якщо такі послуги дійсно надавалися.
Аргумент позивача щодо того, що кошторисом ОСББ «Шевченка 43» передбачено 16 800 грн витрат на юридичні послуги, також не може бути підставою для відмови чи зменшення компенсації. Кошторис є внутрішнім фінансовим документом ОСББ і не регулює приватноправові відносини між адвокатом та клієнтом, а також не обмежує право ОСББ на захист своїх інтересів у суді та відшкодування фактично понесених витрат відповідно до ст. 126, 129 ГПК України.
Суд зазначає, що сама лише незгода позивача з розміром витрат без надання доказів їх неспівмірності не можуть бути підставою для відмови в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Разом із тим, Суд повинен перевірити, чи відповідає розмір заявлених витрат критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності.
Вирішуючи питання про співмірність (пропорційність) витрат на правничу допомогу, суд бере до уваги: характер спору, який стосувався визнання недійсним рішення загальних зборів ОСББ, справа не містила виняткових правових питань чи значного обсягу доказів, судова практика є усталеною; обсяг наданих адвокатом послуг, включаючи підготовку відзиву та участь у щонайменше п'яти проведених засіданнях, водночас частина заявлених витрат (зокрема участь у засіданнях, які не відбулися) має формальний характер і не потребувала значного часу. Крім того Суд враховує, що адвокат Вірьовкін О. І. вже брав участь у розгляді подібного спору в Корольовському районному суді м. Житомира у справі №296/10308/23 за участю тих самих сторін, що істотно зменшувало необхідний час на підготовку правової позиції та аналіз матеріалів для підготовки відзиву.
Крім того суд бере до уваги, що позивач є особою з інвалідністю II групи та відповідно до довідки про доходи отримує пенсію в розмірі 3 323,00 грн, що свідчить про тяжке її матеріальне становище, водночас має двох дорослих працездатних дітей, які є співвласниками квартири.
У сукупності наведені обставини свідчать, що заявлені 20 900 грн є надмірними щодо фактичного обсягу наданих послуг та покладають на позивача надмірний фінансовий тягар, тоді як компенсація судових витрат не може бути способом надмірного збагачення іншої сторони (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).
Отже, керуючись критеріями, що визначені частиною п'ятою статті 129 ГПК України, враховуючи клопотання представника позивача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, Суд дійшов висновку, що справедливим і розумним розміром відшкодування витрат на правничу допомогу в межах цієї справи є 5 000 грн, а в іншій частині покласти на відповідача.
Суд при цьому підкреслює про відсутність втручання суду в договірні відносини між стороною та адвокатом за укладеним договором про надання правової допомоги, позаяк обов'язок виконання прав і обов'язків за цим договором не змінюється і не припиняється у зв'язку з покладенням судом судових витрат на правничу допомогу на сторону не в повній сумі, про яку вона домовились з адвокатом (постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/20792/20, від 14.06.2022 у справі №904/4876/21, від 22.06.2022 у справі №904/7334/21, від 30.05.2022 у справі №904/7347/21).
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 241, 244 ГПК України, Суд
1. Заяву (вх.№01-44/3396/25) Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 43" про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 43":
- 5 000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 копійок) - судові витрати на професійну правничу допомогу.
3. Відмовити у задоволенні вимог в частині стягнення 15 900,00 грн.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 )
Відповідач: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 43" (код ЄДРПОУ 43189838; вул. Шевченка, буд. 43, м. Житомир, Житомирська обл., 10008)
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).
Повне додаткове рішення складено 14.11.2025
Суддя С. НЕСТЕРЧУК